ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 204/8118/14
провадження № 61-47394 св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , приватне підприємство «Техніка», Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області,
третя особа - Українська товарна біржа «ТБУ»,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Мулька Анатолія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року в складі колегії суддів Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , ПП «Техніка», Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області та просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу зернозбирального комбайна «Claas Lexion 480», серійний номер 46601212, реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 02 квітня 2010 року, укладений на Українській товарній біржі «ТБУ» між приватним підприємством «Техніка» як членом біржі з однієї сторони та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , як членами біржі, з іншої сторони з тих підстав, що ОСОБА_1 цей договір не підписував;
- скасувати державну реєстрацію зернозбирального комбайну «Claas Lexion 480», серійний номер 46601212, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вчинену Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області 08 квітня 2010 року відповідно до свідоцтва про реєстрацію машин серії НОМЕР_2 від 08 квітня 2010 року;
- визнати право приватної (індивідуальної) власності на комбайн зернозбиральний «Claas Lexion 480», серійний номер 46601212, року випуску 2000, за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу комбайна від 01 квітня 2010 року.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказував, що 02 квітня 2010 року на Українській товарній біржі між ПП «Техніка» як членом біржі з однієї сторони та ОСОБА_1 й ОСОБА_2 як членами біржі з другої сторони укладений договір купівлі-продажу зернозбирального Комбайна «Class Lexon 480», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Договір зареєстрований відповідно до Свідоцтва про реєстрацію машин серії НОМЕР_2 від 08 квітня 2010 року, в якому власником зазначений ОСОБА_1 .
Позивач указував, що відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №70/04-599 від 26 липня 2013 року підписи в графі «Покупець» біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу, реєстраційний № 993300, від 02 квітня 2010 року виконані не ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а іншими особами.
Про порушення свого права на зернозбиральний комбайн він дізнався лише в грудні 2012 року, коли відповідач пред`явив до нього позов про компенсацію вартості його частки у спільному сумісному майні. У позивача не було примірника ні біржової угоди, ні реєстраційного талону, оскільки він цим не займався, їх не оформлював, а доручив оформити ОСОБА_2 .
Відповідач після оформлення біржової угоди та її реєстрації не віддав ОСОБА_1 ні біржової угоди, ні реєстраційного талону й повідомив, що віддасть документи лише після погашення ним боргу за договором позики.
У грудні 2012 року із доданих ОСОБА_2 додатків до позову, пред`явленого до Солонянського районного суду, він дізнався про існування біржової угоди від 02 квітня 2010 року, свідоцтва про реєстрацію машин серії НОМЕР_2
від 08 квітня 2010 року і про ту обставину, що ОСОБА_2 вказаний другим покупцем спірного комбайну та його співвласником.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Справа розглядалася в судах першої та апеляційної інстанцій неодноразово.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська
від 21 жовтня 2015 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2016 року, позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу зернозбирального комбайна «Claas LexionN 480», серійний номер 46601212, реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 02 квітня 2010 року, укладений на Українській товарній біржі «ТБУ» між приватним підприємством «Техніка» як членом біржі з однієї сторони та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як членами біржі з другої сторони.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що висновком судової почеркознавчої експертизи підтверджується, що підпис в оспрюваному договорі зроблений не ОСОБА_1 , а іншою особою, а тому такий договір є недійсним.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2016 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2015 року - без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Красногвардійського районного суду
м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2015 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції виходив із того, що суди попередніх інстанцій не з`ясували обставини справи, а саме не надали правової оцінки судовому рішенню в справі
№ 204/2572/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права приватної власності на зернозбиральний комбайн, яким установлено, що цей комбайн сторони придбали за договором купівлі-продажу від 02 квітня 2010 року й він належить їм на праві спільної власності.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу зернозбирального комбайна «Claas LexionN 480», серійний номер 46601212, реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 02 квітня 2010 року, укладений на Українській товарній біржі «ТБУ» між приватним підприємством «Техніка» як членом біржі з однієї сторони та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як членами біржі з другої сторони.
Скасовано державну реєстрацію зернозбирального комбайну «Claas Lexion 480», серійний номер 46601212, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вчинену Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області 08 квітня 2010 року відповідно до свідоцтва про реєстрацію машин серії НОМЕР_2 від 08 квітня 2010 року.
Визнано право приватної (індивідуальної) власності на комбайн зернозбиральний «Claas Lexion 480», серійний номер 46601212, 2000 року випуску, за ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції виходив із того, що волевиявлення ОСОБА_1 на укладення оспореного договору відсутнє, оскільки сторонами не підписувався примірник біржової угоди № 993300 від 02 квітня 2010 року, на підставі якої було здійснено реєстрацію права власності на спірний комбайн. Договір купівлі-продажу комбайну від 01 квітня 2010 року укладений у письмовій формі та є дійсним, що є достатньою підставою для задоволення цієї позовної вимоги.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційний суд виходив із того, що преюдиційним рішенням суду в справі
№ 204/2572/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права приватної власності на зернозбиральний комбайн установлено, що згідно з біржовою угодою купівлі-продажу транспортного засобу від 02 квітня 2010 року спірний комбайн було придбано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках та він їм належить на праві спільної власності, рішення суду набрало законної сили, тому в іншому процесі оспорювати встановлені судом факти нормами ЦПК України не передбачено.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
22 листопада 2018 року представник позивача подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2020 року справа призначена до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Указує, що не підписував оспорюваний договір купівлі-продажу та не мав волевиявлення на його укладення, отже договір суперечить вимогам статей 203, 215 ЦК України та є недійсним.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу до Верховного Суду від інших учасників справи не надходив.
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшли пояснення ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в яких він просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно з умовам біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний № 993300 від 02 квітня 2010 року член УТП ПП «Техніка» в особі ОСОБА_3 продало, а члени УТБ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 купили транспортний засіб комбайн зернозбиральний «CLAAS Lexion 480», серійний № 46601212, 2000 рік випуску, державний номерний знак (транзит) НОМЕР_3 (далі - комбайн).
Під час розгляду в Красногвардійському районному суді м. Дніпропетровська цивільної справи № 204/2572/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права приватної власності на зернозбиральний комбайн за ухвалою суду було проведено судову почеркознавчу експертизу № 70/04-599 від 26 липня 2013 року, згідно з висновками якої підпис у графі «Покупець» (другий зліва) біржового договору (угоди) купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний номер № 993300 від 02 квітня 2010 року виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою. Підпис у графі «Покупець» (перший) на біржовому договорі (угода) купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний № 993300 від 02 квітня 2010 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2014 року, в справі № 204/8799/13 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПП «Техніка», треті особи: Українська товарна біржа «ТБУ», Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу зернозбирального комбайна та скасування державної реєстрації в частині співвласника комбайна рішення Красногвардійського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були присутні при укладанні 02 квітня 2010 року біржового договору (угоди) купівлі-продажу траспортного засобу.
01 квітня 2010 року між біржою та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу комбайну, який передбачає, що ціна за товар складає 163 000 грн, і покупець зобов`язується здійснити оплату до 15 квітня 2010 року. Відповідно до акта прийому-передачі сільськогосподарської техніки від 13 квітня 2010 року єдиним одержувачем зернозбирального комбайну являється єдиний покупець - ОСОБА_1 .
У справі № 204/2572/13-цустановлено, що акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 01 квітня 2010 року підписаний не
ОСОБА_1 , що підтверджується висновками судової почеркознавчої експертизи № 70/04-599 від 26 липня 2013 року.
У суд першої інстанції відповідач подав клопотання про застосування позовної давності.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України(тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону частково.
Згідно частини другої статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».
У постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зроблено висновок, що «правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним.Наслідки недійсного правочинутакож не застосовуються до правочину який не вчинено. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення».
Установивши, що ОСОБА_1 не підписував оспорюваний договір купівлі-продажу, тобто волевиявлення учасника правочину на його укладення відсутнє, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та з порушенням норм процесуального права дійшов безпідставного висноку про відмову в задоволенні позову з підстав існування преюдиційного рішення в справі № 204/8118/14.
Відсутність волевиявлення сторони договору свідчить про його неукладеність, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити з цих підстав.
Оскільки наслідки спливу позовної давності за заявою сторони у спорі застосовуються лише в разі обґрунтованості позовних вимог, а в цій справі підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02 квітня 2010 року не встановлено, тому підстави для застосування наслідків спливу позовної давності відсутні.
Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову в цілому з тих підстав, що договір від 02 квітня 2010 року, за яким власниками комбайну є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не надав правової оцінки висновкам суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про скасування державної реєстрації та визнання за ОСОБА_1 права власності на комбайн і доказам на підтвердження дійсності договору купівлі-продажу комбайна від 01 квітня
2010 року, на підставі якого ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності, а тому справа в цій частині підлягає направленню на новий розгляд до апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Ураховуючи викладене, наявні правові підстави для часткового задоволення касаційної скарги та зміни постанови суду апеляційної інстанцій із викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу адвоката Мулька Анатолія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу зернозбирального комбайна «Claas Lexion 480», серійний номер 46601212, реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 02 квітня 2010 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про та скасування державної реєстрації та визнання за ОСОБА_1 права приватної (індивідуальної) власності на комбайн зернозбиральний «Claas Lexion 480», серійний номер 46601212, року випуску 2000, на підставі договору купівлі-продажу комбайна від 01 квітня 2010 року скасувати та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов
