Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/15335/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Литвинова І.В.
Доповідач - Кабанченко О.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Желепи О.В, Рубан С.М.
при секретарі - Гарматюк О.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 року в справі за заявою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,-
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 року задоволено заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Накладено арешт на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, не відповідає нормам процесуального права та обставинам справи. На думку представника відповідача, судом безпідставно накладено арешт на квартиру відповідача, оскільки у заяві позивача про вжиття заходів забезпечення позову відсутні причини та відповідні докази, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов. Зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту порушення його прав та інтересів відповідачем, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - на ј квартири АДРЕСА_1.
Представником позивача подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_2, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1
В заяві представник позивача посилався на те, що відповідач ОСОБА_2 відмовилась надавати державному нотаріусу правовстановлюючі документи на спадкове майно (на квартиру АДРЕСА_1), а саме: Договір купівлі-продажу квартири від 31 березня 1997 року, посвідчений Шостою Київською державною нотаріальною конторою, запис № 7у-483, у зв'язку із чим державний нотаріус також не може видати позивачу ОСОБА_4 відповідне свідоцтво.
Задовольняючи заяву представника позивача, суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду, вважає, що він відповідає обставинам справи та положенням ст. 151, п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України.
Обраний судом вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно в даній справі є достатнім та співмірним із заявленими позовними вимогами, у зв'язку з чим, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування положень ст. 152 ч. 1 п. 1 ЦПК України судова колегія відхиляє, зважаючи на те, що у суду першої інстанції були підстави для застосування в даному випадку вказаної норми закону. Судом було враховано ту обставину, що маючи правовстановлюючі документи на спірну квартиру та перешкоджаючи позивачу в отриманні свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_2 має можливість відчужити спірне майно, що утруднить виконання рішення суду, якщо позовні вимоги будуть задоволені.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду немає.
Керуючись ст.. ст.. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий:
Судді:
