Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2016 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді – Шимківа С.С.
суддів: – ОСОБА_1, ОСОБА_2
секретар судового засідання – Пиляй І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів та здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_4 про стягнення банківського вкладу, коштів за прострочення виконання грошового зобов’язання, проіндексованої суми депозиту та відсотків на суму вкладу, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 листопада 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів та здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_4 про стягнення банківського вкладу, коштів за прострочення виконання грошового зобов’язання, проіндексованої суми депозиту та відсотків на суму вкладу відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 покликається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що згідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року вона, як вкладник, набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничного розміру відшкодування за вкладами.
Тому, місцевий суд в оскаржуваному рішенні повинен був вказати конкретну суму, разом із відсотками та інфляційними втратами, яку Фонд повинен повернути на день початку процедури виведення банку з ринку.
Окрім того, позовну заяву подано до дня запровадження тимчасової адміністрації.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким стягнути з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в користь ОСОБА_3 депозитний вклад у ________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 559/1777/15-ц Головуючий в суді І інстанції – ОСОБА_5
Провадження № 22-ц/787/185/2016 Суддя-доповідач – ОСОБА_6
сумі 15000 грн, 23,6 % річних за прострочення грошового зобов’язання за період з 07.07.2015 року по 17.09.2015 року, що становить 698,30 грн; 29387,13 – суму індексації та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 92,90 грн.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 02 липня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладено договір-заяву № 300131/79244/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 370 днів в національній валюті, за умовами якого банк прийняв від вкладника грошові кошти в національній валюті у сумі 13000 грн, на строк з 02 липня 2014 року по 07 липня 2015 року (а.с. 4).
02 липня 2014 року ОСОБА_3 було внесено 13000 грн на депозитний рахунок, відкритий згідно умов вищезазначеного договору (а.с. а.с. 5).
Згідно додаткової угоди до договору про банківський строковий вклад (депозит) № 300131/79244/370-14 від 02 липня 2014 року, укладеної між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_3 03 липня 2014 року вклад поповнено на суму 1000 грн, у зв’язку з чим сума грошових коштів на депозитному рахунку № 2635.0.167199.004 становить 14000 грн (а.с. 6).
14 липня 2014 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до договору про банківський строковий вклад (депозит) № 300131/79244/370-14 від 02 липня 2014 року, згідно якої вклад поповнено на 1000 грн, а сума грошових коштів на депозитному рахунку № 2635.0.167199.004 становить 15000 грн (а.с. 8).
Прийняття ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" від ОСОБА_3 коштів за вищезазначеним договором банківського вкладу та додатковими угодами до нього підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями: від 02.07.2014 року (а.с. 5), від 03.07.2014 року (а.с. 7) та від 14.07.2014 року (а.с. 9).
Як убачається з матеріалів справи, на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк" Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" від 17 вересня 2015 року № 171 у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року включно запроваджено тимчасову адміністрацію.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 17 грудня 2015 р. № 898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18 грудня 2015 р. № 230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно частин 1 та 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Разом з тим, статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.
Тобто випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.
Спеціальним законом, який повинен бути застосований у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", норми якого є пріоритетними відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2001цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Статтею 36 вищезазначеного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації у банку.
Зокрема, згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Разом з тим, частино 6 даної статті Закону встановлено, що вищезазначене обмеження не поширюється на зобов’язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
З часу прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", банк не має права здійснювати ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, тобто фактично позбавлений права виконувати будь-які операції по рахунках власних клієнтів, у тому числі й щодо ОСОБА_3
У судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що позивачка отримала від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 86706,65 грн - суму відшкодування коштів за її двома вкладами у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", що підтверджується довідкою № 44 від 08.02.2016 року, що видана ПАТ "Державний ощадний банк України", а також копією квитанції від 05.0.2016 року (а.с. 112-113).
У той же час, позовні вимоги в частині стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідальності за порушення грошового зобов'язання підлягають до задоволення.
Згідно положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Понесені ОСОБА_3 інфляційні втрати за період з 07.07.2015 року по 17.09.2015 року (дата запровадження в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" тимчасової адміністрації) розраховуються за такою формулою: сума заборгованості*індекс інфляції в місяць:100%-сума заборгованості.
При розрахунку суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення застосовуються показники індексу інфляції за кожний місяць прострочення незалежно від того, чи був в якийсь із періодів індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Розмір інфляційних втрат за 25 днів прострочення у липні 2015 року становить (–120,97) грн (обраховано за формулою: 15000*99,0%:100-15000=(-150) (дефляція). Оскільки розрахунковий місячний період не повний, а складає 25 днів, то інфляційні втрати за 25 днів липня 2015 року становлять (–120,97) грн, які розраховано за формулою: (-150):31 день*25днів= (-120,97) грн).
Інфляційні втрати, понесені ОСОБА_3 у серпні 2015 року становлять (–120) грн (обраховано за формулою: 15000*99,2%:100-15000=(-120) грн).
Розмір інфляційних втрат за 17 днів вересня 2015 року становить: 345 грн (обраховано за формулою: 15000*102,3%:100-15000= 345грн.Оскільки розрахунковий місячний період не повний, а складає 17 днів, то інфляційні втрати за 17 днів вересня 2015 року становлять 195,5 грн, які розраховано за формулою: 345:30 днів*17днів= 195,5 грн).
Оскільки, загальна сума понесених ОСОБА_3 інфляційних втрат за прострочення виконання ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" грошового зобов’язання за період з 07.07.2015 року по 17.09.2015 року складає (-45,47) грн (у липні-серпні 2015 року мала місце дефляція), а тому інфляційні втрати відшкодуванню на користь ОСОБА_3 не підлягають.
Сума трьох процентів річних від простроченої суми, що підлягає стягненню з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_3 становить 90 грн, що розраховано за формулою: сума боргу*3%:100%:365*кількість днів прострочення (15000*3:100:365*73= 90 грн).
Окрім того, доводи апеляційної скарги стосовно стягнення на користь ОСОБА_3 передбачених договором процентів за користування її грошовими коштами за період з 07.07.2015 року по 17.09.2015 року заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Так як укладеним між сторонами договором встановлена процента ставка за користування вкладом у розмірі 23,6 %, то на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню грошові кошти у сумі 698,30 грн (розраховано за формулою: 15000*23,6%:100%:365*72=698,30).
Ураховуючи те, що суд першої інстанції, правильно встановивши характер спірних відносин, що виникли між сторонами, невірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів за користування грошовими коштами ОСОБА_3, а також коштів за прострочення виконання грошового зобов’язання, ухвалене ним рішення підлягає скасуванню.
На підставі ст.ст. 536, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 листопада 2015 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_3 788 (сімсот вісімдесят вісім) грн 30 коп – проценти за користування грошовими коштами та три проценти річних як відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а також 535 (п’ятсот тридцять п'ять) грн 92 коп. в рахунок відшкодування понесених нею судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним чинності.
ОСОБА_7 ОСОБА_6
Судді: Н.В. Бондаренко
ОСОБА_2
