справа № 462/3426/16-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2017 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Бориславського Ю.Л.,
з участю секретаря Каралюс Т.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові справу за адміністративним позовомОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,
в с т а н о в и в:
ОСОБА _1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №0879/20510/2016 у справі про порушення митних правил від 25.05.2016 року у визнанні ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладенню адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн. Свої вимоги мотивує тим, що постановою заступника начальника Волинської митниці ДФС України його притягнуто до відповідальності відповідно до ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн. Згідно постанови, 16.04.2016 року близько 16.08 год., слідуючи з України до ОСОБА_2 по смузі руху «зелений коридор» в зону контролю ВМО№1 митного поста «Володимир-Волинський» Волинської митниці ДФС заїхав ОСОБА_1, встановлено, що 05.03.2016 року на митну територію України через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС в митному режимі «транзит» ввезено автомобіль «Renault Laguna», номерний знак RJA 58010, номер кузова НОМЕР_1 та станом на 16.04.2016 року його не вивезено та в інший митний режим не заявлено. Однак зазначає, що з 15.03.2016 року по 25.03.2016 року він знаходився на лікуванні, а з 23.03.2016 року по 16.04.2016 року транспортний засіб «Renault Laguna» знаходився на СТО ФОП ОСОБА_3 При цьому наголосив, що він у відповідності до вимог законодавства повідомив найближчий митний орган, а саме Львівську митницю ДФС про обставини, які унеможливлюють виконання вимог ст.95 МК України з приводу аварійної поломки та ремонту двигуна, а від так вчинив всі дії для належного виконання покладеного на нього обов’язку контролю за дотриманням вимог митного законодавства. Таким чином, оскаржувана постанова, на думку позивача, винесена відповідачем без з'ясування всіх обставин, що мали значення при розгляді справи про порушення митних правил, зокрема, при розгляді справи працівниками Волинської митниці не були з'ясовані та доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, оскільки не перевірено належним чином чи дійсно позивач перебував на лікуванні, а його автомобіль знаходився в ремонті, оскільки вказане спростовувалось поданими ним документами. Більше того, вважає, що докази вказують, що його хвороба та перебування його автомобіля на ремонті є належним чином підтвердженим, а відтак в силу непереборних і незалежних від нього причин, він не міг забезпечити вчасного перетину автомобілем державного кордону, що виключає його адміністративну відповідальність за це. Просить поновити строк для оскарження постанови та визнати незаконною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил про визнання його винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.
Суд, ухвалив справу розглядати без участі представника позивача ОСОБА_4Я, який діє на підставі договору-доручення про надання правової допомоги від 09.06.2016 року /а.с.11-12/ та представив заяву, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу у його відсутності.
Відповідач - Волинська митниця Державної фіскальної служби України, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи, у судове засідання представник не з’явився, при цьому подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника /а.с.118/ та письмові заперечення на позов /а.с.119-126/, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки оскаржувана постанова є законною і обґрунтованою. Із заперечення зокрема вбачається, що термін вивезення (транзиту) автомобіля марки «Renault Laguna», номерний знак RJA 58010, номер кузова НОМЕР_1 з митної території України закінчився 15.03.2016 року. Таким чином, вважає, що позивач перевищив встановлений ст.95 МК України строк транзитного перевезення вказаного автомобіля більше ніж на десять діб, що було виявлено на пункті пропуску «Володимир-Волинський» митного поста Волинської митниці ДФС 16.04.2016 року. Також додатково відповідач зазначив, що ремонт транспортного засобу не міг завадити вивезти його за межі митної території України за допомогою інших способів, наприклад, на лафеті, на іншому транспортному засобі, шляхом буксирування. Наведена позивачем причина порушення терміну доставки (транзиту) не відноситься до аварії чи обставин непереборної сили і не може звільняти особу від відповідальності, на думку, відповідача. Вважає, що повинна була мати місце аварія чи дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб. Зазначає, що жодних доказів, що ремонту транспортний засіб позивача потребував в результаті аварії або дії обставин непереборної сили, подані позивачем документи, не містять і повідомлення найближчого митного органу про обставини події, місцезнаходження транспортного засобу, не може свідчити про виконання позивачем свого обов'язку, передбаченого ст. 192 МК України, а ремонт транспортного засобу не міг завадити позивачу вивезти згаданий автомобіль за межі митної території України за допомогою інших способів. Відповідач просить у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Як вбачається із поданої позовної заяви, про оскаржувану постанову ОСОБА_1 дізнався 08.06.2016 року коли на його адресу надійшла постанова заступника начальника Волинської митниці ДФС України, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, що стверджується відстеженням пересилання поштових відправлень та штемпелем на конверті /а.с.14/.
За наведених обставин, суд вважає, що строк на звернення до суду слід поновити.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Судом встановлено, що 16.04.2016 року Волинською митницею ДФС України складено протокол за №0879/20510/2016 відносно ОСОБА_1 про порушення митних правил, а саме що 16.04.2016 року о 16.08 год. слідуючи з України до ОСОБА_2 по смузі руху «зелений коридор» в зону митного контролю ВМО №1 митного поста «Володимир-Волинський» Волинської митниці ДФС заїхав гр.ОСОБА_1 в якості водія автомобіля марки «Renault Laguna», номерний знак RJA 58010, номер кузова НОМЕР_1. Термін вивезення (транзиту) автомобіля з митної території України в зоні діяльності Волинської митниці ДФС закінчився 15.03.2016 року /а.с.8-9/.
При цьому, в протоколі зазначено, що обставини стосовно ремонту даного транспортного засобу не відносяться до аварії чи дії непереборної сили. Вказано, що позивач станом на 16.04.2016 року перевищив більше, ніж на десять діб встановлений строк доставки автомобіля, що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів.
Під час здійснення митних формальностей відповідно до баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС, встановлено, що 05.03.2016 року на митну територію України через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС громадянином України ОСОБА_1, в митному режимі «транзит» вивезено автомобіль марки «Renault Laguna», номерний знак RJA 58010, номер кузова НОМЕР_1, країна реєстрації - республіка ОСОБА_2, кузов номер VF1KG0G0626440120 та станом на 16.04.2016 року його не вивезено та в інший митний режим не заявлено
Згідно постанови заступника начальника Волинської митниці ДФС України ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн. /а.с.6-7/.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розділ XIX Митного кодексу України регламентує провадження у справах про порушення митних правил.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до ст.90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно ч.1 ст.95 Митного кодексу України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Відповідно до ч.1 ст.381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.
Нормами ст.90 та ст.93 МК України визначено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст.95 МК України.
Згідно з пунктом 57 частини 1 статті 4 Митного кодексу України "товар" - будь-яка рухома річ, у тому числі така, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином, поняття «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки він є рухомою річчю.
Відповідно до ч.3 ст.470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Однак згідно із нормами ч.2 ст.95 МК України до строків зазначених у ч.1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст.192 МК України, а саме такі обставини, коли внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили транспортний засіб не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно ст.11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Таким чином, закон розглядає протиправну дію (бездіяльність), вчинену певною особою, порушення митних правил (адміністративний проступок) лише в тому випадку, якщо має місце вина цієї особи, якщо вчинене було здійснено навмисно або з необережності.
Пунктом 2 ч.1 ст.192 МК України встановлено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Оскільки перевищення строків доставки транспортного засобу позивачем було допущено не умисно чи з необережності, позивач своєчасно повідомив митний орган про обставини, що перешкоджають своєчасному вивезенню транспортного засобу відповідною заявою, наявність таких обставин об'єктивно підтверджена у суді.
При цьому в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, санкції фактично застосовані за ненадання документів в обґрунтування затримки вивезення товару. Але ст.470 МК України не передбачає санкцій за ненадання документів. Санкція настає за винне порушення термінів вивезення товару.
Відповідні обставини, щодо причин порушення строку повинні з'ясовуватися при виконання процедури притягнення до адміністративної відповідальності, в т.ч. при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
У поясненні громадянин України ОСОБА_1 підтвердив факт не вивезення зазначеного транспортного засобу за межі митної території України у визначені ст.95 МК України строки, причина не вивезення - амбулаторне лікування та ремонт транспортного засобу в м. Львів, в автосервісі ФОП «ОСОБА_5І.» та ФОП ОСОБА_3 та надав підтверджуючі документи: Довідка № 503 Комунальної міської клінічної поліклініки м. Львова, Акт виконаних робіт від 05.04.2016 року, наряд - замовлення № ЗН0009862 від 23.03.2016 року.
Судом встановлено, що 16.04.2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою на Волинську митницю про перенесення розгляду справи на 25.05.2016 року для отримання відповіді з Львівської митниці стосовно його повідомлення неможливості вивезення даного автомобіля з поважних причин у зверненні.
Волинською митницею був направлений запит на Львівську митницю №4123/03-70-20-30 від 12.05.2016 року для встановлення обставин звернення та надання відповіді громадянину ОСОБА_1
Згідно отриманої Волинською митницею ДФС відповіді з Львівської митниці ДФС від 18.05.2016 №7332/13-70-20-/7/36, підтверджено отримання від громадянина ОСОБА_1 повідомлення про неможливість вивезення автомобіля в зв'язку із хворобою, а також направлена копія відповіді Львівської митниці №4369/10/13-24- 32/46 від 24.03.2016 року з роз’ясненням громадянину про ненадання документів, що підтверджують наявність і тривалість дії обставин непереборної сили та необхідності у найкоротший термін після завершення лікування вжити вичерпних заходів про доставку автомобіля у пункт пропуску через державний кордон України з наданням наявних оригіналів документів, що підтверджують обставини несвоєчасного вивезення за межі України транспортного засобу.
Також встановлено, що 16.04.2016 року при слідуванні через Волинську митницю громадянин України ОСОБА_1 представив медичну довідку № 503 про лікування з 15.03.2016 року по 25.03.2016 року включно. З довідкою про лікування було також надано документи стосовно ремонтних робіт автомобіля, тобто автомобіль в терміни з 26.03.2016 року по 16.04.2016 року за межі митної території України не вивозився.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.460 MK України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
В свою чергу, визначення понять «обставини непереборної сили» та «аварія» закріплено п.2 розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму,затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 р. №657 (Порядок № 657), відповідно до якого обов'язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність. У цьому розділі терміни вживаються в такому значенні: аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище ( замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або і нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій із товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Відповідно до п.3 Розділу 8 Порядку № 657 залежно від характеру аварії чи обставин і непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Пунктом 5 Розділу 8 Порядку № 657 встановлено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Із аналізу зазначених вище норм вбачається, що законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.
На підставі системного аналізу законодавчих положень та обставин справи, суд приходить до переконання, що усунення несправності в роботі автомобіля «Renault Laguna», номерний знак RJA 58010, номер кузова НОМЕР_1, яка виникла незалежно від волі особи та спричинила пошкодження транспортного засобу, потребувало певного часу для відновлення можливості переміщення вказаного транспортного засобу з метою забезпечення виконання вимог законодавства України щодо вивезення такого за межі митної території України, про що відповідача було повідомлено. Технічну несправність автомобіля підтверджено документами, виданими уповноваженою особою, та не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.
Також позивачем належним чином повідомлено відповідача про перебування його на лікуванні в період з 15.03.2016 року по 25.03.2016 року, про що надано довідку про тимчасову непрацездатність студента навчального закладу І-ІY рівнів акредитації про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує загальноосвітній навчальний заклад, дошкільний навчальний заклад №503 /а.с.50/.
Після закінчення ремонту 16.04.2016 року, позивач вивіз автомобіль «Renault Laguna», номерний знак RJA 58010, номер кузова НОМЕР_1 за межі України, тобто з дотриманням терміну встановленого законодавством.
Відтак, всі дії позивача, щодо повідомлення митного органу у встановлений термін та своєчасне вивезення вказаного транспортного засобу (без урахування періоду ремонту та перебування на листку непрацездатності) були спрямовані на запобігання порушень митних правил та з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Аналізуючи подані позивачем документи та докази, відповідач дійшов хибного висновку про порушення позивачем митних правил.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії позивача ОСОБА_1 не були спрямовані на досягнення мети у вигляді неправомірного перевищення строку доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, а тому оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч.3 ст.470 МК України і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн., є протиправною та підлягає скасуванню.
З огляду на зазначене, відповідачем жодним чином не доведено, що позивач як передбачено ст.458 Митного кодексу України вчинив протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, не довів, що дії позивача були спрямовані на досягнення мети у вигляді неправомірного перевищення строку доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем.
Керуючисьст.95, 192, 458, 460, 470 МК України, ст.2, 6, 8, 11, 69-71, 86, 158-163, 160-163 КАС України, суд
в и р і ш и в:
Поновити ОСОБА_6 строк для оскарження постанови в справі про порушення митних правил №0879/20510/2016 року від 25 травня 2016 року.
Адміністративний позовОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №0879/20510/2016 від 25 травня 2016 рокуу справі про порушення митних правил про визнання ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а у разі якщо судове рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови суду.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Ю.Л. Бориславський
