ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.04.2017 року Справа № 912/1120/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кузнецова В.О.,
суддів: Чус О.В., Науменка І.М.,
секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.,
за участю сторін:
від ПП "Аквахаус": Шарко Р.М., представник, довіреність №б/н від 06.04.2017 р.,
від ПАТ "Державний ощадний банк України": Колісник О.В., представник, довіреність №19/3-02/192 від 14.11.2016 р.,
від боржника: Котенко В.О., представник, довіреність №44 від 20.10.2016 р.,
від ПП фірма "Техногруп": Шарко Р.М., представник, довіреність №б/н від 30.03.2017 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2016 р. (щодо затвердження кредиторських вимог приватного підприємства "Аквахаус") у справі
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Російське Підприємство "Орма-Олімп"
до товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Польське підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2016 р. у даній справі (суддя Деревінська Л.В.) у задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "Ощадний банк України" про відкладення розгляду справи та розгляду вимог інших кредиторів у справі відмовлено. Заяву № 1 від 29.04.2016 р., з врахуванням заяви від 06.09.2016р., ПП "Аквахаус" про визнання грошових вимог до боржника задоволено частково; визнано грошові вимоги ПП "Аквахаус" в сумі 1642415,74 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги; грошові вимоги кредитора ПП "Аквахаус" в сумі 2756,00 грн. відхилено.
Згадана ухвала обґрунтована посиланням на те, що заявлені приватним підприємством "Аквахаус" грошові вимоги до банкрута на суму 1642415,74 грн. обґрунтовані належним чином.
Не погодившись з даною ухвалою, публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволення грошових вимог приватного підприємства "Аквахаус".
Скаржник вважає, що приватним підприємством "Аквахаус" не надано належних доказів наявності заборгованості боржника перед заявником відповідно до договору №0103/2010/1.
Так, надані заявником накладні не містять посилання на договір №0103/2010/1.
Заявником до матеріалів справи не долучено довіреностей на отримання матеріальних цінностей, у накладних також відсутні посилання на ці довіреності.
Заявником не надано доказів надіслання рахунків-фактури покупцю, а отже у останнього не виникло зобов'язання здійснити оплату за товар.
У відзиві на апеляційну скаргу боржник просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду залишити без змін.
Боржник зазначає, що на виконання умов договору поставки № 0103/2010/1 приватне підприємство поставило йому товар на загальну суму 2 158 903,74 грн. Підприємство боржника повністю не розрахувалося за придбаний товар, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 642 415,74 грн.
Приватним підприємством "Аквахаус" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що зазначені скаржником апеляційній скарзі недоліки в первинних документах не спростовують факт поставки товару та наявність заборгованості, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду залишити без змін.
25.04.2017 р. в судове засідання з'явилися представники ПП "Аквахаус", ПАТ "Державний ощадний банк України", боржника, ПП фірма "Техногруп".
Інші учасники провадження у справі не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Черненченко Д.А. у поданому клопотанні просить розглянути справу за його відсутністю.
Колегія суддів вважає, що неявка інших учасників провадження у справі про банкрутство не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Згідно ч.2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2016 р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Польське Підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест"; введено процедуру розпорядження майном боржника на строк 115 календарних днів; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Клименка О. Ю.
05.04.2016 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за №30071 оприлюднено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Польське Підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест", в якому зазначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
05.05.2016р. до господарського суду надійшла заява приватного підприємства "Аквахаус" №1 від 29.04.2016 р. про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 1642415,74грн.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для визнання грошових вимог приватного товариства "Аквахаус" до боржника, колегія суддів приймає до уваги наступне.
01.03.2010 р. між кредитором та боржником було укладено договір поставки № 0103/2010/1, за умовами якого кредитор поставив боржнику товар на загальну суму 2158903,74 грн.
Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними: № АН-0000089 від 31.03.2010 р. на суму 275558,90 грн. та № АН-0000132 від 25.08.2010 р. на суму 1883344,84 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень (а.с.119-123, 125-126 т. 2).
11.02.2011 р. між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору поставки №0103/2010/1 від 01.03.2010 р., якою сторони погодили внести зміни до п. 6.1 розділу 6 договору та визначили строк оплати товару - протягом трьох років з моменту отримання товару (а.с. 124 т.2).
В порушення умов договору боржник частково розрахувався за поставлений товар, сплативши приватному підприємству "Аквахаус" у період з 2010 р. по 2014 р. - 516488,00 грн.
Таким чином, заборгованість боржника перед кредитором за спірним договором поставки складає 1642415,74 грн.
Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період січень 2012 р. - березень 2016 р. між товариством з обмеженою відповідальністю Українсько-Польське підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест" заборгованість боржника перед кредитором станом на 31.03.2016 р. складає 1642415,74 грн.
В даному випадку, між кредитором та боржником виникли правовідносини, що випливають із договору поставки.
Так, ч.1 ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Боржником доказів сплати заборгованості за спірним договором поставки суду не надано, а тому колегія суддів вважає, що заявлені приватним підприємством "Аквахаус" кредиторські вимоги до боржника у розмірі 1642415,74 грн. підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому обґрунтовано визнані господарським судом та віднесені до грошового зобов'язання четвертої черги.
При цьому, колегія суддів враховує, що згідно положень ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не вирішує кредиторські вимоги по суті як, зокрема, цивільні зобов'язання, а лише розглядає такі вимоги в контексті справи про банкрутство на предмет їх підтвердженості належними та допустимими доказами у справі.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника, що видаткові накладні не містять посилання на договір № 0103/2010/1, оскільки останнім не надано будь-яких доказів того, що між приватним підприємством "Аквахаус" та товариством з обмеженою відповідальністю Українсько-Польське підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест" існує інший договір поставки, ніж той, на який посилається кредитор та який є в матеріалах справи.
Доводи скаржника щодо відсутності довіреностей на отримання матеріальних цінностей колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за спірними видатковими накладними товар було отримано безпосередньо директором ПП "Аквахаус" ОСОБА_6, який діяв на підставі Статуту підприємства.
Щодо твердження скаржника про відсутність доказів надіслання рахунків-фактури покупцю, у зв'язку з чим у останнього не виникло зобов'язання здійснити оплату за товар, колегія суддів враховує наступне.
За своєю природою рахунок-фактура є видом комерційного рахунку, який має містити реквізити, необхідні для здійснення оплати та суму оплати.
Вартість товару та реквізити для розрахунків зазначені у видаткових накладних, а тому не надіслання продавцем рахунку на оплату не перешкоджало боржнику оплатити вартість всього отриманого товару в межах встановленого договором строку.
Враховуючи викладене, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни ухвали господарського суду в оскаржуваній частині.
Керуючись ст.ст.99, 101-103,105,106 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" відмовити.
Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2016 р. щодо затвердження кредиторських вимог приватного підприємства "Аквахаус" у справі №912/1120/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді О.В.Чус
І.М.Науменко
