Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 333/1539/16-к
Провадження № 1-кп/333/40/17
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2017 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілого, законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні по кримінальному провадженні № 12016080050001030 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, має на утриманні двох малолітніх дітей, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, -
що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що вона 02 лютого 2016 року приблизно о 16 год. 30 хв. керуючи автомобілем «Geely» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалась по проїжджій частині вул. Комсомольській (вул. Серікова) в м. Запоріжжя в напрямку пр.. Леніна (пр.. Соборного), зі швидкістю не менше ніж 60 км/год., яка перевищує максимально допустиму швидкість руху в населеному пункті. В салоні автомобіля «Geely» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 , в якості пасажирів на задньому пасажирському сидінні знаходились малолітні діти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В цей час, у зустрічному ОСОБА_6 напрямку рухався автобус «БАЗ-22154 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9 , який здійснював міські пасажирські перевезення по маршруту №7 (вул.. Анголенко вул.. Технічна м. Запоріжжя). В салоні автобусу в якості пасажирів знаходились ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Під час руху, в районі будинку №23 по вул.. Комсомольській (вул.. С.Серікова) м. Запоріжжя водій ОСОБА_6 , не врахувавши дорожню обстановку, для зменшення своєї швидкості руху застосувала гальмування, внаслідок чого не впоралась з керуванням транспортного засобу, допустила занос автомобіля, після чого виїхала на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення з автобусом «БАЗ-22154СПГ». Своїми діями водій ОСОБА_6 порушила вимоги п.п. 12.1, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р., відповідно до яких:
-П. 12.1 : «при виборі в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
-П. 12.4: «В населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км на год.»
-П. 12.9 «Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.21, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «і» пункту 30.3 цих Правил.
Внаслідок порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «GEELY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхала на зустрічну смугу руху, де скоїла зіткнення з автобусом « НОМЕР_3 », під керуванням водія ОСОБА_9 . Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно висновків судової авто технічної експертизи №195/16 від 17.03.2016 року з технічної точки зору знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди малолітній пасажир автомобіля «GEELY» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження, в результаті чого була доставлена до КУ «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня», де ІНФОРМАЦІЯ_4 померла. Причиною смерті ОСОБА_7 стала закрита внутрішньочерепна травма з розлитим крововиливом під м`які оболонки головного мозку, вогнищами забиття і неповним некрозом мозку, що призвело до набряку головного мозку. Травма голови, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходиться в прямому причинному зв`язку зі смертю. Травма правої верхньої кінцівки: відкритий перелом плечової кістки в середній третині, за ознакою небезпеки для життя, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, але в причинному зв`язку зі смертю не перебуває. Травма тулубу в даному конкретному випадку (закритий конструкційний розрив лівого крижово-клубового зчленування, під капсульний розрив печінки, забій нижньої частки лівої легені), стосовно до живих осіб оцінювалась б по результату, але не менше, ніж як тілесні ушкодження середнього ступеня,в прямому причинному зв`язку зі смертю не перебуває.
Малолітній пасажир автомобіля «GEELY» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму: забій головного мозку важкого ступеня, первинний забій стовбура головного мозку, крововилив під тверду мозкову оболонку задньої черепної ямки, гематома в області чола справа; садна в області чола і в підоковій області праворуч у ОСОБА_8 кваліфікуються як тяжке тілесні ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Пасажири автобуса «БАЗ-22154 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_19 , ОСОБА_11 отримали легкі тілесні ушкодження, а пасажири ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 тілесних ушкоджень в результаті ДТП не отримали.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, а саме: в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжкі тілесні ушкодження та спричинили смерть потерпілого.
Зазначене обвинувачення ОСОБА_6 не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
Факт дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 02 лютого 2016 року приблизно о 16 год. 30 хв. на проїжджій частині вул.. Комсомольській (вул.. Серікова) в м. Запоріжжя в напрямку пр.. Леніна (пр.. Соборного) між автомобілем «Geely» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 та автобусом «БАЗ-22154 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 , підтверджується протоколом огляду місця ДТП, фото таблицею та схемою до нього (а.с.95).
За даними викладеними в протоколі додаткового огляду місця події від 12 березня 2016 року (а.с.59-61) судом встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди.
В судовому засіданні ОСОБА_6 винною себе не визнала та пояснила, що 02.02.2016 року вона виїхала з дома на автомобілі «Geely», вона - водій та двоє дітей пасажири. О 16-30 год. рухалась в напрямку до автовокзалу по вул.. Космічній. Коли їхала під мостом побачила інший автомобіль, який рухався зі швидкістю 40-50 км/год. Тому вона змістилась в правий бік, але передній автомобіль також. Вона їхала зі швидкістю 60-70 км/год., на спідометр не дивилась. Для того, щоб уникнути зіткнення з попереднім автомобілем вона нажала на гальма та автомобіль «викинуло» на зустрічну смугу по якій їхала маршрутка та відбулося зіткнення. Внаслідок цієї ДТП діти отримали тілесні ушкодження. Вона знаходилась у дуже пригніченому стані, тому не розуміла, які документи складає слідчий, чи відповідає інформація, яка там викладена, дійсності.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_20 відмовився давати показання, в судових дебатах просив виправдати обвинувачену, оскільки вважає, що це нещасний випадок.
За висновками судово-медичної експертизи №909 причиною смерті дитини ОСОБА_21 є закрита внутрішньочерепна травма з розлитим крововиливом під м`які оболонки головного мозку, вогнищами забиття і неповним некрозом мозку, що призвело до набряку головного мозку. Цей висновок підтверджується виявленням пошкоджень, а також, характером і ступенем вираженості набряку головного мозку. При судово-медичній експертизі трупа дитини ОСОБА_21 виявлені наступні ушкодження: закрита внутрішньочерепна травма: розлитий крововилив під м`які оболонки головного мозку, вогнища забитого і неповний некроз головного мозку, подвійний перелом нижньощелепної кістки, крововиливи в м`яких тканинах голови, садна і синці голови; тупа травма правої верхньої кінцівки: відкритий перелом правої плечової кістки в середній третині з крововиливом в м`які тканини, рана лівого плеча; тупа травма тулуба: закритий конструкційний розрив лівого крижово-клубового зчленування, підкапсульний розрив печінки, забій нижньої частки лівої легені з розвитком перифокальної серозно-гнійної пневмонії; садна на шиї, синці лівої кисті та лівого стегна. Всі пошкодження виникли за механізмом тупої травми від травматичних впливів тупих твердих предметів. Враховуючи локалізацію, характер та механізм виникнення пошкоджень, масивність травми, обставини випадку, не виключено спричинення всього комплексу пошкоджень в умовах дорожньо-транспортної пригоди у пасажира легкового автомобіля, який зіткнувся з іншим об`єктом. Смерть дитини настала ІНФОРМАЦІЯ_4 об 11:55 год. (а.с.133-138).
Із дослідженого в судовому засіданні висновку судово-медичної експертизи №952МД судом встановлено, що закрита черепно-мозкова травма: забиття головного мозку тяжкого ступеню; первинне забиття стволу головного мозку; крововилив під тверду мозкову оболонку задньої черепної ямки; гематома в області лоба справа; ссадна в області лоба справа та в підоковій області справа у малолітнього ОСОБА_8 кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення. Пошкодження виникли від дії тупого предмету, можливо в умовах дорожньо-транспортної пригоди (а.с.139-141).
Відповідно до висновку експерта № 898 у ОСОБА_11 є гематома в області лівого стегна, яка кваліфікується як легке тілесне ушкодження, яке потягло за собою короткочасний розлад здоров`я та крововиливи в області лівого плеча, правого передпліччя, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Не виключається можливість виникнення цих пошкоджень в умовах дорожньо-транспортної пригоди (а.с.142-144).
Із дослідженого висновку судово-медичної експертизи № 427 встановлено, що у ОСОБА_19 маються відкритий перелом кісток носу з крововиливами в лівій щочній області та гематома повік обох очей, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Не виключається можливість виникнення цих тілесних ушкоджень в умовах та за обставин дорожньо-транспортної пригоди (а.с.145-147).
За висновком судової інженерно-транспортної експертизи №89/16 від 16.02.2016 року в момент первинного контакту кут між повздовжними (бічними) осями транспортних засобів складав 273,8°±10°. Відповісти на питання стояли чи рухались автомобілі «Geely» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автобус «БАЗ-22154 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент зіткнення не можливо. Визначити швидкість автомобіля «Джилі» реєстраційний номер НОМЕР_1 та автобуса «БАЗ-22154 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 не є можливим, оскільки на проїжджій частині відсутня слідові інформація за допомогою якої можливо провести дане дослідження. Зафіксоване під час проведення огляду місця події місце зіткнення транспортних засобів може відповідати дійсності. Відповісти на питання як відносно елементів проїжджою частини під час зіткнення розташовувались вказані транспортні засоби неможливо (а.с.64-72).
Допитаний в суді експерт ОСОБА_22 роз`яснив, що в даному випадку неможливо було встановити швидкість руху автомобілів, оскільки на місці ДТП були відсутні сліди гальмування транспортних засобів, визначити швидкість руху за допомогою інших показників неможливо.
Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод №195/16 від 17.03.2016 року водій автомобіля «Geely» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 повинна була діяти у відповідності із вимогами п.п.12.1, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху. Водій мікроавтобуса «БАЗ-22154 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 повинен був діяти у відповідності із вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху. В діях водія автомобіля «Geely» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 є невідповідність вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, що знаходиться у причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. У разі руху водія автомобіля «Geely» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 із швидкістю 70 км/год. у населеному пункті, то у її діях є невідповідність вимогам п.п. 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху, що не знаходиться у причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. Технічна можливість у водія автомобіля «Geely» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 запобігти зіткненню з мікроавтобусом «БАЗ-22154 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , залежала від виконання нею вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху. Водій автомобіля «БАЗ-22154 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «Geely» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 (а.с.75-78)
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_23 роз`яснив цей висновок та вказав, що враховував вихідні дані вказані слідчим в постанові про призначення експертизи. Так, відповідно до цієї постанови він врахував, що ОСОБА_6 рухалась зі швидкістю 70 км на годину та застосувала гальмування для зменшення швидкості свого руху, внаслідок чого задню частину автомобіля розвернуло проти годинникової стрілки та в стані заносу винесло на зустрічну смугу де відбулося зіткнення з іншим автомобілем. Як йому відомо в цей день шов дощ, тому асфальт був мокрий и застосування гальмування може привести до заносу транспортного засобу. Ним під час проведення експертизи не враховувалось, що ОСОБА_6 застосувала гальмування для уникнення зіткнення з транспортом, який рухався попереду, оскільки ця обставина не була вказана слідчим в постанові про призначення експертизи. Як би це було вказано, то це були б інші обставини, які могли вплинути на висновок.
Із дослідженого в судовому засіданні висновку судової інженерно-транспортної експертизи технічного стану транспортного засобу №90/16 від 23.02.2016 року судом встановлено, що рульове керування, ходова частина та робоча гальмівна система автомобіля «Джилі» реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент проведення експертного огляду та дослідження знаходилися в працездатному стані (а.с. 98-103).
Свідок ОСОБА_9 допитаний в судовому засіданні пояснив, що 02.02.2016 року о 16-00 год. він, керуючи мікроавтобусом «БАЗ-22154 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався по маршруту на вул.. Комсомольській в м. Запоріжжя. Ця ділянки дороги має чотири полоси, по дві для кожного напрямку. Він їхав в крайній правій. Був туман, який переходив в дощ. Асфальт був мокрий. Попереду нього не було ніяких автомобілів, він рухався зі швидкістю 40 км/год. На зустріч виїхав автомобіль «Geely», цей автомобіль «сунувся» правим боком. Чи були якісь перешкоди перед автомобілем «Geely» він не бачив.
Вказані показанні свідка ОСОБА_9 узгоджуються із даними, викладеними з його слів в протоколі слідчого експерименту від 12.03.2016 року, проведеного з ним (а.с.121-123).
В судовому засіданні був оглянутий відеозапис, який наданий стороною обвинувачення, отриманий з відео реєстратора у свідка ОСОБА_24 . З оглянутого відеозапису та пояснень ОСОБА_6 вбачається, що автомобіль, з якого вчиняється відеозапис, зупиняється, потім робить поворот наліво та їде. На зустріч по своїй полосі їде мікроавтобус «БАЗ-22154 СПГ» жовтого кольору, після чого автомобіль, з якого ведеться запис, зупиняється. Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_6 саме цей автомобіль рухався поперед неї та для уникнення зіткнення з ним вона застосувала гальмування. А жовтий мікроавтобус це той мікроавтобус, з яким відбулося зіткнення. Тобто, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи обвинуваченої, що попереду неї рухався іншій автомобіль, що пояснює дії ОСОБА_6 по застосуванню гальмування.
Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, включає такі обов`язкові ознаки як: порушення правил безпеки дорожнього руху, суспільно-небезпечний наслідок та причинний зв`язок між порушенням і наслідками.
Стаття 286 КК України має бланкетну диспозицію. Вона лише у загальних рисах описує заборонене законом діяння, не пояснюючи, вчинення яких саме конкретних діянь може спричинити кримінальну відповідальність. При практичному застосуванні статті про порушення правил дорожнього руху або експлуатації транспорту встановлюється, які конкретно правила безпеки руху або правила експлуатації транспортних засобів діяли, і які саме були порушені поведінкою особи, яка керувала транспортним засобом під час ДТП.
Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у: 1) вчиненні дій, які заборонені правилами (проїзд на забороняючий сигнал світлофора, експлуатація автомобіля з певними технічними несправностями тощо); 2) невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (незниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки чи приписів дорожніх знаків, неправильне користування зовнішніми світловими приладами).
ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що вона не врахувала дорожню обстановку, для зменшення своєї швидкості руху застосувала гальмування, внаслідок чого не впоралась з керуванням транспортного засобу, допустила занос автомобіля, після чого виїхала на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення з автобусом «БАЗ-22154СПГ», що орган досудового розслідування пов`язує з порушенням вимог п.п. 12.1, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України.
Проте, суд не вбачає в діях ОСОБА_6 порушення цих пунктів Правил дорожнього руху виходячи з такого.
П. 12.1 зобов`язує водія при виборі безпечної швидкості руху врахувати певні чинники, як то: дорожню обстановку, особливості вантажу, стан транспортного засобу.
П. 1.10 Правил дорожнього руху розтлумачує термін дорожня обстановка та визначає його як сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Але, в провину ОСОБА_6 в обвинувальному акті ставиться лише те, що вона керувала транспортним засобом зі швидкістю не менше 60 км/год. та застосувала гальмування для зменшення швидкості руху, та при цьому жодного особливого фактору дорожньої обстановки, особливості вантажу, стану транспортного засобу, які б вплинули на безпеку руху не вказано.
Між тим, відповідно до п. 5 ч. 2ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт має містити: 1) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Згідно п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання.
В даному випадку той особливий фактор дорожньої обстановки є фактичною обставиною справи і підлягає доказуванню. Такий, наприклад, як: ожеледиця, обмежена видимість тощо. Оскільки він в обвинувальному акті не вказаний, суд не може виходити за межі пред`явленого обвинувачення та самостійно визначати які фактори дорожньої обстановки повинна була врахувати ОСОБА_6 при обранні безпечної швидкості руху.
Експерт ОСОБА_23 роз`яснюючи свій висновок №195/16 від 17.03.2016 року в судовому засіданні вказав, що в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди є гальмування на мокрому асфальті. Але, серед фактичних обставин справи обвинувального акту не вказано, що рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_6 відбувався по мокрому асфальту, в умовах дощу. В судовому засіданні ОСОБА_6 заперечувала проти того, що асфальт був мокрий, пояснюючи, що дощ пішов безпосередньо перед ДТП. Тобто, вказана фактична обставина: рух транспортного засобу в умовах дощу та мокрого асфальту оспорюється, підлягає доказуванню.
За правилами статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій пред`явлено обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення.
Оскільки органом досудового розслідування рух транспортного засобу в умовах дощу та мокрого асфальту не вказаний в обвинувальному акті, тобто обвинувачення в цій частині не пред`явлене ОСОБА_6 , то в судовому засіданні ці обставини не повинні з`ясовуватись, та не можуть вплинути на визначення винності ОСОБА_6 , тому що в противному випадку, це порушить право на захист від пред`явленого обвинувачення.
Суд також не вбачає в діях ОСОБА_6 порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху, оскільки цей пункт встановлює обмеження швидкості руху в населених пунктах не більше 60 км/год. Тобто, допустимим є рух транспортного засобу зі швидкістю 60 км на годину, отже, перевищенням може вважатися швидкість 61 км на годину та більше. Але ж ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що вона їхала зі швидкістю не менше 60 км на годину, та не обвинувачується в тому, що вона їхала зі швидкістю 61 км на годину та більше. Тобто, ОСОБА_6 згідно обвинувачення, їхала з допустимою Правилами дорожнього руху для даної ділянки місцевості швидкістю руху.
Крім того, суд вважає, що порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху в діях ОСОБА_6 не мало місця і виходячи з висновку інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод №195/16 від 17.03.2016 року, в якому експерт, вказує, що навіть у випадку руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_6 зі швидкістю 70 км на годину, такі дії не знаходяться в причинному зв`язку з настанням ДТП. Тобто, експертним шляхом не встановлено, що дорожня транспортна пригода відбулася внаслідок перевищення допустимої швидкості руху.
Суд не погоджується також з обвинуваченням ОСОБА_6 в порушенні п. 12.9 Правил дорожнього руху, яким передбачена заборона водієві, перевищувати максимальну швидкість, зазначену в п. 12.4 12.7 Правил дорожнього руху, тобто 60 км на годину в населеному пункті та вважає, що воно не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні з підстав вказаних вище. Зміст правил, встановлених п. 12.4 та 12.9 Правил дорожнього руху є аналогічним, а саме: дозволяється рухатись зі швидкістю 60 км на годину в населеному пункті.
Водій транспортного засобу може бути визнаний винним у порушенні Правил дорожнього руху тільки у тому випадку, якщо він не виконав якогось передбаченого цими правилами обов`язку. У тому разі, якщо такий обов`язок на нього не покладається, він не передбачає і не повинен передбачити виникнення аварійної обстановки, тобто не порушує Правил дорожнього руху.
При розгляді кримінальних справ суд має суворо додержуватись закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом встановлено, що в діях ОСОБА_6 відсутнє порушення Правил дорожнього руху, а тому ОСОБА_6 слід визнати невинуватою та вона підлягає виправданню в зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати по справі слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. ст.100, 368, 373, 374 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_6 визнати невинуватою в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та виправдати у зв`язку з відсутністю в її діях складу вказаного кримінального правопорушення.
Речові докази:
-Автомобіль «Geely» реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_6 ;
-мікроавтобус «БАЗ-22154 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути власнику ОСОБА_25 .
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Комунарского районного
суду м. Запоріжжя ОСОБА_1
