н\п 2/490/3491/2017 Справа № 490/10385/16-ц
Центральний районний суд м. Миколаєва
__________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2017 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді – Гуденко О.А.
при секретарі – Кваші С.О.,
за участі представників сторін, -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області , Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати за відпрацьований надурочний час та середнього заробітку за час розрахунку при звільненні, -
ВСТАНОВИВ:
26 жовтня 2016 ОСОБА_1 в особі Миколаївської обласної профспілкової організації підприємців звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі — ГУ ДСНС України в Миколаївській області), в якому просив стягнути з відповідаач на його користь оплату за надурочний час у розмірі 6820 грн та середню заробітну плату за час затримки виплати заробітної плати з часу звільнення по час фактичного розрахунку , виходячи з розрахунку середньоденної заробітної плати 162 грн 39 коп.
Справа прийнята до свого провадження суддею Гуденко О.А. 06.01.2017 року.
Свої вимоги мотивує тим, що працював на посаді водолаза водолазно-рятувальних робіт групи водолазно-рятувальних робіт та підводного розмінування інженерно-транспортної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС з 01.03.2014 року . Посада водолаза відносить до переліку, визначеному Постановою КМУ від 21.02.2001 року № 163 “працівники , зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці”, і для цієї професії встановлена скорочена тривалість робочого часу — 36 годин на тиждень без визначення умови відпрацювання певної кількості годин у шкідливих умовах праці.
Проте, відповідно до табелю робочого часу у період з жовтня 2014 року по вересень 2015 року він відпрацював понад встановлену законодавством норму , а отже у надурочний час 294,4 години, за які відповідач має нарахувати та виплатити йому подвійну годинну ставку заробітної плати.
Посилаючись на порушення відповідачем положень ст.ст. 62,106, ст.116 та ст.117 Кодексу законів про працю України , вважає, що має законні підстави для стягнення коштів за відпрацюваний надурочний робочий час , а також виплату середнього заробітку за час затримки виплати остаточного розрахунку при звільненні з 19 жовтня 2015 року по день фактичного розрахунку.
Ухвалою суду від 13 червня 2017 року за клопотанням представника позивача в якості співвідповідача по справі залучено Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі- АРЗ, загон).
В останньому судовому засіданні представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог і остаточно просив стягнути з відповідачів на його користь оплату за надурочний час у розмірі 6820 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи з розрахунку середньоденної заробітної плати 168 грн 89 коп. за 414 робочих днів у сумі 69920 грн. 46 коп.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі з підстав , викладених в позові, заяві про збільшення позовних вимог та додаткових письмових поясненнях.
Представники відповідачів в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні, надав письмові заперечення та пояснив, що позивач працював за ненормованим робочим днем, змінами , отже відпрацьований ним час не є наднормованим, що свідчить про безпідставність вимог позивача. Крім того зазначили, що у зв'язку зі специфікою несення служби, позивачу було надано додаткову відпустку саме за роботу за неромованим робочим часом.
Крім того, заявили про застосування строку позовної давності, оскільки позивач просить стягнути компенсацію за відпрацьований надурочний час, а не невиплачену заробітну плату, отже на ці вимоги розповсюджується загальний тримісячний строк на звернення до суду за захистом своїх трудових прав.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено, з таких підстав.
По-перше стосовно строку на звернення до суду з вказаним позовом, то суд доходить до висновку, що такий строк позивачем не пропущено.
Оплата за роботу у надурочний час входить до структури заробітної плати, а саме до додаткової заробітної плати. Вказані суми є видом додаткового заробітку, що підтверджується рішенням Конституційного Суду від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 щодо офіційного тлумачення положень ч. 2. ст. 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці», в якому Конституційний Суд України дійшов до висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, або за визначенням, використаним у ч. 2 ст. 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ст. 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ст. 303 ЦПК України).
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 01 березня 2014р. працював на посаді водолаза аварійно-рятувального загону спеціального призначення , з 03 листопада 2014 року переведений на посаду водолаза відділення водолазно-рятувальних робіт групи водолазно-рятувальних робіт та підводного розмінування інженерно-транспортної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області.
30 липня 2015р. №402 начальник Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області видав 18 серпня 2015р. наказ про повідомлення працівників підпорядкованих підрозділів, в тому числі позивача про заплановане звільнення 18 жовтня 2015р. з роботи.
19 жовтня 2015р. позивача було звільнено із займаної посади на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП скорочення штату працівників.
В день звільнення з роботи ОСОБА_1 отримав належно оформлену трудову книжку та розрахунок при звільненні, проте йому не була нарахована оплата праці понад 36-годинний робочий час на тиждень в подвійному розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи ( табелі обліку робочого часу) , позивач з 1 по 31 жовтня 2014 року відпрацював 184 години за 23 робочі дні - по 8 годин на робочий день, з 1 по 30 листопада 2014 року відпрацював 160 години за 20 робочі дні - по 8 годин на робочий день, з 1 по 31 грудня 2014 року — не працював перебував у відпустці; з 1 по 31 січня 2015 року відпрацював 192 години за 19 робочі дні - по змінах почергово по 8 та 16 годин на робочий день, з них 64 години у нічний час та 15 годин у вечірній час; з 1 по 28 лютого 2015 року відпрацював 168 години за 21 робочі дні - по змінах почергово по 8 та 16 годин на робочий день, з них 56 години у нічний час ; з 1 по 31 березня 2015 року відпрацював 176 години за 21 робочі дні - по змінах почергово по 8 та 16 годин на робочий день, з них 48 години у нічний час ; з 1 по 30 квітня 2015 року відпрацював 176 години за 21 робочі дні - по змінах почергово по 8 та 16 годин на робочий день, з них 64 години у нічний час ; з 1 по 31 травня 2015 року відпрацював 192 години за 18 робочі дні - по змінах почергово по 8 та 16 годин на робочий день, з них 64 години у нічний час; з 1 по 30 червня 2015 року відпрацював 168 години за 20 робочі дні - по змінах почергово по 8 та 16 годин на робочий день, з них 56 години у нічний час; з 1 по 31 липня 2015 року відпрацював 192 години за 23 робочі дні - по змінах почергово по 8 та 16 годин на робочий день, з них 64 години у нічний час; з 1 по 31 серпня 2015 року відпрацював 96 години - по змінах почергово по 8 та 16 годин на робочий день, з них 32 години у нічний час; з 1 по 30 вересня 2015 року відпрацював 184 години за 22 робочі дні - по змінах почергово по 8 та 16 годин на робочий день, з них 56 години у нічний час та у жовтні 2015 року — 96 годин за 12 робочих днів.
При цьому з цих табелів обліку робочого часу вбачається, що інші водолази загону працювали майже таку саму кількість годин на місяць.
За такого, за повний календарний рік з жовтня 2014 року по вересень 2015 року включно позивач відпрацював 1 888 годин.
Позивач стверджує, що норма робочого часу для нього при 36-годинному робочому тиждні в грудні 2011 року становила відповідно за :
жовтень 2014 року — 165,6 годин, листопаді 2014 року — 144 години, у січні 2015 року — 144 години; у лютому 2015 року — 144 години;у березні 2015 року — 151,2 години;у квітні 2015 року — 151,2 години;у травні 2015 року — 129,6 години;у червні 2015 року — 144 години;у липні 2015 року — 165,6 години; у вересні 2015 року — 158,4 години,
- а він відпрацював за ці місяці 1792 години, а отже 294,4 годин роботи є надурочними, а тому він мав право згідно трудового законодавства на підвищену оплату праців подвійному розмірі за ці години.
Відповідачами не заперечувалося, що заробітна плата сплачувалася позивачеві без нараховування подвійної оплати за ці години роботи.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до статті 62 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня.
Статтею 106 Кодексу законів про працю України передбачено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Відповідно до п. 5.3 Колективного договору , з метою забезпечення виконання покладених на аварійно-рятувальний загін спеціального призначення завдань, працівники на рівні із особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту можуть залучатися у встановленому законом порядку до роботи у понаднормований робочий час. Колективним договором не передбачена опдлата роботи у понаднормований робочий час, а за роботу понаднормово працівники загону отримують додаткові відпустки тривалістю 7 днів. За п. 5.5 Договру — нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. У Додатку до зазначеного колективного договору визначено перелік професій та посад, при перебуванні на яких може застосовуватися ненормований робочий день , до переліку входить і посада позивача “водолаз”.
Відповідно до ст. 51 КзпП України, скорочена тривалiсть робочого часу встановлюється для працiвникiв, зайнятих на роботах з шкiдливими умовами працi, - не бiльш як 36 годин на тиждень. Перелiк виробництв, цехiв, професiй i посад з шкiдливими умовами працi, робота в яких дає право на скорочену тривалiсть робочого часу, затверджується в порядку, встановленомузаконодавством.
Дійсно, згідно Постанови КМУ від 21 лютого 2001 р. N 163 «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня» , затверджено Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, в якому міститься в розділі «ЗАГАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ» - 1, 2, 3 групи спеціалізації робіт водолаз, за винятком водолаза легкого спорядження рятувальної служби , та в розділі “Функціонування морської танспортної інфраструктури” - водолаз за винятком водолаза легкого спорядження рятувальної служби — 36 годин.
Відповідно до положень Наказу Міністерства праці та соцполітики N 122 від 23.03.2001 « Про затвердження Порядку застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скрочену тривалість робочого тижня» , скорочена тривалість робочого тижня за роботу із шкідливими умовами праці встановлюється працівникам виробництв, цехів, професій і посад, передбачених відповідними розділами Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня (далі - Перелік), незалежно від відомчого підпорядкування цих виробництв, цехів, а також від форм власності підприємств, організацій і установ.
Якщо в Переліку зазначено "постійно зайнятий" або "що постійно працює", скорочена тривалість робочого часу відповідно до вказаної в Переліку тривалості встановлюється працівникові лише в ті дні, коли він фактично був зайнятий в цих умовах протягом всього скороченого робочого часу, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад. У разі відсутності таких записів скорочена тривалість робочого часу, згідно із зазначеною в Переліку тривалістю, встановлюється працівникові лише в ті дні, коли він фактично був зайнятий в шкідливих умовах праці не менше половини тривалості
робочого часу, встановленого для працівників цих виробництв,цехів,професій, посад.
Підтвердження цього права працівникові можливе тільки при віднесенні його робочого місця до категорії із шкідливими умовами праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці.
Разом з тим, як вбачається з відповіді ГУ ДСНС , згідно журналу водолазних робіт ОСОБА_2 не виконав норми перебування на роботі з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
За такого, позивачем та його представником не надано достеменних доказів та обгрунтувань, що його праця підпадала під дію норми п.2 ч.1 ст. 51 КЗпП України і його робочий тиждень повинен складати не більше 36 годин.
Наказом АРЗ від 28.11.2014 року № 185 ОСОБА_1 надано додаткову відпустку за 2014 рік у розмрі 7 днів, як і виплачено компенсацію при звільненні за невикористану додаткову відпустку за 2015 рік.
З розрахунково-платіжної відомості за видами оплат працівника ОСОБА_3 вбачається, що він отриував оплату праці, яка складалася з посадового окладу, надбавки за складність та напруженість у розмірі 50% посадового окладу, щомісячної премії у розмірі 50% посадового окладу, а також оплати відрядження, разових премій та окремої оплати “нічних” , “святкових” і винагороди за водолазні роботи ( деякі місяці).
Відповідно до умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС України, затв. Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.07.2006 N 431 , в редакції , що діяла на час виникнення спірних правовідносин, оплата праці працівників здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу, виходячи з посадового окладу з урахуванням підвищень, доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних виплат, передбачених чинним законодавством.
Доплати передбачені, п 1.5.1-1.5.5, в тому числі за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників; за суміщення професій (посад); за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, у розмірі до 40 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в нічний час за кожну годину роботи з 10 години вечора до 6 години ранку. Доплата на роботу у надурочний час не передбачено.
При цьому розділом другим цих Умов врегульовані особливості оплати праці водолазів , а саме що тарифні ставки водолазів 3-го класу встановлюються залежно від характеру робіт, що виконуються. За клас кваліфікації водолазам виплачується щомісячна надбавка до посадового окладу водолаза 3-го класу у встановлених розмірах.
Також передбачені відповідні додаткова щомісячна надбавка до посадового окладу водолазам , які відпрацювали під підвищеним тиском визначену кількість годин; за час перебування під водою залежно від глибини занурювання водолазам та іншим працівникам, які здійснюють спуски під воду для виконання службових завдань, крім тарифної ставки (посадового окладу), установлюється погодинна оплата; за час спусків під воду, роботи під водою, перебування під заданим робочим тиском у барокамері із застосуванням для дихання штучних газових сумішей методом короткочасних занурень і методом тривалого перебування під підвищеним тиском, окрім їх тарифної ставки (посадового окладу), установлюється погодинна оплата в коефіцієнтах до годинної тарифної ставки водолаза третього класу; за час перебування під найбільшим тиском у водолазному відсіку чи водолазному підводному апараті залежно від глибини занурювання; за кожну годину перебування під заданим тиском у
барокамері; за період декомпресії (від глибини занурювання і незалежно від її тривалості) за глибоководні спуски методом короткочасного занурювання (за метр занурювання. За наявності чинників, що ускладнюють водолазні роботи, погодинна оплата за перебування під водою збільшується.Окрема система оплати встановлена за час перебування під водою для надання допомоги потопаючому, за час пошуку утопленого , за тренувальні та кваліфікаційні спуски.
Час перебування під водою розраховується з моменту закриття ілюмінатора водолазного шолома (включення на режим дихання апарата, підвищення тиску в камері до атмосферного) до моменту відкриття на поверхні ілюмінатора (вимикання подиху з
апарата). Час перебування під водою під час здійснення водолазних спусків методом тривалого перебування розраховується з моменту закриття внутрішніх люків водолазного дзвона чи водолазного відсіку водолазного підводного апарата після переходу до них водолазів з барокамери перед початком занурювання до моменту відкриття внутрішньої кришки люка апарата для переходу водолазів у барокамеру.
Яким чином , коли і які виконував позивач водолазні роботи — позивачем не заначано взагалі.
Порядок встановлення облікового періоду визначений Методичними рекомендаціями щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 №138.
Відповідно до пункту 6 зазначених Методичних рекомендацій обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди - декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо. У сільському господарстві (в рільництві) може застосовуватися розрахунковий річний період (від початку весняно-польових до закінчення осінньо-польових робіт). Для окремих категорій працівників морського, річкового та залізничного транспорту обліковим періодом може бути тур (час з моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки).
Отже, нормативно визначеного періоду при застосуванні підсумованого обліку робочого часу не встановлено.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від від 04.09.2013 р. № 9884/0/14-13/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік» норма робочого часу на 2014 рік при 40-годинному робочому тижні становить 2002,0 години; а листа Мінсоцполітики від 09.09.2014 N10196/0/14-14/13 про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік — 2004,0 години. При при 36-годинному робочому тижні — по 1807,2 години.
Крім того, наявність надурочного часу служби в даному випадку є сумнівною, оскільки передбачена «нормальна тривалість - 40-годинний робочий тиждень» може застосовуватись при п'ятиденному робочому тижні, а позивач вочевидь працював і чергуючи в двозмінному режимі по 16 годин.
Підсумок робочого часу позивача за календарний рік з жовтня 2014 року по вересень 2015 року становить 1 888 годин, що підтверджується табелями обліку робочого часу позивача та ним не оспорюється.
До того ж, враховуючи відсутність нормативно визначеного періоду, за який повинен обліковуватись час виконання службових обов'язків працівниками АРЗ — Державної Служби з надзвичайних ситуацій України як органу цивільного захисту, вимоги позивача, які ґрунтуються на місячному обліку є безпідставними, оскільки при застосуванні інших періодів обліку, виконання ним службових обов'язків здійснювалось в межах встановлених норм.
При цьому суд також враховує, що з огляду не специфіку роботи позивача відповідачами у відповідності до Умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС України, затв. Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.07.2006 N 431 , положень Колективного договору була встановлена надбавка за складність та напруженість праці у розмірі 50 відсотків, яку позивач під час перебування на посаді отримував постійно, а також окремо оплачувалися додатково години роботи в нічний час та святкові дні та винагорода за водолазні роботи при їх виконанні. До того ж позивач використовува своє право на отримання додаткової відпустки за ненормований робочий день.
Отже в, відповідачами було дотримані вимоги законодавства про працю щодо належної оплати роботи позивача з урахуванням специфіки такої роботи.
Оскільки, вимога позивача про стягнення з відповідачів коштів за надурочну роботу не є обгрунтованою, також не підлягають задоволенню і вимоги позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи специфіку роботи АРЗ спеціального призначення ГУ ДСНС України у Миколаївській області , суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю за необґрунтованістю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України , суд , -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити .
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
СУДДЯ Гуденко О.А.
