СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2017 р. Справа № 818/1512/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Гелета С.М.
за участю секретаря судового засідання – Мороз Т.М.
представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Сумської області ОСОБА_4, Начальника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_5, Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу та припису, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _3 (далі – позивач, ОСОБА_3А.) звернувся до суду із позовом до Державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Сумської області ОСОБА_4 (далі – державний інспектор Погрібний О.А.), Начальника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_5, Головного управління Держгеокадастру в Сумській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Сумській області), в якому, згідно уточнених позовних вимог (а.с. 42-45), позивач просив визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 20.07.2017 №484-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" відносно ОСОБА_3, визнати протиправними дії державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Сумської області ОСОБА_4 щодо проведення перевірки громадянина ОСОБА_3, визнати протиправним та скасувати припис державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Сумської області від 28.07.2017 №484/0/92-17-ДК/0179/Пр/03/01/-17.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що у ГУ Держгеокадастру в Сумській області були відсутні підстави для проведення повторної перевірки, такий вид перевірки не передбачено чинним законодавством. Зазначає, що під час перевірки, здійсненої державним інспектором Погрібним О.А., взагалі не було проінформовано позивача про те, що здійснюється перевірка, обставини, викладені в акті не відповідають фактичним обставинам. Зазначає, що перевірка здійснена із порушенням норм законодавства щодо підстав та порядку проведення перевірок, а саме Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Також, позивач посилався в обґрунтування позовних вимог, що перевірка проведена у відсутності підстав, які надають право проведення перевірок, визначених Законом України від 03.11.2016 року «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким встановлений до 31.12.2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, окрім підстав, зазначених у цьому Законі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, підтримала у повному обсязі надані до суду заперечення на позов, в яких зазначено, що на підставі спірного наказу ГУ Держгеокадастру в Сумській області державним інспектором Погрібним О.А. здійснювався державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки та виявлено самовільне використання позивачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів. За результатом проведення перевірки обставини викладені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства. У зв’язку із виявленням порушень вимог земельного законодавства, при використанні земельної ділянки державним інспектором з метою усунення виявленого порушення вимог земельного законодавства надано спірний припис зі строком виконання до 25.08.2017. У судовому засіданні представник відповідача також пояснила, що при проведенні перевірок ГУ Держгеокадастру в Сумській області користується лише Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на діяльність органів ГУ Держгеокадастру в Сумській області не розповсюджується, у зв'язку з чим вважає проведення перевірки правомірною. Також, представник відповідача наполягала на тому, що ГУ Держгеокадастру не перевіряє господарську діяльність суб'єктів, а перевіряють лише земельну ділянку та фізичну особу, яка її використовує, у даному випадку позивача, відносно якого також складений протокол про адміністративне правопорушення.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що 23.05.2017 до ГУ Держгеокадастру в Сумській області надійшла заява від гр. ОСОБА_6 про самовільне зайняття земельних ділянок, що належать на праві власності крмі інших осіб і гр. ОСОБА_3 (а.с.55).
ГУ Держгеокадастру в Сумській області було винесено наказ від 07.06.2017 №326-ДК про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства стосовно земельної ділянки на території Московської сільської ради Липоводолинського району, яку використовує позивач - ОСОБА_3, а перевірку у термін з 09.06.2017 по 15.06.2017 доручено провести державному інспектору Погрібному О.А. (а.с.56).
Державним інспектором Погрібним О.А. було проведено перевірку та складено акт №326/0/92-17-ДК/342/АП/09/01/-17 від 16.06.2017 (а.с.57). За результатами проведеної перевірки державний інспектор Погрібний О.А. встановив, що на земельній ділянці, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності відсутні межові знаки. Будь-яких інших порушень відображено не було. В зв'язку із виявленими порушеннями, державним інспектором було винесено припис від 16.06.2017 №326/0/92-17-ДК/0098/Пр/03/01/-17 про вжиття заходів ОСОБА_3 щодо відновлення межових знаків в строк до 14.07.2017 (а.с.58).
В подальшому, 20.07.2017 ГУ Держгеокадастру в Сумській області було винесено наказ №484-ДК про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства шляхом проведення повторної перевірки в термін з 21.07.2017 по 28.07.2017 стосовно земельної ділянки, яку використовує ОСОБА_3, яку було доручено провести державному інспектору Погрібному О.А. (а.с.59).
Державний інспектор Погрібний О.А. на підставі наказу від 20.07.2017 №484-ДК провів повторну перевірку, про що склав акт від 28.07.2017 №484/0/92-17-ДК/491/АП/09/01/-17 (а.с.61). Під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_3 самовільно без правовстановлюючих документів обробив земельну ділянку площею 0,30га, що межує з належною йому на праві власності земельною ділянкою. В ході перевірки встановлено, що на час обстеження на самовільно зайнятій ділянці знаходяться недозрілі посіви кукурудзи.
В зв'язку із виявленими порушеннями державний інспектор Погрібний О.А. склав припис від 28.07.2017 №484/0/92-17-ДК/0179/Пр/03/01/-17 відносно ОСОБА_3юА., яким зобов’язав позивача вжити заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідно до п.б) ст. 211 Земельного кодексу України шляхом звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, про що повідомити до 25.08.2017 (а.с.64).
Суд не погоджується із правомірністю винесеного наказу від 20.07.2017 №484-ДК щодо здійснення повторної перевірки та винесеним приписом від 28.07.2017 №484/0/92-17-ДК/0179/Пр/03/01/-17, а також із процедурою проведення державним інспектором Погрібним О.А. перевірки, виходячи із наступного.
Законом, якій визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля є Закон України від 19.06.2003 року № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі Закон України № 963-IV).
Статтею 5 Закону України № 963-IV визначені органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів.
Відповідно до вказаної статті: - державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; - державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; - моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.
Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України № 963-IV, до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.
Статтею 10 Закону встановлені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, які, крім іншого, мають право: давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель; складати акти перевірки чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення.
Спірні правовідносини виникли між позивачем - фізичною особою та відповідачем - ГУ Держгеокадастру в Сумській області, якій є суб’єктом владних повноважень.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2017 року затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, а наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) №308 від 17.11.2016 року затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в Сумській області.
ГУ Держгеокадастру, його посадові особи як суб’єкти владних повноважень відповідно до ст.19 Конституції України повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України № 963-IV встановлено право державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель складати акти перевірки чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель.
Реалізація вказаних повноважень щодо здійснення державного контролю повинна відбуватися у спосіб встановлений законодавством. Закон України № 963-IV не визначає підстав та порядку проведення перевірок посадовими особами Держгеокадастру.
Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 р. N 312, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 р. за N 1223/8544 був затверджений Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Зазначений Порядок установлював процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, визначає підготовчі заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки. Зазначений наказ втратив чинність, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 лютого 2013 року N 132.
В подальшому, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 лютого 2013 року N 132, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за N 412/22944, був затверджений новий Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб’єктами господарювання вимог земельного законодавства, але вказаний наказ також визнаний таким, що втратив чинність, відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.01.2017 року.
Таким чином на час винесення спірного наказу та проведення перевірки, законодавцем не було розроблено та затверджено окрему процедуру та новий порядок здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб’єктами господарювання вимог земельного законодавства. На даний час питання врегульовані виключно нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Між тим, судом встановлено, що саме відповідно до змісту додатка до вказаного Порядку, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 лютого 2013 року N 132, який вже був скасований та не діяв на час перевірки, державним інспектором складений акт перевірки відносно позивача, на підставі якого винесений оскаржуваний припис.
Слід звернути увагу, що Кабінет Міністрів України видав Розпорядження від 10.03.2017 року №169-р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади», яким скасовані накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як такі, що не відповідають Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за переліком згідно з додатком 1, у якому зазначений наказ Мінагрополітики №132 від 25.02.2013 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України набрало законної сили 21.05.2017 року.
Вказане розпорядження Кабінету Міністрів України свідчить проте, що накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо здійснення державного нагляду (контролю) повинні відповідати Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Таким чином, при здійсненні державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, зокрема, за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель відповідач повинен був дотримуватися вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон України №877-V).
Також, ст. 2 Закону України №877-V визначена сфера його дії, відповідно до якої дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення. Тобто при здійсненні державного нагляду (контролю) у галузі земельних відносин органи державного нагляду (контролю) повинні керуватися Законом України №877-V.
Висновок суду про обов’язковість ГУ Держгеокадастру враховувати норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» узгоджується із висновками Вищого адміністративного суду від 29.07.2015 по справі №К/800/19529/15.
Враховуючи викладене, суд вважає безпідставним та необгрунтованим твердження представника відповідача, що Закон України №877-V не розповсюджується на діяльність органів Держгеокадастру. Необґрунтованим є також твердження представника відповідача, що вказаним Законом органи Держгеокадастру не керуються, оскільки об'єктом перевірки є саме земельні ділянки, а не суб'єкти господарювання, які здійснюють її у діяльності. Суд зазначає, що перевірити об'єкт - земельну ділянку, яка знаходиться у власності або користуванні суб'єкта господарювання з метою встановлення її використання у відповідності до норм земельного законодавства неможливо без здійснення перевірки суб'єкта господарювання. Саме тому, відповідно до ст. 6 Закону України № 963-IV«Про державний контроль за використанням та охороною земель», якою визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, є зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням. Безпосередньо відносно вказаних суб’єктів перевірки складаються у відповідні документи, у тому числі розпорядчого характеру, посадовими особами Держгеокадастру.
Пунктом 4 ст. 4 Закону України №877-V визначено, що виключно законами встановлюються, зокрема, органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); спосіб та форми здійснення заходів, здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Нагляд (контроль) здійснюється шляхом планових та позапланових заходів.
Частиною 1 ст. 6 Закону України №877-V визначені підстави для здійснення позапланових заходів, якими є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Частиною 2 ст. 6 Закону визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
В наказі начальника ГУ Держгеокадастру в Сумській області від 20.07.2017 року №484-ДК, на підставі якого здійснена повторна перевірка позивача, та за результатами якої направлений позивачу оскаржуваний припис, у якості підстави для здійснення повторної перевірки зазначено виконання вимог припису державного інспектора, щодо ОСОБА_3 від 16.06.2017№326/0/92-17-ДК/0098/Пр/03/01/-17 (а.с.59).
В судовому засіданні державний інспектор, який проводив перевірку ОСОБА_4 зазначив, що підставою для проведення повторної перевірки стало звернення ОСОБА_6 від 23.05.2017, про факт виконання попереднього припису від 16.06.2017 щодо відновлення межових знаків ОСОБА_3 на час винесення наказу 20.07.2017 ГУ Держгеокадастру в Сумській області було відомо, але ним досліджувалися питання, які порушила в своєму зверненні заявниця, оскільки ним питання, що були зазначені у зверненні не досліджувалися під час попередньої перевірки, фактично ним проводилася перевірка по питанням, які викладені в зверненні ОСОБА_7.
Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст.6 Закону України №877-V повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Діючим законодавством не передбачено право відповідачу призначати такий вид здійснення позапланових заходів як проведення повторних перевірок.
В даному випадку, згідно звернення ОСОБА_7 було винесено наказ від 326-ДК від 07.06.2017 про проведення перевірки. Слід зазначити, що державним інспектором вже було проведено перевірку, складено акт перевірки від 16.06.2017, винесено припис, при цьому жодні обставини, які були відображені в зверненні гр.ОСОБА_7Є не були встановлені державним інспектором. Порушення, які були встановлені під час перевірки, стосувалися виключно межових знаків земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_3
Матеріалами справи не підтверджується, що на підставі наказу від 20.07.2017 було видано правлення уповноваженій особі на здійснення перевірки, обов’язковість якого визначена ч.3 ст.6 , ч. 2 ст. 7 Закону України №877. Крім того, відповідачем не дотримано вимоги того, що позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Під час розгляду справи, представником відповідача, не надано документу щодо погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, така згода відсутня.
Разом із тим, ст. 2 Закону України №1728-VIII від 03.11.2016 року «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлений до 31.12.2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Згідно зі ст. 3 цього Закону до 31.12.2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю): 1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба); 2) за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 3) за рішенням суду; 4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.
Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.
Таким чином, судом безперечно встановлено, що відповідач призначив та здійснив перевірку позивача без встановлених законом підстав та процедури на її проведення.
Слід зазначити, що під час проведення перевірки, державним інспектором ГУ Держгеокадастру в Сумській області не було дотримано вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, яка, крім іншого передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд зобов’язаний перевірити, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В даному випадку, під час проведення перевірки ОСОБА_3 взагалі не було повідомлено про проведення перевірки, а сама перевірка, в т.ч. і його земельної ділянки, яка належить на праві власності, проведена без його участі, про що відображено в акті перевірки.
Відповідачем в акті перевірки відображено факт самовільного зайняття позивачем земельної ділянки за рахунок розорення меж земельної ділянки, що межує з самовільно зайнятою площею, але представником відповідача не надано жодних доказів того, в зв'язку із якими обставинами та на підставі яких доказів державним інспектором було встановлено факт того, що саме ОСОБА_3 засіяв сусідню земельну ділянку без правових підстав. Матеріалами справи не підтверджується, що у ОСОБА_3 було відібрано пояснення даної обставини, при тому, що в судовому засіданні представник позивача зазначив, що ОСОБА_3 не засіював жодної суміжної земельної ділянки, а використовує виключно власну земельну ділянку.
Слід зазначити, що у своєму зверненні ОСОБА_6 зазначала, що незаконне використання земельних ділянок площею 2 га здійснює зовсім інша особа – гр. ОСОБА_8, який самовільно знищив межові знаки та зайняв смугу земель державної власності (пасовищ), які розміщується поруч із земельною ділянкою, в т.ч. і позивача.
В даному випадку, під час перевірки державним інспектором не було навіть отримано пояснення ОСОБА_8, що зазначений як особа, яка здійснює незаконне користування земельною ділянкою. В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що такі пояснення були надані ОСОБА_8, але відібрані вони були вже після проведеної перевірки, винесення спірного припису, а в поясненнях ОСОБА_8 заперечив факт використання земельної ділянки.
Також слід звернути увагу на те, що державним інспектором під час проведення попередньої перевірки 16.06.2017 факту незаконного використання саме ОСОБА_3 суміжної земельної ділянки не було встановлено, дані обставини не відображені в акті перевірки від 16.06.2017.
Також судом визнається необґрунтованим та безпідставним посилання представника відповідача на ту обставину, що ОСОБА_3 визнав свою провину та відображені в акті перевірки від 28.07.2017 фактичні обставини в зв'язку із підписом на акті перевірки. Дійсно ОСОБА_3 було 28.07.2017 вручено акт перевірки та припис, але дана обставина не підтверджує факт визнання порушення, оскільки свідчить виключно про отримання документів, про що і зроблена відповідна відмітка позивачем.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що позивач погодився із висновками акту перевірки, оскільки не надав письмових заперечень, але не зміг надати обґрунтувань в який саме термін, спосіб та на підставі якої норми законодавства він зобов’язаний був це зробити. В даному випадку, позивач реалізував дане право шляхом пред’явлення позову до суду.
Слід зазначити, що Порядок оформлення, вручення (надсилання) приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19.02.2013 N 104, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 06 березня 2013 р. за N 373/22905, втратив чинність згідно наказу Мінагрополітики та продовольства України від 20.01.2017 N 24, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 03 березня 2017 р. за N 299/30167.
Також зазначеним наказом також було скасовано і Порядок одержання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель, затвердж. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 14.03.2013 N 179, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 28 березня 2013 р. за N 515/23047.
Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності, слід зазначити, що дана обставина не є беззаперечним доказом правомірної відображених обставин під час проведення перевірки. Надана представником відповідача постанова про накладення адміністративного стягнення від 28.07.2017 строком дії до 28.10.2017 (а.с.67-68) взагалі не пред’явлена до виконання відповідачем, строк виконання сплив, а згідно ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Таким чином враховуючи вищевикладені обставини, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, маючи в силу обов'язків відповідну правову обізнаність щодо порядку та процедури проведення перевірок дотримання земельного законодавства, здійснює перевірку з порушенням законодавства (Закону України №877-V, Закону України №1728-VIII від 03.11.2016 року «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності») щодо підстав та порядку проведення перевірки, наслідком чого є протиправними прийняті рішення за результатами такої перевірки.
Оцінюючи складені під час перевірки та за її результатами документи, суд дійшов висновку, що сам акт перевірки складений з порушенням вимог ч. 6 ст. 7 Закону України №877-V, оскільки в ньому відсутні такий обов’язків реквізит, як тип заходу (плановий або позаплановий), проведення повторних перевірок згідно діючого законодавства не передбачено, відсутнє направлення на перевірку, а також відсутні докази на підставі яких державний інспектор дійшов висновку про порушення саме позивачем земельного законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачами не доведено правомірність оскаржуваного наказу та припису, не доведено правомірність дій під час здійснення перевірки, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи. На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Сумської області ОСОБА_4, Начальника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_5, Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу та припису – задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 20.07.2017 №484-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" відносно проведення повторної перевірки ОСОБА_3.
Визнати протиправними дії державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Сумської області ОСОБА_4 щодо проведення повторної перевірки громадянина ОСОБА_3
Визнати протиправним та скасувати припис державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Сумської області від 28.07.2017 №484/0/92-17-ДК/0179/Пр/03/01/-17.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи
Повний текст постанови складено та підписано 28.11.2017
Суддя С.М. Гелета
