ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2018 р. м. Харків
Справа № 818/1512/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Бондара В.О.
суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Цибуковська А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на постанову, суддя С.М. Гелета , Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 по справі № 818/1512/17
за позовом ОСОБА_1
до Начальника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_2 , Державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Сумської області ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу та припису,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 (далі – позивач, ОСОБА_1А.) звернувся до суду із позовом до Державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Сумської області ОСОБА_3 (далі – державний інспектор Погрібний О.А.), Начальника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру в Сумській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Сумській області), в якому, згідно уточнених позовних вимог (а.с. 42-45), позивач просив визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 20.07.2017 №484-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" відносно ОСОБА_1, визнати протиправними дії державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Сумської області ОСОБА_3 щодо проведення перевірки громадянина ОСОБА_1, визнати протиправним та скасувати припис державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Сумської області від 28.07.2017 №484/0/92-17-ДК/0179/Пр/03/01/-17.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Сумської області ОСОБА_3, Начальника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу та припису – задоволено.
Визнано протиправними та скасувано наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 20.07.2017 №484-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" відносно проведення повторної перевірки ОСОБА_1.
Визнано протиправними дії державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Сумської області ОСОБА_3 щодо проведення повторної перевірки громадянина ОСОБА_1
Визнано протиправним та скасувати припис державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Сумської області від 28.07.2017 №484/0/92-17-ДК/0179/Пр/03/01/-17.
Відповідачем, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, маючи в силу обов'язків відповідну правову обізнаність щодо порядку та процедури проведення перевірок дотримання земельного законодавства, здійснює перевірку з порушенням законодавства (Закону України №877-V, Закону України №1728-VIII від 03.11.2016 року “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”) щодо підстав та порядку проведення перевірки, наслідком чого є протиправними прийняті рішення за результатами такої перевірки.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, 23.05.2017 до ГУ Держгеокадастру в Сумській області надійшла заява від гр. ОСОБА_4 про самовільне зайняття земельних ділянок, що належать на праві власності крмі інших осіб і гр. ОСОБА_1 (а.с.55).
ГУ Держгеокадастру в Сумській області було винесено наказ від 07.06.2017 №326-ДК про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства стосовно земельної ділянки на території Московської сільської ради Липоводолинського району, яку використовує позивач - ОСОБА_1, а перевірку у термін з 09.06.2017 по 15.06.2017 доручено провести державному інспектору Погрібному О.А. (а.с.56).
Державним інспектором Погрібним О.А. було проведено перевірку та складено акт №326/0/92-17-ДК/342/АП/09/01/-17 від 16.06.2017 (а.с.57). За результатами проведеної перевірки державний інспектор Погрібний О.А. встановив, що на земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності відсутні межові знаки. Будь-яких інших порушень відображено не було. В зв'язку із виявленими порушеннями, державним інспектором було винесено припис від 16.06.2017 №326/0/92-17-ДК/0098/Пр/03/01/-17 про вжиття заходів ОСОБА_1 щодо відновлення межових знаків в строк до 14.07.2017 (а.с.58).
В подальшому, 20.07.2017 ГУ Держгеокадастру в Сумській області було винесено наказ №484-ДК про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства шляхом проведення повторної перевірки в термін з 21.07.2017 по 28.07.2017 стосовно земельної ділянки, яку використовує ОСОБА_1, яку було доручено провести державному інспектору Погрібному О.А. (а.с.59).
Державний інспектор Погрібний О.А. на підставі наказу від 20.07.2017 №484-ДК провів повторну перевірку, про що склав акт від 28.07.2017 №484/0/92-17-ДК/491/АП/09/01/-17 (а.с.61). Під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 самовільно без правовстановлюючих документів обробив земельну ділянку площею 0,30га, що межує з належною йому на праві власності земельною ділянкою. В ході перевірки встановлено, що на час обстеження на самовільно зайнятій ділянці знаходяться недозрілі посіви кукурудзи.
В зв'язку із виявленими порушеннями державний інспектор Погрібний О.А. склав припис від 28.07.2017 №484/0/92-17-ДК/0179/Пр/03/01/-17 відносно ОСОБА_1юА., яким зобов’язав позивача вжити заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідно до п.б) ст. 211 Земельного кодексу України шляхом звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, про що повідомити до 25.08.2017 (а.с.64).
Колегія суддів не погоджується із правомірністю винесеного наказу від 20.07.2017 №484-ДК щодо здійснення повторної перевірки та винесеним приписом від 28.07.2017 №484/0/92-17-ДК/0179/Пр/03/01/-17, а також із процедурою проведення державним інспектором Погрібним О.А. перевірки, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Законом, якій визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля є ОСОБА_5 України від 19.06.2003 року № 963-IV “Про державний контроль за використанням та охороною земель” (далі ОСОБА_5 України № 963-IV).
Статтею 5 Закону України № 963, державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; - державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; - моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.
Так, повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України № 963-IV, до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.
Відповідно до ст. 10 Закону встановлені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, які, крім іншого, мають право: давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель; складати акти перевірки чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між позивачем - фізичною особою та відповідачем - ГУ Держгеокадастру в Сумській області, якій є суб’єктом владних повноважень.
Так, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2017 року затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, а наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) №308 від 17.11.2016 року затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в Сумській області.
Законом України № 963-IV встановлено право державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель складати акти перевірки чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель.
Реалізація вказаних повноважень щодо здійснення державного контролю повинна відбуватися у спосіб встановлений законодавством. Закон України № 963-IV не визначає підстав та порядку проведення перевірок посадовими особами Держгеокадастру.
Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 р. N 312, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 р. за N 1223/8544 був затверджений Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Зазначений Порядок установлював процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, визначає підготовчі заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки. Зазначений наказ втратив чинність, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 лютого 2013 року N 132.
В подальшому, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 лютого 2013 року N 132, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за N 412/22944, був затверджений новий Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб’єктами господарювання вимог земельного законодавства, але вказаний наказ також визнаний таким, що втратив чинність, відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.01.2017 року.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що на час винесення спірного наказу та проведення перевірки, законодавцем не було розроблено та затверджено окрему процедуру та новий порядок здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб’єктами господарювання вимог земельного законодавства. На даний час питання врегульовані виключно нормами Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Як вбачається з матеріалів справи, саме відповідно до змісту додатка до вказаного Порядку, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 лютого 2013 року N 132, який вже був скасований та не діяв на час перевірки, державним інспектором складений акт перевірки відносно позивача, на підставі якого винесений оскаржуваний припис.
Колегія суддів зазначає, що Кабінет Міністрів України видав Розпорядження від 10.03.2017 року №169-р “Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади”, яким скасовані накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як такі, що не відповідають Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, за переліком згідно з додатком 1, у якому зазначений наказ Мінагрополітики №132 від 25.02.2013 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України набрало законної сили 21.05.2017 року.
Вказане розпорядження Кабінету Міністрів України свідчить проте, що накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо здійснення державного нагляду (контролю) повинні відповідати Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
З аналізу викладеного вбачається, що при здійсненні державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, зокрема, за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель відповідач повинен був дотримуватися вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі ОСОБА_5 України №877-V).
Таким чином, висновок суду про обов’язковість ГУ Держгеокадастру враховувати норми Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” узгоджується із висновками Вищого адміністративного суду від 29.07.2015 по справі №К/800/19529/15.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає безпідставним та необгрунтованим твердження представника відповідача, що ОСОБА_5 України №877-V не розповсюджується на діяльність органів Держгеокадастру. Необґрунтованим є також твердження представника відповідача, що вказаним Законом органи Держгеокадастру не керуються, оскільки об'єктом перевірки є саме земельні ділянки, а не суб'єкти господарювання, які здійснюють її у діяльності. Суд зазначає, що перевірити об'єкт - земельну ділянку, яка знаходиться у власності або користуванні суб'єкта господарювання з метою встановлення її використання у відповідності до норм земельного законодавства неможливо без здійснення перевірки суб'єкта господарювання. Саме тому, відповідно до ст. 6 Закону України № 963-IV“Про державний контроль за використанням та охороною земель”, якою визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, є зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням. Безпосередньо відносно вказаних суб’єктів перевірки складаються у відповідні документи, у тому числі розпорядчого характеру, посадовими особами Держгеокадастру.
Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України №877-V , виключно законами встановлюються, зокрема, органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); спосіб та форми здійснення заходів, здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Нагляд (контроль) здійснюється шляхом планових та позапланових заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України №877-V , визначені підстави для здійснення позапланових заходів, якими є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що у такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Частиною 2 ст. 6 Закону визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, в наказі начальника ГУ Держгеокадастру в Сумській області від 20.07.2017 року №484-ДК, на підставі якого здійснена повторна перевірка позивача, та за результатами якої направлений позивачу оскаржуваний припис, у якості підстави для здійснення повторної перевірки зазначено виконання вимог припису державного інспектора, щодо ОСОБА_1 від 16.06.2017№326/0/92-17-ДК/0098/Пр/03/01/-17 (а.с.59).
Як встановлено судом, підставою для проведення повторної перевірки стало звернення ОСОБА_4 від 23.05.2017, про факт виконання попереднього припису від 16.06.2017 щодо відновлення межових знаків ОСОБА_1 на час винесення наказу 20.07.2017 ГУ Держгеокадастру в Сумській області було відомо, але ним досліджувалися питання, які порушила в своєму зверненні заявниця, оскільки ним питання, що були зазначені у зверненні не досліджувалися під час попередньої перевірки, фактично ним проводилася перевірка по питанням, які викладені в зверненні ОСОБА_6.
Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст.6 Закону України №877-V повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Діючим законодавством не передбачено право відповідачу призначати такий вид здійснення позапланових заходів як проведення повторних перевірок.
В даному випадку, згідно звернення ОСОБА_6 було винесено наказ від 326-ДК від 07.06.2017 про проведення перевірки. Слід зазначити, що державним інспектором вже було проведено перевірку, складено акт перевірки від 16.06.2017, винесено припис, при цьому жодні обставини, які були відображені в зверненні гр.ОСОБА_6Є не були встановлені державним інспектором. Порушення, які були встановлені під час перевірки, стосувалися виключно межових знаків земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_1
Матеріалами справи не підтверджується, що на підставі наказу від 20.07.2017 було видано правлення уповноваженій особі на здійснення перевірки, обов’язковість якого визначена ч.3 ст.6 , ч. 2 ст. 7 Закону України №877. Крім того, відповідачем не дотримано вимоги того, що позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Також, колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи, представником відповідача, не надано документу щодо погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, така згода відсутня.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач призначив та здійснив перевірку позивача без встановлених законом підстав та процедури на її проведення.
В даному випадку, під час проведення перевірки ОСОБА_1 взагалі не було повідомлено про проведення перевірки, а сама перевірка, в т.ч. і його земельної ділянки, яка належить на праві власності, проведена без його участі, про що відображено в акті перевірки.
Відповідачем в акті перевірки відображено факт самовільного зайняття позивачем земельної ділянки за рахунок розорення меж земельної ділянки, що межує з самовільно зайнятою площею, але представником відповідача не надано жодних доказів того, в зв'язку із якими обставинами та на підставі яких доказів державним інспектором було встановлено факт того, що саме ОСОБА_1 засіяв сусідню земельну ділянку без правових підстав. Матеріалами справи не підтверджується, що у ОСОБА_1 було відібрано пояснення даної обставини, при тому, що в судовому засіданні представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 не засіював жодної суміжної земельної ділянки, а використовує виключно власну земельну ділянку.
З матеріалів справи вбачається, що у своєму зверненні ОСОБА_4 зазначала, що незаконне використання земельних ділянок площею 2 га здійснює зовсім інша особа – гр. ОСОБА_7, який самовільно знищив межові знаки та зайняв смугу земель державної власності (пасовищ), які розміщується поруч із земельною ділянкою, в т.ч. і позивача.
В даному випадку, під час перевірки державним інспектором не було навіть отримано пояснення ОСОБА_7, що зазначений як особа, яка здійснює незаконне користування земельною ділянкою. В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що такі пояснення були надані ОСОБА_7, але відібрані вони були вже після проведеної перевірки, винесення спірного припису, а в поясненнях ОСОБА_7 заперечив факт використання земельної ділянки.
Також слід звернути увагу на те, що державним інспектором під час проведення попередньої перевірки 16.06.2017 факту незаконного використання саме ОСОБА_1 суміжної земельної ділянки не було встановлено, дані обставини не відображені в акті перевірки від 16.06.2017.
Також судом визнається необґрунтованим та безпідставним посилання представника відповідача на ту обставину, що ОСОБА_1 визнав свою провину та відображені в акті перевірки від 28.07.2017 фактичні обставини в зв'язку із підписом на акті перевірки. Дійсно ОСОБА_1 було 28.07.2017 вручено акт перевірки та припис, але дана обставина не підтверджує факт визнання порушення, оскільки свідчить виключно про отримання документів, про що і зроблена відповідна відмітка позивачем.
В судовому засіданні в суді першої інстанції, представник відповідача зазначив, що позивач погодився із висновками акту перевірки, оскільки не надав письмових заперечень, але не зміг надати обґрунтувань в який саме термін, спосіб та на підставі якої норми законодавства він зобов’язаний був це зробити. В даному випадку, позивач реалізував дане право шляхом пред’явлення позову до суду.
Порядок оформлення, вручення (надсилання) приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19.02.2013 N 104, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 06 березня 2013 р. за N 373/22905, втратив чинність згідно наказу Мінагрополітики та продовольства України від 20.01.2017 N 24, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 03 березня 2017 р. за N 299/30167.
Також, колегія суддів зазначає, що зазначеним наказом також було скасовано і Порядок одержання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель, затвердж. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 14.03.2013 N 179, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 28 березня 2013 р. за N 515/23047.
Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності, слід зазначити, що дана обставина не є беззаперечним доказом правомірної відображених обставин під час проведення перевірки. Надана представником відповідача постанова про накладення адміністративного стягнення від 28.07.2017 строком дії до 28.10.2017 (а.с.67-68) взагалі не пред’явлена до виконання відповідачем, строк виконання сплив, а згідно ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, маючи в силу обов'язків відповідну правову обізнаність щодо порядку та процедури проведення перевірок дотримання земельного законодавства, здійснює перевірку з порушенням законодавства (Закону України №877-V, Закону України №1728-VIII від 03.11.2016 року “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”) щодо підстав та порядку проведення перевірки, наслідком чого є протиправними прийняті рішення за результатами такої перевірки.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сам акт перевірки складений з порушенням вимог ч. 6 ст. 7 Закону України №877-V, оскільки в ньому відсутні такий обов’язків реквізит, як тип заходу (плановий або позаплановий), проведення повторних перевірок згідно діючого законодавства не передбачено, відсутнє направлення на перевірку, а також відсутні докази на підставі яких державний інспектор дійшов висновку про порушення саме позивачем земельного законодавства.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 по справі № 818/1512/17 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
.
Головуючий суддя
(підпис)
ОСОБА_8
Судді
(підпис) (підпис)
ОСОБА_9 ОСОБА_5
Повний текст постанови складено 07.03.2018.
