Справа № 344/14122/17
Провадження № 11-кп/779/527/2017
Категорія ч. 2 ст. 365 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
У Х В А Л А
18 грудня 2017 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
судді-доповідача ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
з участю секретаря
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №42017090000000096 від 21.06.2017 року за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.11.2017 року про повернення обвинувального акту у кримінальному проваджені щодо ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, -
з участю прокурора ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_8
ВСТАНОВИЛА:
07.12.2017 року автоматизованою системою документообігу визначено склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.11.2017 року про повернення обвинувального акту у кримінальному проваджені щодо ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, а саме: суддя-доповідач ОСОБА_3 , судді - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Підставами для самовідводу суддя ОСОБА_5 вказує те, що ним була розглянута справа про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.10. 2017 року, якою ОСОБА_9 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та ст. 185 КУпАП. Також зазначив, що ОСОБА_9 є сином ОСОБА_10 , якого визнано потерпілим по вказаному кримінальному провадженню, якому обвинувачений ОСОБА_6 заподіяв тілесні ушкодження саме під час застосування адміністративного арешту ОСОБА_10 . Враховуючи наведене вище, суддя ОСОБА_5 вважає, що вищевказані обставини можуть бути використані кожною із сторін для звинувачення складу суду за його участю в упередженості і відсутності об`єктивної безсторонності та можуть бути використані для підриву довіри до майбутнього рішення суду з боку суспільства та нанесення шкоди авторитету суддівської влади.
Суддя ОСОБА_4 заявив відвід з аналогічних підстав, зокрема послався на те, що ним також розглядалась справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_10 за апеляційною скаргою на постанову судді від 02.08.2017 року.
Заслухавши думку учасників судового розгляду щодо заявлених самовідводів, які не заперечували проти задоволення самовідводів, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів визнає вказані самовідводи обґрунтованими та дійшла висновку щодо необхідності їх задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
З наданих заяв про самовідвід вбачається, що судді ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що входять до складу колегії суддів, приймали рішення у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , відповідно, з винесенням постанов за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування автомобілем, в стані алкогольного сп`яніння) та ст. 185 КУпАП (злісна непокора вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків).
З обвинувального акту вбачаться, що обвинувачений ОСОБА_6 , який є працівником правоохоронних органів, заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_10 під час застосування до останнього адміністративного арешту (а.п. 2-7).
Вбачається, що потерпілим по вказаному кримінальному провадженню визнано ОСОБА_10 (а.п. 6).
З`ясовано, що ОСОБА_10 є батьком ОСОБА_9 .
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_9 , який є сином потерпілого у вказаному кримінальному провадження, та самого ОСОБА_10 , суддями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , може викликати у сторін сумніви щодо упередженості вказаних суддів у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 .
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006р. схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 р.№ 2006/23).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд (склад суду) достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності («Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Кипріану проти Кіпру»).
На думку колегії суддів, наведені вище обставини можуть бути використані кожною із сторін для звинувачення складу суду за участю суддів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у відсутності об`єктивної безсторонності та можуть бути використані для підриву довіри до майбутнього рішення суду з боку суспільства та нанесення шкоди авторитету суддівської влади.
Так, відповідно до п.12 висновку №1 Консультативної рада європейських суддів, при винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що для віри в незалежність і неупередженість суду важливі їх зовнішні ознаки, оскільки під питанням знаходяться повага і авторитет, які суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості.
Зважаючи на викладені в заявах про самовідводи мотиви, колегія суддів дійшла висновку про те, що участь суддів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у даному провадженні є неможливою, а тому вважає за необхідне задовольнити заяви суддів про самовідводи, провадження щодо ОСОБА_6 направити для повторного автоматизованого розподілу, відповідно до п. 3.1.10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Враховуючи наведене вище, та керуючись ст.ст. 75-76, 81 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Заяви про самовідвід суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , задовольнити.
Матеріали кримінального провадження направити на повторний автоматизований розподіл відповідно до вимог ст. 35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
З оригіналом згідно
Суддя ОСОБА_3
