ПОСТАНОВА
іменем України
16 січня 2018 року м. Кропивницький
справа № 389/727/17
провадження № 22-ц/781/131/18
Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Чельник О.І.
суддів: Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.
за участі секретаря: Двоєнко А.І.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідачів Ігнатьєвої Л.І., Марченко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Пантазіївської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 листопада 2017 року у складі судді Тьор Є.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Пантазіївської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, Знам`янської районної державної адміністрації Кіровоградської області та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Пантазіївської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, Знам`янської районної державної адміністрації Кіровоградської області та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі по тексту - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, в якому просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай) розміром 6 умовних кадастрових гектарів вартістю 242771 грн. 55 коп., що знаходиться на території Пантазіївської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7. В обґрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_7, який з 19 серпня 1986 року був членом колгоспу імені Дзержинського Знам'янського районного агропромислового об'єднання Кіровоградської області, який в подальшому, на підставі рішення загальних зборів від 19 грудня 1992 року №2 перейменовано в КСП «Пантазіївське». На зборах уповноважених КСП «Пантазіївське» протоколом №2 від 08 квітня 1995 року вирішувалося питання про передачу у колективну власність земель, що знаходилися в користуванні господарства, однак, коли формувався список членів КСП «Пантазіївське», що є додатком до державного акту на право колективної власності на землю для надання земельних часток (паїв), ОСОБА_7 не був включений в даний список. Зазначила, що вона є єдиною спадкоємицею першої черги за законом після смерті батька згідно зі ст.ст.529, 549 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), оскільки на час відкриття спадщини діяв саме цей закон. На день смерті батька проживала та була зареєстрована разом з ним в будинку за адресою: АДРЕСА_1, а тому вважається такою, що прийняла спадщину. Вважає, що її батька - ОСОБА_7 безпідставно не було включено до списку, що додається до державного акту на право власності на земельну частку (пай), жоден з відповідачів не роз'яснив їй, що пенсіонери також мають право на земельну частку (пай), про що вона дізналась лише у 2016 році через засоби масової інформації, тому змушена звернутися до суду з даним позовом та просить поновити процесуальний строк звернення до суду. Посилаючись на зазначені обставини просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай) розміром 6 умовних кадастрових гектарів та вартістю 242771 грн. 55 коп., що знаходиться на території Пантазіївської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7.
Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 6 умовних кадастрових гектарів вартістю 242771 грн. 55 коп., що знаходиться на території Пантазіївської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7, право на яку останній мав після розпаювання земель КСП «Пантазіївське». Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Пантазіївська сільська рада Знам'янського району Кіровоградської області подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі пропуску строку позовної давності.
В судовому засіданні представник відповідача Ігнатьєва Л.І. підтримала доводи апеляційної скарги, просила задовольнити її в повному обсязі та зазначила, що у 2003-2004 роках Пантазіївською сільською радою Знам'янського району Кіровоградської області проводилася роз'яснювальна робота серед членів КСП «Пантазіївське» та серед спадкоємців членів КСП, які померли в період з 1995 року по 2000 рік. Така робота була проведена і з позивачем та її матір'ю ОСОБА_5
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просили відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду є законним та справедливим. Вказали, що суд дійшов правильного висновку щодо наявності поважних підстав для поновлення строку.
Представник Знам`янської районної державної адміністрації Кіровоградської області Марченко О.Д. пояснила, що судом першої інстанції не було з'ясовано обставин, які мають значення для справи, та не було встановлено вагомих підстав для поновлення строку, а також вважає, що у 1995 році державний акт було видано незаконно, без обов'язкового до нього додатку, оскільки списки формувались у 2000 році. Зазначила, що в матеріалах справи міститься розпорядження голови Знам`янської районної державної адміністрації Кіровоградської області про затвердження розрахунку вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах по сільськогосподарському виробничому кооперативу «Пантазіївське» від 27 квітня 2000 року №168-Р, яким було організовано заповнення, реєстрацію та видачу членам сільськогосподарського виробничого кооперативу «Пантазіївське» земельних сертифікатів. Просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області у судове засідання не з'явилося, про час та місце розгляду справи повідомлене в установленому законом порядку, подало клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 та ОСОБА_6у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.
Колегія суддів ухвалила слухати справу у відсутності третіх осіб на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддіввважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи з ухваленням нового рішення.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що дошлюбне прізвище ОСОБА_1 - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, актовий запис №473 від 09 жовтня 1998 року. Таким чином, родинний зв'язок між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 підтверджується свідоцтвом про народження, згідно з яким ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_8 (а.с.7).
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблений запис за №10 (а.с.8).
Довідка видана виконкомом Пантазіївської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області від 22 серпня 2016 року №104 свідчить про те, що ОСОБА_7 до дня смерті постійно проживав і був зареєстрований разом з дочкою ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10).
Зазначена обставина підтверджує те, що після смерті ОСОБА_7 в порядку п.1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР ОСОБА_1 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.
Відповідно до архівного випису з протоколу від 19 грудня 1992 року №2 від 07 листопада 2016 року №235/01-46 назву колгоспу ім. Дзержинського змінено на «Пантазіївське» колективне сільськогосподарське підприємство (а.с.21).
Як убачається з копії трудової книжки №1710645 ОСОБА_7 з 19 серпня 1986 року по 03 березня 1997 рік був членом колгоспу ім. Дзержинського Знам'янського районного агропромислового об'єднання Кіровоградської області, який потім перейменовано в КСП «Пантазіївське» (а.с.11).
Крім того, згідно з архівною довідкою від 15 листопада 2016 року № М-62/2/0/1/01-17 у протоколах загальних зборів уповноважених членів колгоспу за 1987 рік ОСОБА_7 значиться прийнятим у члени колгоспу (а.с.20).
Відповідно до списку уповноважених членів колективного сільськогосподарського підприємства «Пантазіївське» ОСОБА_7 є членом даного КСП, позиція 251 даного списку (а.с.14-16).
Згідно з довідкою від 20 березня 2017 року №424 ОСОБА_7 дійсно знаходився на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Знам'янському районі Кіровоградської області з 03 березня 1997 року по 31 травня 1999 року та одержував пенсію за віком (а.с.12).
Судом першої інстанції також встановлено, що після ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, спадкова справа не заведена (а.с.29-30)
Як убачається з Державного акту на право колективної власності на землю від 30 грудня 1995 року, серія КР-3 000009, КСП «Пантазіївське» передано у колективну власність 3612,5 гектарів землі (а.с.95-98).
Протоколом від 08 квітня 1995 року №2 пропозицію про передачу у колективну власність землі, що знаходиться у колективному господарстві, з належним оформленням документації і видачею сертифікату на право користування землею кожному члену КСП «Пантазіївське» - підтримано одноголосно (а.с.17-19).
Проте, список членів КСП «Пантазіївське», що є додатком до державного акту на право колективної власності на землю був сформований лише у 2000 році, та відповідно до якого кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) становить 458. ОСОБА_7 до даного списку включений не був (а.с.100-113).
Розрахунком вартості земельної частки (паю) від 27 квітня 2000 року, розмір такої частки (паю) становить 6 умовних кадастрових гектарів (а.с.92, 93-94).
Управління Держгеокадастру у Знам'янському районі Кіровоградської області від 01 листопада 2016 року на адвокатський запит надав відповідь, з якої убачається, що розмір земельної частки (паю) складає 6 умовних кадастрових гектарів, вартість земельної частки (паю) станом на 2001 рік становила 61631 грн., станом на 2016 рік становить 242771 грн. 55 коп. (а.с.23).
Встановлено, що право на одержання земельної частки (паю) у ОСОБА_7 виникло з 30 грудня 1995 року, тобто з моменту видачі КСП «Пантазіївське» державного акта про право колективної власності на землю, членом якого він був, оскільки земельна ділянка передавалась у колективну власність юридичній особі.
Враховуючи викладене вище ОСОБА_7 на день видачі господарству державного акту на право колективної власності на землю був членом зазначеного підприємства.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за закономсуд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що за ОСОБА_7 дійсно працюв та був членом КСП «Пантазіївське», однак помилково не включений до списку членів данного КСП, тому мав право на земельну частку (пай) в КСП «Пантазіївське».
Колегія суддів погоджується з висновком суду в цій частині, оскільки такий висновок грунтується на підставі належних та допустимих доказів.
Крім того, слід зазначити, що списки членів КСП «Пантазіївське» були складені лише у 2000 році, при цьому державний акт на землю КСП «Пантазіївське» в порушення законодавства, яке діяло на час його видачі було видано у 1995 році без сформованого списку осіб - членів КСП. Проте, вказаний акт визнаний недійсним не був, тому ОСОБА_7 мав таке право станом на час видачі вказаного акту. Протилежного у судовому засіданні не встановлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично не вбачає пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки позивач довідалася про порушене право у 2016 року, однак виходячи з положень ЦК України вважає його таким, що підлягає поновленню.
Проте, погодитися з таким висновком суду не можна з таких підстав.
ОСОБА_1 було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з даним позовом, у якому вона просила суд поновити даний строк, визнавши причини пропуску строку поважними.
Представником відповідача під час розгляду справи у суді першої інстанції було заявлено про застосування строків позовної давності (а.с.128-129).
Слід зазначити, що до правовідносин, що виникли між сторонами, необхідно застосовувати норми ЦК УРСР від 18.07.1963 року, оскільки спадщина після померлого ОСОБА_7 відкрилась до 01.01.2004 року.
Відповідно до ст.71 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), що була чинна на час виникнення спірних правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст.76 ЦК УРСР).
Статтею 75 ЦК УРСР передбачено, що позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін по справі.
Згідно з ч.1 ст.80 ЦК Української РСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 року) правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, повинні регулюватися законодавством, яке діяло на час їх виникнення, а пунктом 6 передбачено застосування його правил про позовну давність до позовів, строк пред`явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Таким чином, на позовні вимоги про витребування належного громадянину майна, інших вимог про захист приватної власності поширюється встановлений ст.50 Закону України «Про власність» і ст.71 ЦК УРСР (чинних на час виникнення спірних правовідносин) трирічний строк позовної давності, якщо інше не передбачено законом.
Позивач звернулася до суду 27 березня 2017 року, тобто через 18 років після того, як остання, після смерті батька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 року, прийняла спадщину в установленому законом порядку. Позивач вказувала, що про порушення свого права дізналася лише у 2016 році, через засоби масової інформації та від мешканців села Пантазіївка, а тому, хоч і прийняла спадщину у 1999 році, про порушення свого права на землю, як спадкоємця ОСОБА_7, вона не знала.
Враховуючи те, що належних та допустимих доказів для визнання причини пропуску строку звернення до суду поважними позивач суду не надала, відсутні підстави для задоволення позову у зв'язку з пропущенням строку позовної давності.
Колегія суддів вважає, що трирічний строк позовної давності минув ще до набрання чинності ЦК України 2004 року, а висновок суду першої інстанції про наявність підстав для поновлення пропущеного позивачем строку є помилковим.
За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права, а відтак і помилкового визначення юридичних наслідків цих обставин. Зазначене відповідно до вимог ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову через порушення строків позовної давності.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 389, 390 ЦПК України,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Пантазіївської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області задовольнити.
Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Пантазіївської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, Знам`янської районної державної адміністрації Кіровоградської області та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст складено 19 січня 2018 року.
Головуючий суддя: О.І. Чельник
Судді: Т.М. Авраменко
Л .В. Суровицька
