Справа № 369/3689/16-ц
Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С.
Провадження № 22-ц/780/760/18
Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д. О.
Категорія 58
14.02.2018
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Таргоній Д.О.,
суддів: Приходька К.П., Савченко С.І.,
за участі секретаря Дрозда Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, заслухавши думку учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
у квітні 2016 року позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 30 грудня 2012 року між ним та ОСОБА_3 було досягнуто домовленості про виконання підрядних робіт щодо будівництва будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності. Будівництво мало виконуватись з матеріалів відповідача у строк до грудня 2013 року.
На підтвердження досягнення домовленостей ОСОБА_3 було передано 52 000 грн. у якості авансу на виконання робіт.
10 березня 2013 року він та ОСОБА_3 досягли додаткових домовленостей щодо збільшення розмірів будинку загальною орієнтовною площею 51 кв.м у строк до листопада 2014 року. Для виконання досягнутих домовленостей ОСОБА_3 було передано кошти для закупівлі матеріалів на будівництво даху в розмірі 3800 дол. США. У подальшому відповідачеві ще передавались грошові кошти для виконання домовленостей.
З червня 2015 року після постійних конфліктів між ним та ОСОБА_3 щодо неналежного виконання досягнутих домовленостей, відсутності матеріалів, відповідачка ОСОБА_4 взяла на себе додаткові зобов'язання по договору підряду щодо закупівлі будівельних матеріалів та будівництва його будинку.
Тому в подальшому позивач також передавав відповідачам кошти для будівництва, закупівлю матеріалів на загальну суму 234 567 грн. та 3800 дол. США.
Починаючи з жовтня 2015 року відповідачі взагалі почали ігнорувати його дзвінки, зустрічі. Тому на їх адресу було направлено повідомлення про відмову від договору з проханням повернути невикористані кошти та ним було укладено новий договір з іншим підрядником. Для визначення вартості робіт і матеріалів позивачем було проведено дослідження та спеціалістом встановлено її розмір - 76 289 грн. За проведене дослідження позивачем було сплачено 6000 грн. Зазначав, що загальна сума, яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів становить 261 102 грн.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на свою користь 261 102 грн. та судові витрати в розмірі 5 512,10 грн.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що укладення сторонами усного договору будівельного підряду не суперечить вимогам Цивільного кодексу України, а відсутність письмового документу не свідчить про відсутність договірних зобов'язань між сторонами щодо здійснення будівельних робіт.
В судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги представник позивача підтримав її доводи та просив скаргу задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Колегія суддів визнала можливим розглядати справу за відсутності нез'явившихся сторін, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції згідно ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1200 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Княжицька сільська рада, ОК «Княжич», з цільовим призначенням для ведення садівництва, що підтверджено державним актом на право власності серія НОМЕР_1.
30 грудня 2012 року ОСОБА_3 надана розписка про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 52 000 грн. на закупівлю будівельних матеріалів.
10 жовтня 2013 року ОСОБА_3 надана розписка про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 3 800 дол. США на закупівлю матеріалів на дах: бітумна черепиця, підкладочний коврик, дахових вікна, ОСВ, мін вата.
28 березня 2014 року ОСОБА_3 надана розписка про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 32400 грн. аванс на виконання робіт.
24 квітня 2014 року ОСОБА_3 надана розписка про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 6500 грн. на перевезення бруса і дошки.
01 листопада 2014 року ОСОБА_3 надана розписка про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 14 700 грн. на першочергові витрати на етапі запуску виконання замовлення.
ОСОБА_3 надана розписка про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 15 000 грн. на електрику.
14 січня 2015 року та 17 січня 2015 року ОСОБА_3 надана розписка про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 13 000 грн. та 5000 грн. на виготовлення вікон.
06 вересня 2015 року ОСОБА_3 надана розписка про отримання грошових коштів в розмірі 15 000 грн. за перший поверх.
Також суду надано копії квитанцій ПриватБанку щодо поповнення карткового рахунку на різні суми, в різний час (а.с.15-19).
На підтвердження своїх вимог позивач надав суду висновок експерта Лісниченко С.В. №16139, відповідно до якого вартість будівельних робіт, в тому числі будівельних матеріалів, з влаштування дерев'яних конструкцій першого поверху будинку, відповідно до наданих фотознімків, з врахуванням даних візуально-інструментального обстеження, станом на 10 жовтня 2013 року становить 91 547 грн. з ПДВ, та 76 289 грн. без ПДВ.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд обґрунтовував свої висновки відсутністю в матеріалах справи доказів того, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 існували будь-які договірні відносини, які б передбачали солідарну відповідальність за не виконання відповідачами своїх зобов'язань.
Також суд в своєму рішенні зазначив, що позивач не надав належних та допустимих доказів укладення між сторонами договору підряду.
Колегія суддів з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи та грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
За змістом статей 205, 639 ЦК України правочини можуть вчинятись у будь якій формі (усна, письмова). Сторони мають право обирати форму правочину, якщо вимоги щодо форми правочину не встановлені законом.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Звертаючись до суду із вказаним позовом ОСОБА_2 мотивував свої доводи тим, що між ним та ОСОБА_3 в усній формі були досягнуті істотні умови договору. При цьому в чому полягає істотність вказаних договірних зобовязань і які конкретно зобов'язання відповідачем не виконанні позивач не зазначив.
Відповідно до вимог ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно до пункту 5 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N668, передбачено, що договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є:, зокрема, порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; вимоги до організації робіт; порядок здійснення Замовником Контролю за якістю ресурсів; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.
Пунктом 12 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N668, передбачено, що договір підряду вважається неукладеним (таким, що не відбувся) у разі, коли сторони не досягли згоди з усіх істотних умов. Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи сторони, домовляючись про участь відповідача у будівництві будинку на земельній ділянці позивача, не визначали істотних умов вказаного об'єкту будівництва (його розміри, кількість кімнат, матеріали тощо), виду відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов договору.
Відповідач же у справі посилався на те, що він не займається будівництвом, а лише надавав певні послуги позивачу в обсягах згідно усних домовленостей.
Позивачем доказів на спростування вказаних пояснень відповідача не подано.
Доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами було укладено договір будівельного підряду, при цьому позивач виступав замовником, а відповідач - підрядником, на виконання договору підрядник отримував авансові платежі, виконував відповідні роботи та отримував за них розрахунок є необґрунтованими та суперечать вимогам ст. 875 ЦК України, де вказано, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Проектно-кошторисна документація в матеріалах відсутня, позивачем належних доказів відповідно до ст. 77 ЦПК України про те, що між сторонами був укладений договір будівельного підряду не надано, та в матеріалах справи не міститься.
Наявність розписок, написаних відповідачем, про отримання коштів на закупівлю матеріалу, авансу на виконання робіт, на перевезення сировини (брусу) та розрахунок за перший поверх, не свідчить про виникнення між сторонами правовідносин, що мають ознаки будівельного підряду оскільки із даних розписок не вбачається, що відповідач брав кошти на закупівлю матеріалів саме як підрядник.
Доводи апеляційної скарги, що відповідач підтвердив виникнення між сторонами саме підрядних зобов'язань, шляхом подання зустрічного позову, який було залишено без розгляду, спростовуються п. 5 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N668.
Позивачем не було надано суду жодного доказу, який би підтверджував факт порушення чи істотних відступів відповідачем від умов договору підряду, недоліків у виконаній роботі, порушення строків здійснення робіт.
Апеляційна скарга не містять доводів на спростування вказаних висновків суду першої інстанцій, які є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.
При встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 листопада 2017 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді:
