ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №813/1801/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Кухар Н.А.
секретаря судового засідання Шавель М.М.
за участю:
представників позивача - ОСОБА_1
представника відповідача – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ФОП ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Львівській області Державної інспекції України з питань праці про визнання протиправними і скасування постанов ,-
в с т а н о в и в:
ФОП ОСОБА_3 (80200, вул. Смаль - Стоцького, 9/6, м.Радехів, Львівська область) звернулася в суд з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області Державної інспекції України з питань праці (79005, пл.Міцкевича,8, м.Львів) про визнання протиправними і скасування постанов.
Ухвалою від 04 травня 2018 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою від 12 липня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем допущено ряд порушень порядку проведення інспекційного відвідування. Вважає, що інспекторами було проведено невиїзне інспектування. Відібрані інспектором пояснення працівників одержані з порушенням порядку, встановленого законом, і є недопустимими. Також вказують, що відповідачем безпідставно було винесено постанови про накладення штрафу від 03.04.2018 року № 051 та №052.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти заявленого позову заперечив з підстав, наведених у відзиві. У відзиві зазначають, що станом на 02.03.2018 року посадовими особами управління не було надано необхідної для проведення інспекційного відвідування інформації строк його проведення було зупинено до 05.03.2018 року у відповідності до вимог п.18 Постанови КМУ № 295 від 26.04.2017 року, про що було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №13/09/170/006-НП та вимогу про надання документів № 13/09/170/006-В від 02.03.2018 року. В останній день інспекційного відвідування, а саме 05.03.2018 року, було одержано витребувані документи та складено акт інспекційного відвідування № 13/22/170/0057. Вказують, що під час складання акту інспектором дійсно було допущено описку в частині зазначення терміну інспекційного відвідування, а саме замість 01.03.2018 року – 05.03.2018 року було вказано 01.02.2018 року – 05.02.2018 року. Зазначають, що зазначена обставина не може сама по собі свідчити про неналежне здійснення контрольного заходу та нівелювати його результати оскільки із змісту акта (дати складання), а також із зібраних в ході інспекційного відвідування матеріалів слідує, що інспекційне відвідування проводилося саме в період з 01.03.2018 року по 05.03.2018 року. Крім того, зазначають, що працівниця, яка нібито проходила стажування не була студентом вищого або учнем професійно – технічного навчального закладу, також було відсутнє направлення на стажування від центру зайнятості, а тому працівниця не може вважатися стажистом у відповідності до вимог чинного трудового законодавства.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Наказом Головного управління Держпраці у Львівській області від 28.02.2018 року № 0305-П інспектору праці – головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів у м. Львові ОСОБА_4, та ОСОБА_5, на підставі пп.1 п.5 Порядку в термін з 01.03.2018 року по 02.03.2018 провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_3, юридична адреса: Львівська область, м. Радехів, вул. Смаль – СтоцькогоАДРЕСА_1 (фактична адреса: м. Червоноград, вул. Сокальська, буд. 3-5). (а.с.126).
28.02.2018 року для здійснення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_3, Головним управлінням Держпраці у Львівській області було видано направлення № 0302 на здійснення інспекційного відвідування у період з 01.03.2018 року по 02.03.2018 року, термін продовжено до 05.03.2018 року. (а.с.120).
01.03.2018 року інспекторам праці складено вимогу № 13/09/170/004-В про надання/поновлення документів, в якій було зобов’язано позивача в строк до 13 год., 02.03.2018 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування. (а.с.128).
02.03.2018 року складено акт № 13/09/170/006-НП про неможливість проведення невиїзного інспектування, в якому зазначено, що позивач не надала документи зазначені у вимозі 13/09/170/006-В. (а.с.122).
Наказом Головного управління Держпраці у Львівській області від 02.03.2018 року № 0335-П, у відповідності до службової записки головного державного інспектора відділу
питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів у Львівській області ОСОБА_4, від 02.03.2018 року, було продовжено термін проведення інспекційного відвідування до 05.03.2018 року.
За результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3, відповідачем складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № 13/22/170/0057 від 05.03.2018 року (а.с. 23-30).
05.03.2018 року інспектором праці ОСОБА_4, складено припис про усунення виявлених порушень № 13/22/170/0057-0023.
03.04.2018 року заступник начальника ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_6, на підставі акту інспекційного відвідування прийнято постанову № 051 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_3, штрафу у розмірі 111 690 грн. (а.с. 17-19).
03.04.2018 року заступник начальника ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_6, на підставі акту інспекційного відвідування прийнято постанову № 052 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_3, штрафу у розмірі 409 530 грн. (а.с. 20-22).
Позивачем було подано заперечення на акт № 13/22/170/0057 інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 05.03.2018 року. (а.с. 39-41).
Постанови про накладення штрафу від 03.04.2018 року № 051 та № 052 є предметами оскарження.
Надаючи правову оцінку постанови № 051 від 03 квітня 2018 року, суд виходить з наступного.
Із змісту зазначеної постанови випливає, що підставою для її винесення послугували встановлені в ході інспекційного відвідування порушення вимог частини 1 та частини 3 ст.24 КЗпП України та Постанови КМУ № 413. В ході інспекційного відвідування в період часу з 01.03.2018 року по 05.03.2018 року, за виконання функцій (що зафіксовано засобами фото та відео фіксації) виявлено двох осіб, які надали письмові пояснення інспекторам праці, а саме ОСОБА_7, (адреса проживання ІНФОРМАЦІЯ_1. 21.06.1986 народження), пояснила, що стажується «у магазині все від 3-х гривень» у ФОП ОСОБА_3, починаючи з 23.02.2018 року на посаді продавця магазину, жодних документів по офіційному працевлаштуванню не підписувала, оскільки проходить стажування, на час стажування працює безплатно. Графік роботи з 09:00 до 18:00, неділя з 10:00 до 16:00 год». З наданої ФОП ОСОБА_3, цивільно – правової угоди від 23.02.2018 року укладена із ОСОБА_7, встановлено, наступне: Замовник в особі ОСОБА_3, доручив підрядчику в особі ОСОБА_7, продаж непродовольчих товарів в магазині «Все від 3-х грн.» за адресою: м. Червоноград, вул. Сокальська 5/64, з терміном виконання з 23.02.2018 року до 23.03.2018 року та виплатою винагороди по домовленості.
Судом встановлено, що 20.02.2018 року між позивачем та громадянином ОСОБА_7, укладено цивільно-правову угоду за умовами котрої остання за винагороду мала виконувати роботу, а саме продаж непродовольчих товарів. Термін виконання з 20.02.2018 року по 20.03.2018 року. За наслідками виконання даної угоди складено акт прийому – передачі виконаних робіт (надання послуг) від 06.03.2018 року.(а.с.90-91).
В судовому засіданні в якості свідків була допитана громадянка ОСОБА_7, Даний свідок зазначила, що дійсно виконували певні роботи по цивільно – правовій угоді. Надала пояснення, що в трудових відносинах не перебуває так, як трудовий договір не укладала, а виконували лише роботу по цивільно – правовому договору.
Стаття 21 КЗпП України визначає, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За змістом ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу (ЦК) України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Виходячи з наведених нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що відповідно до чинного законодавства України виконання робіт, надання послуг особою може здійснюватися як на підставі трудового договору (стаття 21 КЗпП України) так і, зокрема, на підставі цивільно-правових договорів, які передбачені ЦК України.
Оскільки законодавство не містить обов'язкових приписів у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, суд прийшов до переконання, що сторони договору (працедавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. При цьому сторони дотримались обов'язкової вимоги щодо письмової форми договору.
При цьому суд зазначає, що чинне законодавство не вимагає обов'язкового укладення трудового договору з працівником у випадку проходження ним стажування.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
За таких обставин, суд приходить висновку, що постанова відповідача від 03.04.2018 року № 051 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами є протиправною та підлягає скасуванню повністю, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем, як суб'єктом господарювання вимог частини 1 та частини 3 ст. 24 КЗпП України, а отже і наявності підстав, передбачених абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, для прийняття оспорюваного рішення, згідно якого на позивача накладено штраф у розмірі 111 690 грн.
Надаючи правову оцінку постанови № 052 від 03 квітня 2018 року, суд виходить з наступного.
Із змісту зазначеної постанови випливає, що підставою для її винесення послугували встановлені в ході інспекційного відвідування порушення вимог частини шостої статті 95 КзпП та ст. 33 ЗУ "Про оплату праці" . В ході інспекційного відвідування встановлено, що при огляді наданих ФОП ОСОБА_3, табелів обліку використання робочого часу працівників, відомостей нарахування заробітної плати працівників, відомостей на виплату грошей, щомісячного звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове загальнодержавне соціальне страхування до органів доходів і зборів в період з 01.01.2007 по 31.12.2017 року встановлено, що індексація заробітної плати не нарахована та не проведена до оплати наступним працівникам. 1. ОСОБА_8 – посадовий оклад з 02.01.2017 року у розмірі 3200 грн., у червні 2017 на суму 62 грн. 31 коп., індекс 3.70, сума 3262.31; у липні 2017 на суму 62 грн. 31 коп. , індекс 3.70, сума 3262.31; у серпні 2017 на суму 62 грн. 31 коп. , індекс 3.70, сума 3262.31; у вересні 2017 на суму 116 грн. 20 коп., індекс 6.90, сума 3316.20; у жовтні 2017 на суму 116 грн. 20 коп., індекс 6.90, сума 3316.20; о у листопаді 2017 на суму 116 грн. 20 коп., індекс 6.90, сума 3316.20; у грудні 2017 на суму 179 грн. 72 коп., індекс 10.20, сума 3379.72. 2. ОСОБА_9 - посадовий оклад з 02.01.2017 у розмірі 3200 грн., у червні 2017 на суму 62 грн. 31 коп., індекс 3.70, сума 3262.31. 3. ОСОБА_10 - посадовий оклад з 01.02.2017 у розмірі 3200 грн., у липні 2017 на суму 69 грн. 04 коп., індекс 4.10, cyма 3269.04; у серпні 2017 на суму 69 грн. 04 коп., індекс 4.10, сума 3269.04; у вересні 2017 на суму 69 грн. 04 коп., індекс 4.10, сума 3269.04; у жовтні 2017 на суму 69 грн. 04 коп., індекс 4.10, сума 3269.04; у листопаді 2017 на суму 134 грн. 72 коп., індекс 8.00, сума 3334.72; у грудні 2017 на суму 140 грн. 96 коп., індекс 8.00, сума 3340.96. 4. ОСОБА_11 - посадовий оклад з 01.02.2017 у розмірі 3200 грн., у липні 2017 на суму 69 грн. 04 коп., індекс 4.10, сума 3269.04; у серпні 2017 на суму 69 грн. 04 коп., індекс 4.10, сума 3269.04.
5. ОСОБА_12 - посадовий оклад з 01.02.2017 у розмірі 3200 грн. у липні 2017 на суму 69 грн. 04 коп., індекс 4.10, сума 3269.04; у серпні 2017 на суму 69 грн. 04 коп., індекс 4.10, сума 3269.04; у вересні 2017 на суму 69 грн. 04 коп., індекс 4.10, сума 3269.04; у жовтні 2017 на суму 69 грн. 04 коп., індекс 4.10, сума 3269.04; у листопаді 2017 на суму 134 грн. 72 коп., індекс 8.00, сума 3334.72. 6. ОСОБА_13 - посадовий оклад з 01.02.2017 у розмірі 3200 грн., у липні 2017 на суму 69 грн. 04 коп., індекс 4.10, сума 3269.04. 7. ОСОБА_14 - посадовий оклад з 01.02.2017 у розмірі 3200 грн., у липні 2017 на суму 69 грн. 04 коп. , індекс 4.10, сума 3269.04. 8. ОСОБА_15 - посадовий оклад з 01.04.2017 у розмірі 3200 грн. у вересні 2017 на суму 52 грн. 20 коп., індекс 3.10, сума 3252.20; о у жовтні 2017 на суму 52 грн. 20 коп., індекс 3.10, сума 3252.20; у листопаді 2017 на суму 52 грн. 20 коп., індекс 3.10, сума 3252.20; у грудні 2017 на суму 111 грн. 01 коп., індекс 6.30, сума 3311.01. 9. ОСОБА_16 - посадовий оклад з 01.05.2017 у розмірі 3200 грн., у листопаді 2017 на суму 62 грн. 31 коп., індекс 3.70, сума 3262.31; у грудні 2017 на суму 65 грн. 19 коп., індекс 3.70, сума 3265.19. 10. ОСОБА_17 - посадовий оклад з 01.07.2017 у розмірі 3200 грн. у грудні 2017 на суму 54 грн. 62 коп., індекс 3.10, сума 3254.62. 11. ОСОБА_18 - посадовий оклад з 01.08.2017 у розмірі 3200 грн., у грудні 2017 на суму 56 грн. 38 коп., індекс 3.20, сума 3256.38.
Згідно з абз.5 ч.1 ст.18 Закону України від 05.10.2000 №2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
На підставі ч.2 ст.19 наведеного Закону державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
За змістом ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку та в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством відповідно.
Згідно із ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.
Положеннями п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, із змінами та доповненнями (далі - Порядок №1078) передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством.
Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України "Про оплату праці", якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Механізм проведення індексації у разі підвищення грошових доходів визначено положеннями пункту 5 Порядку №1078. Зокрема, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Актом перевірки встановлено порушення вимог чинного законодавства в частині не забезпечення індексації заробітної плати з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року працівникам наступним працівникам: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18
В матеріалах справи знаходяться договори нецільової благодійної допомоги працівнику та виплата індексації заробітної плати за 2017 рік та заяви про відшкодування індексації по заробітній платі. (а.с. 44-53), якими підтверджено виплату індексацію працівникам.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у даному випадку позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства стосовно індексації заробітної плати працівників, а тому суд вважає безпідставними та необґрунтованими висновки перевіряючих щодо встановленого порушення.
За таких обставин, суд приходить висновку, що постанова відповідача від 03.04.2018 року № 052 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами є протиправною та підлягає скасуванню повністю, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем, як суб'єктом господарювання вимог ч. 6 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України «Про оплату праці», а отже і наявності підстав, передбачених абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України, для прийняття оспорюваного рішення, згідно якого на позивача накладено штраф у розмірі 409 530 ,00грн.
При цьому, судовим розглядом не встановлено процесуальних порушень проведення перевірки відповідачем, на котрі в своєму позові покликається позивач, як на підставу заявлених вимог.
Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, відповідач належними доказами не довів правомірності винесених постанов від 03.04.2018 року № 051 та № 052.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд –
в и р і ш и в :
Позов задоволено повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Львівській області від 03 квітня 2018 року № 051 та від 03 квітня 2018 року № 052.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області (м. Львів, пл. Міцкевича, 8 код ЄДРПОУ 39778297) в користь ОСОБА_3 (місцезнаходження: 80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Смаль – Стоцького, 9/6) судові витрати в сумі 5212,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційної адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 30 серпня 2018 року.
Суддя Кухар Н.А.
