ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2018 року справа №812/193/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарька М.Г.
Шишова О.О.
при секретарі судового засідання Борисові А.А.
за участю сторін по справі:
позивач: Лісечко О.С. (за довіреністю)
відповідач: Артюхова Л.Т. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Світанок» на рішення Луганського окружного адміністративного суду (суддя - Чиркін С.М.) від 23 травня 2018 року (повний текст складений 04 червня 2018 року) у справі №812/193/18 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Світанок» до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 жовтня 2017 року №00000341413, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.10.2017 року № 00000301413, 00000321413, 0024671315, 0024681315, 0001491413, 00000371413, 00000381413, 00000391413, 00000341413.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року роз'єднано позовні вимоги у самостійні провадження.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги порушення відповідачем вимог п.77.4 ст.77 ПК України. Позивач зазначив, що судом не надано належної оцінки опису відправлення кореспонденції №342 від 02.08.2017 року, згідно якого відповідачем було відправлено тільки один документ - наказ ГУ ДФС у Луганській області №449 від 01.08.2017 року. В мотивувальній частині рішення від 23.05.2018 року суд сам встановив, що за звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ОСОБА_4 від 25.04.2017 року №10 заплачено, в т.ч. ФОЛ ОСОБА_5 за запчастини по товарному чеку 7045,00 грн. До звіту від 23.05.2018 року №10 додано в т.ч. товарний чек від 25.04.2017 року на суму 7045,00 грн. Отже, виходячи зі змісту рішення встановлено наявність платіжного документу на сплату 7045,00 грн, що засвідчує часткову сплату в сумі 7045,00 із загальної суми 37 854,00 грн. Однак, приймаючи рішення суд дійшов висновку про доведеність відповідачем факту відсутності платіжних документів на всю суму 37 854,00 грн. Судом першої інстанції залишено поза увагою, що згідно п.77.1 ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Затвердження поквартальних графіків ст.77 ПК України не передбачено. Нормами підзаконного нормативного акту - Наказу МФУ від 02.06.2015 року №524, яким передбачена можливість складання та узгодження поквартальних планів-графіків перевірок, не відповідають нормам ст.77 ПК України, якою встановлено можливість складання лише річного плану-графіку перевірок та не передбачено можливість складання планів-графіків на кожний квартал. Позивач також зазначив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що документальна планова невиїзна перевірка взагалі не передбачає процедури допуску платником податків до перевірки, а тому усі можливі заперечення щодо підстав та порядку проведення планової невиїзної перевірки можуть бути викладені у письмових запереченнях на акт перевірки чи винесене податкове повідомлення-рішення. Крім того, судом першої інстанції безпідставно не було застосовано до спірних правовідносин положення ст. 3, ч.3 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669 та п.56.21 ст.56 ПК України. Позивач вважає, що відповідачем не доведено порушення пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, в частині проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжних документів (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, ін.), які б підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, що містять обов'язкові реквізити на загальну суму 37854,00 грн. До кількох звітів про використання коштів надано розрахунковий документ - товарний чек №31 від 02.02.2017 року на загальну суму 23 440,00 грн. .Позивач також зазначив, що в своєму рішенні від 23.05.2018 року суд встановив, що відповідачем надані документи щодо опублікування плану перевірок в порядку, визначеному Постановою №805. Позивач вважає, що такий висновок суду не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази опублікування на офіційному сайті ДФС плану перевірок на 2017 рік чи поквартальних планів перевірок на цей же рік. Судом не враховано, що позивачем доводиться факт відсутності самого плану-графіку проведення перевірок на ІІІ квартал 2017 року, до якого позивач був би включений, як суб'єкт господарювання, перевірку якого слід здійснити. Таким чином, згідно ч.2 ст.74 КАС України, допустимим доказом може бути лише затверджений у паперовій формі план-графік перевірок на ІІІ квартал 2017 року, щодо перевірки позивача. Надана відповідачем роздрукована копія електронного документу, не відповідає встановленій Наказом МФУ від 02.06.2015 року №524 формі квартального плану-графіку. Позивач зазначив, що листом ГУ ДФС у Луганській області від 23.06.2017 року №7/812-32-14-00-01/ДСК, на який посилається суд, як на доказ наявності плану-графіку перевірок позивача, до ДФС спрямовано лише проект відповідного плану-графіку. Відомості про затвердження цього проекту вказаний документ не містить.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, відзив на апеляційну скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що селянське (фермерське) господарство "Світанок" зареєстровано як юридична особа 20.05.1994, № запису 13741200000000166, перебуває на обліку у Сватівській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.03.2018 р.
Відповідачем проведено документальну планову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, податку на додану вартість за період з 01.07.2014р. по 30.06.2017р., правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02.08.2014р. по 30.06.2017р., а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт від 13.10.2017р. № 295/12/32/14/13-21781361, яким встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320, в частині проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжних документів (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, ін.), які б підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, що містять обов'язкові реквізити на загальну суму 37854,00 грн. (пункт 11 акту).
На підставі наведеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.10.2017р. № 00000341413, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 37854,00 грн. за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Позивач ознайомлений з результатами перевірки та один примірник акту отримав 13.10.2017р., про що свідчить відповідний підпис на акті.
Наведена перевірка була здійснена відповідно до наказу Головного управління ДФС у Луганській області від 01.08.2017 № 449.
Наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 01.08.2017 р. № 449 згідно з планом-графіком документальних перевірок на 3-й квартал поточного року прийнято рішення провести документальну планову невиїзну перевірку селянського (фермерського) господарства «Світанок» код ЄДРПОУ 21781361, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року, податку на додану вартість за період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02.08.2014 року по 30.06.2017 року, а також по єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, перевірку розпочати з 28.08.2017 року, тривалістю 20 робочих днів.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно з пунктом 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77 ПК України).
Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (пункт 79.3 ст.79 ПК України).
В матеріалах справи міститься повідомлення від 01.08.2017р. № 88 про проведення документальної планової невиїзної перевірки з 28 .08.2017р. та необхідність позивача відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України надати всі необхідні документи. В якості додатку у повідомленні зазначено копія наказу про проведення документальної планової невиїзної перевірки.
На підтвердження надіслання позивачеві наведених вище повідомлення та копії наказу відповідачем надано поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було отримано позивачем 03.08.2017р.
У описі вкладення до рекомендованого відправлення кореспонденції зазначено про направлення на адресу позивача лише документу від 01.08.2017р. №449, що відповідає даті та номеру наказу про проведення перевірки. Відомості про направлення позивачеві і повідомлення від 01.08.2017р. № 88 в матеріалах справи відсутні.
Термін перевірки продовжувався з 25.09.2017р. по 06.10.2017р. на десять робочих днів з 25.09.2017р. на підставі наказу ГУ ДФС у Луганській області від 19.09.2017р. № 562, який вручений особисто головному бухгалтеру позивача.
Під час розгляду справи встановлено, що позивач фактично допустив посадових осіб податкового органу до проведення документальної планової невиїзної перевірки на підставі наказу від 01.08.2017р. № 449 та надав відповідні документи, що підтверджується переліком документів, які було використано при проведенні перевірки за підписом голови та головного бухгалтера СФГ «Світанок». Крім того, під час проведення перевірки головний бухгалтер надавав відповідні письмові пояснення по суті виявлених порушень.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позивач, якщо вважав порушеним порядок та підстави призначення перевірки, мав можливість захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, а саме не надання до перевірки документів. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що, в даному видатку, юридичне значення для позивача мають рішення, прийняті за результатами перевірки, а не дії по її проведенню, які є вичерпаними.
Посилання позивача на ті обставини, що судовим рішенням у справі №812/194/18 був встановлений факт проведення документальної перевірки із порушенням п.77.4 ст.77 ПК України , колегією суддів не прийнято до уваги виходячи з наступного.
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказується про розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, преюдиційне значення мають не правові висновки суду, а обставини (факти), встановлені судом в іншій справі. Правові висновки суду і встановлені ним обставини не є тотожними поняттями.
Посилання позивача на положення Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон № 1669-VII), суд апеляційної інстанції вважає помилковим виходячи з наступного.
Статтею 3 Закону № 1669-VII встановлено, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V).
Відповідно до статті 2 Закону № 877-V (у редакції згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N1726-VIII, чинній на час виникнення спірних відносин) заходи контролю здійснюються, зокрема, органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Пунктами 5, 6 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності№ 1726-VІІІ (який набрав чинності з 01.01.2017р.) установлено, що: - на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України субєктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення; - заборона на проведення планових та позапланових перевірок субєктів господарювання (в тому числі проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України) поширюється також на субєктів господарювання, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.
Тобто, зазначене положення пов'язує заборону проведення перевірки із провадженням суб'єктом господарювання своєї діяльності в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, а також на суб'єктів господарювання, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.
Верховний Суд у постанові від 07 серпня 2018 року по справі №805/4013/17-а дійшов наступного правового висновку «Посилання скаржника на положення Закону № 1726-VIII та Закону №1669, як підставу правового регулювання спірних правовідносин, є неприйнятним з огляду на системний аналіз статей 1, 5, 7 Податкового кодексу України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оскільки норми наведених сторонами законів не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно не було застосовано до спірних правовідносин положення Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, листом від 23.06.2017р. № 7/8/12-32-14-00-01/ДСК Головне управління ДФС у Луганській області надіслало до Державної фіскальної служби України план-графік проведення документальних перевірок платників податків на ІІІ квартал 2017 року по Луганській області.
27.06.2017р. в.о. голови Державної фіскальної служби України затверджено план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на ІІІ квартал 2017 року, до якого включено, зокрема, селянське (фермерське) господарства «Світанок».
Державна фіскальна служба України листом від 05.07.2017р. № 17625/7/99-99-14-03-03-17 повідомила Головні управління в областях про затвердження плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на ІІІ квартал 2017 року.
Пунктом 5 Порядку від 02.06.2015 року N 524 визначено, що план-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС. Затверджений план-графік є обов'язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС.
Враховуючи, що позивачем процедура складання плану перевірок не оскаржувалась та позивач фактично допустив до проведення перевірки, доводи апеляційної скарги з цих питань колегією суддів не прийняті до уваги.
Щодо встановленого актом перевірки порушення позивачем вимог пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем пункту 2.11 Положення №637 в частині проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжних документів (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, ін.), які б підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, що містять обовязкові реквізити на загальну суму 37854,00 грн (пункт 11 акту).
Підставою для таких висновків послугував той факт, що під час перевірки правильності складання звітів про використання коштів за період з 01.01.2017р. по 30.06.2017р., наявності та достовірності оригіналів підтверджуючих документів, що додаються до звітів про використання коштів, встановлено порушення пункту 2.11 Положення № 637 зі змінами та доповненнями, а саме - проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжних документів (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, ін.), які б підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, що містять обов'язкові реквізити.
Позивачем при списанні готівкових коштів, виданих під звіт своїм працівникам, не затребувані відповідні розрахункові документи, які б підтверджували факт сплати, готівкових коштів постачальникам товарно-матеріальних цінностей, надання послуг на суму 37854,00 грн. Списання готівкових коштів при закупівлі у приватних підприємців та підприємств - юридичних осіб здійснювалось на підставі накладних, закупочних актів, актів виконаних робіт, рахунків на оплату та ін., у яких зазначалось, що було закуплено і у кого відповідні товарно-матеріальні цінності та отримані послуги.
Також, перевіркою питання по дотриманню граничних обмежень при здійсненні готівкових розрахунків за період з 01.01.2017р. по 30.06.2017р. встановлено, що на порушення пункту 2.3 статті 2 Положення, де визначено, що «...підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки протягом дня не обмежується.
Гранична сума 10000,00 грн., яка встановлена постановою правління Національного банку України від 06.06.2013р. № 210, зареєстр. у Міністерстві юстиції України 02.07.2013р. за № 1109/23641, СФГ «Світанок» здійснено розрахунки з ФОП ОСОБА_5 на суму 23440,00 грн. по одному розрахунковому документу - товарний чек від 02.02.2017р. № 31 - запчастини на загальну суму 23440,00 грн. Розрахунки здійснено з коштів, що видані під звіт ОСОБА_4 02.02.2017р. в сумі 7000,00 грн., ОСОБА_4 03.02.2017р. - в сумі 9000,00 грн., ОСОБА_4 04.02.2017р. - в сумі 7440,00 грн.
У п.2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320, (далі Положення №637) встановлено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.
Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, відповідно до інформації, зазначеної у звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ОСОБА_6, від 21.01.2017р. №1, звіт затверджено в сумі 2546,00 грн, заплачено: 16.01.2017р. Автожемчужина за запчастини-581,00грн, 20.01.2017р. стройка, за буд. мат. - 1305,00 грн, 20.01.2017р. - ОСОБА_7, ТО -600,00 грн, 21.01.2017р. ОСОБА_7, ТО-60,00 грн, усього 2546,00 грн.
До звіту від 21.01.2017р. № 1 додано товарні чеки від 20.01.2017р. на суму 600,00 грн, від 20.01.2017р. № 2 на суму 1305,00 грн, від 21.01.2017р. на суму 60,00 грн.
Первинного документу на оплату Автожемчужина за запчастини 581,00 грн не надано.
Відповідно до інформації, зазначеної у звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ОСОБА_4, від 02.02.2017р. № 2, звіт затверджено в сумі 9810,00 грн, заплачено: 02.02.2017р. ФОП ОСОБА_8, запчастини по тов.чеку - 780,00 грн, ФОП ОСОБА_9, запчастини по тов.чеку - 50,00 грн, ФОП ОСОБА_10, запчастини по тов.чеку - 3801 1020,00 грн., ФОП ОСОБА_11, запчастини по тов.чеку - 240,00 грн, ФОП ОСОБА_12, запчастини-720,00 грн, ФОП ОСОБА_5, запчастини по тов.чеку № 31 (частково) - 7000,00 грн.
До звіту від 02.02.2017р. № 2 додано: товарний чек від 02.02.2017р. № 3801 на суму 1020,00 грн, товарний чек від 02.02.2017р. на суму 240,00 грн, товарний чек від 02.02.2017р. на суму 780,00 грн, товарний чек від 02.02.2017р. на суму 50,00 грн, копію чеку на суму 720,00 грн.
Відповідно до інформації, зазначеної у звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ОСОБА_4, від 03.02.2017р. № 3, звіт затверджено в сумі 9000,00 грн, заплачено: 02.02.2017р. ФОП ОСОБА_5, запчастини по тов.чеку № 31 (частково) - 9000,00 грн.
Відповідно до інформації, зазначеної у звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ОСОБА_4, від 04.02.2017р. № 4, звіт затверджено в сумі 7840,00 грн, заплачено: 02.02.2017р. ОСОБА_5, запчастини по тов.чеку № 31 (частково) - 7840,00 грн.
До звіту від 04.02.2017р. № 4 додано: товарний чек від 02.02.2017р. № 31 на суму 23440,00 грн.
Представником відповідача під час судового розгляду визнано, що товарний чек від 02.02.2017р. № 31 надавався під час перевірки, але у ньому зазначена загальна сума, яка не співпадає із сумами звітів, відповідно неможливо ідентифікувати до якого він звіту відноситься.
Відповідно до інформації, зазначеної у звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ОСОБА_4, від 25.04.2017р. № 10, звіт затверджено в сумі 7225,00 грн, заплачено: 24.04.2017р. ПП Хорунженко, запчастини по тов.чеку на суму 65,00 грн, 25.04.2017р. ПП ОСОБА_13, запчастини по тов.чеку на суму 115,00 грн, 25.04.2017р. ФОП ОСОБА_5, запчастини по тов.чеку - 7045,00 грн, всього 7225,00 грн.
До звіту від 25.04.2017р. № 10 додано: товарні чеки від 25.04.2017 р. на суму 7045,00 грн, від 25.04.2017р. на суму 115,00 грн, від 24.04.2017р. на суму 65,00 грн.
Відповідно до інформації, зазначеної у звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ОСОБА_4, від 18.05.2017р. № 12, звіт затверджено в сумі 348,10 грн, заплачено: 17.05.2017р. ФОП ОСОБА_15, за запчастини по накл. 48,00 грн, 18.05.2017 маг. Форсаж, ПП Хорунженко по тов.чеку 108,00 грн., 18.05.2017р. укрпошта канцтовари 192,10 грн.
До звіту від 18.05.2017р. № 12 додано: товарний чек від 18.05.2017р. на суму 108,00 грн., фіскальні чеки на 10,00 грн. та 182,10 грн. відповідно.
Первинних документів на оплату ФОП ОСОБА_15, за запчастини по накл. 48,00 грн. не надано.
Відповідно до інформації, зазначеної у звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ОСОБА_4, від 02.06.2017р. № 13, звіт затверджено в сумі 8485,00 грн., заплачено: 02.06.2017р. ФОП ОСОБА_16, за запчастини по тов. чеку 2260,00 грн., 02.06.2017р. ОСОБА_17 запчастини по тов.чеку 625,00 грн., 02.06.2017р. ОСОБА_18, за запчастини по тов. чеку 5600,00 грн., всього 8485,00 грн.
До звіту від 02.06.2017р. № 13 додано на суму 8485грн. надано товарний чек від 02.06.2017р. на суму 2260,00 грн, товарний чек від 02.06.2017р. № 60 на суму 625,00 грн..
Первинних документів на оплату ОСОБА_18, за запчастини по тов. чеку 5600,00 грн. не надано.
Відповідно до інформації, зазначеної у звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ОСОБА_4, від 20.06.2017р. № 15, звіт затверджено в сумі 1028,00 грн., заплачено: 20.06.2017р. ФЛП ОСОБА_19, за запчастини по тов. чеку 288,00 грн., 20.06.2017р. ФОП ОСОБА_14 за запчастини по накл. 7350 - 740,00 грн., всього 1028,00 грн.
До звіту від 20.06.2017 р. № 15 додано: товарний чек від 20.06.2017р. на суму 288,00 грн.
Первинних документів на оплату ФОП ОСОБА_14 за запчастини по накл. 7350 - 740,00 грн. не надано.
Позивачем до матеріалів справи додатково додано також копії товарних чеків: - від 02.02.2017 № 31, яким оплачено за товар ФОП ОСОБА_5 на суму 23440,00 грн.; - від 25.04.2017, яким оплачено за товарів на суму 7041,00 грн.
Позивачем до матеріалів справи додано копії видаткових касових ордерів про видання під звіт грошових коштів: - від 21.01.2017р. № 3 ОСОБА_6 2546,00 грн.; - від 02.02.2017р. № 4 ОСОБА_4 9810,00 грн; - від 03.02.2017 р.№ 6 ОСОБА_4 9000,00 грн.; - від 04.02.2017р. № 7 ОСОБА_4 7840,00 грн.; - від 25.04.2017р. № 18 ОСОБА_4 7225,00 грн.; - від 18.05.2017 р. № 22 ОСОБА_4 348,10 грн.;- від 02.06.2017р. № 23 ОСОБА_4 8485,00 грн.; - від 20.06.2017 р.№ 26 ОСОБА_4 1028,00 грн..
З викладеного вбачається, що позивачем при списанні готівкових коштів, виданих під звіт своїм працівникам, не затребувано відповідні розрахункові документи, які б підтверджували факт сплати готівкових коштів постачальникам товарно-матеріальних цінностей, надання послуг на суму 37854,00 грн.
Списання готівкових коштів при закупівлі у приватних підприємців, та підприємств юридичних осіб здійснювалось на підставі накладних, закупочних актів, актів виконаних робіт, рахунків на оплату та ін. ,у яких зазначалось, що було закуплено і у кого відповідні товарно-матеріальні цінності та отримані послуги. Однак, надані документи не підтверджують сплату покупцем готівкових коштів
Згідно абзацу 6 частини 1 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року N 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: - за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем доведено правомірність прийнятого спірного рішення.
Посилання позивача на ті обставини, що до кількох звітів надавався товарний чек від 02.02.2017р. №31, судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги оскільки в ньому зазначена загальна сума, яка не співпадає із сумами звітів, а тому неможливо ідентифікувати до якого він звіту відноситься.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на недоведеність наявності з боку відповідача складу правопорушення, доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийняті до уваги.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Світанок» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі №812/193/18 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі №812/193/18 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 12 вересня 2018 року.
Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 17 вересня 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 12 вересня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: М.Г. Сухарьок
О.О. Шишов
