У Х В А Л А
28 вересня 2018 року
м. Київ
справа № 368/54/17
провадження № 61-35217ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третяособа: Управління Держгеокадастру в Кагарлицькому районі про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Управління Держгеокадастру в Кагарлицькому районі про визнання права на земельну ділянку,
В С Т А Н О В И В :
27 червня 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Представник заявника просила поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що «одним із учасників судового розгляду справи вже подано касаційну скаргу», тому «вважає за доцільне поновити строк на касаційне оскарження та розглядати скарги в одному провадженні».
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 липня 2018 року визнано неповажними наведені заявником підстави пропуску строку, касаційну скаргу залишено без руху, а особі, яка її подала, надано строк на усунення її недоліків.Зокрема, представнику ОСОБА_1 - адвокату ОСОБА_2необхідно було зазначити інші поважні підстави пропуску строку на касаційне оскарження, надати належні та допустимі докази на їх підтвердження та сплатити судовий збір.
Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Апеляційним судом Київської області прийнято постанову 20 березня 2018 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 19 квітня 2018 року.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
На виконання ухвали суду, представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 надіслала клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що Апеляційний суд Київської області безпідставно поновив Кагарлицькій місцевій прокуратурі строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, процесуальні документи на адресу ОСОБА_1 апеляційним судом не надсилались, про розгляд справи він не був належним чином повідомлений. Про оскаржувану постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року заявник дізнався лише 15 червня 2018 року, після ознайомлення з матеріалами справи та в цей же день отримав її повний текст. Після розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 змінив адресу. Посилається на те, що не поновлення йому пропущеного строку на касаційне оскарження «свідчимите про порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
У рішенні від 29 жовтня 2015 року (справа «Устименко проти України») Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» від 03 грудня 2003 року). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків ( рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція «поважних причин» не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом ОСОБА_2обставини щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження зводяться до не згоди з мотивами, за яких апеляційний суд, на думку представника заявника, безпідставно, поновив процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду Кагарлицькій місцевій прокуратурі. Доказів про те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи апеляційним судом та не отримував судових повісток представником заявника не надано, як і доказів того, що копія оскаржуваної постанови апеляційного суду йому не надсилалась. Тому суд касаційної інстанції не може вирішити питання щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки належних та допустимих доказів, які підтверджують зазначені представником ОСОБА_1обставини суду не надано.
Станом на 28 вересня 2018 року ухвала Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 липня 2018 року представником заявника не виконана, тому суд не може вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: Управління Держгеокадастру в Кагарлицькому районі про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Управління Держгеокадастру в Кагарлицькому районі про визнання права на земельну ділянкуповернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник
