Справа № 638/7132/15-ц
Провадження № 2/638/2006/18
РІШЕННЯ
іменем України
12.11.2018 Дзержинський районний суд міста Харкова у складі
головуючого судді Штих Т.В.,
при секретарі Тарасовій О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ « Торгівельний центр « ЦУМ», третя особа управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування,-
встановив :
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року у м. Харкові на 4/48 частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 з надвірними побудовами, вартість частини 469996,41 грн., ? частини земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_3 площею 0,1000 га (кадастровий номер НОМЕР_6) надану для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0358 га (кадастровий номер НОМЕР_7) надану для ведення садівництва вартістю 430 158,50 грн., ? частину автомобілю «Mersedes -Benz» S - 500, держ. номерний знак НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_8, 2008 року випуску, зареєстрованого на ім*я ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4, вартістю 326 762,35 грн., ? частину автомобілю НОМЕР_3, кузов НОМЕР_9, 2008 року випуску, зареєстрований на ім*я ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_5, вартістю 360 301,70 грн, ? частину автомобілю НОМЕР_4, кузов НОМЕР_10, 2006 року випуску, зареєстрований на ім»я ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_5, вартістю 96 335,90 грн., ? частину вартості частини майна Товариства «Торгівельний центр «ЦУМ» пропорційно частці ОСОБА_6, як учасника товариства, виходячи з її долі в статутному фонді товариства в розмірі 25% станом на час відкриття спадщини в розмірі 1 451 237,50. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_6, донькою якої являється позивачка та після смерті якої залишилася спадщина, зазначає, що прийняла спадщину за заповітом, але вважає, що має право на обов»язкову частину у спадщині.
У судовому засіданні Позивач підтримала свої позовні вимоги та пояснила, що вона є донькою ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, але і на час смерті останньої, і на сьогоднішній час вона є громадянкою Сполучених Штатів Америки. На час смерті матері їй було 57 років та, являючись громадянкою США, Позивачка не досягла пенсійного віку, мала бізнес в Америці, який її забезпечував дохід та сплачувала податки на території США як працездатна особа. Стверджує, що на час смерті ОСОБА_6 мешкала разом з померлою по АДРЕСА_6, та що доглядала матір протягом п»яти років до її смерті та матір при житті наполягала, що бажає, щоб її донька успадкувала не лише те, що зазначено в заповіті. Також Позивач зазначила, що не надавала нотаріусу заяву про прийняття спадщини в частині обов»язкової долі, не заявляла про свій намір на обов»язкову долю та не надавала документів, які б підтвердили, що вона є донькою померлої ОСОБА_6 та її право на обов*язкову долю, так як був живий брат та не претендувала на обов»язкову долю, обсяг спадкової маси їй невідомий.
Представник Позивача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на невідповідність нормам матеріального права та пояснила суду, що Позивачка не зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття обов*язкової долі, не надавала документів, які підтверджували таке її право, на час смерті ОСОБА_6 не проживала з нею, вважає, що не має правових підстав для задоволення вимог Позивача.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «ЦУМ» у судове засідання не з*явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, у зв*язку з чим суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.
Від третьої особи - Департаменту зі справ дітей Харківської міської ради надійшла заява, в якій просять позов розглядати у відсутність їх представника, вважають, що задоволення позову неможливе, так як призведе до порушення прав неповнолітніх дітей, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі акти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_6. При житті, а саме: 15.02.2011 року, померлою був складений заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Манерко Л.М, відповідно до якого вона призначила ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємицею належних їй квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 та ОСОБА_9 (ІН НОМЕР_5), ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкоємцем всього іншого майна, де б таке не було та з чого б воно не складалося та взагалі всього, що її буде належати на день смерті та на що вона матиме право за законом. Після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_1 звернулися з заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом. При цьому, ОСОБА_10, Позивачкою по справі, до нотаріальної контори був наданий паспорт громадянки Сполучених Штатів Америки, копія якого і міститься в матеріалах спадкової справи. При цьому, в заяві про прийняття спадщини, Позивачка не зазначила, що вона є донькою померлої ОСОБА_6. Також в матеріалах спадкової справи відсутні будь-які документи, які б вказували на факт того, що ОСОБА_1 є донькою померлою, що також, як вважає суд, свідчить, про їх відсутність або відсутність наміру про прийняття спадщини в частині обов»язкової долі.
14.04.2015 року, приватним нотаріусом ХМНО Харківської області, Костіною Ю.С., були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім»я ОСОБА_10 на квартиру АДРЕСА_1 (зареєстроване в реєстрі за № 652) та гараж АДРЕСА_8 ( зареєстроване в реєстрі за № 654). При цьому в свідоцтвах місце проживання ОСОБА_1 зазначене: АДРЕСА_9. ОСОБА_9 свідоцтва про право власності не отримав.
Відповідно до довідки за № 05 від 06.02.2014 року, виданою ЖК «Оселя», яка також міститься в матеріалах спадкової справи, та яка була надана Позивачкою до нотаріальної контори, ОСОБА_6, проживала на день смерті та була зареєстрована сама за адресою: АДРЕСА_10
Тобто, Позивач по справі, на день смерті ОСОБА_6, не мешкав з померлою разом.
Також, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер ОСОБА_9, спадкоємцями якого є його дружина - ОСОБА_2, діти - ОСОБА_5, ОСОБА_4 та неповнолітня на час розгляду справи ОСОБА_3.
Так, згідно, ч.3 статті 1296 Цивільного Кодексу України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. За загальним правилом, оформлення свідоцтва є правом, а не обов»язком спадкоємців. З цього випливає, що факт неоформлених спадкових прав не тягне за собою втрату права на спадкове майно, якщо воно було прийнято у встановлений законом строк і встановленим законом способом. Відповідно до ч.1 ст.1276 Цивільного Кодексу України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Згідно ч. 1 статті 1216 Цивільного Кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов*язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 Цивільного Кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного Кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно статті 1233 Цивільного кодексу України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
У відповідності до змісту ч.1 статті 1268 Цивільного Кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, відповідно до ч. 1 ст. 1269, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1241 Цивільного Кодексу України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половина частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов*язкова частка). Розмір обов*язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, як мають істотне значення.
Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться. (роз'яснює ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16.05.2013 року, № 24-753/0/4-13, «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування») . Так як, позивачка після укладення шлюбу проживала з своїм останнім чоловіком у США з 2006 р., період останніх років проживання з матір*ю можна вважати тимчасовим знаходженням, тому до неї не може бути застосована ч.3. ст..1268 ЦК України.
ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16.05.2013 року, № 24-753/0/4-13, «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», зазначає, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. Питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними такі: -тривалу хворобу; перебування спадкоємця тривалий час за межами України; відбування покарання в місцях позбавлення волі; перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
З урахуванням пояснень, наданих Позивачкою, а саме, що Позивачка, будучи громадянкою Сполучених Штатів Америки, на час смерті ОСОБА_6, не досягла пенсійного віку, мала бізнес в США та сплачувала податки, суд приходить до висновку, що Позивачка не набула статусу непрацездатної особи.
Посилання Позивачки на те, що, на час смерті ОСОБА_6, їй було 57 років, та, відповідно, до законодавства України, вона досягла віку непрацездатної особи, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні також.
Згідно до Закону України « Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» є непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону. Статтею 26 передбачені умови та вік набуття непрацездатності.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Позивачкою не надано до суду документів або фактів, які б підтвердили нею статус набуття непрацездатної особи в України, а Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не може бути до неї застосований, так як вона не є громадянкою України.
Згідно рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі за № 204/8193/2014-ц від 26.04.2017 року), непрацездатність спадкоємця для отримання обов'язкової частки у спадщині на підставі ст. 1241 Цивільного Кодексу України, повинна бути доведена в момент відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 статті 81 Цивільно-процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 258, 265 ЦПК України, суд, -
вирішив :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ « Торгівельний центр « ЦУМ», третя особа управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування -залишити без задоволення.
Судовий збір вважати сплаченим позивачкою.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апелляционного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги.
Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.
Суддя : Штих Т.В.
