Справа№311/1948/17
29.11.2018
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Кримінальне провадження
№1-кп/311/330/2018
29.11.2018 року м.Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Степаненко Ю.А.
при секретареві Шак О.В.
за участю прокурора Петренка В.О.
обвинуваченого ОСОБА_1
адвоката ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Василівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч.2,3 ст.185 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого. При цьому, прокурор посилається на неможливість зміни відносно обвинуваченого запобіжного заходу на більш м’який.
Обвинувачений та адвокат проти клопотання прокурора заперечують, просять суд змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Суд , вислухавши думку учасників провадження, оглянувши надані матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав:
відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України, зокрема главою 10 (заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування) та главою 18 (запобіжні заходи, затримання особи) вищевказаного розділу КПК України;
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.. 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а відповідно до ч.2 п.5 даної статті, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Аналізуючи зазначені норми, оглянувши надані матеріали провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого спливає, а закінчити судовий розгляд справи у зазначений строк не має можливості.
Крім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні злочинів, які, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких та середньої тяжкості злочинів, заявлені при обранні у відношенні нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики не зменшилися, до закінчення строку тримання під вартою не можливо закінчити судовий розгляд кримінального провадження, тому, суд приходить до висновку, що інші, більш м’які запобіжні заходи до обвинуваченого на даній стадії процесу, не можуть бути застосовані.
Крім того, при розгляді заявленого клопотання прокурора, суд враховує особу обвинуваченого, його вік, матеріальний та сімейний стан, а також стан здоров’я.
Будь-яких медичних документів на підтвердження незадовільного стану здоров’я обвинуваченого, які б не дозволяли йому перебувати на теперішній час під вартою, суду не надано.
Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, обвинуваченого у подальшому належить утримувати під вартою, підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлені відповідними ухвалами суду з цього приводу, не відпали, тому, з врахуванням наведеного, доцільним є продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою на шістдесят днів.
Підстав для скасування чи зміни щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не вбачає.
Таким чином, клопотання захисника та обвинуваченого про зміну відносно обвинуваченого обвинуваченого запобіжного заходу, не підлягає задоволенню.
Суд вважає, що інший, більш м’який запобіжний захід, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Крім того, клопотання захисником та обвинуваченим заявлено усно, без дотримання вимог, передбачених ст.201 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 29 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 7, 8, ч.ч. 5, 6 ст. 9, 24, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 315 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч.2,3 ст.185 КК України - у вигляді тримання під вартою - продовжити на строк 60 днів, з 29.11.2018 року по 27.01.2019 року включно.
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 – відмовити
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Василівського
районного суду ОСОБА_3
