Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 295/14571/17
Головуючий у 1-й інстанції: Перекупка І.Г.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
16 січня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Залімського І. Г. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 липня 2018 року (повний текст рішення виготовлено 02 серпня 2018 року у м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства оборони України (далі - відповідач), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу,
В С Т А Н О В И В :
позивач 08.12.2017 звернувся із адміністративним позовом до Богунського районного суду м. Житомир в якому просив:
- визнати протиправним дії Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви із документами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_2 , внаслідок захворювання та причини смерті пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, оформлені листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 06.09.2017 №248/3/6/3073;
- зобов`язати Міністерство оборони України розглянути питання і прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 внаслідок захворювання та причини смерті пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, з урахуванням права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті чоловіка, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомир від 26.07.2018 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви із документами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю, ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_2 , внаслідок захворювання та причини смерті пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, оформлені листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 06.09.2017 №248/3/6/3073.
Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання і прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 внаслідок захворювання та причини смерті пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, з урахуванням права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті чоловіка, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, те що дана справа не підсудна місцевому суду як адміністративному та вказав на втручання суду у дискреційні повноваження Міністерства оборони України.
Правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу позивач не скористався, проте надав заяву про вирішення справи за відсутності позивача та його представника з урахуванням правових висновків Верховного Суду та вказав, що в даному випадку одноразова грошова допомога призначається незалежно від часу звільнення з військової служби.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.
Під час участі в бойових діях на території Республіки Афганістан в 1968 році ОСОБА_2 отримав травму, поранення, контузію, захворювання, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується копією витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань поранень, контузій, травм, каліцтв від 03.12.2015 №84587 копією акту судово-медичного дослідження від 16.12.2010 №4696
29.11.2013 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності, з 27.11.2013, яка настала внаслідок травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, що підтверджується копією довідки Житомирського обласного МСЕК № 2 серія 10 ААБ №667459 від 29.11.2013.
11.01.2016 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 ОСОБА_2 встановлено першу групу інвалідності, з 08.12.2015, яка настала внаслідок травми, поранення, контузії, захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові, що підтверджується копією довідки Житомирського обласного МСЕК № 2 серія 12 ААА № 218823 від 11.01.2016.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Постановою Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм каліцтв від 10.01.2017 № 53 встановлено, що захворювання колишньою військовослужбовця ОСОБА_2 1968 року народження "Рак головного мозку 4 кл. гр. Ракова інтоксикація", яке послужило причиною його смерті.
05.10.2016 Управлінням праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира ОСОБА_1 встановлений статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_1 набула право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до чинних ст.ст. 16-16-3 Закону Укради "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
04.08.2017 ОСОБА_1 звернулася до Міністерства оборони України через Житомирський обласний військовий комісаріат із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги, у зв`язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії. До заяви додала усі документи передбачені п.10 Порядку № 975, а саме копію військового квитка НОМЕР_3 , посвідчену нотаріусом 13.06.2017, що підтверджує проходження військової служби ОСОБА_2 ; копію довідки Виробничого житлово-ремонтного комунального підприємства № 6 від 23.05.2017 року №81267 про склад сім`ї ОСОБА_2 , а саме реєстрацію та проживання його разом ОСОБА_1 посвідчену зазначеним ВЖРЕП, витяг з протоколу засідання ЦВЛК МО України від 10.01.2017 №53 посвідчений нотаріусом 13.06.2017; довідку з ГУ Національної поліції в Житомирській області від 13.06.2017 №8120/201/2017 про обставини смерті ОСОБА_2 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серія НОМЕР_4 від 03.10.2016 посвідчену нотаріусом 13.06.2017; копію свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 14.07.1990 посвідчену нотаріусом 13.06.2017, копію паспорта посвідчену нотаріусом 13.06.2017; копію довідки платника податків про одержання ОСОБА_1 ідентифікаційного номеру посвідчену нотаріусом 13.06.2017; копію довідки про реквізити банку, посвідчену банком, згоду ОСОБА_1 на збір та обробку персональних даних.
06.09.2017 листом Департаменту фінансів МО України № 248/3/6/3073, заява ОСОБА_1 була залишена без розгляду та документи повернуті для доопрацювання у зв`язку з тим, що надані копії документів не завірені встановленим порядком, чим порушено вимоги п. 10 Порядку та п. 4.7 Положення № 530.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач у встановленому порядку зазначені документи не розглянув та не прийняв відповідного рішення щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу, чим допустив порушення права позивача на належний розгляд поданої ним заяви та документів і прийняття відповідного рішення з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Згідно ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 16 Закону № 2011-XII, передбачено що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до ч. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975), яка набрала чинності 24.01.2014.
Згідно п. 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 1 п. 6 Порядку № 975 зазначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Положенням пункту 8 Порядку №975 передбачено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Згідно п. 10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
До заяви додаються копії:
документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;
сторінок паспортів повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Отже, з наведеного вбачається, що судом першої інстанції вірно вказано з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.
При цьому, право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, яке мало місце в період її проходження.
Таким чином, ОСОБА_3 , який проходив військову службу у період з 23.04.1987 по 16.04.1989 має право на одноразову грошову допомогу і після спливу трьох місяців з дня його звільнення.
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем, як дружиною померлого чоловіка ОСОБА_2 до заяви про виплату одноразової грошової допомоги подано відповідачу всі передбачені п. 10 Порядком № 975 документи завірені належним чином, які військкоматом було надіслано до Міністерства оборони України, для вирішення питання щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги.
Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2014 № 530 передбачено, що у разі отримання поранення, травми, контузії, каліцтва (без установлення групи інвалідності) подаються, зокрема, акт про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов`язані з виконанням обов`язків військової служби.
Отже, судом першої інстанції вірно вказано, що Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено вичерпний перелік рішень (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що приймаються розпорядником бюджетних коштів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених в пунктах 10 і 11 цього Порядку, повернення ж документів на доопрацювання за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу даним Порядком не передбачено, а тому повернення Міністерством оборони України документів позивача на доопрацювання суперечить зазначеним вище вимогам закону.
Таким чином, відповідач у встановленому порядку зазначені документи не розглянув та не прийняв відповідного рішення щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу, чим допустив порушення права позивача на належний розгляд поданої ним заяви та документів і прийняття відповідного рішення з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку №975.
Стосовно доводів скаржника про те, що суд першої інстанції, зобов`язуючи відповідача розглянути заяву та прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, допустив втручання у дискреційні повноваження Міноборони як суб`єкта владних повноважень, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" ЄСПЛ зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Суд вказав, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Разом з цим, у рішенні ЄСПЛ "Салах Шейх проти Нідерландів" визначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача у спірних відносинах, колегія суддів виходить з того, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, а практичне застосування ефективного механізму захисту для адміністративного суду є обов`язковим, оскільки протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При цьому, суд не підміняє Міністерство оборони України, оскільки не приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги, а зобов`язує відповідача прийняти таке рішення за наявності достатніх підстав для цього та наданих позивачем документів.
Відносно тверджень скаржника про розгляд справи неповноважним складом суду слід вказати таке.
Позивач 08.12.2017 згідно положень КАС України в редакції від 03.08.2017 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира.
15.12.2017 набрали чинності зміни до КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.17 р. № 2147-VIII відповідно до яких змінилось і розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Статтею 30 КАС України в редакції від 15.12.2017 вказано, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.
Таким чином, враховуючи, що позовна заява подана 08.12.2017 згідно положень КАС України в редакції від 03.08.2017 та прийнята Богунським районним судом м. Житомира до свого провадження з додержанням правил підсудності, то повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.
Отже, враховуючи вищевикладене апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та зобов`язав Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 внаслідок захворювання та причини смерті пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, з урахуванням права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті чоловіка, а саме 02.10.2016, відповідно Закону № 2011-XII та Порядку № 975.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 липня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Залімський І. Г. Сторчак В. Ю.
