Ухвала
Іменем України
11 лютого 2019 р.
м. Київ
справа № 753/19554/17
провадження № 51-549 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 ОСОБА_5 на вирок Дарницького районного суду м.Києва від 21 червня 2018 року та вирок Апеляційного суду м. Києва від 23 січня 2019 року,
встановив:
вироком Дарницького районного суду м.Києва від 21 червня 2018 року
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець
та мешканець АДРЕСА_1 ,
зареєстрований в АДРЕСА_2 такого, що судимості не мав,
засуджений за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Вирішено питання з речовими доказами.
Розглядаючи апеляційну скаргу заступника прокурора, суд апеляційної інстанції 23 січня 2019 року ухвалив новий вирок. Скасував вирок Дарницького районного суду м .Києва від 21 червня 2018 рокув частині призначеного покарання та призначив ОСОБА_4 за частиною 4 статті 190 КК покарання у виді позбавлення волі у виді 6 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк відбування покарання визначено рахувати з моменту його затримання.
У решті вирок районного суду залишено без зміни.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не погоджується з вироками постановленими у кримінальному провадженні, просить їх скасувати та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Зокрема вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості його підзахисного. Крім того посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Одночасно, перевіривши касаційну скаргу захисника, колегія суддів вбачає, що він не дотримався вимог статті 427 КПК при подачі скарги.
Відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК .
Згідно із частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному суді може бути лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 КПК.
Так, відповідно до частини 1 статті 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як убачається зі змісту касаційної скарги захисник фактично просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж їм дано судами першої та апеляційної інстанцій, тобто посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі статтею 438 КПК України не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Крім того, захисник у мотивувальній частині своєї касаційної скарги, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, не зазначає їх, як і не зазначає конкретні помилки, які на його думку, були допущені судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення, з урахуванням положень статті 412 КПК України.
До того ж, захисник, убачаючи можливість закриття кримінального провадження, у тому числі з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, не звернув уваги на те, що касаційний суд має право скасувати обвинувальний вирок із закриттям кримінального провадження за умови, що обставини в ньому досліджені всебічно, повно й об`єктивно.
Між тим, касаційну скаргу захисником адресовано до Верховного суду України, тоді як відповідно до пункту 21 частини 1 статті 3 КПК (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів») судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Таким чином, недодержання засудженим вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.
На підставі викладеного та керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на вирок Дарницького районного суду м.Києва від 21 червня 2018 року та вирок Апеляційного суду м. Києва від 23 січня 2019 року щодо ОСОБА_4 , залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
