РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2019 року
м. Рівне
Справа № 569/24629/18
Провадження № 22-ц/4815/597/19
Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Гордійчук І.О.,
Ухвала постановлена в м. Рівне Рівненської області
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Боймиструка С.В.,
суддів: Гордійчук С.О., Бондаренко Н.В.
секретар судового засідання: Тхоревський С.О.,
учасники справи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2019 року у справі за скаргою публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії – Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" на дії головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Мельника Віталія Вікторовича, заінтересована особа ОСОБА_3 , -
В С Т А Н О В И В :
До Рівненського міського суду Рівненської області звернувся представник ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» Пелих А.Б. із скаргою, в якій просить визнати дії головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі – Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області) Мельника В. В. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 29 листопада 2018 року по виконавчому провадженню № 45758356 – неправомірними, скасувати постанову, зобов`язати відновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2-3889/2010 виданого 29 липня 2010 року Рівненським міським судом Рівненської області.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2019 року скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії – Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" на дії головного державного виконавця Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Мельника В.В., заінтересована особа ОСОБА_3 задоволено.
Визнано дії головного державного виконавця Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Мельника В.В. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.11.2018 року по виконавчому провадженню № 45758356 неправомірними. Скасовано постанову головного державного виконавця Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Мельника В.В. про закінчення виконавчого провадження від 29.11.2018 року по виконавчому провадженню № 45758356. Зобов`язано головного державного виконавця Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Мельника В.В. відновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2-3889/2010 виданого 29.07.2010 року Рівненським міським судом Рівненської області.
Вважаючи ухвалу суду незаконною, прийнятою із неправильним застосуванням норм матеріального права Рівненський МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області оскаржили її в апеляційному порядку.
В поданій апеляційній скарзі вказує, що після відкриття виконавчого провадження було винесено ряд постанов в межах суми стягнення боргу 503560,17 грн., які не оскаржувались сторонами, отже стягувач жодним чином не заперечував та оскаржував дії державного виконавця стосовно суми стягнення за виконавчим документом.
Зазначає, що жодних додаткових ухвал чи законних рішень судів про зміну еквівалентності суми стягнення за новим курсом валют до відділу не надходило. Отже, зважаючи на викладене, якщо у договорі визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті та передбачено, що сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, проте фактично такий платіж ще не здійснено, оскільки боржник не виконав зобов`язання в строк, встановлений договором, стягненню підлягає сума у гривнях, яка визначається еквівалентно за офіційним курсом відповідної валюти на день подання позову.
Також вказує, що згідно пошукової системи відстеження поштових відправлень Укрпошта одержувач (стягувач) АТ "Ощадбанк" отримав постанову про закінчення виконавчого провадження 05.12.2018, а тому звернувшись до суду із скаргою 28.12.2018 року, пропустив строки оскарження дії державного виконавця.
Враховуючи викладене, просили скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20.02.2019 та прийняти нову, якою відмовити скаржнику в задоволенні скарги повному обсязі, у зв`язку з пропущенням строків оскарження.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві, ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії – Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк", вважає її надуманою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки наведені у ній доводи є помилковими, безпідставними та такими, що суперечать дійсним обставинам справи.
Вказує, що у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент в гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішенням.
Щодо твердження скаржника про те, що стягувачем не оскаржувались постанови про відкриття виконавчого провадження, про опис майна боржника, про арешт коштів боржника, про призначення експерта у виконавчому провадженні, які були винесені в межах вищевказаного виконавчого провадження, то зазначає, що у резолютивній частині вищезазначених виконавчих документів було вказано суму заборгованості у валюті, а тому підстави для їх оскарження були відсутні.
Відносно твердження скаржника про пропуск стягувачем строку оскарження дій державного виконавця, зазначає, що представником банку з даних Автоматизованої системи виконавчого провадження стало відомо, що державним виконавцем по виконавчому провадженні № 45758356 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.11.2018, проте дана постанова до банку не надходила, після чого 22.12.2018 представник філії – Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулася до органу ДВС про видачу вищевказаної постанови наручно, про що свідчить відмітка вхідної кореспонденції на постанові та відмітка про отримання постанови представником банку у журналі вихідної кореспонденції Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області. Скаргу на дії головного державного виконавця Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Мельника В.В. на постанову про закінчення виконавчого провадження №45758356 було подано до Рівненського міського суду 28.12.2018, що свідчить про те, що дана скарга представником банку подана до суду у строк визначений законом.
Враховуючи викладене, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20.02.2019 залишити без змін.
Державний виконавець Мельник В.В. в судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу.
Представник банку адвокат Пелих А.Б. в судовому засіданні підтримав позицію викладену у відзиві і пояснив, що ВДВС зманіпулювали зі строками отримання ними копії постанови про закриття виконавчого провадження, оскільки в їхньому журналі кореспонденції містяться підчистки. Банк після винесення оскаржуваної постанови від 29 листопада 2018 року отримував кореспонденцію з ДВС, однак ця постанова там була відсутня і отримана на руки представником банку лише 22 грудня 2018 року, а тому подаючи скаргу банк встановлений законом строк не пропустив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 червня 2010 року у справі №2-3889/2010 задоволено частково позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненське обласне управління до ОСОБА_3 , а саме стягнуто з неї на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 63 348,87 дол. США, що станом на 02 червня 2010 року згідно офіційного курсу Національною банку України в гривневому еквіваленті становить 503 560, 17 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь банку судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрати на оплату послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу розмірі в 120,00 грн.
29 липня 2010 року Рівненським міським судом Рівненської області видано виконавчий документ з примусового виконання рішення суду.
11 грудня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, Скринським М.Ю. відкрито виконавче провадження № 45758356 з примусового виконання виконавчого документа № 2-3889/2010 виданого 29 липня 2010 року.
Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 29 листопада 2018 року, державним виконавцем встановлено повне виконання виконавчого документу в повному обсязі, в зв`язку з чим виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа № 2-3889/2010 виданого 29 липня 2010 року Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Державний ощадний банк України» заборгованості по договору кредиту в розмірі 63348,87 дол. США, що станом на 02 червня 2010 року згідно офіційного курсу Національного банку України в гривневому еквіваленті становить 503560,17 грн., судового збору в розмірі 1700 грн. та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи закінчено.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 зазначеного Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 99 Конституції України та ст. 192 ЦК України, грошовою одиницею України є гривня, яка є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.
При цьому правовий режим іноземної валюти на території України хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.
Особливості виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до частини третьої якої у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.
Ухвалюючи рішення у справі № 2-3889/2010, Рівненський міський суд визначив суму боргу в іноземній валюті з її відображенням в еквіваленті у гривні за офіційним курсом НБУ станом на 02 червня 2010 року.
Визначаючи характер грошового зобов`язання, суд визначив стягнення з боржника суми боргу саме в іноземній валюті, що становить визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України.
У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.
Такий правовий висновок виклав Верховний Суд України у постанові від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1445цс17. Підстав для відступу від зазначеного правого висновку не убачала і Велика Палата Верховного Суду, зазначивши у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц про те, що перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.
Ураховуючи наведене, правильним є висновок місцевого суду про задоволення скарги публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії – Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк".
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про пропуск стягувачем строку оскарження дій державного виконавця, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість, як слідує за матеріалів справи, постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.11.2018, отримано банком саме 22.12.2018, про що свідчить відмітка вхідної кореспонденції на постанові.
Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, внаслідок чого постановив законну й обґрунтовану ухвалу, яка відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складений 30 травня 2019 року.
Головуючий С.В. Боймиструк
Судді : С.О. Гордійчук
Н.В. Бондаренко
