ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.2019 Справа № 904/4567/18
м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,
суддів – Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 у справі №904/4567/18 (суддя Рудь І.А., повне рішення складено 15.02.2019)
за позовом приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Бізнес", с.Вільне Криворізького району Дніпропетровської області
до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект-Інжиніринг", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про визнання недійсним договору поруки від 10.08.2018 № 10/08
ВСТАНОВИВ:
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 у справі №904/4567/18 приватному акціонерному товариству "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-ПрАТ"Північний ГЗК") відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору поруки від 10.08.2018 №10/08, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Спецкомплект-Інжинірінг" та ТОВ "Техно-Бізнес";
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо направлення відповідачем-2 на адресу позивача повідомлення №08/3 від 27.08.2018 про укладення ним та ТОВ"Техно-Бізнес" договору поруки та про отримання від останнього вимоги щодо сплати 10120000грн., яке було отримано адресатом, наявності в провадженні господарського суду Дніпропетровської області справи №904/4105/18 про солідарне стягнення з ПрАТ"Північний ГЗК" та ТОВ "Спецкомплект-Інжиніринг" боргу у зв"язку з неналежним виконанням ними договорів підряду №511 від 08.05.2014 та поруки №10/08 від 10.08.2018, що свідчить про фактичне вчинення сторонами оспорюваного правочину дій, спрямованих на його належне виконання і виключає укладення останнього без спрямування на реальне настання правових наслідків, щодо безпідставності тверджень позивача про невідповідність договору поруки вимогам Цивільного кодексу України з підстав відсутності згоди останнього на заміну його ТОВ"Спецкомплект-Інжинірінг", оскільки законом не встановлена обов"язкова згода основного боржника на таку заміну при укладенні договору поруки, щодо того, що обсяг зобов"язань поручителя повинен визначатися не лише змістом договору поруки, але й узгоджуватися з умовами основного договору, а також щодо відсутності в чинному законодавстві норм, які б забороняли укладення договорів поруки після настання строку виконання основного зобов"язання;
- не погодившись з рішенням суду, ПрАТ"Північний ГЗК" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на незаконність, необґрунтованість та безпідставність оскаржуваного рішення, прийняття його з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення та задовольнити позовні вимоги;
- у поданій скарзі йдеться про те, що укладення спірного договору поруки переслідувало протизаконні цілі, які полягали у штучній зміні підсудності між кредитором і боржником по основному зобов"язанню, тому, що спір про стягнення вартості виконаних робіт у розмірі 10120000грн. згідно з п.14.2 договору підряду, виконання якого забезпечене спірним договором поруки повинен розглядатися у порядку третейського судочинства, оскільки містить третейське застереження про розгляд спорів у Постійно діючому регіональному третейському суді України при асоціації "Регіональна правова група" і така зміна підсудності порушує його право на передачу спору на розгляд третейського суду, про те, що спірний договір містить суперечливі положення в частині визначення його істотних умов, а саме стосовно зобов"язання, яке забезпечується порукою щодо його змісту та розміру, з огляду на це неможливо дійти висновку яке саме зобов"язання та в якому обсязі забезпечується порукою, про те, що договір поруки відноситься до правочінів, що містять відкладальну обставину і така обставина викладена у п.4.4.1 договору №10/08 та відповідно до неї зобов"язання скаржника виникає лише за наявності невиконання ним договору підряду та звернення ТОВ"Техно-Бізнес" з відповідною вимогою у триденний строк, а у даному випадку строк виконання зобов"язання з оплати виконаних робіт за договором підряду №511 виник з 01.12.2014, а договір поруки укладений 10.08.2018 – після спливу більш ніж трьох років з дня закінчення строку на таке виконання, про те, що відкладальна обставина на момент укладення договору поруки вже настала і не могла настати повторно, а також про те, що позивач наголошував про відсутність у відповідача-2 реальної фінансової можливості відповідати перед відповідачем-1 за виконання позивачем зобов"язань за договором підряду, при цьому в матеріалах даної справи відсутні будь-які докази передачі ТОВ"Спецкомплект-Інжинірінг" коштів за договором поруки №10/08 кредитору, яким є ТОВ"Техно-Бізнес", у зв"язку з чим, на думку скаржника, цей договір має ознаки фіктивності, яка полягає у відсутності намірів створення правових наслідків за таким договором;
- відповідач-1 вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що факт виконання робіт та наявність боргу позивача перед відповідачем-1 за договором підряду №511 підтверджені всіма належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, при цьому звертаючись з позовом про визнання договору поруки №10/08 від 10.08.2018 недійсним, ПрАТ"Північний ГЗК" намагається відстрочити оплату заборгованості за основним зобов"язанням, тому такий позов є безпідставним, і в якому відсутній предмет спору, на те, що прагнення позивача розглядати даний спір у третейському суді, а саме Постійно діючому регіональному третейському суді України при асоціації "Регіональна правова група" пояснюється тим, що, за твердженнями відповідача-1, комбінат має беззаперечний вплив на цей третейський суд, на те, що умови спірного договору поруки не містять взаємної згоди всіх сторін спору на його вирішення третейським судом, оформленої відповідним третейським застереженням, що виключає можливість розгляду спору таким судом, на те, що спірний договір поруки відповідає вимогам чинного законодавства України, на те, що перебіг позовної давності щодо заборгованості в сумі 10120000рн. сплинув 18.09.2018, а договір поруки укладено в межах строку позовної давності, а також на те, що позивач не надав будь-якої відповіді на повідомлення ТОВ"Спецкомплект-Інжиніринг" про укладення спірного договору, яке було направлено на його адресу;
- відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу підтверджує факт укладення 10.08.2018 з ТОВ"Техно-Бізнес" договору поруки №10/08, на підставі якого зобов"язався відповідати за виконання позивачем своїх зобов"язань на суму 10120000грн. за договором підряду №511 від 08.05.2014 та отримання від відповідача-1 вимог №14/08 від 14.08.2018, №27/08 від 27.08.2018 про виконання п.4.1.1 вказаного договору поруки і звернення до позивача з повідомленням про укладення такого договору, а також зазначає, що невиконання зобов"язань за договором поруки сталося в силу об"єктивних чинників і товариство не ставить на меті ухилення від виконання своїх зобов"язань як поручителя перед ТОВ"Техно-Бізнес";
- представник відповідача-2 у судові засідання не з"явився, у відзиві на апеляційну скаргу відповідачем-2 заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1 колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2014 між ТОВ "Техно-Бізнес" (підрядником) та ПрАТ "Північний ГЗК" (замовником) укладено договір підряду №511, відповідно до п.1.1 якого замовник доручив, а підрядник зобов`язався на свій ризик виконати в порядку і на умовах цього договору роботи з капітального ремонту тепловоза 2ТЕ10М згідно з специфікацією і дефектною відомістю. Роботи виконуються на території підрядника.
Відповідно до п.14.2 договору у випадку, якщо спори, що виникли у зв"язку з виконанням цього договору чи стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності не будуть врегульовані шляхом перемовин, їх розгляд здійснюється в Постійно діючому регіональному третейському суді України при асоціації "Регіональна правова група".
Згідно з п.п.15.4, 15.6, 15.7 цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами . Цей договір діє до 31.12.2014 року. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за цим договором. За всіма видами зобов`язань і відповідальності сторін встановлюється загальний строк позовної давності тривалістю три роки (за винятком термінів позовної давності, що перевищують трирічний період відповідно до чинного законодавства України) .
29.12.2015 Постійно діючим регіональним третейським судом України при асоціації "Регіональна правова група" порушено третейську справу №14/125К-15 за позовом ТОВ"Техно-Бізнес" до ПАТ"Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення з останнього 14097492грн.80 за порушення умов договору підряду №511 від 08.05.2014.
25.05.2018 ухвалою Постійно діючого регіонального третейського суду України при асоціації "Регіональна правова група" третейський розгляд справи було припинено.
10.08.2018 ТОВ"Спецкомплект-Інжинірінг"(поручителем) та ТОВ"Техно-Бізнес"(кредитором) укладено договір поруки №10/08, відповідно до п.1.1 якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань боржником: ПрАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, що виникли з договору підряду №511 (на капітальний ремонт) від 08.05.2014р., який був укладений між кредитором та боржником.
П.2.1 договору визначено, що порукою забезпечуються грошові зобов`язання боржника в сумі 10 120 000грн. з оплати виконаних робіт за основним договором.
В п.3.1 договору зазначено, що поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов`язання в повному обсязі.
Відповідно до п.4.1.1 договору поручитель зобов`язується при порушенні боржником зобов`язання перед кредитором за основним договором, виконати за боржника зобов`язання у триденний строк з дня отримання поручителем від кредитора відповідної вимоги про таке виконання .
Згідно з п.4.2.1 договору кредитор зобов`язується після виконання поручителем зобов`язання забезпеченого порукою передати йому документи, які підтверджують зобов`язання боржника та підписати з поручителем договір про відступлення права вимоги до боржника на користь поручителя.
П.4.4.1 договору сторонами узгоджено, що кредитор у разі невиконання боржником своїх зобов`язань за основним договором, має право у триденний строк звернутися до поручителя з вимогою про виконання таких зобов`язань.
П.5.1 договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання .
П.п.6.1, 6.2 визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018. Строк поруки за цим договором ? з моменту підписання даного договору до 31.12.2018.
Не погодившись з укладеним між відповідачами 1 та 2 договором поруки №10/08 від 10.08.2018, позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати цей договір недійсним.
Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Ст.215 Кодексу визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Ч.ч.1-3, 5 ст.203 Кодексу встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.ст.553, 554 Кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Також, згідно з ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
При цьому слід враховувати, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.
Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Ознака вчинення фіктивного правочину лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: відсутність в матеріалах справи доказів того, що договір поруки №10/08 від 08.05.2019 суперечить Цивільному кодексу України або іншим актам чинного законодавства, фактичне вчинення сторонами вказаного договору дій, спрямованих на його належне виконання, які полягають у направленні відповідачем-2 на адресу позивача повідомлення №08/3 від 27.08.2018 про укладення ним та ТОВ"Техно-Бізнес" такого договору, звернення відповідача-1 до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про солідарне стягнення з позивача та відповідача-2 боргу у зв"язку з неналежним виконанням ними договору підряду №511 від 08.05.2014 та спірного договору, господарським судом правомірно визнані необґрунтованими твердження позивача про фіктивність цього договору та зроблено правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З цих підстав рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.
Доводи скаржника про те, що спір у даному випадку повинен розглядатися у третейському суді колегією суддів не приймаються до уваги.
Так, відповідно до ч.ч.1, 3 ст.12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку про те, що третейський суд має повноваження вирішення спорів лише між тими сторонами, між якими було укладено угоду (прийнято рішення) про передачу спору на розгляд третейського суду і ці повноваження третейського суду не поширюються на спори, в яких крім цих осіб сторонами є інші особи, які не були сторонами третейської угоди.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача, у тому числі, до ТОВ "Спецкомплект-Інжиніринг" як поручителя за договором поруки №10/08 від 08.05.2019, при цьому угод про передачу спорів на розгляд третейського суду між ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та вказаним товариством не укладалося, спірний договір поруки також не містить третейського застереження, що унеможливлює розгляд спору третейським судом.
Посилання позивача на відсутність у відповідача-2 реальної фінансової можливості відповідати перед відповідачем-1 за виконання позивачем зобов"язань за договором підряду апеляційним судом визнані необґрунтованими, оскільки на момент укладання спірного договору жодних ознак неплатоспроможності ТОВ "Спецкомплект-Інжиніринг" не існувало, належні та допустимі докази зворотного в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано.
Твердження скаржника про те, що договір поруки відноситься до правочінів, які містять відкладальну обставину і така обставина на момент укладення цього договору вже настала і не могла настати повторно слід визнати необґрунтованими з огляду на те, що жодних заборон на укладання договорів поруки після настання строку виконання основного зобов`язання чинне законодавство не містить. Навпаки, порука за вимогу, строк виконання якої настав, свідчить про її реальність.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом в постанові від 04.04.2018 у справі №912/2185/16.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства.
Керуючись ст.ст.269, 275, 276, 282 – 284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 у справі №904/4567/18 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;
- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;
- повна постанова складена 06.06.2019
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М.Кощеєв
Суддя Е.В.Орєшкіна
