Справа №705/2711/19
2-а/705/137/19
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
14 червня 2019 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної екологічної інспекції Центрального округу (юридична адреса: вул.Коцюбинського,6 м.Полтава ), про скасування постанови від 10.05.2019 року про накладення адміністративного стягнення,-
В С Т А Н О В И В:
До Уманського міськрайонного суду Черкаської областізвернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом про скасування постанови від 10.05.2019 року про накладення адміністративного стягнення. В якості відповідача у позові вказано: Державна екологічна інспекція Центрального округу (юридична адреса: вул.Коцюбинського,6 м.Полтава ). У позові позивач просить суд:
«…1.Поновити строк на оскарження постанови від 10.05.2019 року про накладення адміністративного стягнення, у відповідності до ст.289 КУпАП, оскільки процесуальний строк був пропущений з поважних причин - орган направив постанову 04.06.2019 року, що підтверджується поштовим штемпелем на адресу ТОВ «Резус Центр -М».
2. Витребувати від Державної екологічної інспекції Центрального округу ( м.Полтава, вул.Коцюбинського, 6, веб-сайт: centrreg.dei.gov.ua, тел.. (0532)56-93-18, електронна адреса: [email protected]) матеріали перевірки та протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , на підставі яких було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
3. Скасувати постанову від 10.05.2019 року про накладення адміністративного стягнення і надіслати справу на новий розгляд...».
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Разом з тим, процесуальний закон обмежує право звернення до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванню учасників судового процесу. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суддя, розглянувши позовну заяву вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
В позовній заяві не дотримані в повному обсязі пункти 2,4,5,9 частини 5 статті 160 КАС України, які відповідно передбачають, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до ст. 26 КАС України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим кодексом.
Так, в позовній заяві вказано в якості відповідача: Державна екологічна інспекція Центрального округу (юридична адреса: вул.Коцюбинського,6 м.Полтава ), що викликає неоднозначність при визначенні підсудності з приводу розгляду вказаного адміністративного позову.
Також в позовній заяві, що стосується вище вказаних позовних вимог (з врахування особливостей предмету та підстав позову) не зазначені докази, які б підтверджували відповідні обставини.
Суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідачів, які як і позивач мають право на судовий захист, а для реалізації цього права мають бути обізнаними з тим, які вимоги до них заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Одночасно, у прохальній частині позову ставиться питання про поновлення строку на оскарження постанови від 10.05.2019 року про накладення адміністративного стягнення. При цьому, відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Слід зазначити, що у визначенні моменту і виникнення права на позов мають значення дві обставини: об`єктивна - наявність факту порушеного права, суб`єктивна - особа дізналася або повинна була дізнатись про факт порушення права. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов`язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою. При цьому, слід врахувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала. Ключовою є фраза "з поважних причин" а отже, це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача тобто, якщо строк був пропущений з поважних причин це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.
Щодо застосування строку позовної давності в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд зазначив, що дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно повязано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Також, у прохальній частині позову, позивач просив витребувати від Державної екологічної інспекції Центрального округу матеріали перевірки та протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , на підставі яких було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. При цьому, частиною 7 ст. 161 КАС України, встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Судом, при досліджені матеріалів позовної заяви встановлено, що клопотань про поновлення строку звернення до адміністративного суду та про витребування процесуальних документів (оформленні відповідно до вимог чинного законодавства) позивачем до суду подано не було.
Одночасно, у ч.1 та ч.2 ст. 80 КАС України вказано, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Перелічені недоліки адміністративного позову унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Відповідно до вимог ч.1, ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Центрального округу, про скасування постанови від 10.05.2019 року про накладення адміністративного стягнення підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, вважаю за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущенних при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позов буде вважатися не поданим, та повернутий позивачеві.
Також, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1.ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Приписами «Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів», визначено, що Правила судової процедури мають слугувати ухваленню правосудного рішення у справі та забезпечувати рівні гарантії учасникам процесу щодо судового захисту їхніх прав.
Судочинство як найдієвіший інститут забезпечення верховенства права має ґрунтуватись, зокрема, на таких загальних принципах: законність, що вимагає від суду здійснювати судочинство, керуючись Конституцією та законами, з урахуванням їх цілей та надаючи при цьому найсправедливіше тлумачення для кожного випадку; рівність учасників процесу, яка означає рівні можливості у судовому процесі, що відповідає процесуальному статусу учасника процесу; диспозитивність, відповідно до якої сторони можуть вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору та інші.
Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної екологічної інспекції Центрального округу (юридична адреса: вул.Коцюбинського,6 м.Полтава ), про скасування постанови від 10.05.2019 року про накладення адміністративного стягнення, залишити без руху до усунення недоліків, які перешкоджають розгляду адміністративного позову і вирішенню справи по суті.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
У відповідності до положень ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Мазуренко
