Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/1130/13-ц
У Х В А Л А
17 липня 2019 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого Кулініча Я. В.
з секретарем Аврамчук Л. В.,
за участю за участю представника скаржника ОСОБА_1 .М.,
представника заінтересованої особи Левківського С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Овручі справу за скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: стягувач – ОСОБА_4 , старший державний виконавець Соловйов Віталій Васильович, головний державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві - Диких Олексій Олександрович, начальник Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ярушевська Ірина Ігорівна , -
В С Т А Н О В И В:
12 березня 2018 року представник заявника звернувся із скаргою до суду, в якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження старшого державного виконавця Соловйова В.В. органу державної виконавчої служби Печерського управління юстиції від 13.01.2015 року про відкриття виконавчого провадження №45984177 з виконання виконавчого листа №286/1130/13-ц Овруцького районного суду Житомирської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів та зобов`язати начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ярушевську І.І. усунути порушення та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження старшого державного виконавця Соловйова В.В. органу державної виконавчої служби Печерського управління юстиції від 13.01.2015 року про відкриття виконавчого провадження №45984177 з виконання виконавчого листа №286/1130/13-ц Овруцького районного суду Житомирської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів.
Свої вимоги мотивує тим, що вказана постанова державного виконавця є незаконною, так як вона винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Скаржник не знав про рішення суду, щодо стягнення з нього аліментів та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Про рішення суду про стягнення аліментів ОСОБА_3 не знав, оскільки його колишня дружина це приховувала, так як він добровільно допомагав дітям.
У судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, оскільки виконавче провадження відкривається за місцем проживання або роботи боржника, а боржник в Києві не проживав.
Представник заінтересованої особи - ОСОБА_4 в судовому засіданні в задоволенні скарги просив відмовити, скаржник знав про винесення вказаного рішення про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_4 ..
Інші учасники в судове засідання не з`явились.
Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, заслухавши пояснення представника боржника, представника заінтересованої особи - ОСОБА_4 ., повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що на виконанні у Печерському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві знаходиться виконавчий лист № 286/1130/13-ц виданий Овруцьким районним судом Житомирської області 19.04.2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , аліментів на дітей, що підтверджується копією постанови від 13.01.2015 року серії ВП №45984177 (а.с.59).
Заборгованість по аліментах станом на 01.02.2019 року, згідно розрахунку від 05.02.2019 року №57/3, становить 163397,33 грн..
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства
юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці,визначені Законом України "Про державну виконавчу службу"
Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Як видно з матеріалів, державним виконавцем було проведено виконавчі дії відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», суд вважає, що заходи вжиті державним виконавцем, щодо примусового виконання рішення, є належними та такими, що відповідають вимогам Закону України " Про виконавче провадження".
Згідно ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» , копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
З матеріалів справи видно, що у виконавчому листі виданому на підставі рішення Овруцького районного суду Житомирської області по справі №286/1130/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, адресу проживання відповідача по справі зазначено: АДРЕСА_1 , тому направлення державним виконавцем копії постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі вказаного виконавчого документа за вказаною адресою є підставою вважати боржника повідомленим про примусове виконання зазначеного рішення.
Отже, постанова про відкриття виконавчого провадження виноситься на підставі виконавчого документа, за відсутності добровільного виконання рішення суду (матеріали справи не містять доказів добровільного виконання рішення суду по справі №286/1130/13-ц), а повідомлення про зміну місця проживання чи перебування покладається на сторін виконавчого провадження, відповідно до частини ч.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої сторони зобов`язані письмово повідомити державного виконавця про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник фізична особа - про зміну місця роботи.
Як видно з листа Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 21.06.2019 року №14788/3, постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2015 року серії ВП №45984177, була винесена на підставі виконавчого листа №286/1130/13-ц, який надійшов до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві 12.01.2015 року з Лиманського МВДВС ГТУЮ у Донецькій області за місцем роботи божника, а саме ПАТ «Дельта-Банк», тобто згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, як видно з копій трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 дійсно працював АТ «ДельтаБанк» на підставі наказу від 01.04.2013.
22.01.2015 року складено акт державного виконавця, відповідно до якого встановлено, що боржник звільнився з ПАТ «Дельта-Банк» 13.03.2014 року, у зв`язку з чим виконавче провадження закінчено та направлено на виконання до Лиманського МВДВС ГТУЮ у Донецькій області за місцем мешкання боржника. В подальшому встановлено, що матеріали виконавчого провадження втрачені, отже дати належну оцінку діям державного виконавця неможливо.
Крім того, скасування вищевказаної постанови не впливає на права та обов`язки сторін виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження, відкрите на підставі оскаржуваного рішення державного виконавця, закінчено.
Інші рішення державних виконавців не є предметом розгляду даної скарги та не оскаржуються боржником.
Доводи скаржника, що йому не було відомо про ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів спростовуються наявними у матеріалах справи № 286/1130/13-ц ( аркуші справи 22,44), рекомендованими повідомленнями про отримання особисто скаржником копій процесуальних документів, а саме рішення Овруцького районного суду від 19 квітня 2013 року по справі №286/1130/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та ухвали Овруцького районного суду Житомирської області від 11 квітня 2018 року по справі №286/1130/13-ц за заявою заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва про видачу дубліката виконавчого листа по справі №286/1130/13-ц.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії старшого державного виконавця Соловйова В.В., щодо відкриття виконавчого провадження ВП №45984177, відкритого на підставі виконавчого документа №286/1130/13 виданого 19.04.2013 року Овруцьким районним судом Житомирської області, відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження», а тому вимоги скарги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 13, 81, 259 - 261, 268, 447 ЦПК України, на підставі ст.ст.1, 26,71 Закону України «Про виконавче провадження» суд,-
У Х В А Л И В:
В задоволенні скарги ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: стягувач – ОСОБА_4 , старший державний виконавець Соловйов Віталій Васильович, головний державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві - Диких Олексій Олександрович, начальник Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ярушевська Ірина Ігорівна відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя
Я. В. Кулініч
Повний текст ухвали складено 22 липня 2019 року
