УХВАЛА
13 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/8113/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач,
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 14.11.2017р. ( І. А. Плюшко - головуючий, М. М. Малетич, О. М. Сибіга)
у справі №910/8113/16
за позовом ОСОБА_2
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло";
2. Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом`янського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. ОСОБА_1 ;
2. ОСОБА_3 ;
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича"
про визнання недійсним рішень
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_1
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло";
2. Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом`янського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. ОСОБА_1 ;
2. ОСОБА_3 ;
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича"
про визнання недійсним рішень
за участю представників:
від позивача: Я.Я. Проців,
від відповідача-1: не з`явилися,
від відповідача-2: не з`явилися,
від третьої особи -1: С.М. Ландишева,
від третьої особи-2: не з`явилися,
від третьої особи-3: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
1. Обставини, що передували зверненню із заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами
ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Світло" та відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом`янського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив:
- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло" №01/02/16 від 01.02.2016 р.;
- визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло" від 29.04.2016 р. №29/04/16;
- визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло" від 11.05.2016 р.;
- скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "НВП "Світло", номер запису №10731220021005426, дата реєстрації 10.05.2016 р., проведену державним реєстратором С.І. Салатою, Васильківська районна державна адміністрація;
- скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "НВП "Світло", номер запису №10731070022005426, дата реєстрації 10.05.2016 р., проведену державним реєстратором С.І. Салатою, Васильківська районна державна адміністрація.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2016 р. на підставі ст. 26 ГПК України прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 до ТОВ "НВП "Світло", відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом`янського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "НВП "Світло" від 01.02.2016 р. №01/02/16, та визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "НВП "Світло" від 29.04.2016 р. №29/04/16.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_2 подав до суду заяву про часткову відмову від позову в частині вимог про скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
ОСОБА_1 до господарського суду також подав заяву про відмову від позову.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.08.2016р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017р., припинено провадження у справі №910/8113/16 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "НВП "Світло", відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом`янського району про скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "НВП "Світло". У задоволені позову відмовлено.
Припинено провадження у справі №910/8113/16 за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1.
2. Короткий зміст постанови Вищого господарського суду України і мотиви її прийняття
Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2017р. постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів скасовано в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 щодо визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло", оформлених протоколом № 01/02/16 від 01.02.2016 р. та рішень загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло" від 29.04.2016 р. оформлених протоколом №29/04/16. Прийнято в цій частині нове рішення. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло" оформлені протоколом № 01/02/16 від 01.02.2016 р. та рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло" від 29.04.2016 р. оформлені протоколом №29/04/16.
Задовольняючи частково позовні вимоги Вищий господарський суд України виходив, зокрема, із того, що ОСОБА_2 був відсутнім на загальних зборах 01.02.2016р. і такі збори фактично не проводилися, оскільки з урахуванням частки ОСОБА_2 у розмірі 64% у статутному капіталі Товариства на дату проведення спірних зборів був відсутній кворум для їх проведення, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 01/02/16 від 01.02.2016 р. Враховуючи зазначене та встановлення судами попередніх інстанцій факту нез`явлення ОСОБА_2 або його представника на загальні збори 29.04.2016 р., оформлені протоколом №29/04/16, загальні збори від 29.04.2016р. також судом визнано такими, що проведенні за відсутності кворуму, тобто не є повноважними та підлягають визнанню недійсними.
3. Короткий зміст вимог заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами та узагальнення її доводів
У квітні 2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 14.11.2017р. за нововиявленими обставинами, в якій просить постанову скасувати, ухвалити нове рішення, яким залишити без змін рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів.
Заявник, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України вказує, що рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11.03.2019р. №702/2дп/15-19 встановлено, що колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи постанову від 14.11.2017р., в основу прийняття нового рішення поклала обставини, що не були встановленні рішенням господарського суду, яке набрало законної сили, вийшла за встановлені ГПК України межі перегляду справи судом касаційної інстанції та фактично діяла не як суд, встановлений законом. Вказана обставина, на думку заявника, є нововиявленою, про наявність якої він дізнався 22.03.2019 р. - в момент отримання рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11.03.2019р. №702/2дп/15-19.
У письмових поясненнях заявник вказує, що обставини про те, що Вищий господарський суд України під час ухвалення постанови від 14.11.2017р. діяв не як суд, встановлений законом, впливають на юридичну оцінку обставин, встановлених у цій постанові.
4. Історія розгляду справи у Верховному Суді
Згідно з протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 11.04.2019р. для розгляду заяви ОСОБА_1 у справі №910/8113/16 визначено наступний склад суду: О.О. Мамалуй- головуючий, І.В. Ткач, Л.В. Стратієнко.
Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2019р. відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 14.11.2017р. за нововиявленими обставинами у справі №910/8113/16 та призначено до розгляду.
15.05.2019р. ОСОБА_1 подано до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду: О. О. Мамалуй - головуючий, Л. В. Стратієнко, І. В. Ткач від розгляду справи №910/8113/16.
Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2019р. зупинено провадження у справі №910/8113/16 в порядку ч. 3 ст. 39 ГПК України до вирішення питання про відвід суддів О. О. Мамалуя, Л. В. Стратієнко, І. В. Ткача.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями визначено суддю доповідача - Ю.Я. Чумака.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Ю.Я. Чумака від 20.05.2019р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: О. О. Мамалуя - головуючого, Л. В. Стратієнко, І .В. Ткача у розгляді справи №910/8113/16 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2019р. (судді: О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І. В. Ткач) поновлено провадження у справі № 910/8113/16 та призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 14.11.2017р. у справі №910/8113/16 на 29.05.2019 р.
28.05.2019р. розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/8113/16 у зв`язку з перебуванням судді Л.В. Стратієнко у відпустці.
28.05.2019р. за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) №910/8113/16 визначено наступний склад колегії суддів: О.О. Мамалуй- головуючий, І.В. Ткач, О.А. Кролевець.
29.05.2019р. до Верховного Суду надійшла заява від ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: О. О. Мамалуй - головуючий, Л. В. Стратієнко, І. В. Ткач від розгляду справи №910/8113/16 за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 14.11.2017р. Заява була мотивована, в тому числі і тим, що передача справи цьому складу суду відбулася з порушенням порядку, встановленого ст. 32 ГПК України та п. 2.5 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, оскільки вказаний склад суду не ухвалював судове рішення, заяву про перегляд якого було подано, отже, склад суду слід було визначати у загальному порядку. Тому, на думку заявника, передача його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови ВГСУ складу суду, визначеному раніше для розгляду іншої заяви, без здійснення авторозподілу справи в загальному порядку, є підставою для відводу колегії суддів згідно з п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
В судовому засіданні 29.05.2019р. Верховний Суд ухвалою від 29.05.2019р. заяву судді Верховного Суду О. А. Кролевець про самовідвід у справі №910/8113/16 задовольнив.
У зв`язку з ухвалою про самовідвід судді О. А. Кролевець, враховуючи відсутність повноважного складу суду для продовження розгляду даної справи, подана ОСОБА_1 29.05.2019р. заява про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: О. О. Мамалуй - головуючий, Л. В. Стратієнко, І. В. Ткач від розгляду справи №910/8113/16 не могла бути розглянута в судовому засіданні 29.05.2019р.
31.05.2019р. розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/8113/16 у зв`язку з ухвалою про самовідвід судді О. А. Кролевець.
31.05.2019р. за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) №910/8113/16 визначено наступний склад колегії суддів: О.О. Мамалуй- головуючий, І.В. Ткач, Н.М. Губенко.
Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2019р. задоволено заяву судді Верховного Суду Н.М. Губенко про самовідвід у справі №910/8113/16.
04.06.2019р. розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/8113/16 у зв`язку з ухвалою про самовідвід судді Н.М. Губенко.
04.06.2019р. за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) №910/8113/16 визначено наступний склад колегії суддів: О.О. Мамалуй- головуючий, І.В. Ткач, Г.О. Вронська.
11.06.2019р. розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/8113/16 у зв`язку з відпусткою судді І.В. Ткача.
11.06.2019р. за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) №910/8113/16 між суддями визначено наступний склад колегії суддів: О. О. Мамалуй - головуючий, В. І. Студенець, Г. О. Вронська.
18.06.2019р. до початку судового засідання ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Верховного Суду - О. О. Мамалуя від розгляду справи №910/8113/16 за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 14.11.2017р. Це унеможливило розгляд судом (Мамалуй, Студенець, Вронська) саме в засіданні 18.06.2019р. раніше поданої ОСОБА_1 заяви про відвід судової колегії (Мамалуй, Стратієнко, Ткач) від 29.05.2019р.
Заява про відвід судді О. О. Мамалуя мотивована тим, що передача справи раніше визначеному складу суду, а саме головуючому та доповідачу судді Верховного Суду О. О. Мамалую, відбулася з порушенням порядку, встановленого ст. 32 ГПК України та п. 2.5 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, оскільки вказаний суддя не був головуючим і доповідачем у складі колегії суддів, що ухвалювали судове рішення, заяву про перегляд якого було подано. Тому, на думку заявника, передача на розгляд даної справи за заявою раніше визначеному судді-доповідачу є порушенням порядку визначення судді для розгляду даної справи та є підставою для його відводу згідно з п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2019р. зупинено провадження у справі №910/8113/16 в порядку ч. 3 ст. 39 ГПК України до вирішення питання про відвід судді О. О. Мамалуя.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями визначено суддю доповідача - Зуєва В.А.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду В.А. Зуєва від 21.06.2019р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді О. О. Мамалуя у розгляді справи №910/8113/16 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2019р. (судді: О.О. Мамалуй - головуючий, Г.О. Вронська, В.І. Студенець) поновлено провадження у справі №910/8113/16 та призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 14.11.2017р. у справі №910/8113/16 на 13.08.2019 р. Зобов`язано ОСОБА_1 до 13.08.2019р. надати суду письмові пояснення з приводу того, чи підтримує він аргументи та вимоги, викладені ним в заяві про відвід судової колегії від 29.05.2019р. у справі №910/8113/16 та цю заяву в цілому або в частині.
12.08.2019р. розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/8113/16 у зв`язку з відпусткою суддів В. І. Студенця та Г.О. Вронської.
12.08.2019р. за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) №910/8113/16 визначено наступний склад колегії суддів: О.О. Мамалуй - головуючий, І.В. Ткач, Л.В. Стратієнко.
У судовому засіданні 13.08.2019р. адвокат С. М. Ландишева (належним чином завірена копія ордеру серія КС №593459 від 14.05.2019р. з відміткою про відсутність обмежень повноважень згідно з договором на надання правової допомоги наявна в матеріалах справи - том справи 7 аркуш справи 84) як представник ОСОБА_1 заявила, що заяву про відвід судової колегії від 29.05.2019р. не підтримує, оскільки викладеним в заяві доводам і аргументам Верховний Суд вже надав оцінку при розгляді інших заяв про відвід суддям у даній справі. Представник ОСОБА_1 С.М. Ландишева заявила, що вказана позиція узгоджена з ОСОБА_1.
Враховуючи те, що:
- ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали суду від 25.06.2019р., якою його було зобов`язано надати суду письмові пояснення з приводу того, чи підтримує він аргументи та вимоги, викладені ним в заяві про відвід судової колегії від 29.05.2019р. у справі №910/8113/16 та цю заяву в цілому або в частині;
- згідно копії ордеру КС №593459 у адвоката С. М. Ландишевої відсутні обмеження повноважень -
Суд вважає, що заява адвоката С. М. Ландишевої в судовому засіданні 13.08.2019р. не суперечить інтересам особи, яку адвокат представляє в судовому процесі.
Суд приймає до уваги, що:
- судової колегії, якій 29.05.2019р. був заявлений відвід ОСОБА_1, 29.05.2019р. вже не існувало у вказаному в заяві складі (її склад був змінений 28.05.2019р. у зв`язку з відпусткою судді Л.М. Стратієнко);
- ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали суду від 25.06.2019р., якою його було зобов`язано надати суду письмові пояснення з приводу того, чи підтримує він аргументи та вимоги, викладені ним в заяві про відвід судової колегії від 29.05.2019р. у справі №910/8113/16 та цю заяву в цілому або в частині;
- повноважний представник ОСОБА_1 адвокат С.М. Ландишева заявила в судовому засіданні 13 серпня 2019р. про те, що згідно узгодженої з ОСОБА_1 позиції вона, як його представник, не підтримує заяву про відвід судової колегії від 29.05.2019р.
Суд також бере до уваги те, що ст. 38 ГПК України дає суду процесуальну можливість залишити заяву про відвід без розгляду лише з однієї підстави - якщо відвід заявлений повторно з підстав, розглянутих раніше, а не в тому випадку, коли заява в момент подачі стосується іншого складу суду та не підтримується заявником (представником). Даний випадок також не може бути підставою для повернення заяви без розгляду згідно ст.170 ГПК України. Між тим, прийняття та розгляд по суті судом заяви про відвід колегії суддів, в якій зазначений суддя, що не брав участі у розгляді справи на момент подачі заяви та яка не підтримується заявником (його представником) - не відповідає принципу верховенства права та завданню господарського судочинства - справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню спорів з метою ефективного захисту прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб та держави. Відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.3 ст.169 ГПК України, у випадках, коли ГПК України не встановлений порядок подання та розгляду заяв, він встановлюється судом. За таких обставин, суд вважає, що заява ОСОБА_1 від 29.05.2019р. (том справи 7 арк. 107-109) про відвід судової колегії, в якій зазначений не той склад суду, який був на момент надходження заяви та яку (як з`ясовано судом в судовому засіданні 13.08.2019р.) не підтримує заявник (його представник) не може вважатися такою, яка підлягає подачі та розгляду на підставі ст.ст. 38 та 39 ГПК України, не може вважатися такою, що тягне за собою вирішення процесуального питання про відвід суддів у справі 910/8113/16. Отже, на підставі ст. 2 та ч. 3 ст. 169 ГПК України вказана заява не може бути прийнята судом в якості заяви про відвід судової колегії і тому не перешкоджає розгляду судом по суті заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 14.11.2017р. у справі №910/8113/16.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 (том справи 7 аркуш справи 112-113) в якій він зазначає, що в ордері адвоката Я.Я. Проців як представника сторони (ОСОБА_2) зазначено, що він діє на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 26.04.2017р., тоді як в матеріали справи надано копію договору з номером 01/04 від 26.04.2017р. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що у клопотанні та поясненнях від 14.05.2019р. Я.Я. Проців посилається на довіреність на представництво інтересів ОСОБА_2 , яка є простроченою та надавала йому право на представництво у Вищому господарському суді України, а не у Верховному Суді. З цих підстав ОСОБА_1 просить суд не вважати адвоката Я.Я. Проців представником сторони (ОСОБА_2) у справі №910/8113/16 під час її розгляду Верховним Судом та залишити без розгляду подані адвокатом В.В. Проців 13 та 14 травня 2019р. клопотання, пояснення та заперечення.
Верховний Суд констатує, що відповідно до ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Отже, при наявності виданого на підставі зазначеного закону ордеру на представництво інтересів в суді адвокату на підтвердження своїх повноважень представника, не обов`язково надавати суду довіреність або копію договору про надання правової допомоги.
В матеріалах справи (том справи 7 аркуш 54) міститься ордер серія КС №253340 від 27.11.2018р. на надання ОСОБА_2 правової допомоги адвокатом Я.Я. Проців у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду. У суду відсутні підстави вважати цей ордер таким, що не відповідає Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тому повноваження адвоката Я.Я. Проціва представляти інтереси ОСОБА_2 суд вважає підтвердженими належним чином.
В матеріалах справи міститься клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Я.Я. Проціва, подане до суду 14.05.2019р. про надання судом дозволу здійснення відеофіксації судового розгляду справи №910/8113/16.
В судовому засіданні 13.08.2019р. перед початком розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови ВГСУ від 14.11.2017р. за нововиявленими обставинами Суд запитав представників учасників справи про наявність у них клопотань і попросив, при наявності, заявити про це. Адвокат Я.Я. Проців заявив про відсутність клопотань по справі.
Враховуючи зазначене та те, що відповідно до ч. 4 ст.11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» особи, присутні в залі судового засідання, можуть проводити в залі судового засідання відеозапис без отримання окремого дозволу суду, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання.
В матеріалах справи міститься клопотання ОСОБА_1, подане до суду 29.05.2019р., про здійснення на підставі ст. ст. 8 та 222 ГПК України повного фіксування судового засідання у справі №910/8113/16 за допомогою відеозаписувального технічного засобу.
В судовому засіданні 13.08.2019р. перед початком розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови ВГСУ від 14.11.2017р. за нововиявленими обставинами Суд запитав представників учасників справи про наявність у них клопотань і попросив, при наявності, заявити про це. Представник ОСОБА_1 адвокат С.М. Ландишева заявила про відсутність клопотань по справі.
Суд враховує зазначене та констатує, що згідно з ч. 14 ст. 8 ГПК України, на яку посилається ОСОБА_1 в клопотанні, порядок фіксування перебігу судового засідання встановлюється ГПК України. Згідно з ч. 1 ст. 222, на яку посилається ОСОБА_1 в клопотанні, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Між тим, відповідно до п.п. 17.7 п. 17 ч. 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи фіксування судового процесу здійснюється за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, що функціонують у судах на день набрання чинності цією редакцією Кодексу, за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу. За таких обставин, враховуючи, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система ще не почала функціонувати, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання. Фіксування судового процесу у справі №910/8113/16 здійснюється належним чином за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.
5. Позиції інших учасників справи
Від представника ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 та пояснення, в яких позивач вказує, що заява про перегляд постанови за нововиявленими обставинами не відповідає вимогам ГПК України, оскільки в ній не вказано істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, а сам заявник намагається здійснити переоцінку доказів у справі, й відповідно вже встановлені обставини. З огляду на це позивач просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.
6. Норми права, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
В частині 2 ст. 320 ГПК України встановлено підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Заявник, визначаючи підставу для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, посилається на п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, тобто на наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявленою обставиною заявник в заяві (том справи 7 аркуш 4 абзац 2) вважає те, що на час розгляду справи існувала обставина про те, що Вищий господарський суд України діяв не як суд встановлений законом, про що заявнику не було і не могло бути відомо. Як додатково зазначив представник заявника в судовому засіданні, встановлення Вищою радою правосуддя у рішенні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11.03.2019р. №702/2дп/15-19 факту, що колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи постанову від 14.11.2017р., діяла не як суд, встановлений законом, є тим моментом, з якого заявник дізнався про існування зазначених нововиявлених, на його думку, обставин.
Окрім того, заявник в заяві (том справи 7 аркуш 3) зазначає, що обставини, встановлені ВГСУ у даній справі є такими, що встановлені судом неправомірно, а значить неіснуючими, а обставини, встановлені судами попередніх інстанцій існували на момент ухвалення постанови ВГСУ від 14.11.2017р. але не були відомі суду та учасникам даної справи як існуючі обставини, що мають істотне значення для ухвалення законного і обґрунтованого рішення, тому є нововиявленими.
З наданої заявником копії рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11.03.2019р. №702/2дп/15-19 вбачається, що 13.12.2017р. та 26.01.2018р. до Вищої ради правосуддя надійшли скарги ОСОБА_1 стосовно дій суддів Вищого господарського суду України ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20. Вища рада правосуддя в своєму рішенні зазначила, що нехтуючи принципами судочинства, приймаючи постанову від 14.11.2017р., судді ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 вийшли за встановлені ГПК України межі перегляду судом справи в касаційній інстанції та фактично діяли не як суд, встановлений законом. Також наголосила, що питання про законність та обґрунтованість постанови Вищого господарського суду від 14.11.2017р. не оцінюється Дисциплінарною палатою, а предметом розгляду справи є дотримання суддями основоположних прав людини, зокрема права на справедливий судовий розгляд судом, встановленим законом.
Верховний Суд дійшов висновку, що обставину, на яку посилається заявник не можна віднести до нововиявлених обставин, оскільки вона не відповідає усім необхідним ознакам існування нововиявлених обставин.
Верховний Суд констатує, що до нововиявлених обставин у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України є одночасна наявність таких умов:
- по-перше, їх існування на час розгляду справи;
- по-друге, ці обставини не були встановлені судом, хоча повинні були бути встановлені;
- по-трете, те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;
- по-четверте, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Зазначення Вищою радою правосуддя у рішенні від 11.03.2019р. №702/2дп/15-19, про те що колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи постанову від 14.11.2017р., діяла не як суд, встановлений законом, не існувало на час ухвалення ВГСУ постанови від 14.11.2017р. у справі №910/8113/16. Таке зазначення відбулось в момент прийняття рішення Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя 11.03.2019р. Отже, таке зазначення не відповідає першій з вищенаведених умов визнання обставин нововиявленими.
Не можна вважати нововиявленою обставиною і саме те, що судді ВГСУ під час ухвалення спірної постанови діяли не як суд, уповноважений законом, оскільки дана обставина не відповідає другій з вищенаведених умов визнання обставин нововиявленими - суд не повинен був встановлювати цю обставину під час розгляду справи, він повинен лише був діяти в межах своїх процесуальних повноважень.
Ствердження заявника про те, що обставини, встановлені ВГСУ у даній справі є такими, що встановлені судом неправомірно, а значить неіснуючими, а обставини, встановлені судами попередніх інстанцій існували на момент ухвалення постанови ВГСУ від 14.11.2017р. але не були відомі суду та учасникам даної справи як існуючі обставини, що мають істотне значення для ухвалення законного і обґрунтованого рішення, тому є нововиявленими - також не можна вважати обґрунтованими, оскільки заявником не доведено, що сукупність вказаних обставин відповідає третій з вищенаведених умов визнання обставин нововиявленими, а саме, що вони не були та не могли бути йому відомі під час розгляду справи.
Слід зазначити, що матеріалами справи підтверджено, що ці обставини були відомі заявнику станом вже 27.11.2017р., оскільки він посилався на дані обставини в своїй заяві до Верховного Суду України від 27.11.2017р. про перегляд постанови ВГСУ від 14.11.2017р. у даній справі. (том справи 6 аркуш 225-231).
Слід зазначити, що заявник ОСОБА_1 у вищевказаній заяві від 27.11.2017р. (том справи 6 аркуш 231) стверджував і про те, що у даній справі ВГСУ здійснив переоцінку доказів та вийшов за межі розгляду справи судом касаційної інстанції самостійно встановивши обставини справи та скасував законні рішення з метою прийняття нового рішення у даній справі, тобто, діяв не як суд, встановлений законом.
Крім того Верховний Суд звертає увагу, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ або факт, який раніше не міг бути доступний або відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. (рішення ЄСПЛ у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004р.).
Верховний Суд констатує, що не може вважатися саме нововиявленими обставинами у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України оцінка (встановлення) судом обставин, з якою не згоден заявник, навіть, якщо суд оцінив їх неправильно або взагалі не повинен був оцінювати або встановлювати - і лише у випадку не встановлення судом невідомої заявнику істотної обставини справи таку обставину може бути визнано нововиявленою.
7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду заяви
З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні приписів статті 320 ГПК України та не є істотними для розгляду даної справи, що виключає можливість задоволення відповідної заяви ОСОБА_1 та свідчить про відсутність підстав для перегляду постанови Вищого господарського суду України від 14.11.2017р у справі №910/8113/16 за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 325 ГПК України в редакції за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 14.11.2017р за нововиявленими обставинами у справі №910/8113/16.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді Л.В. Стратієнко
І. В. Ткач
