УХВАЛА
20 вересня 2019 року
Київ
справа №9901/471/19
адміністративне провадження №Зі/9901/328/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., розглядаючи в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - Кравця Ростислава Юрійовича про відвід судді Верховного Суду Ханової Р.Ф.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування рішення № 667/ко-19 від 25 липня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Верховного Суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 серпня 2019 року для розгляду справи № 9901/471/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Усенко Є.А., судді - Васильєва І.А., Гончарова І.А., Олендер І.Я., Ханова Р.Ф.
Представник позивача - Кравець Р.Ю . 13 вересня 2019 року подав до Верховного Суду заяви про відводи кожному із суддів, які входять до складу колегії, визначеної для розгляду цієї справи, зокрема, і судді Хановій Р.Ф.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2019 року підстави для відводу, зазначені у вищезазначеній заяві, визнані необґрунтованими, а заява, зокрема про відвід судді Ханової Р.Ф., передана на автоматизований розподіл для визначення, відповідно до частини першої статті 31 КАС України, судді, який вирішуватиме питання про відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу від 19 вересня 2019 року вищезазначену заяву передано для вирішення судді Мельник-Томенко Ж.М.
Підставою для відводу заявник вказав пункт четвертий частини першої статті 36 КАС України.
Заява обґрунтована тим, що станом на момент проведення кваліфікаційного оцінювання та надання рекомендацій щодо призначення на посади суддів Верховного Суду у прийнятті відповідних рішень брали участь члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які не відповідали вимогам закону, а саме: Лукаш Т.В. , який на час виконання повноважень члена комісії не вжив дій щодо зупинення адвокатської діяльності, та Козлов А.Г. , який не підтвердив належним чином необхідний стаж професійної діяльності. Оскільки склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було сформовано із порушенням закону, прийняті нею як колегіальним органом рішення не можна вважати легітимними. Така ситуація, на переконання заявників, ставить під сумнів законність процедури призначення суддів Верховного Суду, у якій брали участь члени комісії Лукаш Т.В. та Козлов А .Г.
Проаналізувавши викладені в заяві доводи, приходжу до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Ханової Р.Ф. у даній справі з огляду на наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України. Частиною першою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Відповідно до частини четвертої статті 22, частини другої статті 266 КАС України судом першої інстанції для розгляду справ щодо оскарження рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є Верховний Суд.
Іншого компетентного органу для вирішення справ зазначеної категорії немає.
Обставини, на які посилається представник позивача у заяві про відвід судді Ханової Р.Ф., не є підставою для висновку, що суддя, визначений для розгляду цієї справи, може проявити упередженість при її розгляді. Доводи заявника про невідповідність членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Лукаша Т.В. та Козлова А.Г. вимогам закону щодо права бути членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на час проведення кваліфікаційного оцінювання та надання рекомендацій щодо призначення на посади суддів Верховного Суду, ґрунтуються на припущеннях заявника та на його суб`єктивній оцінці вищезазначених обставин.
Відповідно до статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.
Частиною першою статті 80 Закону України від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів.
Відповідно до частини п`ятої статті 81 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Вища кваліфікаційна комісія суддів України за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності такого кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає його рейтинг для участі у конкурсі.
Згідно з частиною сьомою статті 81 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Вища рада правосуддя розглядає питання про внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду в апеляційний суд, вищий спеціалізований суд або Верховний Суд та ухвалює відповідне рішення.
Отже, враховуючи вищенаведені правові норми, Вища кваліфікаційна комісія суддів України не приймає рішення щодо внесення подання про призначення судді Верховного Суду на посаду, таке рішення приймає Вища рада правосуддя, що спростовує зазначені позивачем сумніви стосовно законності процедури призначення суддів Верховного Суду.
Відтак, передбачені статтею 36 КАС України підстави для відводу судді Ханової Р.Ф. у цій справі відсутні.
Керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України, Суддя
УХВАЛИВ :
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Кравця Ростислава Юрійовича про відвід судді Верховного Суду Ханової Р.Ф. від розгляду адміністративної справи № 9901/471/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ж.М. Мельник-Томенко
