Ухвала
21 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 496/4851/14-ц
провадження № 61-7835сво19
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І., Синельников Є. В., Сімоненко В. М., Червинської М. Є.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування і скасування державної реєстрації права власності за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Потопальського Сергія Миколайовича, на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 березня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування і скасування державної реєстрації права власності.
Позовна заява мотивована тим, що з 20 вересня 2007 року він перебував з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 24 червня 2014 року. 18 червня 2008 року він отримав у дар земельну ділянку площею 0,10 га і житловий будинок по АДРЕСА_1 . 04 вересня 2013 року між ним та ОСОБА_2 були укладені договори дарування, за якими він подарував відповідачу половину вказаного нерухомого майна. Однак через погані стосунки з ОСОБА_2 на час укладення зазначених договорів він перебував у постійному емоційному стресі, що заважало йому повною мірою прогнозувати наслідки власних дій і усвідомлено приймати рішення, тобто на момент вчинення оспорюваних правочинів він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, просив суд: визнати недійсними договори дарування від 04 вересня 2013 року; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки та житлового будинку.
Короткий зміст судових рішень
Судами справа розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір дарування, посвідчений 04 вересня 2013 року приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Зезиком В. А., за яким ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_2 прийняла в дар 1/2 частину земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним договір дарування, посвідчений 04 вересня 2013 року приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Зезиком В. А., за яким ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_2 прийняла в дар 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,10 га та 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час укладання спірних договорів дарування позивач за своїм психічним станом не міг у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відповідачем не надано доказів на спростування висновків судових експертиз, як і доказів на обґрунтування своїх заперечень проти позову.
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 березня 2019 року апеляційну скаргу представника представника ОСОБА_2 - Потопальського С. М. залишено без задоволення.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновки районного суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2019 року представник ОСОБА_2 - Потопальський С. М. , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 березня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Біляївського районного суду Одеської області.
13 серпня 2019 року справа № 496/4851/14-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що підставою для визнання правочину недійсним відповідно до статті 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про недійсність правочину не можуть покладатися висновки експертиз, що ґрунтуються на припущеннях. Проведеними у цій справі експертизами не встановлено абсолютної неспроможності ОСОБА_1 в момент укладення спірних договорів дарування розуміти значення своїх дій та керувати ними, а лише стверджено про істотний вплив обставин і порушень психічної діяльності. Апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання представників відповідача про відкладення розгляду справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку. Апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання представників відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки їх поведінка свідчила про затягування судового процесу.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду мотивована тим, що положення статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 105 ЦПК України зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї із сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 89 ЦПК України.
Висновок про тимчасову недієздатність учасника правочину слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами, будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.
При цьому підставою для визнання правочину недійсним за статтею 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними і в основу рішення суду про недійсність правочину не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях.
Викладене узгоджується з правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року у справі № 6-9цс12 та від 17 вересня 2014 року у справі № 6-131цс14.
У постановах Верховного Суду від 05 лютого 2018 року у справі № 404/4956/15-ц (провадження № 61-1294св18), від 25 липня 2018 року у справі № 416/13806/14 (провадження № 61-33508св18), колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду також виходила з того, що підставою для визнання правочину недійсним за статтею 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року, прийнятій за наслідками розгляду касаційної скарги представника ОСОБА_4 - адвоката Мельника Романа Степановича на рішення Франківського районного суду м. Львова від 27 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 30 листопада 2017 року у справі № 465/1217/16-ц (провадження № 61-1333св18) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору довічного утримання, колегія суддів, дійшла висновку про застосування до спірних правовідносин положень статті 225 ЦК України, яка передбачає можливість визнати недійсним правочин, вчинений дієздатною фізичною особою в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, взявши за основу акт судово-психіатричної експертизи про те, що на час укладення оспорюваного договору довічного утримання позивач за своїм психічним станом не в повній мірі міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі 465/1217/16-ц (провадження № 61-1333св18).
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
З огляду на викладене, касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Потопальського С. М., на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 березня 2019 року підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування і скасування державної реєстрації права власності за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - Потопальського Сергія Миколайовича на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 березня 2019 року.
Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник В. С. Висоцька Б. І. Гулько В. І. Крат Є. В. Синельников В. М. Сімоненко М. Є. Червинська
