Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 4910/23/19-к
Провадження1-кс/991/2102/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погодженого з прокурором четвертого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про арешт тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження № 52018000000000546 від 12.06.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ст. 366-1, ч. 3 ст. 212 КК України,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому детектив з метою забезпечення збереження речових доказів, просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення 28.10.2019 обшуку житла ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування за ознаками декларування недостовірної інформації та можливої причетності народного депутата України ОСОБА_7 та народного депутата України VIII скликання ОСОБА_8 до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто у результаті протиправного заволодіння підконтрольними їм службовими особами ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ «Енергія - Новояворівськ» природним газом НАК «Нафтогаз України» об`ємом понад 500 млн. куб. метрів з наступною генерацією з нього електричної енергії та її продажу ДП «Енергоринок» на суму понад 2 млрд грн (еквівалент 67 млн. Євро), тобто за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 209, ст. 366-1 КК України.
Досудовим розслідуванням у інших кримінальних провадженнях встановлено, що група осіб, до складу якої увійшли у тому числі службові особи ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ «Енергія - Новояворівськ», кінцевими бенефіціарними власниками яких є ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , достовірно знаючи про те, що продаж природного газу НАК «Нафтогаз України» здійснюється за пільговою ціною лише за умови виробництва з нього теплової енергії населенню, упродовж 2013-2017 років, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які нібито свідчать про придбання та використання ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ «Енергія - Новояворівськ» природного газу для виробництва теплової енергії населенню, незаконно отримали від НАК «Нафтогаз України» природний газ об`ємом понад 500 млн. куб. метрів за пільговою ціною, який використали не за цільовим призначенням, а у власних комерційних інтересах - виробництва електричної енергії і у такий протиправний спосіб заволоділи ним, спричинивши НАК «Нафтогаз України» збитки в особливо великих розмірах. В свою чергу НАК «Нафтогаз України» як потерпіла особа заявила цивільний позов про відшкодування завданої кримінальним провадженням майнової шкоди (збитків) на суму 1, 42 млрд грн.
У результаті наступного продажу виробленої електричної енергії на адресу ДП «Енергоринок», ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ «Енергія - Новояворівськ» отримали кошти (як незаконно отриманий дохід) у сумі понад 2 млрд грн (еквівалент 67 млн Євро).
Вказаний злочин є предметом розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000856 від 06.09.2018, слідство у якому на даний час завершено, а матеріали провадження відкрито стороні захисту, та у кримінальному провадженні №52018000000000547 від 12.06.2018, слідство у якому триває.
В той же час, у кримінальному провадженні № 52018000000000546 від 12.06.2018 розслідуються факти легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених в особливо великих розмірах, до якого можуть бути причетні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Зокрема, упродовж 2013-2017 років переважна частина грошових коштів ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ «Енергія - Новояворівськ», одержаних злочинним шляхом у результаті заволодіння природним газом НАК «Нафтогаз України» та перерахованих далі на рахунки ТОВ «Корпорація КРТ», надалі на підставі фіктивних договорів була спрямована на рахунки ряду підприємств, що мають ознаки «фіктивності» та таким чином виведена у тіньовий обіг, з метою подальшого маскування їх незаконного походження та повернення кінцевим бенефіціарам в Україну.
Разом з тим слідством встановлено, що впродовж 2013-2018 років компанії в Україні, які входять до сфери контролю ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та членів їх родин, отримали кошти у розмірі більше 39 млн ЄВРО у вигляді кредитів від компаній-резидентів Республіки Кіпр та Латвійської Республіки, пов`язаних із народними депутатами.
В ході здійснення досудового розслідування встановлено ймовірних причетних осіб, які виконували дії спрямовані на маскування та приховування незаконного походження коштів, отриманих ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ «Енергія - Новояворівськ» та подальшого їх повернення в Україну на рахунки компаній, пов`язаних із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Серед таких осіб, зокрема, ОСОБА_6 , який може бути причетний до легалізації (відмивання) коштів в інтересах бенефіціарних власників ТОВ «Енергія - Новий Розділ», ТОВ «Енергія - Новояворівськ» та ТОВ «Корпорація КРТ», оскільки він, будучи фінансовим куратором діяльності ТОВ «Корпорація КРТ», міг фактично забезпечувати легалізацію незаконно отриманих доходів ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ «Енергія - Новояворівськ» внаслідок попереднього заволодіння природнім газом та, організовуючи фіктивні господарські операції, надаючи вказівки бухгалтерам ТОВ «Корпорація «КРТ», створював умови для перерахування особливо великих сум коштів від вказаних товариств та наступне їх виведення з корпорації. Також встановлено, що ОСОБА_6 міг забезпечувати комунікацію між співучасниками злочину та засновниками (бенефіціарними власниками) зазначених ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ НВП «Енергія - Новояворівськ», які можуть бути обізнаними про злочинну діяльність з заволодіння природним газом та наступну легалізацію доходів.
Крім того слідством встановлено, що ОСОБА_6 у 2015 році отримав від ТОВ «Корпорація КРТ» безвідсоткову поворотну позику у розмірі 2,2 млн грн., що може свідчити про легалізацію (відмивання) коштів, отриманих злочинним шляхом, шляхом їх конвертації в готівку та виведення у тіньовий обіг.
На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.10.2019 детективами НАБУ проведено обшук житла ОСОБА_6 , за результатом якого виявлено та вилучено ноутбук, доступ до інформації, що міститься на ньому, володільцем надано не було. За таких обстави, провести попереднє дослідження інформації, зокрема, здійснити пошук прихованої інформації та відновити видалену під час обшуку не виявилося можливим.
В органу досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучений ноутбук тривалий час використовувався ОСОБА_6 у його діяльності та містить відомості, які мають суттєве значення для кримінального провадження, зокрема ті, що можливо виявити шляхом проведення комп`ютерно-технічної експертизи та/або дослідження із залученням спеціаліста зі спеціальними знаннями у сфері пошуку прихованої, шифрованої та видаленої інформації на цифрових (електронних) носіях інформації.
На момент подання клопотання про арешт майна, ноутбук відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та є згідно протоколу обшуку від 28.10.2019 тимчасово вилученим майном, оскільки в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду України прямо не зазначено про надання дозволу на їх вилучення.
Повернення вилученого ноутбуку володільцю призведе до подальшої втрати, знищення чи спотворення, що унеможливить його дослідження шляхом залучення спеціаліста та/або проведення комп`ютерно-технічної експертизи, а також унеможливить його подальше використання під час доказування у сукупності з іншими доказами.
Детектив ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, з підстав викладених в ньому, просила задовольнити.
Власник майна ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, що не перешкоджає розгляду клопотання у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України.
Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 , в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна. Посилався на те, що вилучений ноутбук не є тимчасово вилученим майном, оскільки про це прямо не вказано в протоколі обшуку, а тому відсутні підстави для накладення арешту на таке майно. Наявність ризиків, які детектив зазначає як підставу накладення арешту є припущеннями, оскільки з боку ОСОБА_6 не чинилося опору при вилученні майна. Крім того, детективом не доведено, що вилучений ноутбук відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а відтак не може вважатися речовим доказом.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення детектива та адвоката, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно, у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
В судовому засіданні встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ст. 366-1, ч. 3 ст. 212 КК України, за фактом декларування недостовірної інформації та можливої причетності народного депутата України ОСОБА_7 та народного депутата України VIII скликання ОСОБА_8 до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто у результаті протиправного заволодіння підконтрольними їм службовими особами ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ «Енергія - Новояворівськ» природним газом НАК «Нафтогаз України» об`ємом понад 500 млн. куб. метрів з наступною генерацією з нього електричної енергії та її продажу ДП «Енергоринок» на суму понад 2 млрд грн (еквівалент 67 млн. Євро), за фактом умисного ухилення службовими особами ТОВ «Корпорація КРТ» за період 2013-2017 років від сплати податку на додану вартість на загальну суму 102 806 014,02 грн, що призвело до фактичного ненадходження коштів до бюджету в особливо великих розмірах.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.10.2019 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за дружиною ОСОБА_6 - ОСОБА_9 з метою відшукання та вилучення, в тому числі, терміналів мобільного зв`язку із сім-картами абонентських номерів, стаціонарних персональних електронно - обчислювальні машин, комп`ютерів, ноутбуків, нетбуків, планшетів та інших електронних носіїв інформації (оптичних дисків, USB-флеш накопичувачів, карт пам`яті або флеш-карток), що використовувались або використовуються ОСОБА_6 та можуть містити дані про листування (спілкування) із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , членами їх родин, директором ТОВ «Корпорація КРТ» на час вчинення злочину ОСОБА_10 , особами-громадянами Республіки Кіпр та Латвійської Республіки, іншими невстановленими слідством особами стосовно руху коштів по рахунках та діяльності, яка стосується ТОВ «Енергія - Новий Розділ», ТОВ «Енергія - Новояворівськ», ТОВ «Корпорація КРТ», ТОВ «ЛІГ АГРО», ТОВ «Цетуля Солар», ТОВ «Львівбудмакс-Інвест», ТОВ «ТЦ «Роксолана», ТОВ «Солар Енерджі Парк», ТОВ «Солар Грін Парк», ТОВ «НР Солар Парк», ТОВ «Променейра», а також ES Energy Invest LTD (Кіпр), Suntown Projects LTD (Кіпр), Baltinvest Holding (Латвія), KRT Investments LTD (Кіпр), але не виключно.
На підставі вказаної ухвали слідчого судді детективами НАБУ проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , під час якого, в кімнаті вітальні, виявлено та вилучено ноутбук Apple A 1706, s/n C02SW5HUGTFJ, сірого кольору, доступ до якого обмежений логічним паролем. ОСОБА_6 відмовився надавати його для огляду та знімати встановлений пароль. Вказані обставини підтверджуються протоколом обшуку від 28.10.2019, копія якого надана до клопотання.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, у тому числі, якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Дозвіл на вилучення вказаного ноутбуку прямо не надавався ухвалою слідчого судді, а відтак відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України він є тимчасово вилученим майном.
Як зазначила в судовому засіданні детектив попереднім оглядом вилученого в ході обшуку ноутбука виявлено наявність систем логічного захисту для доступу до інформації, що міститься на ньому. ОСОБА_6 відмовився знімати логічний захист, тому прийнято рішення про вилучення ноутбуку з метою подальшого проведення дослідження, про що вказано в протоколі обшуку. На даний час дослідження ноутбуку триває. Огляд не завершено, але інформація, яка отримана на даний час, стала підставою для визнання ноутбуку речовим доказом, який містить відомості, що можна виявити шляхом проведення експертного дослідження із залученням спеціаліста. В обгрунтування ризиків можливого знищення інформації, яка міститься в ноутбуці, детектив зазначила, що під час обшуку вилучено також телефон, при огляді якого в приміщенні НАБУ зясовано, що налаштування телефону були дистанційно знищені, на підтвердження чого надала протокол огляду від 04.11.2019.
У зв`язку з тим, що вилучений ноутбук може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, постановою детектива НАБУ від 07.11.2019 його визнано речовим доказам у кримінальному провадженні, що підтверджується копією постанови.
Доводи адвоката про те, що вилучений у ОСОБА_6 ноутбук не є тимчасово вилученим майном та не містить ознак речового доказу, а також відсутність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, спростовуються обставинами, встановленими під час судового розгляду клопотання на підставі доданих матеріалів.
Таким чином, детективом доведено, що накладення арешту на вилучений в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 ноутбук є виправданим і необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, та потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання настанню негативних наслідків, зокрема, втрати, знищення чи спотворення, що унеможливить дослідження таких речей шляхом залучення спеціаліста та/або проведення комп`ютерно-технічної експертизи.
Слідчим суддею встановлено наявність достатніх даних, які містяться у доданих до клопотання матеріалах, які вказують на обґрунтованість доводів органу досудового розслідування, що вилучений ноутбук містить інформацію, яка має значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та вирішення завдань, передбачених ст. 2 КПК України, та відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування та накладення арешту на тимчасово вилучене майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно у ході проведення 28.10.2019 обшуку житла ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - ноутбук Apple A 1706, s/n C02SW5HUGTFJ, сірого кольору.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
