Справа № 4910/23/19-к
Провадження1-кс/991/2099/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погодженого з прокурором четвертого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про арешт майна в межах кримінального провадження № 52018000000000546 від 12.06.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ст. 366-1, ч. 3 ст. 212 КК України,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому детектив з метою забезпечення збереження речових доказів, просить накласти арешт на вилучене майно в ході проведення 28.10.2019 обшуку житла ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування за ознаками декларування недостовірної інформації та можливої причетності народного депутата України ОСОБА_7 та народного депутата України VIII скликання ОСОБА_8 до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто у результаті протиправного заволодіння підконтрольними їм службовими особами ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ «Енергія - Новояворівськ» природним газом НАК «Нафтогаз України» об`ємом понад 500 млн. куб. метрів з наступною генерацією з нього електричної енергії та її продажу ДП «Енергоринок» на суму понад 2 млрд грн (еквівалент 67 млн. Євро), тобто за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 209, ст. 366-1 КК України.
Досудовим розслідуванням у інших кримінальних провадженнях встановлено, що група осіб, до складу якої увійшли у тому числі службові особи ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ «Енергія - Новояворівськ», кінцевими бенефіціарними власниками яких є ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , достовірно знаючи про те, що продаж природного газу НАК «Нафтогаз України» здійснюється за пільговою ціною лише за умови виробництва з нього теплової енергії населенню, упродовж 2013-2017 років, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які нібито свідчать про придбання та використання ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ «Енергія - Новояворівськ» природного газу для виробництва теплової енергії населенню, незаконно отримали від НАК «Нафтогаз України» природний газ об`ємом понад 500 млн. куб. метрів за пільговою ціною, який використали не за цільовим призначенням, а у власних комерційних інтересах - виробництва електричної енергії і у такий протиправний спосіб заволоділи ним, спричинивши НАК «Нафтогаз України» збитки в особливо великих розмірах. В свою чергу НАК «Нафтогаз України» як потерпіла особа заявила цивільний позов про відшкодування завданої кримінальним провадженням майнової шкоди (збитків) на суму 1, 42 млрд грн.
У результаті наступного продажу виробленої електричної енергії на адресу ДП «Енергоринок», ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ «Енергія - Новояворівськ» отримали кошти (як незаконно отриманий дохід) у сумі понад 2 млрд грн (еквівалент 67 млн Євро).
Вказаний злочин є предметом розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000856 від 06.09.2018, слідство у якому на даний час завершено, а матеріали провадження відкрито стороні захисту, та у кримінальному провадженні №52018000000000547 від 12.06.2018, слідство у якому триває.
В той же час, у кримінальному провадженні № 52018000000000546 від 12.06.2018 розслідуються факти легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених в особливо великих розмірах, до якого можуть бути причетні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Зокрема, упродовж 2013-2017 років переважна частина грошових коштів ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ «Енергія - Новояворівськ», одержаних злочинним шляхом у результаті заволодіння природним газом НАК «Нафтогаз України» та перерахованих далі на рахунки ТОВ «Корпорація КРТ», надалі на підставі фіктивних договорів була спрямована на рахунки ряду підприємств, що мають ознаки «фіктивності» та таким чином виведена у тіньовий обіг, з метою подальшого маскування їх незаконного походження та повернення кінцевим бенефіціарам в Україну.
Разом з тим слідством встановлено, що впродовж 2013-2018 років компанії в Україні, які входять до сфери контролю ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та членів їх родин, отримали кошти у розмірі більше 39 млн ЄВРО у вигляді кредитів від компаній-резидентів Республіки Кіпр та Латвійської Республіки, пов`язаних із народними депутатами.
В ході здійснення досудового розслідування встановлено ймовірних причетних осіб, які виконували дії спрямовані на маскування та приховування незаконного походження коштів, отриманих ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ «Енергія - Новояворівськ» та подальшого їх повернення в Україну на рахунки компаній, пов`язаних із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Серед таких осіб, зокрема, ОСОБА_6 , який може бути причетний до легалізації (відмивання) коштів, здобутих злочинним шляхом, шляхом їх виведення за кордон та повернення в Україну в інтересах бенефіціарів.
Детектив зазначає, що ОСОБА_6 , офіційно працюючи в компанії ТОВ «Енергія Консалтинг», може здійснювати супровід господарської діяльності компаній, зареєстрованих на Кіпрі, про що свідчать часті перельоти останнього до Кіпрської Республіки на незначну кількість днів, в тому числі разом з ОСОБА_9 , яка є донькою ОСОБА_7 , та значиться бенефіціарним власником компаній, які можуть використовуватися для легалізації (відмивання) доходів.
З метою перевірки причетності ОСОБА_6 до вчинення злочину, а також виявлення та вилучення речей і документів, які могли у нього зберігатися внаслідок діяльності, пов`язаної з управлінням справами фінансово - господарського характеру компаній-нерезидентів, що входять до сфери контролю ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , інших речей та документів, що самостійно чи в сукупності з іншими доказами дають можливість встановити обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадження, детективами НАБУ 28.10.2019, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.10.2019, проведено обшук житла ОСОБА_6 , за результатом якого виявлено та вилучено мобільні телефони.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.10.2019 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , з метою відшукання вказаних телефонів.
Детектив зазначає, що оглядом вилучених телефонів виявлено наявність логічного захисту доступу до інформації, що на них міститься. Від надання доступу до такої інформації, шляхом зняття логічного захисту володілець телефонів ОСОБА_6 відмовився. В подальшому, подоланням логічного доступу встановлено наявність інформації, що містить доказове значення.
В органу досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучені мобільні телефони тривалий час використовувалися ОСОБА_6 у його діяльності та містять відомості, які мають суттєве значення для кримінального провадження, зокрема ті, що можливо виявити шляхом проведення комп`ютерно-технічної експертизи та/або дослідження із залученням спеціаліста зі спеціальними знаннями у сфері пошуку прихованої, шифрованої та видаленої інформації на цифрових (електронних) носіях інформації.
В зв`язку з чим, постановою детектива Національного бюро від 07.11.2019 вилучені мобільні телефони визнані речовими доказами.
Повернення мобільних телефонів володільцю призведе до подальшої втрати, знищення чи спотворення, що унеможливить їх дослідження шляхом залучення спеціаліста та/або проведення комп`ютерно-технічної експертизи, а також унеможливить його подальше використання під час доказування у сукупності з іншими доказами.
Детектив ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, з підстав викладених в ньому, просила задовольнити.
Власник майна ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, що не перешкоджає розгляду клопотання у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України.
Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 , в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна. Посилався на те, що детективом проведено обшук без врахування того, що ОСОБА_6 має статус адвоката. Стверджував також, що детективом пропущено строк звернення до суду з даним клопотанням, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України, тому речі підлягають негайному поверненню власнику. Наголошував, що звертаючись з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна 28.10.2019 детективом вказано п`ять з шести вилучених мобільних телефонів, тоді як наразі розглядається питання про накладення арешту на шість телефонів. Оскільки, клопотання від 28.10.2019 повернено прокурору для усунення недоліків, то підстави для накладення арешту на телефон, який не зазначався раніше, але вказаний у клопотанні після усунення недоліків, відсутні.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення детектива та адвоката, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
В судовому засіданні встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ст. 366-1, ч. 3 ст. 212 КК України, за фактом декларування недостовірної інформації та можливої причетності народного депутата України ОСОБА_7 та народного депутата України VIII скликання ОСОБА_8 до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто у результаті протиправного заволодіння підконтрольними їм службовими особами ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ «Енергія - Новояворівськ» природним газом НАК «Нафтогаз України» об`ємом понад 500 млн. куб. метрів з наступною генерацією з нього електричної енергії та її продажу ДП «Енергоринок» на суму понад 2 млрд грн (еквівалент 67 млн. Євро), за фактом умисного ухилення службовими особами ТОВ «Корпорація КРТ» за період 2013-2017 років від сплати податку на додану вартість на загальну суму 102 806 014,02 грн, що призвело до фактичного ненадходження коштів до бюджету в особливо великих розмірах.
За результатами розгляду клопотання детектива НАБУ, погодженого з прокурором САП, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.10.2019 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
28.10.2019 в ході обшуку квартири, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 22.10.2019, в порядку ст. 233 КПК України, ОСОБА_6 добровільно видано шість мобільних телефонів, паролі до яких останній відмовився надавати.
Разом з тим, згідно протоколу обшуку від 28.10.2019, слідча дія розпочата 06:55, лише о 08 год. 47 хв ОСОБА_6 , в присутності адвоката, повідомив, що є адвокатом та має відповідне свідоцтво, відшукавши яке він пред`явив детективам. У зв`язку з чим, під час обшуку повторно оглянуто Єдиний реєстр адвокатів України з метою перевірки достовірності отриманої інформації про право на заняття адвокатської діяльністю відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ОСОБА_6 , та встановлено, що відповідні відомості у даному реєстрі відсутні. Після чого, детективом запрошено представника ради адвокатів у Львівській області та призупинено обшук до його прибуття. Прибувши до квартири ОСОБА_6 , представник Національної асоціації адвокатів України, комітету захисту прав адвокатів та гарантії адвокатської діяльності ОСОБА_10 запитав у ОСОБА_6 про наявність у нього документів, що містять адвокатську таємницю, на що останній повідомив про відсутність таких документів.
У зв`язку з неможливістю детективами Національного бюро встановити ознак зайняття особою адвокатською діяльністю, та ОСОБА_6 такі докази не надані, проте з метою забезпечення гарантій адвокатської діяльності, детективами прийнято рішення проведення обшуку як невідкладного на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України за правилами, встановленими ч. 2 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», для відшукання та вилучення речей та документів, що мають доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки в результаті припинення розпочатого обшуку і звернення з клопотанням до слідчого судді з дотриманням вимог ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» існували ризики знищення майна (речових доказів).
Таким чином, під час обшуку детективами вчинені всі залежні від них дії щодо забезпечення дотримання вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням, зокрема, Генерального прокурора, його заступників.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.10.2019 задоволено клопотання заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 про надання проведення обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України за місцем проживання ОСОБА_6 з метою відшукання та вилучення таких речей: мобільний телефон Samsung Galaxy S8 SM-6950FD, c/n: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; мобільний телефон Galaxy A3 2016 Samsung Sm-A310F, IMEI: НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; мобільний телефон Lava Iris65, IMEI: НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; мобільний телефон Samsung SM-A405FN/DS, IMEI: НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; мобільний телефон Samsung Sm-A405FN/DS, IMEI: НОМЕР_10 , НОМЕР_11 ; мобільний телефон Samsung Sm-A405FN/DS, IMEI: НОМЕР_12 , НОМЕР_13 .
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Враховуючи, що ухвалою слідчого судді від 30.10.2019 прямо надано дозвіл на вилучення вказаних мобільних телефонів, а відтак вони не є тимчасово вилученим майном.
Під час огляду детективом НАБУ, за участю спеціаліста, вилучених мобільних телефонів, виявлено переписку, яка може мати значення для розслідування кримінального провадження, про що складено протоколи огляду речей і документів від 01.11.2019, від 07.11.2019.
Таким чином, матеріали судового провадження свідчать, що накладення арешту на вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 мобільні телефони є виправданим і необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, та потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання настанню негативних наслідків, зокрема, втрати, знищення чи спотворення, що унеможливить дослідження таких речей шляхом залучення спеціаліста та/або проведення комп`ютерно-технічної експертизи.
Слідчим суддею встановлено наявність достатніх даних, які містяться у доданих до клопотання матеріалах, які вказують на обґрунтованість доводів органу досудового розслідування, що вилучені мобільні телефони містять інформацію, яка має значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та вирішення завдань, передбачених ст. 2 КПК України, та відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України.
Доводи адвоката щодо несвоєчасності звернення детектива з клопотанням про арешт майна, та необгрунтості зазначення в цьому клопотанні мобільного телефону, який не зазначався в клопотанні від 28.10.2019, слідчий суддя вважає безпідставними з таких підстав.
Як зазначено вище, обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , в ході якого вилучені мобільні телефони, проведено 28 жовтня 2019року.
В судовому засіданні встановлено, що детектив звертався до слідчого судді з клопотанням від 28.10.2019 про арешт тимчасово вилученого майна, яке 29.10.2019 направлено до Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку, що підтверджується копіями клопотання та поштового конверту.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2019 вказане клопотання детектива від 28.10.2019 повернено прокурору в порядку ч. 3 ст. 172 КПК України для усунення недоліків.
Предметом даного судового розгляду є клопотання про арешт майна, дозвіл на вилучення якого прямо надано ухвалою слідчого судді від 30.10.2019р., тому підстави для перевірки виконання детективом ухвали слідчого судді від 01.11.2019 відсутні.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування та накладення арешту на вилучене майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене в ході проведення 28.10.2019 обшуку житла ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон Samsung SM-A310F/DS IMEI1: НОМЕР_4 ІМЕІ2: НОМЕР_14 s/n: НОМЕР_15 ;
- мобільний телефон Samsung SM-G950FD s/n: НОМЕР_16 ІМЕІ1: НОМЕР_2 ІМЕІ2: НОМЕР_17 ;
- мобільний телефон Lava iris 65 s/n: НОМЕР_18 IMEI1: НОМЕР_6 ІМЕІ2: НОМЕР_7 ;
- мобільний телефон Samsung SM-A405FN (IMEI1: НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 );
- мобільний телефон Samsung SM-A405FN (IMEI1: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_19 );
- мобільний телефон Samsung SM-A405FN (IMEI1: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 ).
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1