Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 9901/405/19 (провадження № 11-939заі19)
20 листопада 2019 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянулаапеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, треті особи: Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 14 травня 2018 року № 126/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі - Указ) у частині введення в дію позиції 7 додатку 1 до рішення РНБО від 02 травня 2018 року, та постановою від 04 грудня 2019 року зазначену апеляційну скаргу задовольнила, оскаржуване рішення скасувала, справу направила до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Водночас з мотивами Великої Палати Верховного Суду повністю погодитися не можу з огляду на таке.
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з аналогічним позовною заявою (справа № 9901/847/18), яка повернута ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 08 січня 2019 рокуна підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки її підписано без підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.
Встановлений законом строк судового оскарження зазначеного Указу завершився 15 листопада 2018 року.
Постановою від 05 червня 2019 року (провадження № 11-44заі19) Велика ПалалаВерховного Суду погодилася з судом першої інстанції, заначивши що адвокат Ковальов С. В. як представник ОСОБА_1не надав належного ордера на підтвердження своїх повноважень, а саме: всупереч вимогам законодавства до суду подав ордер, у якому не зазначено конкретної назви органу (суду), в якому надається правова допомога. Зазначена Постанова була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01 липня 2019 року та 10 липня 2019 року отримана представником позивача засобами поштового зв`язку.
Водночас повторно позовну заяву позивач, діючи через свого представника, подав лише 01 серпня 2019 року, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 122 КАС України строку.
При первісному зверненні до суду позивач самостійно розпорядився своїми правами та доручив ведення справи в суді обраному ним адвокату, так само позивач самостійно прийняв рішення оскаржувати ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви замість скористатися свої правом на подання позовної заяви повторно.
Також не можу вважати обґрунтованим посилання позивача на необхідність витрачання майже місяця часу на подання аналогічної позовної заяви після постанови суду апеляційної інстанції.
Таким чином вважаю ухвалу Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року законною та обґрунтованою, а рішення Великої Палати Верховного Суду про її скасування помилковим.
Суддя В. В. Пророк
Окрема думка складена 06 грудня 2019 року
