УХВАЛА
03 січня 2020 року
Київ
справа №9901/405/19
адміністративне провадження №П/9901/405/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України, за участю третіх осіб - Ради Національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України №126/2018 від 14 травня 2018 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"» в частині введення в дію позиції 7 Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року,
в с т а н о в и в :
01 серпня 2019 року ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з адміністративним позовом до Президента України (01220, місто Київ, вулиця Банкова, 11), за участю третіх осіб Ради Національної безпеки і оборони України (01601, місто Київ, вулиця Петра Болбочана, 8), Кабінету Міністрів України ( 01008, місто Київ, вулиця Грушевського, 12/2), в якому просить визнати протиправним та скасувати Указ Президента України №126/2018 від 14 травня 2018 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"» в частині введення в дію позиції 7 Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що право держави в особі Ради Національної безпеки і оборони України та Президента України на застосування санкцій не є абсолютним і безмежним. Це право може бути правомірно реалізовано виключно у випадках, коли запроваджувані санкції ґрунтуються на принципах, передбачених частиною 2 статті 3 Законом України «Про санкції» №1644-VII, а підсанкційна особа дійсно вчиняла протиправні дії. В іншому разі санкції є протиправними і такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку. Поруч з цим, зазначає, що не здійснював жодних дій, які б створювали загрозу національним інтересам чи безпеці України або сприяли терористичній діяльності тощо. Із оскаржуваного Указу, Рішення та додатків до нього не зрозуміло підстав, з яких до нього застосовано санкції і йому не вдалося їх з`ясувати в процесі підготовки до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом, позовну заяву залишено без руху із наданням скаржнику десятиденного строку з моменту отримання копії ухвали для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів.
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Скасовуючи ухвалу Верховного Суду від 22 серпня 2019 року, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково оцінив наведені позивачем обставини пропуску строку звернення до суду як неповажні для його поновлення.
Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху із наданням скаржнику десятиденного строку з моменту отримання копії ухвали для надання копій позовної заяви з додатками у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи.
18 грудня 2019 року скаржник усунув недоліки позовної заяви.
Суд встановив, що позовну заяву подано з додержанням вимог процесуального закону, причинити пропуску строку на звернення до суду підлягають визнанню поважними, підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України та в силу вимог статті 266 цього Кодексу підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Водночас, з урахуванням положень частини п`ятої статті 262 КАС України, Суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Керуючись статтями 12, 19, 22, 160, 171, 248, 262, 266 КАС України,
у х в а л и в :
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з цим позовом, визнавши причини його пропуску поважними.
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, за участю третіх осіб - Ради Національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України №126/2018 від 14 травня 2018 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"» в частині введення в дію позиції 7 Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів.
Справу призначити до розгляду в судовому засіданні, яке відбудеться об 11:00 год. 03 лютого 2020 року в приміщенні суду за адресою: вул. Московська, 8, корпус 5, м. Київ, 01029, про що повідомити сторони.
Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
Повідомити сторони, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 КАС України.
Повідомити сторони, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Повідомити сторони, що інформацію у справі, яка розглядається, учасники справи можуть отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.
Повідомити сторони, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати до такої особи заходи процесуального примусу.
Повідомити відповідача - суб`єкта владних повноважень про те, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суд може застосувати наслідки визначені частиною восьмою статті 79, частиною дев`ятою статті 80 та статтею 149 КАС України.
Повідомити сторони, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя О.А.Губська
