ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/677/20 Справа № 206/6998/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2019 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 23 лютого 2020 року. Одночасно ОСОБА_8 визначено розмір застави у сумі 153680,00 грн., що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Рішення суду обґрунтовано тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, та за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років із конфіскацією майна. Тому є підстави вважати, що ОСОБА_8 усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органу прокуратури та суду, а також незаконно впливати на потерпілих, свідка, які ще не допитані судом, не працює, має малолітню дитину.
Крім того,колегією суддівзазначено,що єпідстави стверджувати, що існують ризики, зазначені прокурором. Підстав для обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу, не вбачається та, не є доцільним і буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування або суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
В апеляційній скарзі:
- захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
Вважає зазначену ухвалу незаконною, такою, що підлягає скасуванню через істотне порушення кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що суттєво вплинуло на рішення суду.
На його думку, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази вини ОСОБА_9 , оскільки останній зазначених злочинів не вчиняв. Вважає, що судом не враховано, що ОСОБА_8 не знайомий з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на час вчинення злочину був біля місця свого проживання. Проведені слідчим впізнання за фотографіями, на його думку, проведені з порушенням вимог КПК України, фото знімки осіб які надані для впізнання були вдруковані в бланк протоколу, що не передбачено відповідним порядком проведення впізнання. В протоколі не зазначені прізвища, імена, по батькові осіб, чиї фотографії надані для впізнання. Якщо впізнання проводилося за фотознімками або матеріалами відеозапису, це також повинно зазначатись в протоколі.
Крім того, на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, має на утриманні малолітнього сина, батьки-пенсіонери, які потребують додаткової матеріальної підтримки, що свідчить про міцність соціальних зв`язків, та не враховано позитивну репутацію підозрюваного.
Також, захисник зазначив, що судом не враховано дані про стан здоров`я ОСОБА_8 .
Заслухавши суддю - доповідача, думки обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційні вимоги, та просили їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав ухвалу законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали за скаргою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги сторони захисту не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з наявних матеріалів, 20.12.2019 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 надійшов обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженню № 12019040700000780 від 07.08.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Колегія суддів зазначає, що ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час апеляційного перегляду ухвали встановлено, що зазначені вимоги закону були дотримані у повному обсязі.
Як встановлено апеляційним судом вирішуючи питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Районним судом було встановлено, що процесуальні ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції врахував, що він обвинувачуєтьсяу вчиненні злочину, який згідно ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, та за скоєння якого, передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років із конфіскацією майна, тому є підстави вважати, що ОСОБА_8 усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органу прокуратури та суду, а також незаконно впливати на потерпілих, свідка, які ще не допитані судом, не працює, має малолітнью дитину.
Колегіясуддів погоджуєтьсяз висновком,що ризики передбаченіп.1,3ч.1ст.177КПК Україниу виглядіпереховування обвинуваченоговід суду,а такожнезаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого обвинуваченогоє реальними,і їхнеможливо запобігтив умовахзастосування до ОСОБА_8 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщенням підозрюваного, та не можуть їм запобігти.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.
Доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, є безпідставними, адже зазначені ризики є реальними.
При цьому, колегія суддів виходить і з практики Європейського суду з прав людини та вважає за необхідне зазначити, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії». У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Були суду відомі і ті дані, на які є посилання в апеляційній скарзі, та які були враховані при застосуванні запобіжного заходу.
Доводи обвинуваченого та захисника про відсутність доказів його причетності до скоєного задоволенню не підлягають, оскільки оцінка доказів є послідуючим завданням кримінального провадження при розгляді справи по суті.
Ухвала за своїм змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.
Суттєвих порушень вимог матеріального та процесуального Закону, колегією суддів під час апеляційного перегляду, не виявлено.
З огляду на викладене, колегія суддів, вважає необхідним апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції, без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2019 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
