УХВАЛА
26 лютого 2020 року
Київ
справа №278/1783/19
адміністративне провадження №К/9901/4102/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Саприкіної І.В., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 278/1783/19 за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2 , третя особа: Житомирська міська рада про визнання незаконним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
У 2019 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом, в якому просила визнати незаконними та скасувати:
- пункт 12 додатку 1 до рішення Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 05.10.2018 № 238 про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею, 0,20 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;
- рішення Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки 1822085600:04:000:0615, яка перетинається із земельною ділянкою, на яку позивачем було розроблено проект землеустрою і подано його на розгляд Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до надання дозволу наступному розробнику;
- записи в Державному земельному кадастрі щодо реєстрації земельної ділянки 1822085600:04:000:0615, які були внесені на підставі документації із землеустрою, розробленої ОСОБА_2 .
На підставі розпорядження голови Житомирського районного суду Житомирської області від 10.07.2019 дану справу передано Корольовському районному суду Житомирської області.
Ухвалою Корольовського районного суду Житомирської області від 15.07.2019 справу надіслано за підсудністю до Житомирського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2019, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019, провадження у справі закрито та роз`яснено позивачці, що даний спір відноситься до юрисдикції місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.
12.02.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідачки, надіслана 10.02.2020, в якій скаржниця просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08.07.2011№ 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Розглянувши клопотання скаржниці про звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.
Суд звертає увагу, що Законом №3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Суд враховує, що Закон №3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
Клопотання позиваки про звільнення від сплати судового збору мотивовано тим, що сума судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу за 2019 рік. На підтвердження вказаної інформації скаржницею надано копію довідки Управління соціального захисту населення Новоград - Волинського району Житомирської області від 10.01.2020 № 34 про розмір отримуваної пенсії, як інвалідом ІІІ групи, довідку Управління соціального захисту населення Новоград - Волинського району Житомирської області від 10.01.2020 № 36про розмір отримуваної допомоги на дитину та витяг з наказу Комунальної установи «Обласний спеціалізований будинок дитини» Житомирської обласної ради від 31.05.2017 № 34-к про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку.
Водночас надані відомості не містять інформації про доходи позивачки за весь рік, що передував року подання касаційної скарги, тобто з 01.01.2019 по 31.12.2019.
Такими доказами можуть слугувати: довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Підпунктом 5 пунктом 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, передбачено, що за подання касаційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою наведеної норми передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 20120 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 - 2 102,00 грн.
З огляду на зазначене, за звернення до суду з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги скаржниці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 102,00 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
У разі невиконання вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута скаржнику в порядку, встановленому статтею 169 КАС України.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 278/1783/19 за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Віцюка Василя Михайловича, третя особа: Житомирська міська рада про визнання незаконним та скасування рішення - залишити без руху.
Надати скаржниці строк для усунення вказаного недоліку протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання документа про сплату судового збору або зазначення підстав звільнення від його сплати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: І.В. Саприкіна
В.М. Шарапа
