Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, [email protected], ЄДРПОУ: 34390710
У Х В А Л А
про відмову у забезпеченні адміністративного позову
"16" квітня 2020 р. № 520/13738/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кухар М.Д., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №520/13738/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток", Мерефянська міська рада про визнання протиправним та скасування висновку,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач , ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Висновок з оцінки впливу на довкілля № 7- 09/12-20194113402/1 від 23.08.2019 року щодо планової діяльності з “Видобування та облаштування Островерхівського ГКР з метою розвідки і видобутку вуглеводнів”, який був складений та опублікований у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля Департаментом екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України (наразі Департамент екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства енергетики га захисту довкілля);
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 відкрито провадження у справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 клопотання Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" про передання справи до іншого адміністративного суду - задоволено.
Передано справу № 520/13738/19 за підсудністю, за місцезнаходженням відповідача на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва (вул. Петра Болбочана, 8, корпус 1, м. Київ, 01051).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 в частині передачі справи до іншого суду у справі №520/13738/19 - скасовано.
Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.04.2020 справу передано на розгляд судді Кухар М.Д.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 прийнято справу до провадження судді для продовження розгляду.
Через канцелярію суду 03.03.2020 позивачем надано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:
зупинити дію висновку з оцінки впливу на довкілля № 7-03/12-20194113402/1 від 23.08.2019 року щодо планової діяльності з «Видобування та облаштування Островерхівського ГКР з метою розвідки і видобутку вуглеводнів», який був складений та опублікований у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля Департаментом екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України (наразі Департамент екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства енергетики та захисту довкілля).
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд приходить до наступного висновку.
Підстави забезпечення позову визначені статтею 150 КАС України.
Так, відповідно до зазначеної норми права суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
За змістом вищенаведених норм закону, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо невжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен врахувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод" та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу рівності сторін, як складової концепції справедливого судового розгляду та який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення у справах "Кресс проти Франції" (Kress v. France), "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy), "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria).
Суд наголошує, що забезпечуючи такий позов судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Крім того, відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову, заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням приписів ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у суду відсутні законні підстави для постановлення судового рішення про забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем.
Керуючись ст. ст. 150-158, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №520/13738/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток", Мерефянська міська рада про визнання протиправним та скасування висновку- відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Кухар М.Д.
