Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2021 р.Справа № 520/13738/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
позивача ОСОБА_1
представника позивача Радченко О.В.
представника відповідача Жиделяєвої Ю.Г.
представника третьої особи Костіна О.Ю.
представника третьої особи Немченко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Мерефянської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2020, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.12.20 по справі № 520/13738/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України
треті особи Приватне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУТОК", Мерефянська міська рада, Департамент захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації
про визнання протиправним та скасування висновку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позовної заяви, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Висновок з оцінки впливу на довкілля №7-03/12- 20194113402/1 від 23.08.2019 року щодо планової діяльності з «Видобування та облаштування Островерхівського ГКР з метою розвідки і видобутку вуглеводнів», який був складений та опублікований у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля Департаментом екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України (наразі Департамент екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства енергетики та захисту довкілля);
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновок з оцінки впливу на довкілля № 7-03/12- 20194113402/1 від 23.08.2019 року щодо планової діяльності з «Видобування та облаштування Островерхівського ГКР з метою розвідки і видобутку вуглеводнів» складено протиправно, відтак має бути скасований у судовому порядку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 43672853), третя особа: Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 7, код ЄДРПОУ 25635581), Мерефянська міська рада (вул. Дніпропетровська, 213, м. Мерефа, харківський район, харківська область, 62472, код ЄДРПОУ 04058692), Департамент захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації (61022, м. Харків, м-н. Свободи, 5, Держпром, 4, під`їзд, 7 поверх, кім. 380, код ЄДРПОУ 38634241) про визнання протиправним та скасування висновку залишили без задоволення.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги правову позицію Конституційного Суду України, викладену ним у рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004, за якою поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб.
В рішенні ніяк не відображено тих обставин, які свідчать про наявність таких порушень на момент звернення з позовом та які подавалися до суду у встановленому порядку.
У зв`язку з цим, як стверджує позивач, судом першої інстанції не взято до уваги того факту, що у зв`язку із забороною міською радою провадження певного виду діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (ОВД), на території адміністративно підпорядкованій Мереф`янській міській раді, продовжувати дії, спрямовані на продовження проходження процедури з оцінки впливу на довкілля (як от, проводити громадські слухання), очевидною метою яких було отримання Висновку з ОВД для початку провадження саме забороненого виду діяльності, є такими, що суперечать як ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні, так і частинам 1, 3 ст. 23 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 59 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Апелянт наголошує на то, що третьою особою ПрАТ Укргазвидобуток 24.07.2019 року було подано адміністративний позов до Харківського окружного адміністративного суду проти Мереф`янської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення міської ради від 26.06.2019. Наразі, вказана справа перебуває на розгляді в Харківському окружному адміністративному суді. Таким чином, вказане рішення міської ради є і було на момент проведення громадських слухань з метою отримання дозволу на провадження планової ('забороненої') діяльності чинним та обов`язковим для виконання на території, яка зазнає впливу від цієї планової діяльності.
Судом першої інстанції не надано жодної правової оцінки в оспорюваному Рішенні від 10.12.2020 того, що відповідачем було проігноровано Рішення XXXV сесії Мереф`янської міської ради VIII скликання Харківського району Харківської області «Про заборону проведення сейсморозвідувальних робіт та видобування газу природного вільного, конденсату, нафти, газу природного розчиненого у нафті, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейного типу на території Мереф`янської міської ради (Мереф`янської міської об`єднаної територіальної громади)» від 26.06.2019 року, розміщено оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД на офіційному сайті відповідача 04.07.2019 та не скасувало призначені на 23.07.2019 року о 15.00 годині в учбовому центрі «Планета знань» ( за адресою: 61000, м. Харків, Площа Конституції, буд. 1, поверх 4, офіс 3 громадські слухання з обговорення «Звіту з оцінки впливу на довкілля».
Позивач зазначає, що відповідно до пункту 12 Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою КМУ від 13 грудня 2017 року № 989 (далі - Порядок), організатор громадських слухань забезпечує запис громадського слухання із застосуванням засобів аудіо- та/або відеофіксації. Аудіо- та/або відеозапис є невід`ємною частиною протоколу громадських слухань. Аналогічний припис міститься і в пункті 7 вказаного Порядку (організатор громадських слухань забезпечує аудіо- та/або відеофіксацію ходу громадських слухань). Крім того, частиною 13 Порядку встановлено, що громадські слухання проводяться під головуванням організатора громадських слухань, який зобов`язаний, серед іншого, інформувати про ведення аудіо- та/або відеозапису громадських слухань.
Таким чином є очевидним імперативний обов`язок організатора громадських слухань забезпечити або аудіозапис, або відеозапис процесу громадських слухань, або обидва засоби фіксації одночасно.
Проте, судом першої інстанції не досліджено в повному обсязі того факту, що у випадку проведення громадських слухань 23.07.2019 стосовно облаштування Островерхівського ГКР, оранізатором не забезпечено виконання вищевказаних приписів в частині проведення фіксації процесу слухань, свідченням чого є і відсутність такого носія інформації як невід`ємної частини протоколу громадських слухань. В даному випадку, має місце лише протокол як папір, який при бажанні може заповнити в будь-який час і в будь-якому місці.
В процесуальних документах, поданих до суду першої інстанції, позивачем неодноразово озвучувались клопотання про необхідність звернення уваги суду на факт вказаного порушення, оскільки у позивача є обгрунтовані сумніви стосовно того, що громадські слухання 23.07.2019 року о 15:00 годині у встановленому місці взагалі не відбулися ( вказані заяви з наданими доказами містяться в матеріалах справи). Крім того, судом першої інстанції не досліджено безпосередньо в судовому засіданні та не надано жодної правової оцінки в Рішенні від 10.12.2020 відеозаписам, які надані позивачем на підтвердження своїх тверджень.
Також, апелянт зазначає, що судом не взято до уваги, що планова діяльність третьої особи-ПрАТ "Укргазвидобуток" полягає саме в бурінні свердловин на території громади. За логікою речей, буріння свердловипи передбачає точне місце розташування, від якого визначається розмір санітарно-захисної зони (СЗЗ). Розмір СЗЗ повинен відповідати нормам, визначеними Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.96 р. № 173 (із змінами).
В матеріалах справи містяться докази того, що як на момент проведення громадських слухань, так і після отримання Висновку з ОВД, третя особа-ПрАТ Укргазвидобуток не могла надати на запит точні координати, де саме будуть розташовані свердловини. Із відповідей директора ПрАТ «УКРГАЗВИДОБУТОК» Махновця В.П. вбачається, що для визначення доцільності влаштування розвідувальних свердловин № 29, № 30 і пошукових свердловин № 35, № 36 Островерхівського ГКР та встановлення безпосереднього місця їх розташування необхідно виконати додаткові геолого-розвідувальні роботи, а саме: 3Д сейсморозвідувальні дослідження. Однак станом на 29.08.2019 року (дата офіційного публікування Висновку з ОВД в Єдиному реєстрі з ОВД) такі роботи проведені не були і місце розташування вищевказаних свердловин не визначено.
Судом першої інстанції не надано жодної правової оцінки доказам позивача на підтвердження того, що у Звіті щодо громадського обговорення зазначено, що від пошукової свердловини № 35 у південному напрямку до житлової забудови не витримується санітарно захисна зона і вона складає 370 метрів. В той же час у Висновку з ОВД, незважаючи на те, що СЗЗ має становити 1000 м, вказано: «Згідно з даними Звіту з ОВД, санітарна зона у розмірі 500 м для свердловини № 35 - витримана».
Також, суд першої інстанції не дослідив доказів на підтвердження того, що відповідачем порушено процедуру проведення оцінки впливу планової діяльності ще і тому, що не було в достатній мірі досліджено питання наявності об`єктів природно-заповідного фонду на території Мереф`янської громади.
Отже позивач вважає, що в межах даної адміністративної справи Висновок з ОВД, виданий відповідачем на користь третьої особи - ПрАТ Укргазвидобуток, в якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, і є самостійною підставою для початку провадження планової діяльності вказаної юридичної особи на території Мереф`янської громади (дивитись Повідомлення про планову діяльність, опубліковану на офіійному сайті відповідача). Тобто, ПрАТ Укргазвидобуток вже не потрібно звертатися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування для отримання від них рішення про провадження планованої діяльності, як це передбачено статтею 77 ЗУ Про оцінку впливу на довкілля. Таким чином, це свідчить про необхідність забезпечення належної правової процедури в даному випадку з метою недопущення прав, свобод та законних інтересів жителів громади і позивача зокрема.
Також, третя особа - Мереф`янська міська рада, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги третя особа посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, в апеляційній скарзі Мереф`янська міська рада зазначає, що у своєму рішенні суд першої інстанції взагалі проігнорував, не дослідив та не надав правової оцінки наданим позивачем та третьою особою - Мереф`янською міською радою, доказам невідповідності відомостей, викладених у Висновку, об`єктивним даним стосовно геологічної будови земельної поверхні на території проведення планової діяльності (схемі розповсюдження факторів природної та техногенної небезпеки Мереф`янської міської територіальної громади Харківської області). Згідно даним Висновку (стр.7 Висновку), який ґрунтується на даних Звіту з оцінки впливу на довкілля ПрАТ «Укргазвидобуток» «Видобування та облаштування Островерхівського ГКР з метою розвідки та видобутку вуглеводнів», відповідач прописує відсутність в межах ділянки розташування об`єктів і прилеглих територіях таких сучасних геологічних та інженерно-геологічних процесів і явищ як зсувів, карст, суфозій, кріогенних процесів. Однак оглядом вище вказаної схеми чітко вбачається наявність в межах території планової діяльності ПрАТ «Укргазвидобуток» зсувонебезпечної зони (зсуви та ерозія ґрунту). Вказаний факт є особливо важливим при прийнятті оспорюваного Висновку, адже безпідставне не обгрунтоване на жодних правових підставах визначення стану геологічної будови земельної ділянки є однією з підстав скасування прийнятого висновку.
Відповідно до частини 3 ст.9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» при підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.
При цьому, позивачем та Мереф`янською міською радою у своїх позовних вимогах та поясненнях наводяться аргументи невідповідності інформації , яка викладена у звіті з оцінки впливу на довкілля, інформації, яка міститься у висновку з оцінки впливу на довкілля. Це безпосередньо стосується порушення санітарно-захисної зони (далі - ССЗ), розмір якої визначається класом виробництва на підставі санітарної кваліфікації підприємства (ДСП173).
Згідно із змінами, внесеними Наказом Міністерства охорони здоров`я №362 від 02.07.2007 року до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів (№173 від 19.06.1996 року, м. Київ), відповідно до закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення даний об`єкт відноситься до групи «Об`єкти буріння газових параметричних, пошуково-розвідувальних та експлуатаційних свердловин з використанням дизельних двигунів» і має санітарно-захисну зону розміром 500 м (II клас небезпеки). При цьому, ПАТ «Укргазвидобуток» планує проведення буріння двох розвідувальних свердловин (№29, №30), двох пошукових свердловин (№35, №36) та 4-х водних свердловин для забезпечення обслуговування пошукових та розвідувальних свердловин.
Однак, СЗЗ пошукової свердловини Кч35(відповідно до звіту з ОВД сторінка 169) до житлової забудови не витримується і становить приблизно 370 метрів у південному напрямку. Розмір санітарно-захисної зони потребує коригування та встановлення за фактом впливу на навколишнє середовище.
При цьому, у висновку з ОВД вказано, що СЗЗ на всіх свердловинах витримана, в тому числі і на свердловині №35 (сторінка 3 висновку з ОВД). Однак, вказані доводи як позивача, так і Мереф`янської міської ради судом першої інстанції не досліджені, правової оцінки вказаним доводам не надано.
У своєму рішенні суд першої інстанції при прийнятті рішення, посилаючись на постанови Верховного Суду України у справах № 800/541/16 від 23.05.2017 року та №504/4148/16-а від 21.11.2018 року, зазначив, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. А своє звернення до суду позивач пояснює тим, що діяльність ПрАТ "Укргазвидобуток" щодо видобування вуглеводнів негативно вплине на нього, як на мешканця міста Мерефа, Харківського району Харківської області, зокрема водопостачання його домоволодіння розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Горького, буд. 17. Тобто, Позивач буде позбавлений нормальних умов проживання у власному будинку, а також право на безпечне життя і здоров`я довкілля. Отже, Позивач припускає в майбутньому настання якихось негативних наслідків для нього від діяльності ПрАТ У крагазвидобуток".
Мереф`янська міська рада не згодна з даними висновками, викладеними в рішенні суду та вважає їх прийнятими за неправильного застосування норм матеріального права.
Порушуючи ці стандарти при винесенні чи прийнятті відповідних рішень, органи державної влади порушують права окремих осіб на безпечне навколишнє природне середовище. Право на безпечне для життя і здоров`я довкілля за своїм характером - пасивне право, бо підставою для його виникнення є норма закону, а тому суб`єктові не обов`язково вступати у відповідні відносини. Як для будь-якого абсолютного права, для нього характерна наявність невизначеного кола зобов`язаних осіб, що повинні утримуватися від його порушення.
Разом з тим, представник Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК" надав до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційні скарги ОСОБА_1 , Мерефянської міської ради на рішення в яких зазначено наступне.
Висновок з ОВД оформлено Міністерством екології та природних ресурсів України та видано ПрАТ "Укргазвидобуток", третій особі в даній справі, як користувачу надр Островерхівського газоконденсатного родовища відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 4404 від 04.10.2007 і саме стосовно останнього цей висновок має ознаки індивідуального акта.
Цей Висновок з ОВД не видавався позивачу і не може вважатись індивідуальним актом стосовно позивача, оскільки позивач не вступав у публічні правовідносини з відповідачем, тобто відносно нього особисто не приймались рішення, не допускалось бездіяльності та не вчинялось жодних дій з боку Відповідача
Представник Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК" зазначає, що доводи позивача стосовно того, що рішеннями Мереф`янської міської ради забороняється призначати та проводити громадські слухання з обговорення "Звіту з оцінки впливу на довкілля щодо видобування та облаштування Островерхівського ГКР з метою розвідки і видобутку вуглеводнів" є безпідставними.
З огляду на буквальне прочитання вказаних рішень ПрАТ "Укргазвидобуток" вважає таке твердження хибним про що і було заявлено суду в поясненнях від 30.11.2020, які є в матеріалах справи. Цими рішеннями не забороняється проведення громадських слухань з обговорення звітів з оцінки впливу на довкілля, виконання інших процедур, передбачених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", у т.ч. видавати чи отримувати висновки з оцінки впливу на довкілля. Адже зазначені рішення органу місцевого самоврядування не обмежують права суб`єктів господарювання отримувати документи дозвільного характеру.
Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (постанова Верховний Суд України від 23.05.2017 по справі № 800/541/16).
Проведення громадських слухань в рамках процедури, передбаченої Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" жодним чином не порушує права та інтереси Позивача. Навпаки, проведення громадських слухань на відповідному етапі оцінки впливу на довкілля є обов`язковим, під час яких громадськість чи громадянин може скористатися своїм правом взяти участь у них, бути поінформований про плановану діяльність, отримати відповіді на свої запитання та висловити свої зауваження і пропозиції.
Таким чином, на думку ПрАТ "Укргазвидобуток", суд першої інстанції повно встановив обставини справи, надав належну оцінку наданим у справі доказам, правильно здійснив тлумачення норм матеріального та процесуального права і застосував їх до спірних правовідносин.
Так, відсутність запису громадського слухання із застосуванням засобів аудіо- та/або відеофіксації пояснюється діями окремих представників громадськості, направлені на намагання зірвати громадські слухання, про що було зазначено в суді першої інстанції та надано докази, які підтверджують це.
Основним документом, що фіксує перебіг громадських слухань є протокол. Протокол громадських слухань складається за формою, затвердженою Порядком проведення громадських слухань у процедурі оцінки впливу на довкілля, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 989. Протокол громадських слухань підписується головуючим в день проведення громадських слухань.
В даному випадку організатором громадських слухань - працівником Національного екологічного центру України, ОСОБА_2 23.07.2019 року було складено Протокол громадських слухань щодо видобування та облаштування Островерхівського ГКР з метою розвідки і видобутку вуглеводнів (газ природний, конденсат, супутні-гелій, етан, пропан, бутани): буріння розвідувальних свердловин №29, №30, пошукових №35, 36, в якому було відображено фактичні обставини, які мали місце під час проведення громадських слухань.
Зокрема, в ньому зафіксовано присутність представників ПрАТ "Укргазвидобуток". Також в ньому зафіксовано факт спроби зірвати громадські слухання та додано підтверджуючі документи (заява організатора громадських слухань ОСОБА_2 до Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області від 23.07.2019 року).
Наведені твердження підтверджуються Звітом про громадське обговорення планової діяльності "Видобування та облаштування Островерхівського ГКР з метою розвідки і видобутку вуглеводнів" від 23.08.2019 № 7-08/12-20194113202/2 1 (далі по тексту - Звіт про громадське обговорення) та документами, які додаються до нього (стр. 207-216 Звіту про громадське обговорення).
Представник ПрАТ "Укргазвидобуток" наголошує, що слухання вважаються такими, що не відбулися, лише в разі неявки організатора чи суб`єкта господарювання (п. 10 Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 989). Отже відповідач правомірно визнав громадські слухання такими, що відбулися та перейшов до наступних етапів процедури оцінки впливу на довкілля.
Щодо наявності природно-заповідного фонду на місцях планової діяльності ПрАТ "Укргазвидобуток" під час судового розгляду справи по суті наголошував, що відповідно до листа Департаменту екології та природних ресурсів Харківської облдержадміністрації в місцях планової діяльності відсутні території та об`єкти природно заповідного фонду.
Тому на думку ПрАТ "Укргазвидобуток", ствердження позивача, що планова діяльність ПрАТ "Укргазвидобуток" відповідно до оскаржуваного Висновку з ОВД призведе до порушення природоохоронного законодавства є лише необгрунтованим припущенням.
Також ПрАТ "Укргазвидобуток" вважає безпідставним та необгрунтованим твердження Апелянта про неналежне врахування зауважень громадськості при видачі Висновку з оцінки впливу на довкілля.
Представник ПрАТ "Укргазвидобуток" зазначає, що протягом 9 років проводить комплексний екологічний моніторинг території діяльності в межах Островерховского ГКР.
Як приклад, ПрАТ "Укргазвидобуток" надав суду Звіт про науково-дослідну роботу "Комплексному біологічному моніторингу території діяльності ПрАТ "Укргазвидобуток" в межах Островерхівського родовища у 2019 році", виконавець якого є ННЦ "ІГА імені О.Н. Соколовського.
Крім того, ПрАТ "Укргазвидобуток" постійно досліджує стан ґрунтів, флори, фауни, підземних та поверхневих вод в границях планової діяльності. Зокрема, у 2019 році було досліджено три колодязі в с. Верхні Озеряни представниками Харківського ОЛЦ МОЗ України, ґрунтів та повітря. Результати цих досліджень показують про відсутність або незначний вплив діяльності підприємства на природу і фауну. Результати цих досліджень є в матеріалах справи.
При цьому товариством було наголошено, що не планує здійснювати видобування вуглеводнів методом гідророзриву. Звіт з ОВД не передбачає застосування методу гідророзриву під час здійснення планової діяльності.
Щодо наявності природно-заповідного фонду на місцях планової діяльності ПрАТ "Укргазвидобуток" - відповідно до листа Департаменту екології та природних ресурсів Харківської облдержадміністрації в місцях планової діяльності відсутні території та об`єкти природно-заповідного фонду.
Тому, ствердження позивача, що планова діяльність ПрАТ "Укргазвидобуток" відповідно до оскаржуваного Висновку з ОВД призведе до порушення природоохоронного законодавства представник підприємства вважає необґрунтованим припущенням.
Відповідно до державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 р. № 173 санітарно-захисна зона для об`єктів буріння газових параметричних пошуково- розвідувальних та експлуатаційних свердловин з використанням дизельних двигунів становить 500 метрів (п. 6 Клас II. Санітарно-захисна зона 500 м. Підприємства по видобуванню руд та нерудних копалин Додатку № 4 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів).
Таким чином, визначені в Звіті з ОВД відстані між свердловинами № 29 і № 30 та житловими будівлями відповідають встановленим законодавством санітарно-захисним зонам.
Представник підприємства вважає, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи, надав належну оцінку наданим у справі доказам, правильно здійснив тлумачення норм матеріального та процесуального права і застосував їх до спірних правовідносин.
На думку ПрАТ "Укргазвидобуток", доводи апеляційної скарги мають бути відхилені, адже зводяться до власного тлумачення норм матеріального та процесуального права, незгоди із висновками суду першої інстанції та переоцінки доказів у справі, які були предметом розгляду суду першої інстанції, а отже додаткового правового аналізу не потребують.
Представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України також подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційні скарги в якому останній зазначає, що на його думку всі необхідні розділи Звіту з ОВД відповідно до Закону дотримано, а згідно з частиною першою статті 6 Закону саме суб`єкт господарювання забезпечує підготовку Звіту з ОВД і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно із законодавством.
Також представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України не погоджується з твердженням ОСОБА_1 , що в процесі проведення громадських слухань відповідачем не дотримано вимог Порядку проведення громадських слухань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12,2017 № 989 (далі - Порядок № 989), а судом першої інстанції не досліджено вказаний факт, оскільки на сторінках 5, 6 оскаржуваного судового рішення Харківським окружним адміністративним судом надано оцінку цьому факту.
Не заслуговує на увагу твердження позивача, що громадські слухання з обговорення Звіту з ОВД є такими, що не відбулися через неучасть у них суб`єкта господарювання та організатора.
Також, представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України звертає увагу, що 23.07.2019 на 15:00 годину до учбового центру «Планета знань» за адресою: площа Конституції, буд. 1 (поверх 4, офіс 3), м. Харків, 61000 прибули як організатор громадських слухань - ОСОБА_2 так і представники суб`єкта господарювання.
Отже, підстави для визнання громадських слухань такими, що не відбулися з урахуванням пункту 8 Порядку № 989 відсутні, а твердження ОСОБА_1 про неявку на громадські слухання організатора та суб`єкта господарювання є таким, що не відповідає дійсності, що було встановлено та досліджено Харківським окружним адміністративним судом.
На думку представника Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, адміністративним судом правильно застосовано норми Закону, Порядку № 1026 Порядку № 989 та прийнято законне і обґрунтоване рішення у справі Ми 520/13738/19, яке відповідає вимогам статті 242 КАС України.
25.08.2021 року представником позивача надано до Другого апеляційного адміністративного суду заперечення по справі, що Міндовкілля повинно було при складанні Висновку розглядати та брати до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.
В позові зазначено, що не відбулись громадські слухання, протокол громадських слухань є підроблений, підписи на якому, на думку позивача виконано не ОСОБА_2 . У відкритому доступі на сайті містяться скан-копії інших протоколів, в яких підпис від імені ОСОБА_2 суттєво відрізняється від підпису виконаного в протоколі по даній справі.
На відео, яке міститься в матеріалах справи, чітко зафіксовано, що організатор - ОСОБА_2 на запитання представників Мереф`янської громадськості декілька разів повторює, що слухань не буде сьогодні, оскільки «громадські слухання не відбудуться взагалі», він «не бажає їх проводити», «міністерство повідомлено, що громадські слухання зірвано», «міністерство призначить повторні громадські слухання».
Про це сторона позивача неодноразово письмово повідомляли суду - і це є достатньою підставою щоб скасувати Висновок. І до цього не має відношення один з виконавців Звіту - ФОП ОСОБА_3 .
Також, представник позивача звертає увагу, що згідно Наказу МОЗ № 173 від 19.06.96 - СЗЗ для об`єктів буріння газових параметричних, пошуково-розвідувальних та експлуатаційних свердловин з використанням дизельних двигунів визначено клас II Санітарно-захисна зона 500м коригуванню не підлягає. В даному випадку необгрунтовано ССЗ у пошуковій свердловині №35 зменшено з 500 м. до 300 м.
З огляду на зазначені правові норми, планова діяльність відноситься до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля. Тому ніякої причини зменшувати розмір СЗЗ в бік житлових будинків не може бути.
На думку позивача Висновок, що допускає неправомірне зменшення СЗЗ підлягає скасуванню.
Свердловина №35 не відноситься до нових, не вивчених в санітарно- гігієнічному відношенні виробництва та технологічних процесів, а також будівництва (реконструкції) великих підприємств І та II класів небезпеки та їх комплексів, згідно п. 5,7 також не можна застосувати для визначення розміру СЗЗ свердловини №29.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач, його представник та представник Мерефянської міської ради підтримали апеляційні скарги, просили задовольнити їх, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційних скаргах.
Представники відповідача та представник Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК", посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили залишити без задоволення апеляційні скарги, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та Мерефянської міської ради підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 11.04.2019 відповідачем оприлюднено на веб-сайті Реєстру з ОВД повідомлення про планову діяльність.
В подальшому відповідачем на веб-сайті Реєстру з ОВД оприлюднено Звіт з ОВД та Оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД.
Результати громадських слухань оформлені протоколом громадських слухань від 23.07.2019.
Відповідач, проаналізувавши інформацію, надану у Звіті з ОВД, та інформацію, отриману від громадськості під час громадського обговорення, прийняло рішення про видачу ПрАТ «Укргазвидобуток» висновку з ОВД планованої діяльності з «Видобування та облаштування Островерхівського ГКР з метою розвідки і видобутку вуглеводнів» від 23.08.2019 №7-03/12-20194113402/1.
Не погоджуючись з вказаним висновком позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля №7-03/12-20194113402/1 від 23.08.2019 року щодо планової діяльності з «Видобування та облаштування Островерхівського ГКР з метою розвідки і видобутку вуглеводнів» судом не встановлено, відтак позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи «діяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Також, згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення частини другої статті 55 Конституції України (пункт 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25 листопада 1997 року; пункт 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25 грудня 1997 року та пункт 1 резолютивної частини Рішення № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року).
Так, у рішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України. що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість ості держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже, системне тлумачення статті 55 Конституції України дозволяє дійти висновку, істина друга цієї статті гарантує "кожному" захист "своїх прав", які були порушені державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами, саме в такому контексті сформульовано частини 3, 5 та 6 статті 55 Конституції України.
Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про оцінку впливу на довкілля».
Вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів(ст. 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:
1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;
2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;
3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;
5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.
Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.
Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.
Стаття 4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначає гласність оцінки впливу на довкілля.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» суб`єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у письмовій формі (на паперових носіях) та в електронному вигляді за місцем провадження такої діяльності. Повідомлення може бути подано особисто заявником (його представником), надіслано засобами поштового зв`язку або в електронній формі із застосуванням засобів електронних комунікацій.
Частиною другою статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»визначено перелік інформації про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля.
За змістом ст. 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» громадське обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля проводиться з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.
Громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із занесенням до протоколу громадських слухань. Письмові зауваження і пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених частиною сьомою статті 5 цього Закону та частиною шостою цієї статті.
Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьоюічетвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган зобов`язаний забезпечити громадське обговорення у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.
Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, проводиться згідно із статтею 5 цього Закону.
Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді).
Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів. Усі пропозиції та зауваження громадськості, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинамитретьоюі четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженим центральним органом. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. У разі ненадання зауважень та пропозицій протягом визначеного строку вважається, що зауваження та пропозиції відсутні.
Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинамитретьоюі четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган забезпечує підготовку звіту про громадське обговорення. Невід`ємною частиною звіту про громадське обговорення є відомості про оприлюднення інформації в порядку, визначеномустаттею 4цього Закону, та підтвердження такого оприлюднення, перелік матеріалів, наданих на розгляд громадськості, протоколи громадських слухань, усі отримані письмові зауваження і пропозиції громадськості, а також таблиця із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій. Звіт про громадське обговорення вноситься до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше строку, визначеного частиною сьомою статті 9 цього Закону. Вимоги до змісту та форми звіту про громадське обговорення встановлюються уповноваженим центральним органом.
Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля встановлює Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року №989 затверджено Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля.
Цей Порядок визначає механізм проведення громадських слухань у процесі громадського обговорення планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (далі - планована діяльність).
Відповідно до п. 3 Порядку №989 уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган забезпечує проведення громадських слухань у процесі громадського обговорення планованої діяльності шляхом:
оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, а в разі необхідності - оголошення про проведення повторних громадських слухань;
проведення громадських слухань;
розгляду, повного врахування, часткового врахування або обґрунтованого відхилення зауважень і пропозицій громадськості, отриманих під час громадських слухань;
підготовки і оприлюднення шляхом внесення до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля звіту про громадське обговорення.
Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган може залучати до проведення громадських слухань організатора громадських слухань.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачем на веб-сайті Реєстру з ОВД оприлюднено Звіт з ОВД та Оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД.
Також ПРАТ «Укргазвидобуток» опубліковано оголошення у газетах: «PREMІER.UA» від 06.07.2019 №158, «Вісті Водолажчини», «Урядовий кур`єр» від 09.07.2019 №127 та розміщено па дошках оголошень Нововодолазької районної ради, Рокитняської сільської ради та Мереф`янської об`єднаної територіальної громади.
Так, звіт з ОВД, а також інші матеріали також були розміщені у приміщеннях відповідача, Мереф`янської ОТГ, Рокитненеької сільської ради, Нововодолазької районної ради, ПрАТ «Укргазвидобуток».
Крім того, колегією суддів під час перегляду даної справи в межах доводів апеляційних скарг встановлено, що громадське слухання з обговорення звіту оцінки впливу на довкілля планованої діяльності мало відбутися 23.07.2019 в приміщенні будинку "Палац Праці" учбовий центр "Планета Знань" (4 поверх офіс 3) за адресою: 61000, Харківська область, м. Харків, площа Конституції, 1.
Згідно з приписами пункту 8 Порядку № 989 під час громадського обговорення планованої діяльності може проводитися одне або більше громадських слухань. Кількість громадських слухань визначається суб`єктом господарювання з урахуванням масштабів очікуваного впливу, а також таких умов:
якщо вплив планованої діяльності не поширюється за межі області, громадські слухання проводяться за місцем провадження планованої діяльності або в адміністративному центрі адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності;
якщо вплив планованої діяльності поширюється на дві та більше областей, але менше ніж на третину областей України, громадські слухання проводяться за місцем провадження планованої діяльності та в адміністративних центрах адміністративно-територіальних одиниць, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, кожної з таких областей;
якщо вплив планованої діяльності поширюється більше ніж на третину областей України, громадські слухання проводяться за місцем провадження планованої діяльності, в адміністративних центрах адміністративно-територіальних одиниць третини областей України, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, та додатково в м. Києві.
Островерхівське родовище розташоване на території Зміївського, Харківського та Нововодолазького районів Харківської області. Відповідно до Звіту з ОВД планова діяльність планується в межах адміністративного підпорядкування Мереф`янської об`єднаної територіальної громади Харківського району та Рокитнянської сільської ради Нововодолазького району, Харківської області. Тобто вплив планованої діяльності не поширюється за межі Харківської області.
Місцем проведення громадського слухання визначено місто Харків, як адміністративний центр адміністративно-територіальної одиниці - Харківського району Харківської області, яка може зазнати впливу планованої діяльності.
До складу Харківської області входить адміністративно-територіальна одиниця - Харківський район, адміністративним центром якого є місто Харків, що є загальновідомою обставиною. Місто Мерефа є містом районного значення, розташоване не території Харківського району Харківської області.
Відповідно до пункту 12 Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою КМУ від 13 грудня 2017 року № 989 (далі - Порядок), організатор громадських слухань забезпечує запис громадського слухання із застосуванням засобів аудіо- та/або відеофіксації. Аудіо- та/або відеозапис є невід`ємною частиною протоколу громадських слухань. Аналогічний припис міститься і в пункті 7 вказаного Порядку (організатор громадських слухань забезпечує аудіо- та/або відеофіксацію ходу громадських слухань).
Крім того, частиною 13 Порядку встановлено, що громадські слухання проводяться під головуванням організатора громадських слухань, який зобов`язаний, серед іншого, інформувати про ведення аудіо- та/або відеозапису громадських слухань.
Таким чином, колегія суддів вважає, що організатор громадських слухань зобов`язаний забезпечити або аудіозапис або відеозапис процесу громадських слухань, або обидва засоби фіксації одночасно.
Згідно до Порядку, хід та результати громадських слухань оформлюються протоколом громадських слухань, який підписується головуючим на громадських слуханнях.
Пункт 27 Порядку закріплює, що протоколи громадських слухань з усіма додатками та таблиця врахування зауважень і пропозицій громадськості включаються уповноваженим центральним органом або уповноваженим територіальним органом до звіту про громадське обговорення. Звіт про громадське обговорення вноситься уповноваженим центральним органом або уповноваженим територіальним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля одночасно з висновком з оцінки впливу на довкілля.
Згідно з частиною третьою статті 9 ЗУ Про оцінку впливу на довкілля, при підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення. Таким чином, повнота та достовірність звіту про громадське обговорення є тими обставинами, які повинен був дослідити уповноважений центральний орган (в нашому випадку-відповідач) з метою захисту прав і інтересів мешканців Мереф`янської громади.
Згідно зі статтею 12 ЗУ Про оцінку впливу на довкілля, порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необгрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 70 КАСУ).
Аналізуючи наведені норми, слід зазначити, що Порядок не передбачає дискреційні повноваження організатора проводити чи не проводити аудіо чи відеофіксацію ходу громадських слухань. Наявність інформації щодо проведення такої фіксації є обов`язковим додатком до відповідних протоколів, оскільки відповідно до Порядку вони є їх невід`ємною частиною.
Проте, протокол громадських слухань щодо облаштування Островерхівського ГКР, які мали відбутись 23 липня 2019 року о 15:00 годині адресою Учбовий центр «Планета Знань», м. Харків, майдан Конституції, 1 (Палац праці) (4 поверх, офіс 3), не містить вказівки серед додатків до протоколу (або його невід`ємної частини), про наявність відеозапису (або аудіозапису) ходу цих громадських слухань.
30.08.2021 року представником Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України надано до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про залучення до матеріалів справи "відеофіксації ходу громадських слухань".
Колегія суддів дослідивши наданий представником Департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації Диск з відеозаписом (т. 11 а.с. 161) дійшла висновку, що по-перше приміщення Учбового центру «Планета Знань» було заблоковано громадськістю з 11 до 17 годину, громадські слухання всередині приміщення в зазначений час там не проводились, по-друге зміст наданого відеофайлу не відповідає змісту протоколу в паперовому вигляді. Із вказаного відеофайлу не можливо встановити ні точний час початку та закінчення подій, які на ньому зафіксовані, ні точне місце знаходження (проте видно що це не приміщення офісу), ні ідентифікувати присутність всіх зазначених у протоколі осіб, а також неможливо встановити що саме там відбувається.
Пунктом 10 Порядку, передбачено, що громадські слухання вважаються такими, що не відбулися, якщо на такі слухання не з`явився: 1)їх організатор; 2) суб`єкт господарювання.
У разі визнання громадських слухань такими, що не відбулися у зв`язку з неявкою організатора громадських слухань, проводяться повторні громадські слухання. Опублікування оголошення про проведення повторних громадських слухань та проведення повторних громадських слухань здійснюється за рахунок організатора громадських слухань.
Отже, оскільки 23 липня 2019 року у зазначеному в протоколі приміщені, де були призначені громадські слухання (учбовий центр «Планета знань» м. Харків, Площа Конституції, буд. 1, поверх 4, офіс 3), а ні в іншому місці - громадські слухання щодо облаштування Островерхіського ГКР - не проводилися, відповідно вимоги, передбачені Пунктом 13 Порядку - дотримано не було, що є підставою у відповідності до п.10 Порядку для визнання громадських слухань такими, що не відбулися.
Отже, безпідставне та необгрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.
Таким чином, колегія суддів вбачає наявність підстав для скасування Висновку з оцінки впливу на довкілля №7-03/12- 20194113402/1 від 23.08.2019 року щодо планової діяльності з «Видобування та облаштування Островерхівського ГКР з метою розвідки і видобутку вуглеводнів».
Також, колегія суддів не погоджується висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний Висновок з ОВД оформлено Міністерством екології та природних ресурсів України який видано ПрАТ "Укргазвидобуток", не може вважатись індивідуальним актом стосовно позивача, оскільки останній не вступав у публічні правовідносини з відповідачем, тобто відносно нього особисто не приймались рішення, отже його права не порушено.
Так, частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У частинах першій, третій, четвертій статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Колегія суддів, аналізуючи викладені правові норми зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду.
Дійсно, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у відповідних законодавчих актах право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 687/1539/16-а та від 04 лютого 2020 року у справі № 320/7969/17.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, беручи до уваги що діяльність Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК" має безпосередній вплив на навколишнє середовище, колегія суддів вважає, що оскаржуваний Висновок безпосередньо стосується прав та інтересів як позивача так інтересів та прав інших мешканців м. Мерефи, оскільки вказаний Висновок, є рішенням про провадження планової діяльності підприємства, що полягає саме в бурінні свердловин на території громади.
Крім того, колегія суддів бере до уваги, що присутність 23 липня 2019 року в будівлі (коридорах і на сходах), де мали бути проведені громадські слухання, а також на подвір`ї біля вказаної будівлі великої кількості мешканців Мереф`янської громади свідчить про резонансність та важливість вказаного питання щодо законності проведення громадських слухань для місцевих мешканців.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що необхідність визнати протиправним та скасувати Висновок з оцінки впливу на довкілля №7-03/12- 20194113402/1 від 23.08.2019 року щодо планової діяльності з «Видобування та облаштування Островерхівського ГКР з метою розвідки і видобутку вуглеводнів», який був складений та опублікований у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля Департаментом екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зробив передчасні висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року по справі № 520/13738/19, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Мерефянської міської ради задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 по справі № 520/13738/19 скасувати.
Прийняти постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Висновок з оцінки впливу на довкілля №7-03/12- 20194113402/1 від 23.08.2019 року щодо планової діяльності з «Видобування та облаштування Островерхівського ГКР з метою розвідки і видобутку вуглеводнів», який був складений та опублікований у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля Департаментом екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 13.09.2021 року
