ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
_______________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
Іменем України
09 червня 2020 року
м. Харків
справа №628/1203/19
провадження №22-ц/818/2841/20
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря - Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 19 лютого 2020 року, постановлене під головуванням судді Клімової С.В., в залі суду в місті Куп`янську Харківської області (повний текст судового рішення складено 24 лютого 2020 року), -
в с т а н о в и в:
У квітні 2019 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.
Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 19 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Універсал Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 16 737,50 грн..
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що розгляд даної справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження, натомість ціна позову складає 273 000 грн. і справа має розглядатися у порядку загального позовного провадження. Крім того, матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження безпідставно отриманих відповідачем коштів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надав відзив на апеляційну скаргу, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 19 лютого 2020 року - без змін.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 безпідставно отриманих коштів, оскільки позивач не довів факт недобросовісності відповідача та наявність рахункової помилки.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що 11 лютого 2019 року у відділенні АТ «Універсал Банк» за адресою: м .Київ , пр. Гроїв Сталінграду, 10-А, корпус 5, ОСОБА_1 здійснив переказ готівки на рахунок ТОВ Агенція ДБК Інвест в сумі 1 656 648 грн. призначення платежу: оплата за квартиру АДРЕСА_4 . Відповідач оплатив АТ «Універсал Банк» комісію за приймання грошових коштів у розмірі 250 грн. (а.с.40 т.1).
Розпорядженням № 064/31 від 11.02.2019 року підтверджується факт проведення ревізії в Київському відділенні АТ «Універсал Банк» за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд.10-А, корпус 5. Комісією було проведено ревізію 100% перерахунком готівкових коштів в національній валюті, 100% перерахунком готівкових коштів в іноземній валюті та інших цінностей операційної каси (а.с.41 т.1).
За результатами ревізії складено Акт ревізії цінностей операційної каси від 11.02.2019 року, та встановлено, що у Київському відділенні № 26 в присутності відповідальних осіб сховища при проведенні ревізії готівкових коштів в національній валюті виявлено недостачу готівкових коштів в національній валюті України - гривні, в розмірі 273 000 грн. Ревізію розпочато 11 лютого 2019 року о 15 год. 10 хв. закінчено 11 лютого 2019 року о 18 год. 00 хв. (а.с.42-43 т.1).
В пояснювальній записці старшого касира - операціоніста ОСОБА_3 від 12.02.2019 року зазначено, що при здійсненні платіжної операції з перерахування грошових коштів для оплати за нерухомість на користь ТОВ АГЕНЦІЯ ДБК ІНВЕСТ клієнтом Банку ОСОБА_1 , було допущено помилку під час рахування готівкових грошових коштів, а саме: не було здійснено обнуління показників рахувальної машинки під час підрахунку купюр номіналом 100 гривень, у результаті чого відповідачем ОСОБА_1 помилково було отримано решту у сумі 273 000 гривень, замість належної решти (а.с. 44-45 т.1).
26 лютого 2019 року на адресу ОСОБА_1 . Банком була направлена вимога про повернення безпідставно отриманих коштів у сумі 273 000 грн. (а.с.38 т.1).
Як на підставу позовних вимог Акціонерне товариство «Універсал Банк» посилалося на те, що 11.02.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Київське відділення № 26 АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» для здійснення операції - перерахування через касу відділення банку готівкових коштів в розмірі 1 656 648 грн. на рахунок ТОВ «ТОВ АГЕНЦІЯ ДБК ІНВЕСТ» та сплати комісії за таку операцію в розмірі 250.00 грн. Всього до сплати - 1 656 898 грн. Для здійснення касової операції відповідач ОСОБА_1 надав касиру чорну сумку з грошовими коштами, відкривши яку, касир дістала корінці банкнот номіналом 100 гривень для перерахування на лічильнику банкнот. Касир сформувала перший корінець банкнот номіналом 100 гривень. Далі касир сформувала ще 26 корінців банкнот номіналом 100 грн. Всього - 27 корінців банкнот номіналом 100 гривень, що складає 270 000 грн. Неповний корінець - 30 банкнот номіналом 100 гривень касир відклала поруч на столі. Потім касир почала перерахунок на лічильнику банкнот корінців номіналом 200 гривень. Сформувала 68 корінців банкнот номіналом 200 гривень, що складає 1 360 000 гривень. Неповний корінець - 20 банкнот номіналом 200 гривень касир відклала поруч на столі. Потім почала перерахунок на лічильнику банкнот корінців номіналом 50 гривень. Сформувала 4 корінці банкнот номіналом 50 гривень, що складає 20 000 гривень. Всього готівкових коштів в корінцях - 1 650 000 гривень та 7 000 в неповних корінцях. Загальна сума готівкових коштів наданих склала 1 657 000 гривень. З отриманих 12.02.2019 р. пояснень касира та виходячи з проведеного детального аналізу відеозаписів з камер спостереження у касовому вузлі випливає, що після перерахування грошових коштів номіналом 100 гривень - загальна сума яких склала 273 000 гривень, касир помилково не натиснула клавішу « Сброс » (обнуління підрахунку) - сума наступного підрахунку купюр номіналом 200 гривень та 50 гривень була приплюсована до 273 000 гривень та склала 1 930 000 гривень, замість вірної суми - 1 657 000 гривень. Внаслідок такої помилки касир відрахувала решту в сумі 273 102 гривень наступними купюрами - 13 корінців банкнот номіналом 200 гривень, 1 корінець банкнот номіналом 100 гривень, 15 банкнот номіналом 200 гривень, 1 банкнота номіналом 100 гривень та 1 банкнота номіналом 2 гривні - замість правильної решти в сумі 102 гривні Готівкові кошти в сумі 273 102 гривень касир поклала в чорну сумку та передала відповідачу ОСОБА_1 . Вищевикладені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що відповідачем безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 273 000 грн. У зв`язку з цим Акціонерне товариство «Універсал Банк» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 273 000 грн.
Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і яке не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:
а) набуття або збереження майна,
б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи,
в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину, або інших підстав, передбачених статтею11 ЦК України).
Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави виступають:
1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);
2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого);
3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;
4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Матеріали справи свідчать про те, що заявами на переказ готівки від 11.02.2019 року за № 321120006, № 321120007 підтверджується факт переведення грошових коштів від ОСОБА_1 на рахунок ТОВ Агенція ДБК Інвест в сумі 1 656 648 грн. призначення платежу: оплата за квартиру АДРЕСА_4 та від ОСОБА_1 на рахунок АТ «Універсал Банк» в сумі 250 грн. призначення платежу: комісія за приймання грошових коштів.
В результаті ревізії цінностей операційної каси у відділенні АТ «Універсал Банк» за адресою: м.Київ, пр. Гроїв Сталінграду, 10-А, корпус 5, 11 лютого 2019 року виявлено недостачу готівкових коштів в національній валюті України - гривні, в розмірі 273 000.
Висновком № 107/19 експертизи відеозапису, складеного 14 серпня 2019 року зазначено, що 23 липня 2019 року до ТОВ Центр судових експертиз «Альтернатива» з запитом від 03 липня 2019 року про проведення експертизи відеозаписів, отриманих стаціонарно, системою відео спостереження, звернулась адвокат Іващенко Ірина Олександрівна, яка діє в інтересах АТ « Універсал Банк». У зверненні порушені такі питання:
«Яку кількість грошових купюр із наданих у чорній сумці клієнтом ОСОБА_1 та яким номіналом було перераховано , яким чином сформовано кошти при підрахунку (корінці, пачки тощо), касиром ОСОБА_3 (каса № 2) у касовому вузлі у період часу з 12:00:00 до 12:54:06 год. 11 лютого 2019 року при здійсненні платіжної операції з перерахування грошових коштів та обслуговування клієнта ОСОБА_1 , згідно відеозаписів за 11 лютого 2019 року з касового вузлу Київського відділення № 26 АТ «Універсал Банк» - каси № 2 за адресою: місто Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 10а?
У якій сумі касиром було здійснено повернення клієнту ОСОБА_1 грошових коштів 11 лютого 2019 року (зазначити кількість корінців, номінал валюти) у період часу з 12:00:00 до 12:54:06 год. згідно відеозаписів, які містяться на ком пакт диску, за 11 лютого 2019 року Київського відділення № 26 АТ «Універсал Банк» за адресою: місто Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 10а?»
На зазначені питання зроблено висновок:
1) Під час подій, зафіксованих у досліджуваних відеозапис № 103, № 106 та № 115 загалом було перераховано 27 корінців по 100 грн., 68 корінців по 200 грн., 4 корінці по 50 грн., одночасно з цим на робочому місці касира перебували грошові кошти кількістю у 1 розформований корінець, купюрами по 100 та 200 грн..
2) Під час подій, зафіксованих у досліджуваних відеозаписах № 103, № 106 та № 115 касиром для повернення клієнту було вкладено в сумку 13 корінців по 200 грн. та 1 по 100 грн., а також невстановлена кількість купюр по 200 грн., 1 купюра номіналом 100 грн. та 1 купюра невизначеного номіналу ( а.с. 213-292 т.1).
Ведення касових операцій здійснюється відповідно до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 25.09.2018 року за №103 (далі - Інструкція).
Пунктом 2 вказаної Інструкції передбачено, що ця Інструкція:
1) установлює порядок і вимоги здійснення банками (філіями, відділеннями) касових операцій у національній та іноземній валюті;
2) регулює взаємовідносини банків (філій, відділень) з питань здійснення касових операцій у національній та іноземній валюті з Національним банком України (далі - Національний банк), іншими банками та клієнтами банків;
3) установлює вимоги щодо оформлення банками (філіями, відділеннями) касових документів та оброблення банкнот (монет);
4) установлює порядок здавання та отримання банками (філіями, відділеннями) готівки національної валюти в Національному банку;
5) установлює порядок видачі (приймання) банками (філіями, відділеннями) банкнот у касетах, обміну банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спеціальний пристрій для зберігання цінностей (далі - пошкоджені спеціальним розчином банкноти);
5-1) установлює вимоги щодо оформлення касових документів на операції з переміщення/передавання між банками, приймання/видачі банками банківських металів в операційних касах.
Відповідно до п.10 Інструкції Банк (філія, відділення) організовує роботу операційної каси з касового обслуговування клієнтів протягом операційного часу та в післяопераційний час відповідно до внутрішніх положень (інструкцій) про організацію роботи щодо здійснення касових операцій банком (далі - Положення про організацію роботи щодо здійснення касових операцій). За рішенням керівника банку в операційній касі застосовується АТМ. Робоче місце з приймання готівки має бути обладнане таким чином, щоб клієнт міг спостерігати за розкриттям працівником банку пачок/мішечків та перерахуванням готівки.
Згідно п. 56 Інструкції Банк (філія, відділення) забезпечує контроль за результатами налаштування обладнання для автоматизованого оброблення банкнот та експертну оцінку якості сортування банкнот відповідно до встановлених критеріїв оцінки якості сортування банкнот. Налаштування обладнання для автоматизованого оброблення банкнот та експертну оцінку якості сортування банкнот здійснюється з використанням банкнот, попередньо підготовлених банком (філією, відділенням) відповідно до критеріїв оцінки якості сортування банкнот, із урахуванням описів ознак банкнот, розміщених на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.
Клієнт перевіряє видану йому з операційної каси (не відходячи від неї) готівку:
1) банкноти - за пачками та корінцями;
2) монети - за мішечками (блоками), пакетами і роликами;
3) окремі банкноти (монети) перераховує поаркушно (за кружками).
Банк (філія, відділення) після завершення видачі готівки клієнту відповідно до законодавства України, умов договору та згідно з Положенням про організацію роботи щодо здійснення касових операцій, правилами платіжної системи зобов`язаний йому надати у вигляді паперового або електронного документа один примірник видаткового касового документа (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер).
Клієнт має право здійснити перерахування отриманої готівки (банкнот в повних пачках поаркушно, монет у повних мішечках за кружками) у відведеному для цього приміщенні банку (філії, відділення) під контролем працівника банку (філії, відділення).
Працівник банку (філії, відділення) під час здійснення візуального контролю за перерахуванням готівки стежить за тим, щоб верхня і нижня накладки (етикетка), бандеролі з корінців банкнот, упаковка пачки, а також ярлики і обв`язка з пломбою від мішечка, упаковка блока, пакета, роликів з монетами зберігалися до закінчення перерахування.
Пунктом 154, 157 Інструкції встановлено, що Банк (філія, відділення) у разі виявлення клієнтом під час перерахування готівки недостач або надлишків банкнот (монет) у пачках, окремих корінцях або мішечках (блоках, пакетах, роликах) уживає заходів щодо перевірки готівки і в разі підтвердження розбіжностей складає акт про розбіжності у двох примірниках, що підписується особами, які були присутні під час перерахування, та затверджується його керівником.
Банк (філія, відділення) після закінчення касового обслуговування клієнтів підраховує суми за касовими документами, за якими проведені касові операції, і звіряє їх та залишок готівки в операційній касі з даними бухгалтерського обліку.
У статті 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими було проведено перерахування коштів, а також добросовісність набувача презумуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд в постанові від 04 липня 2018 року у справі №607/14161/16-ц та в постанові від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.2 ст. 78, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.6 ст. 81, ч.1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що саме ОСОБА_1 безпідставно отримав кошти від касира АТ «Універсал Банк» у розмірі 273 000 грн.
Позивач не довів факт недобросовісності відповідача та наявність рахункової помилки при видачі відповідачеві решти у касі банку.
При цьому посилання позивача на копію оптичного диску, на якому зафіксовано спірні відносини відповідача з позивачем, а саме: перерахунок грошових коштів та видача решти, а також висновок експертизи, складений на замовлення адвоката, - не є належними доказами. Позивачем не надано відомості щодо джерела походження вказаного відеозапису та походження «оптичного диску», на якому міститься вказана інформація, бо це є комерційною та банківською таємницею. Експерту для дослідження надавався оптичний диск, на якому була відображена копія відеозапису, при цьому експерт не встановлював та був позбавлений можливості встановити технологічні властивості відеозапису за відсутності оригіналу та оригінального пристрою, на який здійснювався відеозапис.
Виявлена у день проведення розрахункової операції ОСОБА_1 нестача грошей у касі банку, не може бути підставою для покладення на відповідача обов`язку по їх поверненню за відсутності належних і допустимих доказів безпідставного отримання ним коштів у сумі, зазначеній позивачем.
Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Посилання апелянта на те, що розгляд даної справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження, натомість ціна позову складає 273 000 грн. і справа має розглядатися у порядку загального позовного провадження, - не грунтуються на законі.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного провадження розглядаються, в тому числі, малозначні справи та будь-які інші справи, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті, зокрема, справ, в яких ціна позову перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у даній справі складає 273 000 грн., що менше 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідає вимогам закону.
Відкриваючи провадження у справі судом першої інстанції визначено, що справа буде розглядатися із повідомленням сторін про час та місце судового засідання (а.с.65 т.1). Оскаржуване рішення ухвалено у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи (а.с.38-42 т.2). При цьому права учасників справи порушені не були.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 19 лютого 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: С.С. Кругова
Н.П. Пилипчук
Повне судове рішення виготовлено 11.06.2020 року.
