УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: [email protected], тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
15.06.2020м. ДніпроСправа № 904/7905/16Розглянувши заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна" Гапоненка Р.І.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопорт "Південний-Плюс"
за участю ДП "Національний спортивний комплекс "Олімпійський", м. Київ
про визнання недійсним договору відступлення права вимоги
у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГТЕХНІКА"
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна"
про визнання банкрутом
Суддя Мартинюк С.В.
за участю секретаря судового засідання Ільєнко В.Ю.
Представники:
Від ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна": Линдюк С.І., дов. №б/н від 01.09.2019, представник ліквідатора
Від ТОВ "Автопорт Південний-Плюс": Коврига О.І., дов. №б/н від 03.03.2020, адвокат
Від ДП "НСК "ОЛІМПІЙСЬКИЙ": не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
27.09.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер Профі Україна" за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгтехніка" за загальною процедурою, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Величко Віктора Юрійовича, визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Торгтехніка" до боржника на суму 2 147 780,40 грн.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2017 у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
02.05.2018 ліквідатор подав до господарського суду заяву про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 02.10.2014, укладеного між ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" та ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі №904/7905/16 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора Гапоненко Р.І. № 02-16/1247 від 26.04.2018 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 02.10.2014, укладеного між ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" та ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс".
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у даній справі апеляційну скаргу залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі № 904/7905/16 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.03.2020 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі №904/7905/16 скасовано. Справу № 904/7905/16 в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2020 прийнято заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна" Гапоненка Р.І. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопорт "Південний-Плюс" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги до свого провадження; призначено судове засідання на 12.05.2020 о 10:00 год.; залучено до участі у розгляді заяви ДП "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 55 код ЄДРПОУ 14297707).
21.04.2020 на електрону адресу суду надійшло клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна" Гапоненка Р.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2020 відмовлено в задоволенні клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна" Гапоненка Р.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
08.05.2020 представник відповідача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
12.05.2020 на електрону адресу суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна" Гапоненка Р.І. надійшли письмові пояснення з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.03.2020.
Також 12.05.2020 на електрону адресу суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна" Гапоненка Р.І. надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі ліквідатора.
12.05.2020 на електрону адресу суду від ДП "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" надійшли пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2020 відкладено розгляд заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна" Гапоненка Р.І. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопорт "Південний-Плюс" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги на 01.06.2020 об 14:00 год.
13.05.2020 на електрону адресу суду надійшло клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна" Гапоненка Р.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконфернеції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2020 задоволено клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна" Гапоненка Р.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконфернеції; розгляд заяви відбудеться у судовому засіданні 01.06.2020 об 14:00 год. з проведенням його в режимі відеоконференції за участю ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна" Гапоненко Р.І; доручено забезпечити Північному апеляційному господарському суду (вул. Шолуденка, 1, літера А, м. Київ, 04116) проведення відеоконференції за участю ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна" Гапоненко Р.І. з Господарським судом Дніпропетровської області 01.06.2020 року.
19.05.2020 до суду від ДП "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" надійшли пояснення по справі.
01.06.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопорт "Південний-Плюс" надійшли письмові пояснення з урахуванням позиції Верховного Суду викладених в постанові від 30.03.2020 в яких товариство просить відмовити в задоволенні заяви ліквідатора.
Через технічні перешкоди, у програмному комплексі TrueConf, а саме "Помилка авторизації. Перевищення ліцензійованної кількості користувачів", судове засідання 01.06.2020 в режимі відеоконференції не відбулось та не вдалося забезпечити можливість участі в режимі відеоконференції присутнього представника ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна" Гапоненко Р.І. з Північним апеляційним господарським судом, що підтверджується актом Господарського суду Дніпропетровської області №21/20 від 01.06.2020.
Ухвалою господарського суду від 01.06.2020 розгляд справи відкладено на 15.06.2020.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.03.2020 зазначено, що судами не досліджено умови договору поруки від 05.03.2011 № 4/11-В-П-1 та не встановлено чи припинилася порука за вказаним договором станом на дату укладення оспорюваного договору відступлення права вимоги від 02.10.2014. Окрім того, не надано оцінку доводам ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" Гапоненка Р.І. щодо пов`язаності осіб, зокрема щодо виведення, в результаті укладення оспорюваного договору, активів боржника на іншу юридичну особу яка є пов`язаною з кінцевим бенефіціаром банкрута.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський судом встановлено.
02.10.14 р. між ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" та ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс" було укладено Договір про відступлення права вимоги.
За умовами п. 1 вказаного Договору ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" відступає (передає) ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс", а ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс" набуває право замість ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" вимагати від Національного спортивного комплексу "Олімпійський" виконання зобов`язання по оплаті договірного забезпечення в розмірі 27807938,11 грн. за Договором підряду на виконання робіт по виготовленню та влаштуванню конструкції навісу над трибунами в межах реконструкції НСК "Олімпійський" по вул. Червоноармійській, 55 у Печерському районі м. Києва від 16.10.2009 р.
Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Для визнання правочину фіктивним суд повинен встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно, а його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (у даному випадку - заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги боргу).
Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Спеціальними нормами в окремих сферах передбачено, що правочини про відчуження, обтяження активів або прийняття зобов`язань особою, вчинені особою з метою уникнення виконання іншого майнового зобов`язання цієї особи або з метою унеможливити задоволення вимоги стягувача за рахунок майна, є за певних умов нікчемними або можуть бути визнані недійсними. У юридичній науці такі правочини відомі як фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду інтересам кредиторів).
Загальної норми, яка б безпосередньо встановлювала нікчемність або можливість бути визнаними недійсними договорів, які мають такий юридичний дефект, цивільне законодавство не містить.
У той же час однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно із частинами 2, 3 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення коштів, а тому у разі, якщо сторони, які укладають договір, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, то правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), з одночасним посиланням на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.
Згідно зі статтею 512 ЦК України правочин з відступлення права вимоги є однією з форм заміни кредитора у зобов`язанні, за наслідками вчинення якого до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
У частині 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на наведені вище критерії недійсності фраудаторного правочину, як фіктивного, заявник, з урахуванням сутності принципу змагальності господарського судочинства, має довести, що сторони оспорюваного ним договору, діючи очевидно недобросовісно та зловживаючи правами на шкоду Позивачу, як кредитору, мали спільний умисел на використання правочину з відступлення права вимоги.
Як було зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.03.2020 судами не досліджено умови договору поруки від 05.03.2011 № 4/11-В-П-1 та не встановлено чи припинилася порука за вказаним договором станом на дату укладення оспорюваного договору відступлення права вимоги від 02.10.2014.
25.03.2011 року, з метою забезпечення виконання Позичальником кредитних зобов`язань, між ПАТ "ВТБ банк" та ТОВ "Завод майстер-профі Україна" укладено договір поруки №4/11-В-П-1.
Відповідно до п. 1.1. Договору поруки з урахуванням Договору №5 про внесення змін до Договору поруки від 23.09.2011 року, ТОВ "Завод майстер-профі Україна" поручається перед ВТБ банком за виконання/належне виконання ТОВ "Металобази Комекс" зобов`язань в п.1.2. Договору, що виникли на підставі Основного договору або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому.
За договором позичальник (ТОВ "Металобази Комекс") зобов`язався належним чином використати та повернути Банку кредит на умовах та в строк визначені договором, але не пізніше 31 серпня 2014 року, а також сплатити плату з та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни договором.
Станом на 31.08.2014 року ТОВ "Металобази Комекс" не виконало зобов`язання перед ПАТ "ВТБ банк".
Внаслідок не виконання своїх зобов`язань у позичальника утворилася заборгованість перед ПАТ "ВТБ банк" у розмірі 4 572 680,35 доларів США, в тому числі, прострочена заборгованість по кредиту - 3 390 249,47 доларів США.
Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Статтею 554 Цивільного кодексу встановлено, що у разі порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, від перед кредитором солідарно.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
Враховуючи те, що станом на 31.08.2014 року ТОВ "Металобази Комекс" кредитні зобов`язання перед ПАТ "ВТБ Банк", з 01.09.2014 року дані зобов`яння покладені на ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна".
Наявність боргових зобов`язань поручителя (ТОВ "Завод Майстер-Профі України") перед АТ "ВТБ Банк" з 01.09.2014 року підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2015 року у справі №904/75/15, тобто грошові зобов`язання ТОВ "Завод Майстер-Профі України" перед ПАТ "ВТБ Банк" за Договором поруки №4/11-В-П-1 виникають з моменту невиконання боржником своїх основних зобов`язань (з 01.09.2014 року) та зберігаються протягом шести місяців від такого дня.
Отже, враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що станом на дату укладення оспорюваного договору відступлення права вимоги від 02.10.2014 порука за вказаним договором не припинилася.
Щодо доводів ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" Гапоненка Р.І. про пов`язаність сторін спірного договору, господарський суд зазначає наступне.
За твердженням ліквідатора, відомості, які вказують на пов`язаності осіб представників ТОВ "Завод майстер-профі Україна" представників ТОВ "Автопорт "Південний-плюс", бенефеціарів Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна" з керівником ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс" та іншою юридичною особою, яка має кредиторську заборгованість перед банкрутом - ТОВ "Юніком Сіті". Одним із таких відомостей, за твердженням ліквідатора, є представництво відповідача ТОВ "Автопорт"Південний -Плюс" Кітченковим ОСОБА_1 ., який був представником банкрута ТОВ "Завод майстер-профі Україна" при стягненні заборгованості з НСК "Олімпійський". Після укладання Договору про відступлення права вимоги ОСОБА_2 представляв інтереси стягувача - ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс". У кредиторських вимогах Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області вказано, що засновник "Завод майстер-профі Україна" є ТОВ "Юніком капітал" та ЗАТ "Світязь". Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, кінцевим бенефеціаром ТОВ "Юніком капітал" та ЗАТ "Світязь" є ОСОБА_3 . Керівником юридичної особи, якому банкрут відступив право вимоги - ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс" є ОСОБА_4 , який є керівником іншої юридичної особи - ТОВ "Юніком Сіті" де кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_3
В той же час, місцезнаходженням ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс", якому банкрут відступив право вимоги є: м. Дніпро, вул. Криворізька, 1. За такою ж адресою значиться місцезнаходження іншої юридичної особи, кінцевим бенефіціаром якої є ОСОБА_3 - ТОВ "Атлас-Південний-Плюс".
Враховуючи викладене, на думку ліквідатора, Тульчинський М.Г., як бенефеціарний власник, мав можливість впливати на прийняті керівником ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" рішення щодо договорів, зокрема і щодо відступлення права вимоги за дебіторською заборгованістю ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс", керівником якої є ОСОБА_4 .
Згідно із пп.14.1.159 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням критеріїв вказаних в зазначеному пункті ст.14, а саме:а) для юридичних осіб: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи; принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи; одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу); юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради; кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа; повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа; сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії.
Формально сторони даного правочину не підпадають під визначення "пов`язані особи" в розумінні положень пп.14.1.159 ст.14 Податкового кодексу України.
При цьому, господарський суд зауважує, що в контексті фіктивності пов`язаність осіб правочину якраз і полягає в спільній реалізації ними волевиявлення на свідоме зловживання правом на шкоду інший особі. У той же час сама по собі формальна пов`язаність осіб правочину, зокрема в розумінні норм Податкового кодексу України, автоматично не свідчить про фіктивність правочину.
У даному випадку судом встановлено обставини, які у сукупності дають підстави для висновку про фіктивність спірного договору, оскільки безоплатне відступлення права вимоги на користь третьої особа, яка навіть не була контрагентом банкрута, порушує інтереси кредиторів, а відтак має ознаки фраудаторного правочину.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватись з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.
21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), п. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу, визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з питань банкрутства, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
Зважаючи на те, що новий розгляд даної заяви здійснюється після набрання чинності Кодексу України з питань банкрутства, господарський суд застосовує положення ст.42 КУзПБ.
Частиною 2 ст. 42 КУзПБ передбачено, що правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
В даному випадку спірний правочин укладений сторонами у 02.10.2014 році, тобто менше ніж за 3 роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна", яке відкрито 27.09.2016, а відтак строк на заявлення вимог про визнання спірного правочину недійсним не пропущено.
Враховуючи вищевикладене, заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна" Гапоненка Р.І. про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 02.10.2014 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 3-4, 12, 73-74, 76-79, 118, 129, 233, 235-241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 2, 7, 42, 60-61, п. 2, 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд
УХВАЛИВ:
Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна" Гапоненка Р.І. про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 02.10.2014 - задовольнити.
Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 02.10.2014, укладений між ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" та ТОВ "Автопорт"Південний -Плюс".
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення -15.06.2020.
Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено 19.06.2020.
Суддя С.В. Мартинюк
