Справа № 404/2409/20
Номер провадження 1-кп/404/163/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши під час відкритого судового засідання у м.Кропивницькому в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42019121010000082 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Оситняжка Кіровоградського району та області, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження прокурором заявлено клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , оскільки завершити судовий розгляд кримінального провадження до моменту завершення терміну дії запобіжного заходу неможливо.
Проти клопотання прокурора виступила сторона захисту, яка просила застосувати запобіжним заходом домашній арешт, зокрема вказала про відсутність підстав застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, послалася на те, що обвинувачений має місце проживання, на утриманні має батька похилого віку.
Заслухавши учасників судового провадження, зважаючи на положення ст.331 КПК України та на досліджені докази, суд приходить до таких висновків.
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного нетяжкого злочину та умисного тяжкого злочину, з корисливих мотивів, за які у тому числі передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна. При цьому обвинувачений офіційно не працевлаштований та не має офіційних заробітків, не одружений, є наркозалежною особою.
Водночас, встановлено, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, характеризуються позитивно, не має судимостей, на утриманні має батька, який є особою з інвалідністю, а також неповнолітню дитину, є учасником бойових дій. Під час кримінального провадження допитано більшість свідків, досліджено усі письмові докази, аудіо- та відеозаписи.
Суд враховує, що відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, посилання на тяжкість кримінального правопорушення, саме по собі не є достатньою підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу.
Європейським судом з прав людини висловлено позицію, що зі спливом певного часу лише наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші аргументи для продовження тримання під вартою (рішення «Харченко проти України»).
Стороною обвинувачення не надано достатніх доказів, щоб переконати суд у необхідності продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки у матеріалах справи відсутні відповідні докази вмотивованості клопотання прокурора, а саме по собі посилання прокурора на тяжкість кримінальних правопорушень, можливість впливу на свідків в усному клопотанні не є достатньою підставою для продовження обвинуваченому найсуворішого запобіжного заходу.
Таким чином із врахуванням обставин, які наведені раніше, оцінюючи те, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчинені кримінальних правопорушень, від яких не настало тяжких і невідворотних наслідків, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що на теперішній час існують підтверджені відповідними доказами ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 на інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, - домашній арешт, шляхом заборони обвинуваченому залишати своє житло цілодобово, та вважає недоцільним застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Крім того, ризик можливого продовження або вчинення обвинуваченим нових злочинів повністю виключено, оскільки на орган Національної поліції покладається обов`язок забезпечити постійний ефективний контроль за виконанням обвинуваченим процесуальних обов`язків, пов`язаних з виконанням умов застосованого щодо нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а на обвинуваченого згідно з вимогами ст.194 КПК України покладається обов`язок носити електронний засіб контролю.
Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України щодо можливості обвинуваченого ОСОБА_3 перешкоджати кримінальному провадженню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 350, 369-372, 392 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, а саме: на термін 2 місяці, тобто до 27 вересня 2020 року, заборонивши йому цілодобово залишати місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 негайно з-під варти в залі суду.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов`язки:
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
- прибувати до суду за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню;
- носити електронний засіб контролю.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього вище наведених обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області.
Ухвала оскарженню окремо від судового рішення, передбаченого ч.1 ст.392 КПК України, не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда ОСОБА_1
