Справа№751/120/17
Провадження №1-кп/751/22/20
В и р о к
І м е н е м У к р а ї н и
28 серпня 2020 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі:
головуючого судді Цибенко І. В.
за участю секретарів Михайлової І.О., Чвірової О.О.
прокурорів Зінченко О.В., Стеценко Д.В., Тищенко О.А.
потерпілого ОСОБА_1
обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3
захисника обвинувачених Нестеренка С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016270000000334 від 02.09.2016 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, працює інспектором Управління патрульної поліції у місті Чернігові, одружений, має на утриманні малолітню дитину, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч .1 ст. 28 , ч.2 ст. 365 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ніжина, Чернігівської області, громадянина України, працює інспектором Управління патрульної поліції у місті Чернігові, освіта вища, не одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28 , ч.2 ст. 365 КК України,
в с т а н о в и в :
Згідно обвинувального акту ОСОБА_2 та ОСОБА_3 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28 , ч.2 ст. 365 КК України , а саме у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам громадянина ОСОБА_1 , що супроводжувались стосовно нього насильством, були болісними для потерпілого і такими, що ображали особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, вчинених групою осіб, без попередньої змови між собою.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Разом з тим відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі -Закон) національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з статтею 2 вказаного Закону завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, стаття 6 Закону.
До основних повноважень поліції, відповідно до статті 23 Закону належить здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, та заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень; вжиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; доставка у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 29 Закону поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам. Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди. Обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції. Поліцейський захід припиняється, якщо досягнуто мети його застосування, якщо неможливість досягнення мети заходу є очевидною або якщо немає необхідності у подальшому застосуванні такого заходу.
Відповідно до ст. 42 Закону поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу: фізичний вплив (сила); застосування спеціальних засобів; застосування вогнепальної зброї.
Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників. Поліцейський зобов`язаний негайно зупинити застосування певного виду заходу примусу в момент досягнення очікуваного результату.
Крім того статтею 43 Закону передбачено, що поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення. Поліцейські зобов`язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу. Поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом, стаття 44 Закону.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються в тому , що працюючи на посаді інспектора Управління патрульної поліції у місті Чернігові, маючи спеціальне звання лейтенанта поліції, постійно виконуючи функції представника виконавчої влади, згідно з ч. 1 примітки до ст. 364 КК України були службовими особами та працівниками правоохоронного органу, діючи в групі, без попередньої змови між собою, перевищили службові повноваження працівника правоохоронного органу за наступних обставин.
Згідно розстановки сил особового складу роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у місті Чернігові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України інспектори Управління ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у складі екіпажу «СІЧ-131» на службовому автомобілі «Toyota Prius» номерний знак НОМЕР_1 в період часу з 20 години 00 хвилин 01.09.2016 по 8 годину 00 хвилин 02.09.2016 здійснювали охорону громадського порядку на території міста Чернігова.
При здійсненні патрулювання в районі вулиць Гагаріна та Ріпкинської в м. Чернігові, 01.09.2016 року близько 22 години 50 хвилин , рухаючись по вул. Ріпкинська в напрямку вул. Любецька на вказаному службовому автомобілі та будучи при виконанні своїх службових обов`язків, вказані інспектори Управління біля зупинки громадського транспорту «Ріпкинська» виявили громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які знаходились неподалік залізних воріт зеленого кольору з написом «КАФЕ» фарбою червоного кольору.
Зупинившись на вказаному автомобілі неподалік від зупинки «Ріпкинська», підійшовши до ОСОБА_1 , інспектори ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порушення вимог статей 7, 29, 42, 43 Закону за відсутності будь-яких підстав, не представившись та не повідомивши причини, перевищуючи свої службові повноваження працівників правоохоронного органу, насильно почали незаконно тримати ОСОБА_1 за руки з обох боків, чим порушено його закріплені та охоронювані Конституцією України права людини на честь і гідність, особисту недоторканність, при цьому останній жодним чином опору ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не чинив, інших будь-яких незаконних дій не вчиняв.
Далі поліцейський ОСОБА_6 , діючи в групі з інспектором Управління патрульної поліції у місті Чернігові ОСОБА_3 без попередньої змови між собою, всупереч покладених на нього обов`язків та завдань, спрямованих на забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, в порушення гарантованих Конституцією України та законами прав людини і Громадянина України, продовжуючи порушувати вимоги ст.ст. 29, 42, 43 Закону, достовірно знаючи про відсутність правових підстав для здійснення заходів, що обмежують права та свободи потерпілого, умисно, перевищуючи свої службові повноваження, безпідставно застосували до ОСОБА_1 , який є інвалідом II групи загального захворювання, який жодним чином опору працівникам поліції не чинив та будь-яких незаконних дій не вчиняв, поліцейські заходи, а саме прийоми рукопашного бою у вигляді заламування та заведення його рук за спину, які у даному випадку взагалі не були необхідними, пропорційними та ефективними, і мали характер насильницьких незаконних дій, болісних і таких, що ображали особисту людську гідність потерпілого, при цьому одночасно, застосовуючи прийом рукопашного бою у вигляді заламування та заведення його рук за спину, ОСОБА_3 заламав та завів за спину ліву руку потерпілого ОСОБА_1 , а ОСОБА_6 відповідно праву руку.
У подальшому, ОСОБА_6 , діючи у групі з інспектором Управління патрульної поліції у місті Чернігові ОСОБА_3 , без попередньої змови між собою, продовжуючи всупереч ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» явно перевищувати повноваження працівників правоохоронного органу та безпідставно, всупереч ст. 45 цього Закону, без відповідного попередження, без урахування конкретної ситуації, індивідуальної поведінки потерпілого, та відсутність будь-яких ознак правопорушення в його діях, одночасно з ОСОБА_3 звалили ОСОБА_1 з ніг на асфальтне покриття тротуару, при цьому один з інспекторів Управління патрульної поліції, тримаючи заламані руки за спиною у потерпілого, притис коліном його голову до асфальту, а інший незаконно вдягнув на заламані руки кайданки, чим останні застосували до ОСОБА_1 спецзасіб обмеження рухомості -кайданки, у яких не було необхідності і такі незаконні дії не відповідали обстановці що склалася, при наявній можливості вжиття інших більш м`яких превентивних заходів, визначених ст. 31 цього Закону, затримали останнього, і тримаючи його за руки посадили до службового автомобіля «Toyota Prius» номерний знак НОМЕР_1 , не роз`яснюючи жодних прав та обов`язків, не складаючи відповідних протоколів, не пред`являючи жодних звинувачень щодо вчинення будь-яких правопорушень, чим спричинили істотну шкоду охоронюваним правам, інтересам ОСОБА_1 , дії яких супроводжувались насильством, були болісними для потерпілого і такими, що ображали його особисту гідність.
Внаслідок незаконного застосування ОСОБА_7 , діючим у групі з інспектором Управління патрульної поліції у місті Чернігові ОСОБА_3 , без попередньої змови між собою, вказаних непропорційних та неефективних поліцейських заходів, вчинених за умов явного перевищення службових повноважень як працівниками правоохоронного органу, ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи № 960 від 05.09.2016 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців лівого плеча та садна попереку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України не визнав. Показав, що 01.09.2016 року, у вечірній час близько 22 години разом з ОСОБА_3 здійснювали патрулювання вулиць м. Чернігова. По вул. Ріпкинській біля зупинки громадського транспорту помітили особу, яка стояла обличчям до воріт та здійснювала написи, інша особа стояла біля зупинки. З метою зясування чи не відбувається пошкодження комунального майна, зупинились та підійшли до осіб. Представившись останнім, запитали навіщо вони роблять написи на воротах. Запитання були адресовані ОСОБА_1 , оскільки це він здійснював напис та викинув балончик з фарбою через паркан. Також попросили назвати свої прізвища та надати документи. ОСОБА_1 відмовився назватись, заперечив свою причетність до написів та не вказав хто це зробив, вимагав надати докази його провини. Після цього була надана команда залишатись на місці для зясування обставин. Проте ОСОБА_1 , не виконав заклик залишатись на місці, почав рух в бік, сказавши іншій особі «Петя пішли». Оскільки ОСОБА_1 почав відходити, він підійшов до нього , намагався зупинити та притримав за лікоть, попередив якщо не будуть залишатись на місці змушені будуть надіти кайданки. Потерпілий замахнувся рукою в сторону його підборіддя, але промахнувся. З іншого боку підійшов ОСОБА_3 який притримував ОСОБА_1 за іншу руку та таким чином намагались скерувати його до службового автомобіля. Потерпілий почав пручатись та вибив руками камеру, яка була на ОСОБА_3 . Вважаючи, що особа вчиняє активний фізичний супротив, злісну непокору законному розпорядженню поліцейського, потерпілий заломом руки був притиснутий до землі, коліном на вісу був зафіксований плечевий суглоб. Після чого були вдягненні кайданки. Після одягнення кайданок відразу підняли його, ніяких тілесних ушкоджень у потерпілого не було. Застосування спец засобів - кайданок є крайньою мірою, але оскільки потерпілий був агресивний , розмахував руками та нецензурно лаявся, в той момент інші заходи були неефективні. В діях особи вбачались ознаки статей 152, 173, 185 КУпАП, а отже вищенаведені заходи буди здійснені з метою припинення правопорушення, встановлення особи та складення протоколів про адміністративне правопорушення. Оскільки біля патрульної машини відбулась ще одна конфліктна ситуація, то ними був викликаний ще екіпаж поліції. Прибули їх керівники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які наказали зняти кайданки, залишити ОСОБА_10 з ними та продовжити патрулювання вулиць. Зранку був написаний рапорт щодо вказаних обставин. Винним себе не визнає, оскільки діяв в межах своїх повноважень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28 , ч.2 ст. 365 КК України не визнав. Показав, що він перебував в екіпажі патрульної машини разом із ОСОБА_2 . Проїжджаючи біля зупинки по вул.. Ріпкинській в м. Чернігові, помітив чоловіків, один з яких в смугастій футбольці, яким виявився ОСОБА_11 , щось малював на воротах. З напарником він підійшов до чоловіка, який викинув через паркан балончик з фарбою. На запитання «що робите?», ОСОБА_1 іншому чоловікові сказав «пішли звідси» та почав залишати місце події. ОСОБА_12 підійшов до нього та притримав за лікоть, попередивши, що якщо не припинить розмахувати руками, то вони вимушені будуть застосувати до нього кайданки. Коли він підійшов до чоловіка та взяв його за іншу руку, то останній вириваючись та махаючи руками вибив нагрудну камеру з його китекля. Враховуючи поведінку потерпілого, вдягли на нього кайданки, поклавши на асфальт, та посадили до службового автомобіля з метою доставки до ЧВП для встановлення особи та складення протоколів про адміністративне правопорушення за ст..ст. 152, 173, 185 КУпАП. ОСОБА_1 заперечував, що це він робив написи і якщо б він пішов, то це унеможливило б складення протоколу. При адміністративному правопорушенні поліцейські мають право затримувати, вони намагались затримати його без застосування сили. Діяв відповідно до Закону, не перевищуючи своїх повноважень. Матеріали про адміністративне правопорушення не були складені, оскільки їх керівники, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які прибули на місце події, повідомили, що самі розберуться. Вони не знали, що матеріали про адміністративне правопорушення не будуть складатись. Просив його виправдати.
При розгляді кримінального провадження в межах пред`явленого обвинувачення, безпосередньо допитавши обвинувачених, потерпілого, свідків, вивчивши документи як докази на які посилався прокурор, вивчивши всі матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що в діях обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не вбачається склад злочину, передбачений ч. 1 ст.28, ч. 2 ст. 365 КК України, а також вважає, що їх вина не знайшла свого підтвердження під час судового слідства.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
В судовому засіданні були допитані потерпілий та свідки обвинувачення, які на думку прокурора, підтверджують винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інкримінованому їм злочині.
Потерпілий ОСОБА_1 показав, що він був власником кафе, яке знаходилось за рогом по АДРЕСА_3 . Зі своїм товаришем ОСОБА_15 вирішили зробити рекламний напис на залізних воротах, як знайти кафе. 1 вересні 2016 року у вечірній час підійшли до воріт, які знаходились біля зупинки громадського транспорту по вул.. Ріпкинській. Його товариш ОСОБА_4 здійснив напис на воротах - « кафе», а він стояв поруч. Дозволу від власників воріт на здійснення напису у них не було. В цей час під`їхала патрульна машина та підійшли поліцейські. На їх запитання хто здійснив написи він нічого не відповів, бо фактично напис не писав, та не повідомив, що напис робив ОСОБА_4 . Оскільки нічого не писав, то сказав що хоче піти. Після цих слів його почали затримувати. Один поліцейський завернув руку з однієї сторони, інший другу руку. Поклали на асфальт, коліном стали на голову і на спину, наділи кайданки. Потім посадили до службової машини. Через деякий час приїхали керівники патрульної поліції, після чого з нього зняли кайданки. Працівникам поліції говорив про інвалідність. Протоколів відносно нього не складалось. Претензій до працівників поліції не має, просив закрити справу та не притягувати обвинувачених до кримінальної відповідальності.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дав наступні покази. Він з потерпілим ОСОБА_1 є товаришами та допомагав останньому організувати роботу кафе по АДРЕСА_4 . Виникла спільна з потерпілим ідея в якості реклами зробити напис на воротах, що знаходились за рогом поряд з кафе. Кому належать ворота йому не відомо. В період часу 21-22 год. він здійснював напис на воротах червоною фарбою за допомогою балончика, а ОСОБА_1 стояв поруч. В цей час під`їхали поліцейські на автомобілі, які повідомили їм залишатись на місці. Не пам`ятає чи повідомляли чому. Потерпілий йому сказав «пішли звідси», але працівники поліції не дозволяли йти. Ми просили показати запис та докази вини. Він не повідомляв працівникам поліції, що він здійснював напис на воротах. Куди подівся балончик після приїзду поліції він не знає. До ОСОБА_1 був застосований фізичний вплив у вигляді повалення на землю та вдягання кайданок. Потім його підняли та посадили в патрульну машину, сказали поїдемо розбиратись у відділок. Через деякий час приїхали інші працівники поліції з якими вони залишились спілкуватись, а ці поліцейські поїхали. Також приїхала дружина ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_8 показав, що він працював начальником управління патрульної поліції м. Чернігова. 01.09.2016 року в темну пору доби був на попередньому виклику в ресторані «Арменія» та почув по рації по допомогу екіпажу до складу якого входили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Прибувши на місце, біля зупинки на вул. Ріпкинській, побачив що патрульні з`ясовують обставини щодо нанесення особами напису на воротах. Подробиць обставин не пам`ятає. Можливо він надавав вказівку зняти кайданки, не пам`ятає чи складались адміністративні матеріали.
Свідок ОСОБА_9 показав, що в 2016 році працював в управлінні патрульної поліції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були його підлеглими. В 2016 році восени, більш точної дати не пам`ятає, він прибув до зупинки громадського транспорту по вул.. Ріпкіинській в м. Чернігові на виклик по рації для надання допомоги поліцейським, На місці були поліцейські та громадяни, зясовувались обставини правопорушення щодо обмальовування червоною фарбою воріт. Потерпілий говорив, що здійснив напис в цілях реклами. Не пам`ятає чи застосовувались до нього кайданки. На місці також була дружина потерпілого ОСОБА_1 . Особа сказала, що все виправить і замалює, а оже були застосовані заходи превентивного характеру. Не пам`ятає коли поїхали поліцейські, можливо раніше.
Свідок ОСОБА_16 показав, що станом на 01.09.2016 року він працював водієм маршрутного автобуса № 5 і в цей день рухаючись по маршруту в салоні автобуса перебував пасажир, який порушував правила поведінки в громадському транспорті і він вимушений був його висадити. Вподальшому з вказаною особою у нього виник конфлікт поблизу зупинки громадського транспорту по вул.. Ріпкинській. Вказаний чоловік на нього напав та повалив на землю. Перебуваючи на землі за 70 м позаду він побачив поліцейських та якусь метушню. Конкретно, що там відбувалось він не бачив, оскільки перебував у стані нападу. В ході конфлікту з автобуса вибігла кондуктор та допомогла йому вирватись від нападаючого.
Сторона обвинувачення на підтвердження обґрунтування обвинувачення послалася на досліджені в ході судового розгляду наступні докази.
Згідно витягів із наказу № 46 о/с від 14.03.2016 року Департаменту патрульної поліції, рядових поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначено інспекторами роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у місті Чернігові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 19.02.2016 року ( т. 1 а.с.187, 204)
З Посадовою інструкцією поліцейського патрульної поліції, затвердженою наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 року № 4/1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ознайомлені 19.02.2016 року ( т.1 а.с. 194,195, 211,212).
Згідно розстановки сил та засобів 3 роти батальйону Управління патрульної поліції у місті Чернігові з 20 год. 00 хв. 01.09.2016 по 08 год. 00 хв. 02.09.2016 у складі екіпажу 131 на службовому автомобілі державний номер НОМЕР_2 інспектори ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснювали охорону громадського порядку ( т. 1 а.с. 220).
Відповідно до заяви від 02.09.2016 року на ім`я начальника Управління внутрішньої безпеки в Чернігівській в області, потерпілий ОСОБА_1 просив вжити заходи реагування до патрульних поліцейських, які перевищили службові повноваження без причин нанесли йому тілесні ушкодження застосували спеціальні засоби у виді кайданок 01.09.2016 року приблизно о 23 годині за адресою на перехресті вулиць Ріпкинської та Старобілоуської, 73 ( т. 1 а.с.178).
З протоколу огляду місця події від 08.11.2016 року та фото до нього вбачається, що поблизу зупинки громадського транспорту по вул.. Ріпкинській в м. Чернігові на воротах зеленого кольору зроблено напис червоною фарбою « кафе» зі стрілкою "50 м" та написи фарбою білого кольору з іноземними літерами ( т.1 а.с. 223-229).
Протоколом огляду місця події від 14.12.2016 року та дослідженим в судовому засіданні відеозаписом зафіксовано ділянку вулиці Ріпкинська в місті Чернігові біля зупинки громадського транспорту, де на воротах зеленого кольору та паркану наявні написи слова «Кафе» та стрілка напрямку руху з позначкою 50 м. (т. 1 а.с. 230-232).
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 960 від 09.09.2016 року , у громадянина ОСОБА_1 наявні тілесні ушкодження у вигляді синців лівого плеча, садна попереку, які виникли від дії тупих предметів за механізмом удару та тертя, могли утворитись 01.09.2016 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитись, в тому числі при падінні з висоти власного зросту ( т.1 а.с. 243,244).
В ході слідчого експерименту зафіксованого протоколом від 18.11.2016 потерпілий ОСОБА_1 показав місце де до нього були застосовані кайданки. (т.1 а.с.251).
Під час слідчого експерименту від 18.11.2016 року свідок ОСОБА_4 показав на місце де до ОСОБА_1 застосовувались спеціальні засоби - кайданки та яким чином поліцейські положили потерпілого на асфальт. ( т.1 а.с.283-289).
З оглянутого відеозапису на диску (а.с. 276 т. 1) якому міститься файл 09012255_002 - відеозапис зроблено з відео реєстратора автомобіля дата 2016/09/01, час 22 год. 55 хв. 07 с., вбачається, що біля зупинки громадського транспорту стоїть чоловік спиною до проїжджої частини у світлій футбольці. Далі, біля воріт, також знаходиться, ще один чоловік у смугастій футбольці рожевого кольору обличчям до воріт та здійснює рухи схожі на здійснення напису. В файлі за № 20160902085403000578 на цьому ж диску мається відеозапис з якого вбачається, що поліцейські разом з двома чоловіками перебувають біля зупинки громадського транспорту «Ріпкинська» у м. Чернігові. В ході розмови поліцейський безліч разів вказує нікуди не йти та залишатись на місці. Проте, один з чоловіків - ОСОБА_1 почав відходити в сторону, закликаючи те саме робити своєму товаришеві. ОСОБА_2 підходить до ОСОБА_1 та повторюючи залишатись на місці притримує останнього за руку, на що останній почав обурюватись, піднімати руки вверх. Підходить інший поліцейський та починає притримувати за лікоть іншої руки, намагаючись ОСОБА_1 заспокоїти та провести в бік службового автомобіля. Далі відбувається штовханина, нецензурна лайка, зникає зображення, проте продовжується аудіозапис, де чути брязкіт кайданок.
Крім того, на вищенаведеному диску (а.с. 276 т. 1) міститься відеофайл 20160902085419000579 з якого вбачається, що ОСОБА_1 стоїть біля зупинки громадського транспорту в кайданках, невизнаючи себе винним у вчиненні правопорушення, вимагає надати докази його вини, що він писав на воротах. Поліцейський у відповідь вказує, що безпосередньо бачив, що саме він здійснював написи. Поліцейські намагаються роз`яснити його права та посадити до службового автомобіля, на що ОСОБА_1 реагує агресивно та висловлюється нецензурною лайкою, відмовляючись їхати до відділку поліції.
В судовому засіданні досліджено відеозапис на файлі VID_20160901_225832 з якого видно, що поліцейські тримають у положенні лежачи лицем до низу ОСОБА_1 . ОСОБА_3 в положенні навприсядки, де права нога знаходиться ближче до плеча потерпілого, тримає йому руки, що заведені за спину, а ОСОБА_2 в цей час вдягає кайданки, ОСОБА_1 запитує чи зняв ОСОБА_4 все на відео. Після цього обоє поліцейських піднімають ОСОБА_1 з асфальту. (а.с. 281 т. 1).
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 365 КК України перевищенням влади або службових повноважень є умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб. За ч. 2 ст. 365 КК України кримінальна відповідальність настає за дії, передбачені ч. 1 цієї статті, якщо вони супроводжувалися: 1) насильством або погрозою застосування насильства; 2) застосуванням зброї чи спеціальних засобів; 3) болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
Тобто з об`єктивної сторони злочин може вчинятися у формі: 1) перевищення влади або 2) перевищення службових повноважень.
При цьому, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, вичерпується самим фактом вчинення дій, які явно виходять за межі наданих працівником правоохоронного органу прав чи повноважень, і містять одну з ознак, визначених у вказаній нормі кримінального закону, зазначених вище. Заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні п. 3 примітки до ст. 364 КК України не є обов`язковою умовою для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 365 КК України.
Перевищення влади або службових повноважень утворює склад злочину, передбаченого статтею 365 КК України, лише у випадку вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень. Явний вихід службової особи за межі наданих їй повноважень слід розуміти як відкритий, очевидний, ясний для всіх, у т.ч. для винного, безсумнівний, відвертий. Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службовою особою влади або службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію цієї службової особи і порівняти її із вчиненими діями.
Так, основні повноваження поліції закріплені в ст. 23 ЗУ "Про Національну поліцію". Серед функцій Національної поліції, перерахованих у вказаній статті, необхідно виділити функції щодо забезпечення публічної безпеки і порядку, зокрема: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок вчинення кримінального, адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно ст. 29 ЗУ "Про Національну поліцію", поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень Національної поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.
У ст. 30 ЗУ "Про Національну поліцію" закріплено, що поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом. Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу.
Отже, з вищевикладених норм законодавства слідує, що поліцейський, під час виконання покладених на нього завдань, виявивши правопорушення, зобов`язаний відреагувати на нього належним чином, діючи в межах, наданих йому повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 260 КУпАП, у випадках прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи.
Згідно формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інкримінується перевищення владних повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що супроводжувалися насильством та застосуванням спеціальних засобів, вчинене групою осіб.
Так, з огляду на досліджені докази, встановлено, що 01.09.2016 близько 22 години 50 хвилин працівники патрульної поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснюючи патрулювання згідно розтановки сил, при здійсненні заходів з охорони публічного порядку та безпеки, проїжджаючи поблизу зупинки громадського транспорту по вул. Ріпкинській в м. Чернігові помітили двох чоловіків один з яких здійснював написи на воротах паркану. Такі дії, дали працівникам патрульної поліції, обґрунтовані підозри на те, що вчиняється адміністративне правопорушення за ознаками ст.. 152 КУпАП. Тому працівники патрульної поліції, відповідно до покладених на них обов`язків, згідно ЗУ «Про Національну поліцію» були зобов`язані відреагувати на такі дії, виявити причини та умови, які спияють вчиненню адміністративних правопорушень, в межах своєї компетенції вжити заходів до їх усунення.
З досліджених в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що поліцейські подійшли до осіб, оглянули надписи на воротах, та повідомили залишатись всім на місці і нікуди не йти.
З показань потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 вбачається що вони домовились здійснити та здійснили напис на залізних воротах по АДРЕСА_5 . В судовому засіданні вказали, що напис «кафе» балончиком з червоною фарбою зробив ОСОБА_4 , проте на запитання поліції 01.09.2016 жоден з них не повідомив, хто здійснив вказаний напис. Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що він не говорив поліцейським, хто безпосередньо здійснював запис, та вважаючи себе невинним повідомив, що хоче піти з місця, документів своїх не надавав.
З відеозаписів вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 не визнаючи свою причетність до здійснення написів, намагався залишити місце події, закликаючи те саме зробити і ОСОБА_4 . Саме у зв`язку з такою поведінкою ОСОБА_1 до нього бутла висунута законна вимога - залишатися на місці. ОСОБА_1 ігноруючи законну вимогу - залишитися на місці, почав рух, що зумовило необхідність поліцейських підійти до нього та не допустити залишення місця події.
Відповідно до ст. 42 ЗУ "Про Національну поліцію", під час виконання повноважень поліція уповноважена застосовувати такі заходи примусу як фізичний вплив (сила), застосування спеціальних засобів, застосування вогнепальної зброї. Відповідно до ч. 2, ч. 4 даної статті, фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників. Для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні засоби як засоби обмеження рухомості кайданки. Порядок застосування фізичної сили та спеціальних засобів, передбачений статями 43-45 ЗУ "Про Національну поліцію".
Отже, зі змісту вищезазначених норм законодавства слідує, якщо особа не реагує на законну вимогу працівника поліції, останній повинен попередити її про настання більш суворої міри відповідальності та про можливість застосування до неї заходів фізичного впливу і спецзасобів.
З досліджених доків вбачається, що не дивлячись на таке попередження потерпілий почав кричати, розмахувати руками, вибив нагрудну камеру у поліцейського, а отже вчинив протидію працівникам поліції, які намагалися взяти його під контроль та доставити до відділу поліції, у зв`язку з неможливістю встановити особу на місці. Враховуючи таку поведінку потерпілого ОСОБА_1 , вбачаючи ознаки вчинення останнім адміністративних правопорушень передбачених ст..ст.. 173, 185 КУпАП, поліцейськими на підставі ст..ст. 42-45 ЗУ «Про Національну поліцію» було застосовано фізичну силу, зокрема прийоми рукопашного бою у вигляді заламування та заведення рук за спину та спеціальний засіб, у вигляді кайданок. Після чого потерпілий був поміщений в патрульну машину, при цьому останній пручався та не давав можливості цього зробити.
Зважаючи на показання обвинувачених, надані в ході судового розгляду, що потерпілий чинив опір, що виразився в розміхуванні руками, нецензурній лайці, намаганні вирватись з поліцейського оточення, вибиття камери, суд вважає що це було достатньою підставою для застосування фізичної сили, виходячи з норм закріплених у ст.. 44 ЗУ «Про Національну поліцію». Отже суд приходить до висновку, що вчинені працівниками правоохоронного органу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в даній обстановці, дії, не виходять за межі тих прав і повноважень, які надані їм Державою, останні діяли на підставі та у спосіб, що визначені вимогами чинного законодавства.
Крім того, поведінка потерпілого під час спілкування з працівниками патрульної поліції, додатково вказує на те, що останній взагалі не бажав виконувати вимоги працівників поліції, тим самим показуючи своє зневажливе ставлення до їхніх вимог, та провокуючи такими своїми діями до застосування поліцейських заходів.
Також, обвинувачення про те, що один з поліцейських притис коліном голову потерпілого до асфальту, не знайшло свого підтвердження та спростовується відеозаписами проглянутими в судовому засіданні та висновком судово-медичної експертизи, в якій відсутня інформація про наявність ушкоджень в області голови.
Згідно висновку службового розслідування, 16.11.2016 року затвердженого начальником Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_17 , факт неправомірних дій вчинених інспекторами роти № 3 батальойону Управління патрульної поліції у місті Чернігові ДПП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час застосування заходів фізичного впливу, що мало місце 01.09.2016 року не знайшов свого підтвердження ( т.1 а.с. 291-293).
На обвинувачення прокурора щодо нескладення протоколів про адміністративні правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_1 обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявлено, що вони вчинили всі дії, які від них залежали що б скласти відповідні матеріали, оскільки вбачали в діях особи склади адміністративних правопорушень передбачених ст.. 152, 173, 185 КУпАП, проте за розпорядженням керівників патрульної поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вони продовжили патрулювання вулиць м. Чернігова, залишивши потерпілого з останніми. Вказані обставини підтверджуються показами свідка ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_1 .
Таким чином, розцінюючи дії ОСОБА_1 , як такі в яких вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діяли в межах наданих їм повноважень. При цьому не складення відповідних адміністративних матеріалів відносно потерпілого, за вказаних обставин, не виключає правомірність дій поліцейських.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 постраждав в результаті застосування заходів примусу, зокрема останній отримав тілесні ушкодження у вигляді синців лівого плеча, садна попереку. Суд звертає увагу, що завдання працівниками поліції під час виконання повноважень, визначених ЗУ «Про Національну поліцію», тілесних ушкоджень, зокрема які відносяться до легких, під час застосування поліцейських заходів примусу, у спосіб та на підставах, визначених законодавством, не утворює об`єктивної сторони, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, п.п. 18, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях. Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
Пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення.
Відповідно до ст. 373 КПК, обвинувальний акт не може ґрунтуватись на припущеннях і постановляється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. У разі, якщо не доведено, що : 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, суд повинен ухвалити виправдувальний вирок.
З огляду на викладене, в ході судового розгляду за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий учасниками судового розгляду з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не було доведено поза розумними сумнівами, що в діяннях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, тому всі сумніви щодо доведеності винуватості обвинувачених слід тлумачити на їх користь.
З огляду на викладене, дотримуючись меж висунутого обвинувачення, суд вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають визнанню невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України та виправданню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з відсутністю в їх діянні складу даного кримінального правопорушення.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 129, 318, 322, 337, 342-353, 358, 363-368, ч. 1 ст. 369, ст. 370, ч. 1, ч. 2 ст. 371, п. 3 ч. 1 ст. 373, ст. ст. 374-376 КПК України, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, суд,-
Ухвалив:
ОСОБА _2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України та виправдати за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України та виправдати за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Речові докази у кримінальному провадженні: диск CD-R марки videx для лазерних систем зчитування та текстовий документ, який міститься на ньому; компакт-диск DVD+R марки VS для лазерних систем зчитування та відеозаписи, які містяться на ньому; диск CD-R марки videx для лазерних систем зчитування та відеозапис, який міститься на ньому - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Суддя І.В. Цибенко
