Ухвала
Іменем України
04 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 431/3002/16-к
провадження № 51-5642км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 26 березня 2019 року,
встановив:
До Верховного Суду надійшла заява засудженого ОСОБА_4 , зі змісту якої вбачається, що він просить переглянути за виключними обставинами постанову колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 березня 2019 року. Крім того, засуджений просить поновити йому строк на подання цієї заяви.
Як убачається з матеріалів провадження, вироком Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2017 року ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено за частиною 2 статті 15, пунктами 1, 5, 6, 11, 12 частини 2 статті 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією всього майна, що йому належить; за частиною 1 статті 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; за частиною 3 статті 28, пунктами 6, 11, 12 частини 2 статті 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього майна, що йому належить; за частиною 3 статті 28, частиною 1 статті 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Відповідно до частин 1, 3 статті 70 КК ОСОБА_4 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього майна, що йому належить, із відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
Також, цим вироком ОСОБА_5 визнано винуватим і засуджено за частиною 3 статті 28, пунктами 6, 11, 12 частини 2 статті 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього майна, що йому належить; за частиною 3 статті 28, частиною 1 статті 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Відповідно до частин 1, 3 статті 70 КК ОСОБА_5 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього майна, що йому належить, із відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
Вироком Апеляційного суду Луганської області від 14 березня 2018 року скасовано вирок Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_4 .
За новим вироком ОСОБА_4 призначено покарання:
- за частиною 2 статті 15, пунктами 1, 5, 6, 11, 12 частини 2 статті 115 КК у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією належного йому майна;
- за частиною 1 статті 263 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за частиною 3 статті 28, пунктами 6, 11, 12 частини 2 статті 115 КК у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за частиною 3 статті 28 і частиною 1 статті 263 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років.
На підставі статті 70 КК ОСОБА_4 остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 14 березня 2018 року вирок Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишено без зміни.
Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 березня 2019 року, касаційні скарги засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_6 , захисника засудженого ОСОБА_5 ОСОБА_7 , прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, на вирок Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2017 року, вирок Апеляційного суду Луганської області від 14 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 14 березня 2018 року залишено без задоволення.
Постановлено відповідно до частини 2 статті 433 КПК вирок Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2017 року щодо засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вирок Апеляційного суду Луганської області від 14 березня 2018 року щодо засудженого ОСОБА_4 та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 14 березня 2018 року щодо засудженого ОСОБА_5 змінити.
На підставі частини 5 статті 72 КК в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII зарахувати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у строк покарання строк їх перебування під вартою з 21 червня 2017 року по 14 березня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
У решті судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без зміни.
У своїй заяві ОСОБА_4 просить переглянути постанову Верховного Суду від 26 березня 2019 року з тих підстав, що 18 лютого 2020 року рішенням Конституційного Суду України №2-р/2020 по справі 1-15/2018(4086/16) створення Верховного Суду визнано таким, що не відповідає Конституції України, що ставить під сумнів його повноваження.
Відповідно до приписів частини 1 статті 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч. 10 ст. 31 КПК України незалежно від того, у якому складі розглядалося кримінальне провадження, перегляд судового рішення в суді першої або апеляційної інстанції за виключними обставинами здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а у Верховному Суді у складі Великої Палати.
Враховуючи викладене, заяву ОСОБА_4 слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись ч. 10 ст. 31, ст. 463, ст. 441 КПК України, Суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_4 про перегляд за виключними обставинами постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 березня 2019 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
