Справа № 342/1208/20
Провадження № 22-ц/4808/475/21
Головуючий у 1 інстанції Федів Л. М.
Суддя-доповідач Пнівчук
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Василишин Л.В., Томин О.О.
з участю секретаря Капущак С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Городенківського районного суду від 09 лютого 2021 року, в складі судді Федів Л.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації,
в с т а н о в и в:
В провадженні Городенківського районного суду Івано-Франківської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації.
16 грудня 2020 року ОСОБА_2 подала клопотання про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи, в обґрунтування якого зазначила, що для дослідження інформаційного наповнення облікових сторінок позивача та відповідача у соціальній мережі Facebookнеобхідні спеціальні знання в галузі комп`ютерних технологій.
На вирішення експертизи просила поставити запитання:
1. Чи міститься в соціальній мережі Facebook на сторінці користувача ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 публікація під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
2. Чи містяться коментарі до цієї статті, в тому числі коментарі користувача ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: ІНФОРМАЦІЯ_4 Якщо так, то якого змісту?
3. У випадку відсутності коментарів користувача ОСОБА_4 встановити факт його розміщення та видалення.
4. Чи містяться у веб-архіві публікації Facebook обумовлені вище коментарі користувача ОСОБА_4 . Встановити дату та час їх розміщення та видалення із соцмереж.
Проведення експертизи просила доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79024, м.Львів, вул. Липинського, 54).
Позивач зазначила, що ОСОБА_2 є користувачем соціальної мережі ІНФОРМАЦІЯ_5 о 15:24 вона розповсюдила допис користувача ОСОБА_5 - публікацію під назвою ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 : « ОСОБА_7 як учитель і як людина з великої букви вам би повчитись у неї культури і справедливості…» - користувач ОСОБА_8 написала свій коментар « ОСОБА_9 , доноси, дзвінки- гарна жінка. Нема шо вчитися». На зауваження ОСОБА_2 відповідач відреагувала ще одним коментарем: «Скріншоти зроблені, фото підшиті, кляузи написані, доноси підписані, дзвінки зробленівсе чікі- ОСОБА_10 ». Підтвердженням факту розміщення відповідачем та поширення інформації щодо позивача в мережі є роздруковані на паперовому носії зображення, яке відображає те, що бачить будь-який користувач соціальної мережі на екрані монітора, яке міститься в матеріалах справи. Відповідач заперечила написання та поширення недостовірної інформації. Вона також видалила всі дописи зі своєї попередньої сторінки ( ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: ІНФОРМАЦІЯ_4 та створила нову ( ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: ІНФОРМАЦІЯ_7 Для дослідження інформаційного наповнення облікових сторінок позивача та відповідача у соціальній мережі Facebook необхідні спеціальні знання в галузі комп`ютерних технологій.
Оскільки відповідач ствердила, що невідома особа «зламала» її сторінку у Facebook та опублікувала коментарі, що є предметом судового розгляду, позивач доповнила клопотання про призначення експертизи питанням про те, з якого пристрою здійснювався вхід та написання коментарів ОСОБА_4 наступного змісту « ОСОБА_9 , доноси, дзвінки- гарна жінка. Нема шо вчитися» та «Скріншоти зроблені, фото підшиті, кляузи написані, доноси підписані, дзвінки зробленівсе чікі- ОСОБА_10 »?
Відповідач ОСОБА_1 подала заперечення на заяву щодо призначення судової комп`ютерної експертизи, яке мотивувала тим, що в роздруківках знімків екрану, які долучені до матеріалі справи не має жодного посилання, що текст написаний під ніком « ОСОБА_11 » адресований позивачу. Окрім цього, доменне ім`я «Facebook.com» є приватним доменним іменем другого рівня в домені «com», який є загальним доменом верхнього рівню. Доменне ім`я «Facebook.com» не відноситься до українського сегменту «Internet». Крім того, адреса «Facebook» не належить до адресного простору українського сегмента мережі «Internet», і адміністрування цих доменних імен в Україні не здійснюється. Відповідач вказує, що у соціальній мережі «Facebook» під її ім`ям є як мінімум три чи чотири сторінки, але до жодної з них вона не має відношення, вона їх не створювала і не вела. Просила відмовити у задоволенні заяви про призначення комп`ютерно-технічної експертизи.
Ухвалою Городенківського районного суду від 09 лютого 2021 року клопотання задоволено та призначено в справі комп`ютерно-технічну експертизу. На вирішення експертизи поставлено наступні питання:
1. Чи міститься в соціальній мережі Facebook на сторінці користувача ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 публікація під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
2. Чи містяться коментарі до цієї статті, в тому числі коментарі користувача ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: ІНФОРМАЦІЯ_4 Якщо так, то якого змісту?
3. У випадку відсутності коментарів користувача ОСОБА_4 встановити факт його розміщення та видалення.
4. Чи містяться у веб-архіві публікації Facebook обумовлені вище коментарі користувача ОСОБА_4 . Встановити дату та час їх розміщення та видалення із соцмереж.
5. З якого пристрою здійснювався вхід та написання коментарів ОСОБА_11 наступного змісту « ОСОБА_9 , доноси, дзвінки- гарна жінка. Нема шо вчитися» та «Скріншоти зроблені, фото підшиті, кляузи написані, доноси підписані, дзвінки зробленівсе чікі- ОСОБА_10 »?
Проведення експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Не погоджуючись з ухвалою суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_12 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що судом порушено Закон України Про судову експертизу, а також Інструкцію Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Обставин, які б зумовлювали неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування не було викладено ні в клопотанні, ні в оскаржуваній ухвалі. Відповідно, доручення проведення експертизи експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз є протиправним, необґрунтованим та суперечить вимогам закону.
Суд постановив в розпорядження експерта надати матеріали цільної справи №342/1208/20, однак надаючи в розпорядження експерта всі матеріали справи, на думку апелянта, стає незрозуміло які саме матеріали надано на експертизу, а які вважатимуться зібрані з власної ініціативи.
Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, вважає апеляційну скаргу незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що відповідач подала своє заперечення про недоцільність призначення експертизи, однак жодних побажань стосовно вибору експертної установи не висловила.
При виборі судом експертної установи основною вимогою є її відповідність вимогам встановленим Законом України Про судову експертизу і внесення експерта до Державного реєстру атестованих судових експертів. Будь-яких територіальних обмежень при виборі експертної установи законодавство не містить.
Просила апеляційну скаргу представника відповідача залишити без задоволення, а ухвалу без змін.
У судове засідання апелянтка ОСОБА_1 , та її представник ОСОБА_12 не з`явилися, ОСОБА_12 надіслала на адресу суду заяву в якій просила провести розгляд апеляційної скарги без їх участі за наявними письмовими доказами.
Представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_13 заперечила доводи апеляційної скарги, посилаючись на їх необґрунтованість.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що висновок експерта дозволить всебічно та об`єктивно з`ясувати обставини справи, прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Згідно з вимогами п. 8 ч. 2ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Пунктами 2, 3 частиною 1статті 43 ЦПК Українипередбачено право учасників справи подавати докази та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання.
Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як визначено у ч.ч. 1, 2ст. 102 ЦПК Українивисновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Частиною 1 статті 103ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі, коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 1ст. 104 ЦПК Українипро призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до п. 1.2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, основними видами (підвидами) експертизи є: інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп`ютерно-технічна; телекомунікаційна. Поряд із вказаними видами інженерно-технічних експертиз експертними установами можуть проводитись також інші їх види (підвиди) такомплексні технічні дослідженняіз залученням відповідних фахівців у певних галузях знань, у тому числі авіаційного та водного транспорту.
Пунктом 1.6 Інструкції передбачено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно зПереліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України,наведеним удодатку 1до цієїІнструкції. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст.103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечувала щодо проведення експертизи Львівським науково-досліднимінститутом судовихекспертиз,чи пропонувала іншу установу або експерта для проведення експертизи.
Таким чином, твердження апеляційної скарги про те, що доручення проведення експертизи експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз суперечить вимогам чинного законодавства є необґрунтованим.
Не заслуговують на увагу також посилання апелянта на те, що суд в розпорядження експерта надав матеріали цивільної справи, а не матеріали необхідні для проведення експертизи.
Відповідно до п.1 ч.1ст.13 Закону України «Про судову експертизу»незалежно від виду судочинства судовий експерт має право подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи.
Зазначене положення також міститься в п. 1, 2 ч. 6ст. 72 ЦПК України, а також в п.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5.
Отже, питання про надання матеріалів, які необхідні для вирішення експертизи, може вирішуватися під час проведення експертизи.
Також відповідно до п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд, дотримуючись принципу змагальності сторін, з метою забезпечення прав позивачки щодо доведення нею обставин, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, обґрунтовано задовольнив її клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи.
Водночас слід зазначити, що висновок експерта є одним із засобів доказування даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників розгляду справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, виходячи із предмету та підстав заявленого позову.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду та не дають підстав для встановлення порушення судом норм процесуального права.
Колегія суддіввважає,що ухваласуду постановленаз додержаннямнорм процесуальногоправа,а томупідстав дляїї скасуванняз мотивів,викладених вапеляційній скарзі,не вбачається,тому апеляційнаскарга підлягаєзалишенню беззадоволення,а ухвала судупершої інстанціїзалишенню беззмін.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Городенківськогорайонного судувід 09лютого 2021року - без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 16 березня 2021 року.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: Л.В. Василишин
О.О. Томин
