ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 537/4780/18 Номер провадження 22-ц/814/765/21Головуючий у 1-й інстанції Фадєєва С. О. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Чумак О.В.
суддів: Бондаревської С.М., Пилипчук Л.І.
за участю секретаря Кальник А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 06 січня 2021 року, ухвалене суддею Фадєєвою С.О., повний текст рішення складено 15 січня 2021 року,
у справі за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2018 року АТ «ОТП Банк» звернувся до місцевого суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просив звернути примусове стягнення на нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1007,6 кв.м. та належать на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , для задоволення вимог АТ «ОТП Банк» за кредитним договором № CM-SMED03/007/2007 від 27.12.2007 в розмірі 110460,24 доларів США, що складається з: 91385,52 доларів США - заборгованість по сплаті кредиту: 19074,72 доларів США - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 25.07.2014 р. по 21.03.2016 р.
Також просив визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності та судові витрати покласти на відповідачів.
В обґрунтування позову вказував, що 27.12.2007 р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № СМ-SMED03/007/2007, за яким позичальнику надано кредитні кошти в загальному розмірі 120000 доларів США на споживчі цілі. Зобов`язання банком виконані в повному обсязі, проте позичальником зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувалися.
В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 27.12.2007 р. з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № PME-SMED03/001/2007, посвідчений у нотаріальному порядку. Предметом іпотеки за договором є нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1007,6 кв.м.
У зв`язку з невиконанням зобов`язань позичальником банк звернувся до суду та судовим рішенням від 26.09.2016 р. стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_2 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором від 27.12.2007 р. в розмірі 110460,24 доларів США та судові витрати.
Станом на час звернення до суду з цим позовом вказане рішення суду не виконане, до органів виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду банк не звертався.
Законом України «Про іпотеку» та п.6.2 договору іпотеки передбачено право позивача, як іпотекодержателя, задовольнити із вартості предмета іпотеки свої вимоги, в тому числі у випадку невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
З цих підстав позивач АТ «ОТП Банк» просив позовні вимоги задовольнити, а також стягнути з відповідачів судові витрати.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.02.2019 р. відмовлено у відкритті провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_3 на підставі п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, оскільки ОСОБА_3 помер до відкриття провадження у справі.
В частині вимог до ОСОБА_2 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.11.2019 р. задоволено клопотання представника позивача АТ «ОТП Банк» та залучено до участі у розгляді справи в якості співвідповідача ОСОБА_1
21.11.2019 р. позивачем уточнено підстави позову до ОСОБА_1 та вказано, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Також представник позивача в заяві зазначив, що якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець в разі порушення боржником зобов`язання відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 06 січня 2021 року позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.
В рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № CM-SMED03/007/2007, укладеного 27 грудня 2007 року ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», в розмірі 110460,24 доларів США, що складається з: 91385,52 долари США заборгованості по сплаті кредиту та 19074,72 долари США заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 25.07.2014 р. по 21.03.2016 р., звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки РМЕ-SMED03/001/2007, укладеним 27 грудня 2007 року ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме на нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються з адміністративного корпусу загальною площею 144,1 кв.м., будівлі цеху з побутовими приміщеннями загальною площею 495,9 кв.м., будівлі складу загальною площею 115,3 кв.м., будівлі складу загальною площею 65,8 кв.м., будівлі складу загальною площею 186,5 кв.м., незакінченого будівництва, а всього загальною площею 1007,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкту в реєстрі прав власності на нерухоме майно 21413349, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Вирішено питання про судові витрати.
З цим рішенням не погодилась відповідач ОСОБА_1 , оскарживши його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права прохає скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що позивачу АТ «ОТП Банк» було відомо про смерть ОСОБА_3 , проте він не намагався вирішити спір у позасудовому порядку, встановленому в договорі іпотеки.
Вважає, що вона не набула права власності на предмет іпотеки після померлого ОСОБА_3 та не може нести всі обов`язки спадкодавця за іпотечним договором.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права
У судове засідання представник позивача ПАТ «ОТП Банк», відповідач ОСОБА_2 не з`явилися; про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Відповідач ОСОБА_2 також повідомлена в порядку, визначеному ч. 11 ст. 128 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явилась, її інтереси в суді апеляційної інстанції представляла адвокат Рева М.С. (т. 3 а.с. 159-161).
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача Реви М.С. , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що 27 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП «Банк» відповідно до копії статуту, було укладено кредитний договір № СМ-SMED03/007/2007 з додатками, за умовами якого позичальнику надано грошові кошти в загальній сумі 120 000 дол. США.
27.12.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено договір іпотеки РМЕ-SMED03/001/2007, посвідчений у нотаріальному порядку, відповідно до умов якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як іпотекодавці надали іпотекодержателю ЗАТ «ОТП Банк» в іпотеку нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1007,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкту в реєстрі прав власності на нерухоме майно 21413349, що належить іпотекодавцям на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Дзюбою В.І. 31.05.2002 за реєстровим № 2371, та договору купівлі-продажу, зареєстрованого 19.07.2001 р. Кременчуцькою Універсальною біржею за № Н-146 (по Ѕ частині кожному), для забезпечення повного і своєчасного виконання боржником ОСОБА_2 боргових зобов`язань за кредитним договором.
Заставна вартість предмета іпотеки визначена у договорі за згодою сторін 1299848,00грн.
Згідно цього договору під борговими зобов`язаннями боржника розуміються всі боргові зобов`язання перед іпотекодержателем по сплаті останньому будь-яких сум, що виникають згідно з положеннями кредитного договору № СМ-SMED03/007/2007 від 27 грудня 2007 р. року зі всіма існуючими та майбутніми змінами та доповненнями.
Пунктом 9.1. договору встановлено, що договір діє до виконання боргових зобов`язань в повному обсязі та зобов`язань іпотекодавця за цим договором.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 27.12.2007 р. на вказане нерухоме майно приватним нотаріусом Веселовським А.Г. зареєстровано заборону, підстава обтяження - іпотечний договір від 27.12.2007, власники - ОСОБА_2 (до зміни прізвища - ОСОБА_2 , що підтверджується копіями паспортів громадян України ОСОБА_2 та ОСОБА_2 ), та ОСОБА_3
23.01.2009 р., 27.04.2009 р., 25.09.2009 р., 24.05.2013 р., 25.03.2014 р. між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено додаткові договори до кредитного договору № СМ-SMED03/007/2007 від 27 грудня 2007 року, якими в тому числі викладено графіки платежів у новій редакції.
25.09.2009 року ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 уклали договір про внесення змін № 1 до договору іпотеки РМЕ-SMED03/001/2007 від 27.12.2007, яким виклали термін «кредитний договір» в редакції «кредитний договір СМ-SMED03/007/2007, укладений між іпотекодержателем та боржником 27.12.2007 року, зі всіма існуючими та майбутніми змінами та доповненнями»; виклали в новій редакції п.п.2.1.1, 2.1.2 договору щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.
Банк звої зобов`язання за договором виконав та надав ОСОБА_2 кошти, що підтверджується копіями кредитних заявок, долучених до матеріалів справи.
ОСОБА_2 не виконала умови вищевказаного договору та за нею утворилась заборгованість.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією актового запису про смерть №383 та копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 .
Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.09.2016 р. задоволено позов ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (як поручителя) про стягнення заборгованості, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № СМ-SMED03/007/2007 від 27.12.2007 року в розмірі 110460, 24 доларів США та судові витрати.
Рішення набрало законної сили 11.11.2016 року та судом видано виконавчі листи.
Розмір заборгованості не оспорювався відповідачами в судовому засіданні.
Виконавчий лист про стягнення боргу за кредитним договором № СМ-SMED03/007/2007 від 27.12.2007 року в розмірі 110460, 24 доларів США з ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до виконання не пред`являвся, що підтверджується представником позивача та не заперечувалося відповідачами.
Як убачається з реєстру боржників та вимог приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області від 22.03.2019 р., 16.04.2019 р. на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. перебуває виконавче провадження за виконавчим листом № 524/2208/16-ц від 28.11.2016 р. про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» судових витрат в розмірі 43543,43 грн.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.09.2016 на даний час є невиконаним, в тому числі в частині стягнення боргу за договором кредиту; не доведено, що сума боргу зменшилася чи взагалі відсутня.
Вказані обставини відповідачами не спростовані.
20.05.2019 р. на виконання ухвали суду про витребування доказів від приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Остахової Н.П. до суду надійшла копія спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
З матеріалів спадкової справи вбачається, що єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після ОСОБА_3 , є відповідач ОСОБА_1 , якою 03.04.2019 отримано свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого чоловіка ОСОБА_3 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник ОСОБА_2 належним чином не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором, забезпеченого іпотекою, де іпотекодавцями були відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який помер та його спадкоємцем є ОСОБА_1 ; наявність заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором та її розмір встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили; ПАТ «ОТП Банк» не пропущено шестимісячний строк, передбачений для пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 як спадкоємця іпотекодавця.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно ч.1 ст. 1281 ЦК України, в редакції станом на час відкриття спадщини після померлого ОСОБА_3 та на час звернення ОСОБА_1 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Встановлені ст. 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.
У суді першої інстанції представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Ревою М.С. не заперечувалося, що ОСОБА_1 було відомо про зобов`язання ОСОБА_3 перед банком ще у 2015 році.
Між тим, переконливих доказів на підтвердження того, що про смерть ОСОБА_3 іпотекодержатель був повідомлений у 2015 році, ОСОБА_1 та її представником суду першої інстанції не надано.
Відбитки календарного штемпеля на наданих представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Ревою М.С. в якості письмових доказів описі вкладення форми 107 до поштового конверту та на квитанції є нечитабельними та такими, що унеможливлюють порівняння і встановлення дати без спеціальних знань.
Сторонам роз`яснювалися судом їхні права, обов`язки, в тому числі право заявляти клопотання про призначення експертизи та обов`язок подати докази, а також наслідки невчинення вказаних дій.
Клопотань про призначення експертизи з метою встановлення дат на відбитку календарного штемпеля на документах, наданих представником відповідача ОСОБА_1 , суду не заявлялося.
Опис вкладення до поштового конверту складено на ім`я АТ «ОТП Банк», тоді як квитанція свідчить про оплату послуг за відправлення поштового листа з оголошеною цінністю адресату ПАТ «Міськкомбанк». Підписи працівника зв`язку на обох документах є очевидно різними.
У наданому представником відповідача ОСОБА_1 описі форми 107 не зазначено, в порушення п.19 Правил надання послуг поштового зв`язку, номеру поштового відправлення.
Отже, опис вкладення до поштового конверту з оголошеною цінністю є інформаційним документом, що підтверджує, які саме документи пересилаються особою.
Суд першої інстанції правильно послався на те, що належним доказом направлення АТ «ОТП Банк» повідомлення про смерть ОСОБА_3 , в силу ч.4 ст. 13 Закону України «Про поштовий зв`язок», повинен бути документ, що підтверджує надання поштових послуг - касовий чек, розрахункова квитанція тощо.
Представником відповідача суду не надано квитанції чи чеку, які б свідчили про оплату послуг за відправлення поштового листа з оголошеною цінністю адресату АТ «ОТП Банк», як не надано і доказів отримання такого листа позивачем у 2015 році.
Згідно відповіді АТ «Укрпошта» від 16.03.2020 на адвокатський запит інформація щодо пересилання реєстрованих поштових відправлень може бути надана у разі надання їх тринадцятизначних номерів лише за останні шість місяців.
Відповідно інформації у довідці від 27.01.2020 р. АТ «ОТП Банк» повідомляє, що впродовж 2015 року на адресу товариства повідомлення про смерть 23.03.2015 іпотекодавця ОСОБА_3 не надходили.
Загальний зміст поняття «повідомлення» передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей.
Суд першої інстанції встановив, що ПАТ «ОТП Банк» стало відомо про смерть ОСОБА_3 лише з ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.02.2019, якою відмовлено у відкритті провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_3 на підставі п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, яка отримана банком 13.02.2019 р.
15.02.2019 р. АТ «ОТП Банк» надіслав до Першої кременчуцької державної нотаріальної контори претензію до спадкоємців ОСОБА_3 в порядку ст. 1281 ЦК України, де повідомив про наявність заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором у сумі 110460,24 доларів США, про укладення іпотечного договору з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором та просив вжити заходів щодо повідомлення спадкоємців ОСОБА_3 про пред`явлення до них вимог АТ «ОТП Банк» за кредитним договором СМ-SMED03/007/2007 від 27.12.2007 р., а також повідомити банк про наявність можливих спадкоємців ОСОБА_3 та про прийняття ними спадщини стосовно іпотечного майна.
Як убачається з листа приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Остахової Н.П. від 02.04.2019, який отримано ПАТ «ОТП Банк» 05.04.2019 р., 26.03.2019 р. нотаріусом була отримана претензія кредитора від 15.02.2019 р. за вих. № 12-4-8/427 щодо зобов`язань ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , надіслана на її адресу Першою кременчуцькою державною нотаріальною конторою за належністю.
Претензія зареєстрована 26.03.3019 р., нотаріусом листом від 02.04.2019 р. повідомлено спадкоємця ОСОБА_3 про надходження претензії АТ «ОТП Банк», про наявність заборгованості за кредитним договором від 27.12.2007 р. у розмірі 110460,24 доларів США та роз`яснено положення ч.1 ст. 1281 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини та ст. 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців боржника задовольнити вимоги кредитора.
Вказане повідомлення нотаріуса про надходження претензії отримане ОСОБА_1 02.04.2019, а тому заме з цього часу їй було відомо про пред`явлення до неї вимоги як до спадкоємця ОСОБА_3 .
З матеріалів спадкової справи вбачається, що єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після ОСОБА_3 , є відповідач ОСОБА_1
03.04.2019 ОСОБА_1 отримано свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого чоловіка ОСОБА_3 .
Оскільки дана справа з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу про відкриття провадження, яка надійшла до суду наступного дня, тобто 21.05.2019 р., була негайно надіслана до Полтавського апеляційного суду, позивача було повідомлено про надходження до суду копії спадкової справи лише 23.08.2019 р. після повернення справи до суду першої інстанції.
На час, коли позивачеві стало відомо про смерть ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та на час отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_3 частина 2 ст. 1281 ЦК діяла в редакції Закону № 2478-VIII від 03.07.2018 р., відповідно до якої кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (Частина третя статті 1281 в редакції Закону № 2478-VIII від 03.07.2018).
Згідно частини четвертої цієї статті кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
З огляду на те, що іпотекодержателем в шестимісячний строк з моменту, коли він дізнався про відкриття спадщини, надіслана претензія до спадкоємців в порядку ст. 1281 ЦК України, яка доведена до відома ОСОБА_1 нотаріусом після подання нею заяви про прийняття спадщини, а також з огляду на те, що протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини саме ОСОБА_1 та про одержання нею свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_3 банком пред`явлено вимоги до неї як до спадкоємця іпотекодавця шляхом залучення до участі в справі як відповідача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ПАТ «ОТП Банк» не пропущено шестимісячний строк, передбачений для пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 як спадкоємця іпотекодавця.
Відповідачем ОСОБА_1 не доведено, що банк позбавлений права вимоги до неї внаслідок пропуску строку, встановленого ст. 1281 ЦК України.
Заперечення представника відповідача ОСОБА_1 в місцевому суді та аналогічні доводи апеляційної скарги про те, що позивач позбавлений права вимоги як кредитор спадкодавця до спадкоємців, що прийняли спадщину, оскільки ПАТ «ОТП Банк» пропустив строк пред`явлення вимоги, є неспроможними, оскільки банком такий строк не пропущено.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (ст. ст. 1218, 1231 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. В силу ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Згідно ч.3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Отже, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені у ст. ст.12, 33 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до цих норм такими підставами є порушення іпотекодавцем умов іпотечного договору, невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов`язання.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачами не доведено, що сума боргу за договором кредиту № CM-SMED03/007/2007 від 27.12.2007 в розмірі 110460,24 доларів США зменшилася чи погашена.
Сума заборгованості за кредитним договором, встановлена заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.09.2016 перевищує вартість іпотечного майна, встановлену в п. 4.4. договору іпотеки.
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.
Реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах за судовим рішенням передбачена статями 39, 41 Закону України «Про іпотеку».
В силу ст. 41 Закону «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Крім того, оскільки іпотекодавець ОСОБА_7 помер, одним із відповідачів є спадкоємець іпотекодавця ОСОБА_1 , підлягають застосуванню норми частини першої, третьої статті 23 Закону України «Про іпотеку».
В силу ч.1 ст. 23 цього Закону у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Згідно ч. 2 ст.23 Закону «Про іпотеку» особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки (ч.3 ст.23 цього Закону).
Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину; кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині; вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено; у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
З огляду на те, що позичальник ОСОБА_2 належним чином не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором, забезпеченого іпотекою, де іпотекодавцями були відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який помер та його спадкоємцем є ОСОБА_1 ; наявність заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором та її розмір встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, про що вказувалося вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову ОТП «Банк» про звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок стягнення заборгованості за основним кредитним договором.
Твердження відповідачки ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що вона не набула права власності на предмет іпотеки після померлого ОСОБА_3 та не може нести всі обов`язки спадкодавця за іпотечним договором, є неспроможними, оскільки за змістом частини першої статті 1282 ЦК України та частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця. Відтак, іпотека у зв`язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється.
Такі правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем після померлого іпотекодавця ОСОБА_3 , до неї перейшло право власності на предмет іпотеки відповідно до договору іпотеки № РМЕ-SMED03/001/2007 від 27.12.2007 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Отже, вона як спадкоємець і повинна відповідати за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
Посилання відповідачки ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що позивачу АТ «ОТП Банк» було відомо про смерть ОСОБА_3 , проте він не намагався вирішити спір у позасудовому порядку, встановленому в договорі іпотеки, - до уваги колегії суддів не приймаються, з огляду на таке.
Згідно п. 6.2 договору іпотеки № PME-SMED03/001/2007 від 27.12.2007 р., предметом якого є нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1007,6 кв.м., передбачено право позивача, як іпотекодержателя, задовольнити із вартості предмета іпотеки свої вимоги, в тому числі у випадку невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
У п. 6.4. договору іпотеки сторони дійшли згоди, що іпотекодержатель має право самостійно обрати шляхи позасудового врегулювання.
У постанові від 29.05.2019 року у справі № 310/11024/15-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 5 квітня 2017 року у справі № 6?3034цс16 та дійшла таких правових висновків, що відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку» одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.
Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина третя статті 33 Закону): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).
Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.
Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).
Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, є неналежним способом захисту.
Частина друга статті 36 Закону, яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону, способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.
За змістом припису частини другої статті 35 Закону визначена у частині першій цієї статті процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору (яка передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору) не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись у будь-який час за захистом його порушених прав до суду з вимогами: 1) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону) - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотекодержателясторони передбачили у відповідному договорі (в іпотечному застереженні); 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону) - якщо у відповідному договорі (в іпотечному застереженні) сторони цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, встановлений статтею 38 Закону, не передбачили.
За таких обставин, обраний позивачем спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме шляхом проведення прилюдних торгів, відповідає наведеним положенням закону.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, апеляційна скарга залишається колегією суддів без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 06 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В.Чумак
Судді С.М.Бондаревська
Л.І.Пилипчук
