Справа № 127/27466/20
Провадження № 22-ц/801/1431/2021
Категорія: 76
Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В.
Доповідач:Копаничук С. Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2021 рокуСправа № 127/27466/20м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого : Копаничук С.Г.
Суддів: Медвецького С.К., Денишенко Т.О.,
за участю секретаря Очеретної М.Ю.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ;
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «МС 36», державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінограй Ірена Володимирівна;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй Ірени Володимирівни на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2021 року, постановленого у приміщенні того ж суду під головуванням судді Антонюка В.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС 36», державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй Ірени Володимирівни про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії ,-
в с т а н о в и в :
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «МС 36», державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Вінограй І.В. про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 вересня 2005 року на підставі протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ «МС 36» він був призначений на посаду директора цього товариства. Вказав, що у зв`язку з порушенням роботодавцем термінів виплати заробітної плати ,він подав 11.10.2019 року заяву про звільнення за власним бажанням ,яку відповідно п.8.5 Статуту ТОВ «МС 36», надіслав рекомендованими листами на адресу двох учасників товариства - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (засновникам) з супровідним листом, в якому ініціював проведення позачергових загальних зборів до 24.10.2019 року з винесенням питання про його звільнення на порядок денний. Лист на ім`я ОСОБА_3 повернувся на адресу позивача з відміткою про невручення з причини закінчення терміну зберігання. Інший учасник товариства ОСОБА_2 листом від 29.10.2019 року повідомив позивача про неможливість скликання ним позачергових загальних зборів. Оскільки учасники товариства залишили його заяву без реагування, не звільнили його з роботи, чим порушили його право на розірвання трудового договору , а він здійснив усі передбачені трудовим законодавством та статутом ТОВ «МС 36» дії для звільнення його з посади директора товариства, просив визнати трудові відносини товариства з ним припиненими, визнати його звільненим з посади керівника ТОВ «МС 36» за власним бажанням на підставі ст.38 КзПП України, зобов`язати ТОВ «МС 36» провести зміну керівника товариства та подати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу та виключення з Єдиного державного реєстру запису про зайняття ним посади керівника ТОВ «МС 36»
Крім того, через залишення без розгляду його заяви про звільнення, він був позбавлений можливості надати державному реєстратору рішення уповноваженого органу управління щодо його звільнення для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про виключення запису про нього, як керівника ТОВ «МС 36» .З метою виключення відомостей про нього як керівника ТОВ «МС 36», 08.10.2020 року він звернувся до державного реєстратора з заявою про проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, однак рішенням державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй І.В. від 19.11.2020 року йому було відмовлено в зв`язку з невідповідністю поданих ним документів вимогам закону а також невідповідністю відомостей, зазначених у цих документах і заяві про державну реєстрацію відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі. В зв`язку з викладеним просив зобов`язати державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Центрального відділення центру адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй І.В. внести зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі стосовно виключення запису про нього як керівника ТОВ «МС 36»; стягнути з ТОВ «МС 36» понесені ним судові витрати.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.04.2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ «МС 36»; визнано ОСОБА_1 звільненим з посади керівника ТОВ «МС 36» за власним бажанням на підставі ст. 38 КзПП, зобов`язано ТОВ «МС 36» провести зміну керівника товариства та подати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про зайняття ОСОБА_1 посади керівника ТОВ «МС 36»;зобов`язано державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Центрального відділення центру адміністративних послуг «Прозорий офіс» Вінограй І.В. внести зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно виключення запису про ОСОБА_1 як керівника ТОВ «МС 36»; стягнуто з ТОВ «МС 36» понесені позивачем судові витрати.
В апеляційній скарзі державний реєстратор Вінограй І.В., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати, а у справі ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначила, що ОСОБА_1 не надав державному реєстратору необхідних документів для проведення державної реєстрації змін відомостей про ТОВ «МС 36», а тому було винесено правомірне рішення про відмову позивачу у здійсненні реєстраційної дії ,а суд дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог до державного реєстратора. Крім того, висновок суду про вжиття позивачем всіх необхідних заходів для розірвання трудового договору, необгрунтований ,оскільки у справі відсутні докази повідомлення учасників ТОВ «МС 36» про наступне звільнення ОСОБА_1 за два тижні, як передбачено ст. 38 КЗпП України; докази надіслання учасникам товариства повідомлення із зазначенням дати, часу, місця проведення зборів та порядку денного, як і передання печатки та документів ТОВ «МС 36» іншій особі. Зазначила, що суд не звернув увагу на пропуск позивачем строку позовної давності.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Брилянт І.О. вважає рішення суду законним і обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
У судовому засіданні другий відповідач повідомила суду точну назву своєї посади державний реєстратор юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй Ірена Володимирівна, яку апеляційний суд приймає до уваги.
Заслухавши доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадахверховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинста, верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цимКодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірнихправовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно доч.1 ст.13ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Зазначеним вимогам рішення суду відповідає не повністю.
Суд встановив, що згідно з протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ «MC 36» від 12.09.2005 року ОСОБА_1 призначений на посаду диpектopa зазначеного товариства.
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05.06.2019 року за № 1005414637 вбачається, що засновниками (учасниками) ТОВ «MC 36» зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , керівником ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 8.5 Статуту ТОВ «МС 36» призначення та звільнення директора товариства належить до виключної компетенції загальних зборів учасників.
11.10.2019 року позивач, з дотриманням передбаченого ст.38 КзПП двотижневого строку попередження про звільнення, надіслав на адреси учасників товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заяву про звільнення його з 25.10.2019 року за власним бажанням з посади директора ТОВ «МС 36» та про виплати йому належних при звільненні коштів, а також заяву з вимогою проведення загальних зборів з винесенням на порядок денний питання про звільнення його з посади директора товариства.
Вказані заяви ОСОБА_1 отримав лише ОСОБА_4 , ОСОБА_3 їх не отримав ,лист повернувся з причини закінчення терміну зберігання. 29 жовтня 2019 року ОСОБА_4 надіслав ОСОБА_1 лист про неможливість скликання загальних зборів учасників ТОВ «МС 36» для вирішення питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства.
Суд встановив, що позивач надіслав на адресу учасників ТОВ «МС 36» заяву про звільнення за власним бажанням з дотриманням двохтижневого строку, передбаченого ст. 38 КЗпП України, а також заяву в якій він ініціював проведення загальних зборів з винесенням питання звільнення його з посади директора на порядок денний ,тобто , вчинив усі передбачені трудовим законодавством дії, спрямовані на його звільнення з посади директора товариства, проте учасники товариства не припинили з ним трудових відносин.
З метою проведення державної реєстрації зміни керівника товариства до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі, ОСОБА_1 08.10.2020 року надіслав державному реєстратору наступні документи: заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, в якій справжність підпису заявника була нотаріально засвідчена; копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05.06.2019 за № 1005414637; копію заяви про звільнення від 11.10.2019 року; копію заяви про скликання загальних зборів учасників ТОВ «МС 36» від 11.10.2019 року; копію паспорту позивача; квитанцію про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.
Рішенням державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Вінограй І.В. від 21.10.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу на підставі невідповідності поданих ним документів ч. 3 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» і суперечності відомостей, що у них містяться - заяві про державну реєстрацію і відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі.
Задовольняючи позовні вимоги в частині вимог до товариства ,суд виходив з того, що директор товариства, як працівник, має право звільнитися з роботи за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Оскільки позивач вчинив усі передбачені трудовим законодавством дії, спрямовані на його звільнення з посади директора товариства, учасники товариства протиправно не припинили з ним трудових відносин, чим порушили його право на працю.
Задовольняючи позов в частині вимог до державного реєстратора, суд виходив з того, що нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1 про державну реєстрацію змін , викладена без використання спеціальних бланків нотаріальних документів, не впливає на повноту і правильність відображених у заяві відомостей, не викривляє їх змісту і не тягне за собою недійсності нотаріальної дії по посвідченню його підпису , а тому не є підставою для відмови йому у проведенні реєстраційної дії.
Обговорюючи доводи апеляційної скарги державного реєстратора щодо незаконності рішення суду ,в тому числі, в частині вимог , спрямованих до товариства ,колегія суддів вважає їх безпідставними і необгрунтованими , оскільки вони стосуються трудових правовідносин позивача з ТОВ «МС 36»,учасником яких державний реєстратор не є і бути не може.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно дост. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Згідно із ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ст. 22 КЗпП Українибудь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП України).
З наведених норм законодавства вбачається, що елементом конституційного права особи на працю - є й право бути звільненим.
Таким чином, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися з роботи за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.
Відповідно до Статуту ТОВ «МС 36» звільнення директора відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Видача наказу про припинення повноважень директора здійснюється на підставі рішення загальних зборів , що також є підставою для внесення змін до державного реєстру щодо директора, та проведення з ним повного розрахунку та видачі трудової книжки.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту свої прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.
Встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, направлення вказаної заяви рекомендованими листами всім учасникам товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання про його звільнення з посади директора на порядок денний, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства.
Оскільки після звернення ОСОБА_1 до учасниківтовариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з заявоюпро звільненнявід 11.10.2019року та повідомленнямпро ініціювання проведенняпозачергових загальнихзборів до24.10.2019року із винесенням питання про його звільнення з посади директора на порядок денний, загальні збори не відбулися, можливості звільнитись у позивача не було ,чим порушені його трудові права.
Колегія суддів погоджуєтьсяіз висновкамисуду в частині задоволенняпозовних вимог про визнання трудових відносин між позивачем та ТОВ «МС 36» припиненими, визнання позивача звільненим з посади керівника товариства за власним бажанням та зобов`язання ТОВ «МС 36» провести зміну керівника товариства, оскільки судв ційчастині вимог вірно встановив обставиниу справі,оцінивши доказив порядкуст.89ЦПК,правильно визначивспірні правовідносини,застосував доних нормиправа ідійшов обґрунтованоговисновку про поновлення трудових прав позивача,а тому доводи апеляційної скарги необгрунтовані і підстав дляскасування рішенняу ційчастині невбачається.
Крім того, колегія суддів критично відноситься до можливості оскарження державним реєстратором рішення суду в частині вимог позивача, заявлених до ТОВ «МС 36»,виходячи з наступного .
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається із позову, ОСОБА_1 заявив позовні вимоги як до товариства ТОВ «МС 36» - про порушення і відновлення його права на звільнення, так і до державного реєстратора - щодо правомірності відмови у вчиненні реєстраційних дій по зміні відомостей про нього ,як керівника ТОВ у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, тобто у правовідносинах , що не відносяться до трудових ,а опосередковано являються їх наслідком. Відповідно до ч.1 ст. 352 ЦПК України оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, мають право учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки.
Судове рішення, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків заявника апеляційної скарги, тобто, суд має розглянути й вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або у такому рішенні наведено судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Оскаржуючи рішення суду в цілому , в тому числі в частині вимог до товариства , державний реєстратор Вінограй І.В. не врахувала, що не виступає суб`єктом трудових правовідносин , останні стосуються трудових правовідносин позивача з ТОВ «МС 36»,учасником яких державний реєстратор не являється . Товариство ж рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувало .
Позовних вимог до державного реєстратора в трудових правовідносинах позивач не заявляв ,а задовольняючи вимоги позивача в частині вимог про відновлення трудових прав ,суд не вирішував питання про права, свободи, інтереси та обов`язки державного реєстратора .
Відтак, колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги державного реєстратора в частині вимог до ТОВ «МС 36» є безпідставними.
Разом із тим, доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду в частині вимог до державного реєстратора ,заслуговують на увагу.
Задовольняючи позовні вимоги у цій частині, суд виходив із того, що нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1 державному реєстратору про реєстрацію змін , викладена без використання спеціальних бланків нотаріальних документів, не впливає на повноту і правильність відображених у заяві відомостей, не викривляє їх змісту і не тягне за собою недійсності нотаріальної дії по посвідченню його підпису , а тому не може бути окремою підставою для відмови йому у проведенні реєстраційної дії.
Однак з такими висновками погодитись не можна, оскільки державний реєстратор вірно відмовила у проведенні реєстраційної дії з цієї підстави ,виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи вбачається, що 08.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора з метою проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме проведення зміни керівника ТОВ «МС 36».
За результатом розгляду поданих позивачем документів державним реєстратором Вінограй І.В. було прийняте рішення від 21.10.2020 року про відмову у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу на підставі того, що подані ОСОБА_1 документи суперечать вимогам ч. 3 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», а саме надіслана заява щодо державної реєстрації юридичної особи ( форма 2) на якій нотаріусом засвідчена справжність підпису заявника ОСОБА_1 , викладена без використання спеціальних бланків нотаріальних документів. А також невідповідності відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначених у документах, поданих ОСОБА_1 для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі: зазначені в надісланій заяві відомості про зміну керівника ОСОБА_1 не змінюють відомості що містяться в Єдиному державному реєстрі про керівника ОСОБА_1 . Крім того в поданих документах відсутній примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, передбачений ч.4 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до ч.1 ст. 14 вказаного Закону документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 15 зазначеного Закону заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена.
Згідно із ч. 3 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, вимог про нотаріальне посвідчення правочину, вимог про нотаріальне засвідчення справжності підписів учасника під час прийняття ним рішення з питань діяльності відповідної юридичної особи, правочинів про скасування таких вимог, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (крім тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса), а також заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, дублікатів нотаріальних документів, рішень про створення юридичних осіб, рішень органів управління юридичних осіб, актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі, актів про передавання нерухомого майна до та із статутних капіталів юридичних осіб, передавальних актів, розподільчих балансів, а також інших документів, визначених законом, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок, опис,порядоквикористання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1Глави 9 «Порядкувикладення текстів та підписання посвідчуваних правочинів, заяв та інших документів» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 передбачено, що тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків.
Згідно із ч. 3 ст. 78 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, посадова особа консульської установи України, начальник установи виконання покарань, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою.
Згідно з п. 6.6 Розділу VI «Складання та оформлення нотаріальних документів» Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України №3253/5 від 22.12.2020 року на документі, що видається нотаріусом, чи в посвідчувальному написі зазначається номер, за яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Дата запису в реєстрі повинна відповідати даті вчинення нотаріальної дії і даті складання документа.
Пунктом 6.7 Розділу VI «Складання та оформлення нотаріальних документів» Правил передбачено, що оформлення документа включає його підписання. Свій підпис на документі нотаріус скріплює печаткою. Відбиток печатки проставляється так, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, або на окремо виділеному для цього місці.
Відповідно до п.п. 6.14-6.17 6 Розділу VI «Складання та оформлення нотаріальних документів» Правил, при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси застосовують посвідчувальні написи, видають свідоцтва за формами, установленими цими Правилами.
Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.
Текст документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.
Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з найменування міста (селища, району), де знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотній бік переноситься інша частина найменування.
Посвідчувальний напис повинен бути написаний зрозуміло, чітко, грамотно, без підчисток.
Якщо посвідчувальний напис не вміщується на нотаріально оформлюваному документі, він має бути продовжений на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріального документа, якщо нотаріальна дія вчинялась на спеціальному бланку нотаріального документа. У цьому випадку аркуші, на яких викладено текст документа і аркуш і продовженням посвідчувального напису скріплюються у спосіб, що унеможливлює їх роз`єднання без порушення цінності. Аркуші повинні бути пронумеровані, кількість їх скріплена підписом нотаріуса і його печаткою.
Враховуючи вищевикладене, вимога про нотаріальне засвідчення справжності підпису заявника вважається виконаною за дотримання таких умов:
-текст заяви повинен бути викладений на спеціальному бланку нотаріальних документів;
-нотаріусом на заяві має бути викладено відповідний посвідчувальний напис;
-документ має бути підписаний нотаріусом і скріплений печаткою;
-дія, щодо засвідчення справжності підпису має бути зареєстрована у відповідному реєстрі, а номер і дата реєстрації зазначені у посвідчувальному написі нотаріуса.
З наведеного слідує, що державний реєстратор Вінограй І.В. винесла правомірне рішення про відмову позивачу у здійснення реєстраційної дії з підстав неналежного оформлення поданої ним заяви про державну реєстрацію.
Відтак,висновок судупро те,що заява ОСОБА_1 про державну реєстрацію викладена без використання спеціальних бланків нотаріальних документів не тягне за собою недійсності нотаріальної дії, а тому не є підставою до відмови особі у проведенні реєстраційної дії не відповідає вимогам закону.
Крім того, державний реєстратор вірно відмовила у проведенні реєстраційної дії не лише з цієї підстави ,а й з інших підстав, зокрема, невідповідності відомостей, зазначених у цих документах і заяві про державну реєстрацію відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі.
Прицьому,згідно звимогами ч.1ст.25Закону України«Про державнуреєстрацію юридичнихосіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань»державна реєстраціята іншіреєстраційні діїпроводяться напідставі,в томучислі,судових рішень,що набрализаконної силита тягнутьза собоюзміну відомостейв Єдиномудержавному реєстрі,а такожщо надійшлив електроннійформі відсуду абодержавної виконавчоїслужби відповіднодо ЗаконуУкраїни "Провиконавче провадження"щодо,зокрема,визнання повністюабо частковонедійсними рішеньзасновників (учасників)юридичної особиабо уповноваженогоними органу;визнання повністюабо частковонедійсними зміндо установчихдокументів юридичноїособи,визнання трудовихвідносин керівника припиненими.
Таким чином, відповідно до вимог законодавства, дії щодо внесення запису про скасування державної реєстрації змін до установчих документів, мають проводитися державним реєстратором лише після отримання відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.
На час звернення до державного реєстратора позивач не надав останньому жодну із вищевказаних документів .
За таких обставин, колегія суддів вважає, що державний реєстратор, на підставі наданих позивачем на час звернення документів ,вірно відмовив йому у проведенні реєстраційних дій по зміні керівника товариства ,а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 у позові до державного реєстратора Вінограй І.В. про зобов`язання вчинити реєстраційні дії по виключенню запису про нього як керівника товариства.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Положеннями статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на те, що задовольняючи позовні вимоги до державного реєстратора Вінограй І.В. про зобов`язання вчинити реєстраційні дії, суд неправильно застосував норми права, колегія суддів вважає ,що рішення суду першої інстанції у цій частині позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у їх задоволенні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд,-
П о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй Ірени Володимирівни задовільнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2021 року , в частині вимог до державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй Ірени Володимирівни Вінограй Ірени Володимирівни , -скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй Ірени Володимирівни про зобов`язання внесення змін до відомостей ,що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо виключення запису про ОСОБА_1 ,як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «МС 36», - відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: С.Г. Копаничук
Судді: С.К. Медвецький
Т.О. Денишенко
