Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 лютого 2020 року
у справі № 916/1701/18
Господарська юрисдикція
Щодо умови, за яких вимога про повернення авансу може розцінюватись як вимога про розірвання договору
Фабула справи: ТОВ "РАЗЕК А5 УКРАЇНА" звернулось до суду з позовом до ФОП, у якому просило стягнути з ФОП 328 205,85 грн, з яких: 229 320,00 грн - основний борг, 70 630,56 грн - пеня, 22 450,04 грн - інфляційні втрати, 5 805,25 грн - 3% річних.
Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання по виготовленню інструменту за договором підряду, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача сплачений позивачем аванс і нараховану на суму авансу пеню, передбачену умовами договору за прострочення виконання, три відсотки річних та інфляційні втрати.
Рішенням господарського суду позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти, перераховані у вигляді авансу, - 229 320,00 грн, 41 736,21 грн пені, 22 450,04 грн інфляційних втрат, 5 805,25 грн - 3% річних.
За результатами нового апеляційного перегляду, апеляційним господарським судом рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення суми авансу, інфляційних втрат, трьох відсотків річних. У цій частині прийнято нове рішення про відмову у позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції змінено, стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 59 623,20 грн.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ "РАЗЕК А5 УКРАЇНА" зазначає, що він вже не зацікавлений у виготовленні відповідачем інструменту, тому є підстави для стягнення з відповідача авансу. Пред`явивши претензію, позивач фактично відмовився від договору та просив повернути кошти. Апеляційним судом не застосовано норми ЦК України, якими передбачено право замовника відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2). Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3). Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч. 4).
Відповідно до ст. 852 зазначеного Кодексу якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1). За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 2).
Згідно зі ст. 598 цього Кодексу зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1). Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. 2).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
У цій справі судами встановлено, що відповідач у строк, встановлений договором, свої зобов'язання з виконання підготовчих робіт, розробки технічної документації, закупівлі матеріалів та виготовлення інструменту не виконав, у зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідача з претензією щодо повернення авансу, а згодом - з відповідним позовом до господарського суду.
З урахуванням наведених норм права суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення передбачених ним зобов`язань, оскільки приписами законодавства визначено такою підставою його виконання, проведене належним чином.
У разі припинення зобов`язань сторін за договором, позивач міг би розраховувати на стягнення з відповідача сплаченого йому авансу на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки її положення застосовуються також при поверненні виконаного однією із сторін у зобов'язанні у разі, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала, тобто у разі, коли договір є припиненим.
Як вказано апеляційним судом, позивачем не надано доказів того, що договір розірвано сторонами або визнано недійсним у судовому порядку, також відсутні докази відмови замовника від цього договору.
Отже, відсутні докази припинення вказаного договору підряду, припинення зобов'язань між сторонами.
Висновки: вимоги про повернення авансу не можуть, з урахуванням встановлених судами обставин справи, розцінюватись як вимога про розірвання договору чи як заява про відмову від договору. Вона повинна бути заявлена чітко, тобто таким чином, щоб однозначно сприймалась іншими особами.
Ключові слова: відповідальність підрядника, прострочення виконання зобов’язання за договором підряду, підстави припинення зобов’язання, права замовника під час виконання роботи, порядок розірвання договору, стягнення авансу
