Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 листопада 2019 року
у справі № 815/4392/15
Адміністративна юрисдикція
Щодо способу та порядку здійснення захисту прав платника податків, який вважає порушеним порядок призначення податкової перевірки стосовно нього
Фабула справи: ТОВ “Южгазсервіс» звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив повністю з підстави порушення органом доходів і зборів порядку проведення контрольного заходу.
Апеляційний адміністративний суд постанову окружного адміністративного суду та прийняв нову - про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ “Южгазсервіс» наголошує на тому, що фактично перевірка посадовими особами контролюючого органу не здійснювалась, а тому в нього були відсутні підстави для прийняття оспорюваних актів індивідуальної дії.
Правова позиція Верховного Суду: за правилами п.п. 80.1, 80.2 ст. 80 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абз. 5 цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що посадовими особами контролюючого органу вручено оператору автомобільної газозаправної станції, що належить позивачу, ОСОБА_1 направлення на проведення перевірки та наказ проведення фактичної перевірки, що підтверджується особистим підписом про їх отримання. Будь-яких належних доказів на підтвердження того, що вказана особа фактично не проводила розрахункові операції ТОВ «Южгазсервіс» не представлено.
Наведене свідчить про наявність у посадових осіб органу доходів і зборів законних підстав для початку проведення розглядуваної перевірки. Відтак, і сама перевірка фактично відбулась.
Отже, оскільки фактично допуск до проведення перевірки ТОВ «Южгазсервіс» відбувся, а контролюючим органом реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, то дії органу доходів і зборів щодо призначення та проведення розглядуваного контрольного заходу не є такими, що порушують права позивача.
Висновки: платник, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки, зокрема фактичної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тобто, саме на етапі допуску до перевірки суб'єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки.
Ключові слова: право платників податків на оскарження, порядок проведення податкової перевірки, умови проведення податкової перевірки, відмова платника податків від допуску до перевірки, правові наслідки допуску до перевірки, процедура оскарження рішень контролюючих органів, право на ефективний засіб юридичного захисту, судовий захист прав платника податків
