Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 лютого 2020 року
у справі № 826/17123/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо можливості судового оскарження платником податків прийнятого за наслідками проведеної податкової перевірки рішення з підстав допущених контролюючим органом порушень вимог законодавства стосовно проведення такої перевірки
Фабула справи: ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС (далі - ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправними та скасувати:
- наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН»;
- податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток та штрафними санкціями;
- податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість та штрафними санкціями.
В обґрунтування заявлених вимог позивач наголошує на допущені відповідачем процедурні порушення при проведенні перевірки згідно з наказом, зокрема, відсутності у відповідача правових підстав для направлення запиту, адже інформація про наявність у діях позивача порушень податкового законодавства в частині формування податкового кредиту за господарськими операціями із ТОВ «ПРАЙМКОРП» отримана контролюючим органом з неналежних джерел. Незважаючи на це, позивачем була надана інформація відповідно до поданого запиту, але контролюючим органом без конкретизації того, які саме документи не надано за запитом, протиправно винесено оскаржуваний наказ. На переконання позивача, відповідачем в порушення норм чинного законодавства фактично проведено невиїзну перевірку, в той час як оскаржуваним наказом призначено виїзну. По суті зафіксованих в акті перевірки порушень ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН» вказувало на безпідставність висновку контролюючого органу про нереальний характер господарських операцій з ТОВ «ПРАЙМКОРП», дійсність яких підтверджена належними первинними документами, а придбані послуги в подальшому були використані у власній господарській діяльності позивача.
Рішенням окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено повністю.
Апеляційним адміністративним судом рішення окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН» вказує на відсутність у нормах чинного законодавства положень, які б визначали, що у разі, якщо допуск до податкової перевірки відбувся, то в подальшому предметом розгляду у суді може бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, а тому вважає посилання апеляційного суду на такі обставини помилковими.
Правова позиція Верховного Суду: у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
При цьому абз. 5 пп. 81.1 ст. 81 ПК України визначає, що у разі пред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абз. 5 цього пункту, не дозволяється (абз. 6 пп. 81.1 ст. 81 ПК України).
Водночас недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов'язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.
При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і у ч. 1 ст. 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Висновки: незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.
При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Ключові слова: право платників податків на оскарження, порядок проведення податкової перевірки, умови проведення податкової перевірки, відмова платника податків від допуску до перевірки, процедура оскарження рішень контролюючих органів, право на ефективний засіб юридичного захисту, судовий захист прав платника податків
