Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 липня 2026 року
у справі № 160/17107/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо відсутності правових підстав для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у разі заміни боржника у зобов’язанні
Фабула справи: ТОВ «ЛЮБИМІВКА» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС (далі - ГУ ДПС), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 53 122 194,00 грн;
- яким застосовано штраф в розмірі 3 400,00 грн за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено.
Апеляційний адміністративний суд, переглянувши справу, постановою скасував рішення окружного адміністративного суду в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на суму збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2 392 107 та застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 196053, 50 грн; ухвалив в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЛЮБИМІВКА» в цій частині відмовив, змінив розподіл судових витрат, в іншій частині рішення окружного адміністративного суду залишив без змін.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні порушив норму пункту 198.5 статті 198 ПК України, якою, на думку Позивача, не передбачено, що у разі заміни виконавця (підрядника) в договорі замовник повинен нарахувати ПДВ, за умови якщо замовник сплатив передоплату попередньому виконавцю (підряднику) і за правилом «першої події» правомірно відобразив суми ПДВ у складі податкового кредиту. При цьому зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
При цьому вказує на те, що укладення договору переведення боргу не призводить до податкових наслідків щодо ПДВ, оскільки за ним передається зобов'язання, яке не є товаром чи послугами. А також зазначає, що наслідками операції з заміни кредитора/заміни боржника у зобов'язанні є вибуття первинного кредитора/боржника із зобов`язання, вступ до зобов`язання нового кредитора/боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов`язання при зміні його суб`єктного складу.
Наголошує, що жоден з підпунктів пункту 198.5 статті 198 ПК України не зобов`язує платника податків нараховувати податкові зобов'язання у випадку заміни боржника в зобов`язанні.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до статей 520 та 521 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПК України встановлено, що не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг платіжних організацій платіжних систем, пов`язаних з переказом коштів, з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
- придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
- придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
Висновки: суд першої інстанції не встановив необхідність нарахування Позивачем податкових зобов`язань у зв`язку із заміною боржника у зобов`язанні.
При цьому суд першої інстанції звернувши увагу на те, що в акті перевірки ГУ ДПС не вказує який саме абзац пункту 198.5 статті 198 ПК України було порушено Позивачем критично поставився, до позиції Відповідача щодо застосування до спірних правовідносин пункту 198.5 статті 198 ПК України, оскільки ця норма не встановлює обов'язку платника податків нараховувати ПДВ по операціям із заміни боржника в зобов'язанні.
З огляду на зазначене у Суду відсутні підстави для того, щоб не погодитись з висновком суду першої інстанції щодо відсутності за обставин цієї справи необхідності нарахування Позивачем податкових зобов`язань за правилами пункту 198.5 статті 198 ПК України.
Також відповідно обґрунтованими є висновки суду першої інстанції, що з огляду на помилковість висновків ГУ ДПС про порушення Позивачем пункту 198.5 статті 198 ПК України не виникало обов'язку щодо реєстрації податкових накладних.
Ключові слова: справляння ПДВ, підстави податкових зобов'язань, наслідки переведення боргу
