Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 травня 2019 року
у справі № 826/16221/15
Адміністративна юрисдикція
Щодо способу захисту прав платника податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки стосовно нього
Фабула справи: ТОВ «Юджин» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у місті про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції у розмірі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення всупереч та не у відповідності до вимог податкового законодавства, оскільки позивач положень податкового законодавства не порушував, тоді як контролюючим органом під час здійснення перевірки безпідставно не було враховано первинні документи, що підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту згідно договору поставки, укладеного з ТОВ «Стокман Констракшн».
Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ «Юджин» зазначає про порушення, які на його думку, допущено контролюючим органом щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Правова позиція Верховного Суду: у цій справі колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі та застосовано штрафні санкції у розмірі, діяв у межах та у відповідності до вимог податкового законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, зважаючи на те, що витрати для цілей формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність відповідних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Крім того, колегія суддів зазначає, що апеляційним судом було обґрунтовано відхилено доводи позивача щодо неправомірності проведення контролюючим органом перевірки, у зв`язку з чим і рішення прийняте відповідачем за результатами такої перевірки має бути скасовано.
Висновки: платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Ключові слова: право платників податків на оскарження, порядок проведення податкової перевірки, відмова платника податків від допуску до перевірки, процедура оскарження рішень контролюючих органів, право на ефективний засіб юридичного захисту, судовий захист прав платника податків
