Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 березня 2018 року
у справі № 804/1113/16
Адміністративна юрисдикція
Щодо можливості судового оскарження рішень контролюючих органів про призначення та/або проведення перевірок
Фабула справи: ТОВ «Гетьман-Агро» звернулося до суду з адміністративним позовом до об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у області (далі - ОДПІ) про визнання протиправним та скасування наказу «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Гетьман-Агро».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ про проведення перевірки прийнято з порушенням приписів п. 3 ст. 3 Прикінцевих положень Закону України № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», відповідно до якого на позивача поширюється мораторій щодо проведення перевірок. За таких обставин, наказ ОДПІ є протиправним та підлягає скасуванню.
Окружний адміністративний суд у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ «Гетьман-Агро» задовольнив: визнав протиправним та скасував наказ «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Гетьман-Агро».
Мотивація касаційної скарги: ОДПІ вважає, що вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки заявлені після проведення такої перевірки, допуск до якої надано позивачем та за наслідками якої прийнято податкове повідомлення-рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку, тому такі позовні вимоги не мають своїм правовим наслідком захист прав позивача.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
П. 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Між тим, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Висновки: позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Ключові слова: податкові спори, оскарження рішень податкових органів, право платників податків на оскарження, порядок проведення документальної позапланової перевірки, умови допуску до перевірки, порядок допуску до перевірки, відмова платника податків від допуску до перевірки
