Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 лютого 2020 року
у справі № 2-3897/10
Цивільна юрисдикція
Щодо стадій судового процесу, на яких можлива заміна сторони виконавчого провадження
Фабула справи: ПАТ «Український Професійний Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Суд першої інстанції ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Український Професійний Банк» заборгованості за кредитним договором. На підставі цього судового рішення судом видано виконавчий лист, який був пред'явлений до відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (далі - ДВС) для подальшого виконання.
Між ПАТ «Український Професійний Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором, укладеного між стягувачем та ОСОБА_2.
Державним виконавцем ДВС винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у цій справі. Вказуючи на те, що на підставі договору про відступлення права вимоги набув статус нового кредитора за кредитним договором, який був укладений між ПАТ «Український Професійний Банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_1 просив заяву задовольнити.
Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою апеляційного суду, заяву задоволено частково. Замінено стягувача ПАТ «Український професійний банк» на його правонаступника - ОСОБА_1 з примусового виконання виконавчого листа, виданого судом у справі за позовом ПАТ «Український Професійний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 вказує на те, суди не врахували, що заміна сторони виконавчого провадження може бути реалізована лише за наявності відкритого виконавчого провадження.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Висновки: заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Ключові слова: підстави заміни сторони у виконавчому провадженні, заміна сторони у кредитному зобов’язанні, уступка права вимоги, правонаступництво у кредитних зобов’язаннях, підстави процесуального правонаступництва
