Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 березня 2020 року
у справі № 320/1605/19
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів стосовно розміру пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури
Фабула справи: ТОВ «Укргаз» звернулося з позовом до сільської ради, третя особа -ТОВ «Омокс», у якому просило: визнати протиправною бездіяльність сільради та зобов`язати відповідача прийняти до комунальної власності від ТОВ «Омокс», як повіреної особи ТОВ «Укргаз», новозбудовані зовнішні інженерні мережі, а саме: мережі дощової каналізації, збудовані для обслуговування житлових будинків, як частини інфраструктури села з подальшою безоплатною передачею їх на баланс спеціалізованих підприємств, оформивши акт приймання-передачі об'єкта мереж дощової каналізації, збудованих для обслуговування житлових будинків з ТОВ «Омокс», як повіреною особою ТОВ «Укргаз»; зобов'язати сільську раду в особі голови зменшити розмір пайової участі ТОВ «Омокс», як повіреної особи ТОВ «Укргаз», у створенні і розвитку інфраструктури села на суму кошторисної вартості будівництва інженерних мереж після їх передачі до комунальної власності села.
Окружний адміністративний суд ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, закрив провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ «Укргаз» вважає, що реалізація будь-яких повноважень щодо формування місцевого бюджету (сплата пайових внесків на розвиток інфраструктури населеного пункту) та укладення договорів щодо участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території є безпосередньою реалізацією владних (управлінських) функцій органу місцевого самоврядування.
Правова позиція Верховного Суду: до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
Водночас, ст. 1 ГПК України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Ч. 1 ст. 12 ГПК України закріплено правило, згідно з яким господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, підставою для звернення ТОВ «Укргаз» є невиконання сільрадою умов договору про участь у створенні інженерно-транспортної інфраструктури будівництва та вирішенні соціальних питань в селі, а саме: неприйняття до комунальної власності новозбудованих зовнішніх інженерних мереж з подальшим зменшенням пайової участі позивача.
Велика Палата Верховного Суду висловила свою правову позицію щодо подібних правовідносин, зокрема, у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 814/1375/17, де зазначила, що у разі виникнення спору між позивачем та сільрадою унаслідок укладення договору про співпрацю, остання не виступає як суб`єкт владних повноважень, і між сторонами цієї угоди відсутні правовідносини влади та підпорядкування, а тому цей договір про співпрацю не можна вважати адміністративним.
Висновки: позовні вимоги в цій справі заявлено юридичною особою, на думку якої порушено майнове право, що стосується розміру пайової участі ТОВ «Украз» у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села, а спірні правовідносини пов`язані з умовами господарського договору.
Таким чином, цей спір не є публічно-правовим, а підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами ГПК України. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11 грудня 2018 у справі № 550/491/16 та від 22 січня 2020 року у справі №640/12912/15.
Ключові слова: господарська юрисдикція, господарське судочинство, критерії віднесення спору до публічно правового, спори за участі ОМС
